ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.01.20 11:42
***
В ніч на двадцяте січня не спалось. Серіали по ютубу не заходили. Задрімав. Очнувся. О другій ночі почалось. Сирена, гул, свист… ба-бах. Я дерев’яній хатині 1937 року. Погріб поруч, але в хаті тепло і більш спокійно… Кілька разів йокнуло, стіни затремтіли

Вероніка В
2026.01.20 10:44
Кип'яток
сніг білозубо всміхається
перезирається з небом
задивляється в його око
сміх його сиплеться крихтами як у дитини
небо дивиться
дивиться на його посмішку
дивиться сіро-блакитним уламком

Борис Костиря
2026.01.20 10:41
Розчарування
Розчарування роздирають вкотре
У людях ненадійних і гнилих.
Розчарувань, немов піщинок, сотні,
І хочеться не думати про них.

Розчарування душать, і турбують,
І спати рівномірно не дають,
І б'ють розпачливо у грізний бубон,

Тетяна Левицька
2026.01.20 00:53
Тебе вибираю...
Тебе вибираю, коханий, щодня,
тому, що радієш зі мною і плачеш.
Коли мої мізки гризе маячня,
усі ревні сумніви зносиш терпляче.

І знов обираю, якщо у багні
загруз по коліна, та вибратись тяжко.
Так відчай вишукує у вихідні

М Менянин
2026.01.19 23:12
До Мени
Менян вподобання

Поклон чеснотам вашим
від наших від чеснот,
хто звик вважатись старшим –
той дбає за народ.

Є благочестя сина,

Кока Черкаський
2026.01.19 23:03
Я такий талановитий...
Я такий талановитий,
Що самому дивно,
Це ще змалку відчував я
Інтуїтивно.

В мене сумнівів нема,
Впевнений щомиті,
Що усі мої вірші

Іван Потьомкін
2026.01.19 21:20
***
Прости мені, Боже, що Тебе забуваю,
Як музику чую чи полотно оглядаю,
Як клопоти дня, немов листя, спадають.
Тільки потому про Тебе згадаю,
Бо ж колір і звуки від Тебе зринають.
І чую у відповідь: «Благословляю й прощаю!»
І легше на серці одра

Олена Побийголод
2026.01.19 16:35
1981. Трамвайний джентльмен
Із Леоніда Сергєєва

Мадам з товстим... пакунком! Та не ви,
а бабка, що вмостилася он скраю.
Глуха, матусю? Й ніс, як у сови...
Чвалай сюди, я місце уступаю.

А всім, дивлюсь, байдуже зазвичай,

Володимир Мацуцький
2026.01.19 14:43
Немає світла і хоодні батареї
Немає світла і холодні батареї

Немає світла і холодні батареї,
у небі зграя дронів. Вибух. Вибух.
Ми у війні, як у війні євреї:
вже п’ятий рік зі строю вибув.
Насправді ж вибув п’ятисотий
в війні з смердючою рашнею.

Микола Дудар
2026.01.19 13:38
Ти знаєш, ...
Ти знаєш, млосно на душі…
Зникає придбане роками.
Спіткнешся, глянеш — торгаші
З своїми мо… монастирями…
Своїх молитв «колокола»,
Своє насіння «колокольне».
І час — заплакана вдова,
Що заблукала у недолі…

Борис Костиря
2026.01.19 11:24
Поверховий сон
Цей сон такий неповний, поверховий.
Він сил не додає, немов кошмар.
Він лиш виснажує, як цар верховний,
Оточений прислугою примар.

Вогненні води болі не зупинять,
А тільки рани роз'ятрять нові.
Беруть тебе на злі, ворожі кпини,

Артур Курдіновський
2026.01.19 02:19
Ким Ви працюєте, Тетяно?
Скажу, де добре, де погано,
Хто тут поет, а хто піїт.
Ким Ви працюєте, Тетяно?
Ану на стіл негайно звіт!

Бездарних ледарів багато,
Та попри це у темі я!
Ось я працюю лавреатом

Тетяна Левицька
2026.01.18 23:14
Є ті...
Є ті, які підтримують,
і ті що звинувачують,
і ті, які ховають лють
за вашою удачею.

