ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.06.13 07:01
Попід сонцем, понад гаєм
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає завжди стрімко.
13.06.26

Тетяна Левицька
2026.06.12 22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.

Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла

хома дідим
2026.06.12 20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій

Олена Побийголод
2026.06.12 18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.

    Нам пісня в праці й житті помагає,

Борис Костиря
2026.06.12 13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.

Розпливаються сталі поняття

Татьяна Квашенко
2026.06.12 12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.

У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене

Іван Потьомкін
2026.06.12 09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про

Роксолана Вірлан
2026.06.11 20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась - ти стезі тій пливкій довіряв.

Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі

Євген Федчук
2026.06.11 17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при

Ігор Терен
2026.06.11 15:56
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.

***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...

Борис Костиря
2026.06.11 15:44
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.

Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,

Володимир Ляшкевич
2026.06.11 13:22
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.

Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.

Злітають звідтіля провіщення всілякі -

Тетяна Левицька
2026.06.11 08:10
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.

Охмуд Песецький
2026.06.11 07:41
Як інакше назвати довге чекання чогось для тебе важливого? Певно, хворобою, яку треба перенести, знаючи, що вона не марна і колись відпустить. Ти ковтаєш казенні ліки у палаті своєї байдужості до всього, що є довкола, і слухаєш лікаря часу. Він лікує мов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Шляхтич (1946) / Проза

 Наше Я




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2008-03-18 21:20:35
Переглядів сторінки твору 29350
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.827 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (3.818 / 5.13)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.06.12 23:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-03-20 12:03:34 ]
Щось людей лихоманить... Не розумію, нащо так драматизувати ситуацію, Якщо вірш хороший, я ставлю п’ятірку (та ще якщо перед цим спілкувалася з автором, і він спробував щось змінити на краще), ця п’ятірка його заохотить чомусь вчитися. Якщо вірш поганий — оцінка відповідна. Розбір помилок — краще робити в приватному повідомленні, він стосується особисто автора. Нащо цей лемент: «Залиште автора!», «Не залиште автора!»? Нащо переходити на особистості і підозрювати редакцію, що вона непатріотична, що вона незадоволена змістом? Люди, редактор оцінює ХУДОЖНЮ та ТЕХНІЧНУ якість ВІРША.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-20 12:52:05 ]
Шановні колеги, існування автора Василя Шляхтича ніхто не заперечує. Заперечується тільки його намагання будь що повісити свій текст на головній. "Будь що" технологічно виглядає так - є ряд віршів (до 10), які редакція заохотила "5", і вся робота автора над собою, на жаль, зводиться до видалення тих, нових віршів, які оцінили нижчою за п'ятірку оцінкою.
Як вам відомо, наявність у автора редакторського рейтингу не нижчого за "5", призводить до появи на головній нових авторських публікацій.
Тобто йдеться тільки про тимчасову відсутність можливості афішувати свої твори на головній сторінці "Майстерень".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-20 12:57:06 ]
Не можу пройти повз дискусії і не зупинитися. Підтримую загальну редакторську позицію. Пан Василь доволі давно публікується, але його тексти лишаються на одному рівні. Кожен, як автор, так і редактор, має повне право на суб'єктивну оцінку. Про що пише автор - це його справа. Як він пише - наша загальна, бо зібрались ми тут в основному, щоб над цим "як" попрацювати, а не просто потусуватися і порозводити метафоричну демагогію про долю України чи національної поезії.
Рейтинг завжди був способом аналізу і контролю. І зараз виконує свою пряму функцію. Не бачу жодної проблеми.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-20 12:59:58 ]
Щодо творчих порад панові Василеві, то вони редакцією робилися навіть частіше, аніж то потрібно було. Ці коментарі, в основному, згинули разом із низькооціненими творами - і без жодної користі для автора. На жаль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-03-20 13:00:13 ]
Мій "лемент", пані Ларисо, стосується більше читачів ;)
З редакцією ПМ у мене уже визначені орієнтири, дальше яких я не заходжу, пам'ятаючи, що є у гостях, а господаря не судять.. :)
Прошу заглянути сюди :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-03-20 13:12:15 ]
Пані Оксано, я мала на увазі загальний лемент, не тільки Ваш особистий. :) Там і Юрій долучився до нього.
З паном Василем ми інколи спілкуємось поштою. Пане Василю, можемо продовжити, якщо маєте до мене питання.

Щодо фестивалю — дякую. Мене гризе маленький «заздрий» хробачок, коли розумію, що я пропущу, та, на жаль, входжу зараз у смугу суцільної кризи і сама нічого не можу з цим зробити. Хіба що якщо відбудеться чудо. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-03-20 13:22:26 ]
Пані Ларисо, я навіюватиму чудо з усієї сили, а "хробачка" краще випустити на волю, і він, як законопослушний біологічний об'єкт, подасться до наших яблук, а Ви - за ним.... ;)

