> Архів тем:№ 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 Тема №9 ВЕСНЯНА з 5.03 по 1.06 2008 р. • "Народна романтична" : ..." /> Огляди конкурсів - Редакція Майстерень - Тема №9 . ВЕСНА (за заданими рядками) - Поетичні майстерні
ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.06.18 08:09
Вовк почув від Лиса вість,
Що разів, напевно, шість
У саду з'являвся гість,
Що кору і зелень їсть,
І від саду аж до гаю
Задоволено петляє,
Бо, не маючи утоми,
Відточив отак прийоми

Мар'ян Кіхно
2026.06.18 03:59
Поганий правнуче!
Ми, славний прадід твій,
не задля того це понаскладали,
щоб всяке падло,
опинившися в віддаленні,
про се ліпило, як йому намарено, й
грошву легку звивало у сувій
на сплату світла,

Олена Побийголод
2026.06.17 22:45
Борис Скорбін (1904-1972; народився й провів молодість в Україні)

Ми діти тих, хто бій давав
самій Центральній Раді,
хто паровоз свій полишав,
йдучи на барикади.

    Наш паровозе, мчи притьма,

хома дідим
2026.06.17 21:35
неминучість намагається
влізти в душу ніби
їй мало того що вона і так
неминуча
мовби поганські боги
якім обов’язкова
маніфестація
неминучість ревно

Олег Герман
2026.06.17 20:26
Я брав круті пороги без вагань,
Палив мости, не дбаючи про попіл.
Із безлічі безумних сподівань
Лишав собі лише гарячий клопіт.

Здавався світ підручним і малим,
Кохання — штормом, а невдачі — димом,
І кожен день у пошуках мети

Артур Сіренко
2026.06.17 13:46
У день сонцестояння,
Коли Сонце дивувалось і завмирало
Споглядаючи людей і коней,
Ясени та просо,
І синиці й вивільги
Славили буяння зела,
Вчитель Досконалий з Північних Мурів
Запитав музику Жовтої Істини:

Борис Костиря
2026.06.17 12:04
Мені часу, напевно, ніколи не стане.
Я постійно біжу і не знаю куди.
У далеких полях чи лісах Індостану
Я шукаю розгойдані смисли годин.

Ніби відповідь на нерозв'язні питання,
Я шукаю у джунглях безумного дня.
А впіймаю у руки часи катування,

Вячеслав Руденко
2026.06.17 09:34
Чумацький шлях як ніч ,як сон
Чумак завжди хороший,
Був в дивну сіль поверх кальсон
Він схований між грошей.
Модерн вовни давно відсох,
Вогонь в очах світився,
Зелених щічок світлий мох,
У кузні де дрімав Сварог,

Тетяна Левицька
2026.06.17 09:11
Безпорадний погляд,
Усмішка Мадонни.
Чорна кішка поряд,
Як думки бездонні.
На полиці образ —
Божа Діва плаче,
Поховала вчора
Господа, неначе.

Віктор Кучерук
2026.06.17 07:36
На столі смачний сніданок
Жде на Рому кожен ранок:
Трошки ситної вівсяки
І компоту з ягід склянка,
Чи вареників із сиром
Дух іде по тій квартирі,
Де онукові радіти
Бабця буде ціле літо.

Мар'ян Кіхно
2026.06.17 04:21
Учора на потьмареному небі
я колесо побачив і звізду.
Іх бін такий закоханий у тебе,
що слів, їй-богу, зразу не знайду.

П.П
Співає птічка пісню голосну
і від любові серце заміраєт.

Артур Курдіновський
2026.06.17 01:55
Ці вечори лишаються моїми,
Я їх відчув, прийняв і пережив.
Душа моя - за чорними дверима,
Але від них давно нема ключів.