Емпати хмарний небосхил
схиляють, Богу молячись,
і біля спечених могил

С М
2026.01.18 19:31
Дівчина із цинамону (Neil Young)
Мені би дівчину із цинамону
Жити собі поживати
З дівчиною із цинамону

Я мрію про втечу з тобою в цю ніч
За місячним світлом шукаючи
Дівчино із цинамону

Євген Федчук
2026.01.18 16:15
Облога Глухова 1664 року
Сіли діди під повітку. Сидять, розмовляють.
Згадують своє минуле, про бої, походи.
Жаліються: крутить кості, мабуть на негоду.
Потихеньку то старшину, то москалів лають.
Свирид каже: - Коли б знаття, що так воно буде,
Краще б з ляхами зостались, яко

Іван Потьомкін
2026.01.18 11:39
***
Якже так сталось? Якже так сталось,
Що дідусями друзі враз стали?
Досить залишить було їх мені,
Як забіліли чуприни, мов сніг.
З іменем кожним в’ється стежина,
Де ми сварились, де ми дружили.
Як я вцілів, уторопать незмога?
Здогад-надія серце пече:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Шляхтич (1946) / Проза

 Наше Я
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2008-03-18 21:20:35
Переглядів сторінки твору 28337
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.827 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (3.818 / 5.13)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.01.19 19:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-03-20 12:03:34 ]
Щось людей лихоманить... Не розумію, нащо так драматизувати ситуацію, Якщо вірш хороший, я ставлю п’ятірку (та ще якщо перед цим спілкувалася з автором, і він спробував щось змінити на краще), ця п’ятірка його заохотить чомусь вчитися. Якщо вірш поганий — оцінка відповідна. Розбір помилок — краще робити в приватному повідомленні, він стосується особисто автора. Нащо цей лемент: «Залиште автора!», «Не залиште автора!»? Нащо переходити на особистості і підозрювати редакцію, що вона непатріотична, що вона незадоволена змістом? Люди, редактор оцінює ХУДОЖНЮ та ТЕХНІЧНУ якість ВІРША.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-20 12:52:05 ]
Шановні колеги, існування автора Василя Шляхтича ніхто не заперечує. Заперечується тільки його намагання будь що повісити свій текст на головній. "Будь що" технологічно виглядає так - є ряд віршів (до 10), які редакція заохотила "5", і вся робота автора над собою, на жаль, зводиться до видалення тих, нових віршів, які оцінили нижчою за п'ятірку оцінкою.
Як вам відомо, наявність у автора редакторського рейтингу не нижчого за "5", призводить до появи на головній нових авторських публікацій.
Тобто йдеться тільки про тимчасову відсутність можливості афішувати свої твори на головній сторінці "Майстерень".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-20 12:57:06 ]
Не можу пройти повз дискусії і не зупинитися. Підтримую загальну редакторську позицію. Пан Василь доволі давно публікується, але його тексти лишаються на одному рівні. Кожен, як автор, так і редактор, має повне право на суб'єктивну оцінку. Про що пише автор - це його справа. Як він пише - наша загальна, бо зібрались ми тут в основному, щоб над цим "як" попрацювати, а не просто потусуватися і порозводити метафоричну демагогію про долю України чи національної поезії.
Рейтинг завжди був способом аналізу і контролю. І зараз виконує свою пряму функцію. Не бачу жодної проблеми.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-20 12:59:58 ]
Щодо творчих порад панові Василеві, то вони редакцією робилися навіть частіше, аніж то потрібно було. Ці коментарі, в основному, згинули разом із низькооціненими творами - і без жодної користі для автора. На жаль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-03-20 13:00:13 ]
Мій "лемент", пані Ларисо, стосується більше читачів ;)
З редакцією ПМ у мене уже визначені орієнтири, дальше яких я не заходжу, пам'ятаючи, що є у гостях, а господаря не судять.. :)
Прошу заглянути сюди :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-03-20 13:12:15 ]
Пані Оксано, я мала на увазі загальний лемент, не тільки Ваш особистий. :) Там і Юрій долучився до нього.
З паном Василем ми інколи спілкуємось поштою. Пане Василю, можемо продовжити, якщо маєте до мене питання.

Щодо фестивалю — дякую. Мене гризе маленький «заздрий» хробачок, коли розумію, що я пропущу, та, на жаль, входжу зараз у смугу суцільної кризи і сама нічого не можу з цим зробити. Хіба що якщо відбудеться чудо. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-03-20 13:22:26 ]
Пані Ларисо, я навіюватиму чудо з усієї сили, а "хробачка" краще випустити на волю, і він, як законопослушний біологічний об'єкт, подасться до наших яблук, а Ви - за ним.... ;)

Про лемент я зрозуміла, Юрчик зреагував так, як я півроку тому у схожій ситуації...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-03-20 13:26:54 ]
Дякую, пані Оксано!
Свободу хробачкам! :) Хай живуть чудеса!
(Може, й справді...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2008-03-20 14:11:00 ]
Привіт, Ларисо!
Лемент підняв Кондратюк!
А друзі - долучилися!
Оксанко! Я ще не зреагував!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-03-20 15:26:04 ]
То реагуй Юрчику, щоб я правильно написала у афіші )))
Пані Ларисо, я упевнена, що чудо буде )))) Як і весна ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Якимчук (Л.П./М.К.) [ 2008-03-20 16:28:22 ]
Прочитав і хочу додати свою точку зору, бо теж висловлювався на тему взаємовідносин авторів і РМ (див. послання критусіянам на http://maysterni.com/publication.php?id=20024)
Певно, що редакція поступає правильно, а відкрите обзивання з негарними епітетами і пафосні виступи пана Юрія назахист української культури і тому подібні дискусії треба, мабуть, проводити на окремій сторінці РМ, а не під самим твором. Хотів би я бачити реакцію Юрія Кондратюка, якби його вірші анатомували всі гуртом у нього на очах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-20 16:59:55 ]
Адміністратор Ростислав повідомив мене, що видалив щойно коментар, який міг бути підставою для взаємних образ.
Перепрошуємо за цей, не знаю чи необхідний вчинок.