Про лемент я зрозуміла, Юрчик зреагував так, як я півроку тому у схожій ситуації...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-03-20 13:26:54 ]
Дякую, пані Оксано!
Свободу хробачкам! :) Хай живуть чудеса!
(Може, й справді...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2008-03-20 14:11:00 ]
Привіт, Ларисо!
Лемент підняв Кондратюк!
А друзі - долучилися!
Оксанко! Я ще не зреагував!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-03-20 15:26:04 ]
То реагуй Юрчику, щоб я правильно написала у афіші )))
Пані Ларисо, я упевнена, що чудо буде )))) Як і весна ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Якимчук (Л.П./М.К.) [ 2008-03-20 16:28:22 ]
Прочитав і хочу додати свою точку зору, бо теж висловлювався на тему взаємовідносин авторів і РМ (див. послання критусіянам на http://maysterni.com/publication.php?id=20024)
Певно, що редакція поступає правильно, а відкрите обзивання з негарними епітетами і пафосні виступи пана Юрія назахист української культури і тому подібні дискусії треба, мабуть, проводити на окремій сторінці РМ, а не під самим твором. Хотів би я бачити реакцію Юрія Кондратюка, якби його вірші анатомували всі гуртом у нього на очах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-20 16:59:55 ]
Адміністратор Ростислав повідомив мене, що видалив щойно коментар, який міг бути підставою для взаємних образ.
Перепрошуємо за цей, не знаю чи необхідний вчинок.

Що стосується коментаря пана Павла Якимчука, то я повинен погодитися, що так спілкуватися на сторінці пана Василя Шляхтича - не найкращий хід подій.

Адміністрація сподівалася, що учасники розмови не перейдуть певні кордони дозволеного.

Так чи інакше - повертаємо цю сторінку під патронат пана Василя. Він зможе вирішити долю цієї сторінки самостійно.

Всі коментарі, що надійшли на цей момент, я копіюю і можливо додам до якоїсь профільної сторінки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-03-20 17:02:31 ]
Мені здається, шо розмова під віршем пана Василя вийшла за рамки тільки його твору. Тому цілком справедливо її віокремили. Щодо мого коментаря, я би хотіла його повернути. Якщо можна, звичайно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-03-20 18:56:37 ]
Павле, твори Юрія Кондратюка перед його очима усі ми дружно анатомували не раз, і мої твори анатомували )) Це нормальний процес повчання і навчання. У такому розгляді відбувається пошук істини.
У даній розмові, як сказала Чорнявка, самого анатомування твору не відбувалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-20 20:24:01 ]
Як коментар, почитайте мого "вірша" написаного давно тому... А ось і він:
Простіть мені, любі браття,
Що пишу по-свому.
Це є мова Підкарпаття,
Я їй виніс з дому.

Нею батьки говорили
Живучи над Сяном...
Вони її незабили
Коли їх прогнано.

У цій мові мене вчили
Молитви до Бога,
Про минуле говорили,
Про все, що дорОге.

Усі звуки, перші звуки
Були в НАШІЙ мові.
Нині сини, нині й внуки
Горді з свого слова.

Дякую усім з родини,
Які зберігають
Рідне слово - батьків мову,
Пісні і звичаї.

То Вам, МАМО, то Вам ТАТУ,
Тобі, вся РОДИНО
Бог за все це дасть заплату.
І МИ, не загинем!
Це було написане 17.12.2004р.
Таки х як я українців в чужині живе БАГАТО. З різних причин, тільки маленький відсоток вивчав, або вивчає УКРАЇНСЬКУ ЛІТЕРАТУРНУ МОВУ. Більшість знає її тільки в звучних тонах переказаних батьками.
Ви, Пане Юрію, жили і живете в УКРАЇНІ в російськомовному середовищі. Ви зберегли свою мову. Хвала Вам за це! А скільки в Україні перейшло на ЧУЖУ мову, бо з нею було легше жити?
Наш народ у 1947 році було викинуто зрідних, українських земель до західних і північних регінів Польщі щоб нас асимілювати. Вивезли худобячими вагонами більше 140 тисяч НАШІХ людей. Не було шкіл, не було вчителів, не було книжок ні часописів в українській мові. Навіть тих вишиванок, з яких нині так багато псевдо -свідомих, ніби то "НАШІХ" людей також тут на сайті висміває не дозволили нам взяти з собою, щоб ненагадували їм УКРАЇНСТВО. Забрали все. Священиків і церкви. Забрали поля і ліси. Майже все, що писане нагадувало НАШЕ Я - Забрали! Не були в силі забрати нам НАШОЇ віри в Бога і мови, якою говорили НАШІ предки - НАШОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ, бо, чи вона з Підляшша, чи з Надсяння, з З Лемківщини, чи з Холмщини - вона НАША, УКРАЇНСЬКА. Я чув від батьків, що майже кожне село мало СВОЇ слова, СВІЙ наголос. Люди спілкувалися між собою і один одного розумів. Це все діди передавали батькам, батьки синам і я впевнений, що сини понесуть цю НАШУ мову в майбуття. Тому мені дуже сумно, що хтось, хто мав змогу вивчати ЛІТЕРАТУРНУ УКРАЇНСЬКУ МОВУ нині насміваяся з тих, які такої змоги були позбавлені. Можна про це багато говорити, Але - кому? Хто схоче слухати якогось "хохла" з Польщі. Може, ті мої скромні, нелітературні слова допоможуть хоч чуть зрозуміти мене і подібних мені. Дякую за увагу. Добра всім.

1   2   3   4   Переглянути все