Дороги мовчазні до мене звикли,
Хоча багато бачили облич.
Ці вечори, заплакані й прогірклі,

Артур Сіренко
2026.06.17 00:09
Вусаті норовисті кентаври
Дегустують стиглі яблука
В саду патріарха Ноя:
У дітей Нефели був свій пліт
І свій нечемний човен*
Зроблений з бамбукових стовбурів.
Вони полюбляли кислі істини,
А Ной цінував хмільне і солодке,

С М
2026.06.16 22:20
віє вітер, крізь холодну зливу
вгорі же сніг, вірогідно, сніг
те ж обличчя, на віконнім склі
неспішна ніч. та ж неспішна ніч

шум незнайомців, байдужий моїм думкам
ще один буремний день на порозі
я тим живу, щоб нам лежать удвох без тям

хома дідим
2026.06.16 21:42
усякі наші танці
у пам’яті далекій
і румба і сіртакі
чи трохи джітербеґ
усі мої прозріння
давалися нелегко
кого за руку брав я
і де вони тепер

Іван Потьомкін
2026.06.16 21:18
Тротуар в позолоті –
Квітне жовта акація.
Біла травень відкрила,
А сестрі випав червень.
Дерева без борні
Віддають одне одному
Небесами призначену чергу...
Нам би вчитись і вчитись
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Огляди конкурсів):

Руслана Василькевич
2009.05.31

Редакція Майстерень
2006.12.10

Майстерень Адміністрація
2006.07.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Редакція Майстерень (1963) / Огляди конкурсів / Вірші на задану тему

 Тема №9 . ВЕСНА (за заданими рядками)
Нашим авторам пропонуються невеличкі поетичні змагання у написанні "віршів на тему", - на цій сторінці можна обговорити різні майбутні варіанти тем, заданих початків, а можна і відіслати варіантики в напрямку редакції >>
Архів тем: 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9
Я!
Тема №9 ВЕСНЯНА
з 5.03 по 1.06 2008 р.

"Народна романтична" :
• "Я дарую тобі..." (2008)
(пропозиція: редакція)


"Народна казуїстична" :
• "... покусаний, сиджу. (замість ... вставте необхідне)
Не ким-небудь - коханою особою..." (2008) - чоловіча
(пропозиція: Іван Гонта)

• "Ти роздягаєш поглядом повільно ..." (2008) - жіноча
(пропозиція: Чорнявої Жінки)


"Високолоба":
• "Співай, красуне, схована за "ніком"... "(2008) - чоловіча
(пропозиція: Галантний Маньєрист)

• "Моя весна - шалена і п'янка,
одягнута у вітер, пелюстками ..."
(2008) - жіноча
(пропозиція: Варвари Черезової)



Усі надіслані на цю тему твори                     Ваші коментарі, твори і критика

Слова не переставляти місцями, дотримуватись розмірів, початок твору має складатись тільки із зазначених слів. Після написання вірша публікуйте його на цій сторінці коментарем, або на власній сторінці віршем. При цьому у публікаційній формі, там де теми і конкурси, поставте галочку навпроти "Тема № 9. ВЕСНА". Кращі вірші, та автори будуть прославлені за життя і оспівані у легендах, опісля...


Що ж, і ця весна, як і тисячі інших, проминула.
На наших сторінках вона залишила свої відбитки, подекуди творчі, до яких, сподіваюся відносяться і вірші, надіслані авторами на турнір №9.
Переможцями якого названі - Золота Жінка, Чорнява Жінка і Варя Черезова. Ура.
Усі надіслані на цю тему твори

Варвара Черезова - [ 2008.04.29 12:08 ]
Моїм дівчатам;)

Співай, красуне, схована за ніком!
Лесюню, Чорі, Вандо, хто іще?
Ой мати рідна, моя люба Ніко.
За ледве не забула. І віршем

Згадаю всіх кого люблю. Дівчата,
Та вас тут, ніби квітів у саду,
Одна гарніша іншої. Знайду
І розцілую. Всі мерщій до хати:

До мене ж звісно! Напою чайком.
Із шоколадом і міцним стограмом,
І завтра буде краще чи так само,
Аби із вами. Любі мої, цьом!

Чорнява Жінка - [ 2008.04.28 02:00 ]
Я дарую тобi...

Я дарую тобi... а чого це я маю дарити?
Я i так щонедiлi таскаю тобi бiлi квiти,
Я i так тобi каву готую, буває й вечерю,
А у вiдповiдь чую одне лиш: хутчеє, хутчеє!

