ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.02 22:08
Танцюють порожні віки.
Всміхається маска в загрозі.
Простягне подібність руки
Сатир у вигадливій позі.

В палкому натхненні спектакль
Розігрує хтось у абсурді.
В нім кожен намічений такт

Олександр Буй
2025.09.02 21:52
Віщувала заграва вітер
У багрянім заході сонця.
Зачиняли бутони квіти
І згасали в хатах віконця.

Прохолода, така приємна,
Денну спеку заколисала.
Ще хвилина – і стало темно,

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Варвара Черезова (1987) / Вірші

 Не вірити, молитися...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-04-29 17:45:03
Переглядів сторінки твору 8401
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.063 / 5.5  (5.006 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 5.043 / 5.5  (4.976 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.773
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.04.20 13:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-04-29 19:45:18 ]
Варунь, мені твоя муза да душі, присилай її до мене кілька разів на місяць, хай з моєю бавляться. у тебе ж дівчинка-муза? ооот, а у мене хлопчик-муз. думаю вони знайдуть кілька спільних тем;)
І ще:
1. молитися і знову(,)
2. було б класно, аби ти трохи акцентувала вірш паузами. Якось за таким прикладом:

Не вірити, молитися...
і знову,
Чекаючи бодай якогось слова,
Читати молитовник при свічі,
Коли на мене гостряться мечі
Мого ж безсилля
і чужих невдач,
Твого „люблю” і не твого „пробач”...

Чекати зливу, потім – снігопад.
Збирати в жмені роси, зорепад...
Писати довгі і сумні листи,
Любити небо.
____________Соняхом цвісти...

ти вже вибач за втручання, а паузи такі - бо так мені лягає при читанні.
З любов"ю,
Ніка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-30 08:29:04 ]
Тра спробувати, я раніше такого не робила, але все буває вперше))
Обов'язково тра їх звести, тих муз, але я сама її привезу, бо може не долетіти, зрадлива дуже))
Цьом, Ніко!;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Клименко (Л.П./М.К.) [ 2008-04-29 20:11:11 ]
Варцю, вірш гарний... щодо пауз - погоджуюся з Нікою, воно наче само проситься, хоча, Вам, звісно, видніше :)
Дякую за насолоду читати гарну поезію, успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-30 08:30:13 ]
Наталю, а давайте на ти?
Паузи зараз зроблю, бо якось не практикувала. Дуже Вам дякую за увагу!
З теплом, Варя;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-04-29 22:37:14 ]
Хороший твір, настільки органічний, що майже невагомий, коли його чмтаєш :) Щодо пауз-акцентів згідна з Нікою, не завадили б...А ще мені подобається інфінітивна форма дієслова - вона особливим чином знеособлює дії ліричної героїні і дає читачеві побути на її місці...Правда, Іван Гонта нещодавно у коменті до мого вірша назвав її "повчальною", але аж ніяк не можу з цим погодитися :) Варцю, файна робота.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-30 08:30:53 ]
ДЯкую, Вандо, твоя похвала завжди приємна)))
З теплом, Варя;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-04-29 22:43:40 ]
Єдина заувага - рима "снігопад-зорепад" - обидві від одного слова "палдати", трохи невдало...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2008-04-30 10:25:03 ]
Так притаманно жіночо і лірично... Затишно у вірші, ніби у рукавичці, куди поки не дійшли і не попросилися пригрітися чоловічі серця. :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-30 10:30:03 ]
Так, поки тут вдосталь місця)) Ходи, чаєм напою))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-30 10:30:53 ]
не читав (не встиг) першого варіянту, але цей файний, тільки треба, згідно поради Wанди N., преробити останній куплєт. і збільшити перелік природніх див на одно - скажімо, вітер. бо коли явищ всього два, то всередині самих себе вони несуть протистояння, а коли три - то це вже "гармонійний" перелік. та й вітер - то дуже ємко і круто:)) а замість снігопаду підставити зорепад (бо в поєднанні зі снігопадом викликають питання роси, а з зорепадом роси дружать), а нижче написати "невпопад" - воно пасує до довгих листів... ф-ф-фу! аж упрів!
і в кінці буде приблизно так:

Чекати вітер, зливу, зорепад.
Збирати в жмені роси.
Невпопад
Писати довгі і сумні листи,
Любити небо.
Соняхом цвісти.

вибачайте за втручання, можна нічого й не міняти - аутор завжди правий (yt pdf;f.xb ys yf oj!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-30 10:33:09 ]
Сергію, з Вашої легкої руки зміню кінцівку))) А попередній нічим окрім форми не відрізнявсі.
З теплом, Варя;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-30 10:37:31 ]
нє, так легко не треба здаватися!:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-30 10:41:39 ]
Ну Ви ж дали хорошу пораду;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-04-30 10:35:46 ]
Сподобалася кінцівка вірша. Варваро, ти прогресуєш. Може тому, що відцуралася "Лесиного кадубу"?! А що як "об мене гостряться мечі"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-30 10:41:12 ]
Олено, я не відцуралася. Просто у мене з вами різні смаки, уподобання, манери написанная. Тому я почувалася дещо не комфортно. Нікого з вас не хотіла образити.
Дякую за відгук.
П.С. завітай до мого вірша "Годинник", цікава твоя думка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2008-04-30 13:32:20 ]
Добрий вірш, Варю!
І добре, що так багато коментарів!
Та чи не заглушили вони Вас саму?
Говорю так, а сама туди ж - у коментаторську.
Так от мені видалось, що вірш незавершений. Хочеться якогось посилення, чи що... Мо' ще подумати над ним?
Дякую за насолоду гарним стилем і взагалі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-30 15:46:43 ]
Вікторіє, Вашому відчуттю дуже довіряю. Я повернуся до цього вірша, але згодом, бо зараз ну нічого не спадає на думку.
Дякую, з теплом, Варя;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2008-04-30 16:02:18 ]
Упевнена, будь-які авторські зміни у відповідь на критику (навіть від тих, до кого автор дослухається) краще робити після паузи і дуже обережно, аби не порушити свій (перший) настрій і ритм вірша! Успіхів! І без поспіху!
Дякую за довіру, Варьо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-05-01 08:35:44 ]
Вам дякую, люба Вікторіє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-05-01 11:35:16 ]
Чесно кажучи, Варцю, це "невпопад" звучить дуже не по-твоєму - отаке враження складається... А за перелік іменників через кому я, здається уже згадувала - але, що ж, вирішує автор :)