Що стосується коментаря пана Павла Якимчука, то я повинен погодитися, що так спілкуватися на сторінці пана Василя Шляхтича - не найкращий хід подій.

Адміністрація сподівалася, що учасники розмови не перейдуть певні кордони дозволеного.

Так чи інакше - повертаємо цю сторінку під патронат пана Василя. Він зможе вирішити долю цієї сторінки самостійно.

Всі коментарі, що надійшли на цей момент, я копіюю і можливо додам до якоїсь профільної сторінки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-03-20 17:02:31 ]
Мені здається, шо розмова під віршем пана Василя вийшла за рамки тільки його твору. Тому цілком справедливо її віокремили. Щодо мого коментаря, я би хотіла його повернути. Якщо можна, звичайно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-03-20 18:56:37 ]
Павле, твори Юрія Кондратюка перед його очима усі ми дружно анатомували не раз, і мої твори анатомували )) Це нормальний процес повчання і навчання. У такому розгляді відбувається пошук істини.
У даній розмові, як сказала Чорнявка, самого анатомування твору не відбувалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-20 20:24:01 ]
Як коментар, почитайте мого "вірша" написаного давно тому... А ось і він:
Простіть мені, любі браття,
Що пишу по-свому.
Це є мова Підкарпаття,
Я їй виніс з дому.

Нею батьки говорили
Живучи над Сяном...
Вони її незабили
Коли їх прогнано.

У цій мові мене вчили
Молитви до Бога,
Про минуле говорили,
Про все, що дорОге.

Усі звуки, перші звуки
Були в НАШІЙ мові.
Нині сини, нині й внуки
Горді з свого слова.

Дякую усім з родини,
Які зберігають
Рідне слово - батьків мову,
Пісні і звичаї.

То Вам, МАМО, то Вам ТАТУ,
Тобі, вся РОДИНО
Бог за все це дасть заплату.
І МИ, не загинем!
Це було написане 17.12.2004р.
Таки х як я українців в чужині живе БАГАТО. З різних причин, тільки маленький відсоток вивчав, або вивчає УКРАЇНСЬКУ ЛІТЕРАТУРНУ МОВУ. Більшість знає її тільки в звучних тонах переказаних батьками.
Ви, Пане Юрію, жили і живете в УКРАЇНІ в російськомовному середовищі. Ви зберегли свою мову. Хвала Вам за це! А скільки в Україні перейшло на ЧУЖУ мову, бо з нею було легше жити?
Наш народ у 1947 році було викинуто зрідних, українських земель до західних і північних регінів Польщі щоб нас асимілювати. Вивезли худобячими вагонами більше 140 тисяч НАШІХ людей. Не було шкіл, не було вчителів, не було книжок ні часописів в українській мові. Навіть тих вишиванок, з яких нині так багато псевдо -свідомих, ніби то "НАШІХ" людей також тут на сайті висміває не дозволили нам взяти з собою, щоб ненагадували їм УКРАЇНСТВО. Забрали все. Священиків і церкви. Забрали поля і ліси. Майже все, що писане нагадувало НАШЕ Я - Забрали! Не були в силі забрати нам НАШОЇ віри в Бога і мови, якою говорили НАШІ предки - НАШОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ, бо, чи вона з Підляшша, чи з Надсяння, з З Лемківщини, чи з Холмщини - вона НАША, УКРАЇНСЬКА. Я чув від батьків, що майже кожне село мало СВОЇ слова, СВІЙ наголос. Люди спілкувалися між собою і один одного розумів. Це все діди передавали батькам, батьки синам і я впевнений, що сини понесуть цю НАШУ мову в майбуття. Тому мені дуже сумно, що хтось, хто мав змогу вивчати ЛІТЕРАТУРНУ УКРАЇНСЬКУ МОВУ нині насміваяся з тих, які такої змоги були позбавлені. Можна про це багато говорити, Але - кому? Хто схоче слухати якогось "хохла" з Польщі. Може, ті мої скромні, нелітературні слова допоможуть хоч чуть зрозуміти мене і подібних мені. Дякую за увагу. Добра всім.

1   2   3   4   Переглянути все