Ти i так володiєш моїми думками, грошима,
Нерухомим, рухомим (будинок, город і машина),
Ти і так у полоні тримаєш і душу, і серце,
Ще дарунків тобі?! – І об стінку нещасне люстерце…


Чорнява Жінка - [ 2008.03.16 16:28 ]
БЕЗ РУК, КОХАНИЙ!

Ти роздягаєш поглядом повільно
Мене. А я – тебе. Ми робимо це спільно.
– Без рук, коханий! В нас була угода!
Яка ж нахабна чоловіча та порода!

Все нижче, нижче, дуже-дуже ніжно,
Вже видно твоє тіло білосніжне...
І ледве чутно ллється зваби пісня,
І вже не "до", але іще "не після"...


Золота Жінка - [ 2008.03.10 19:10 ]
Зустріч

Ти роздягаєш поглядом повільно...
Пальтечко, девۥять ґудзиків, пасок,
Панчохи, сукня...Ніжний голосок
Тече по тілу – так тече пісок,
І тіло – ще несміле – божевільно

Здригається. І квіти в животі
Ростуть (бо квітень) – і шалена злива
Зі слів, цілунків, дотиків і дива
Накриє з головою! І зваблива,
І зваблена, впаду у золоті

Обійми Золотого...
Але – як
Я опинилась біля цього мужа?!
Якийсь він бомжуватий і не дуже
Поголений ретельно...Та, байдуже!
Це веееельми сексуальний маніяк...

Золота Жінка - [ 2008.03.09 12:12 ]
Я дарую тобі...

Я дарую тобі, Золотий, небеса голубі!
Голубів в голубих небесах!
Тільки сонце і небо!!!
Ти не радий? Банально? Небес тобі,
кажеш, не треба?
Ну гаразд, то краватку дарую на свято тобі.

Може, квіти? Злітає душа!!!
(надчуттєвий гіпноз)
До небес (ти у першій строфі
їх відмовився брати)
Аромати бузку і конвалій
влітають до хати!!!!
Що? Зів”януть?
Окей, подарую тобі “Hugo Boss”.

Я дарую тобі, Золотавий, себе - навіки!
Виноград і троянди, красиву,
палку і корисну,
Тільки мругни мені, тільки пальцем кивни, тільки свисни -
І від заздрощів луснуть
довкола усі чуваки!

Що ти кажеш, коханий?
Я знову почула відмову?
Навіки забагато? Не хочеш мене навіки?
Не потягнеш так довго?
Хирлявий народ – мужики...
...Я дарую тобі колєжанку.
Блондинку.
Гумову.

.....................................
.....................................

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Усі вірші на тему №9


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-03-05 13:34:13
Переглядів сторінки твору 19598
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.489 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.497 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.821
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Вірші на задану тему. Огляди
Автор востаннє на сайті 2026.06.18 09:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-06-05 14:42:45 ]
Краще таки задати початки, а то народ надішле усе, що має. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 00:57:39 ]
"Для неї - він, для нього - вона? Хоча можливі варіанти..." - щось ви мене цим озадачили, люба Редакція :)) Невже це те, про що я подумала? :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-06-05 13:36:30 ]
Ах....А чи сміє просити Золота Гейша про невеличкий подарунок із ласкавих рук? Так на світі повелося, що саме гейша вела чоловіків у прекрасний "світ квітів та верб". Позаяк Пресвітлий Пан уже подарував мені маєток, то чи може він покласти до ніг золотих чарівні квіти? І насадити верби довкруж Чайного будиночка?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-06-05 14:38:45 ]
Наші чоловічі очі сяють читаючі ваші слова дужче, аніж споглядаючи коштовні діаманти.

Так, за неодноразові перемоги у поетичних турнірах вам, Золота Жінко, були шанобливо запропоновані титул Золотої Гейші, і скромне обійстя, поблизу Фудзі.
Ми раді, що можемо додавати, а не віднімати. Посадити верби? Звичайно. Але дайте нам трохи часу.


1   2   3   Переглянути все