Манія - Хворобливий стан психіки, для якого характерне зосередження свідомості й почуттів на якійсь одній ідеї... Шалена манія – маніакальне збудження із злобністю або люттю, схильністю до агресивних та руйнівних дій. 2. перен. Патологічна, сильна пристрасть, потяг до чогось (напр. графоманія)...

---

Тобто, ми початково домовляємось вважати, що автор, перебуваючи у стані творчості, є цілком нормальною особистістю. І відчувати потяг - написати, створити щось достойне, це дуже навіть нормально. Нормальний, так би мовити, вид діяльності.
Але потяг до прекрасного і те, що виходить, наприклад, із під пера - різні речі.
Тобто, ось хворобливий стан творінь автора, коли у написаному ним відчувається хвороба, багато нездорового - це і є авторська графоманія?

Виходить, якщо вміти відділяти здорове від хворобливого, то це значить вміти вирізняти справжні тексти від графоманських?

Здорове - значить те, що нормально росте і розвивається, має всі потрібні атрибути - гарний вигляд, якісний вміст, духовність, життєздатність, так?
Хворе - навпаки - деградація, руйнація живого?
Чи ще важливими є якісь рівні, якісь правила, специфічність поглядів самого читача?

А ще важливим є і таке - якщо графоманія таки рідкісна хвороба, тоді що все інше? Творча діяльність? Пошуки живого? Мистецтво ?

---

Деякі висновки:

---

• Визначення "графоман" - стосується результатів - закінчення, а не початку?

• Літературний результат - це тільки видання книжки?

• До видання книжок призводить процес діяльності автора, і цей процес не можна оцінити ніяк, аж до його закінчення, тобто видання книжки?

• Окрім літературного результату є і набагато важливіший результат - становлення самого автора, і літ.результати є тільки похідною від цього становлення?

• Власне, тільки фізично-духовний стан автора і можна діагнозувати мед.консіліумом і визнати (як те часто бувало в СРСР) особистість хворою чи здоровою?

• А значить "графоман" чи "не графоман" - не піддається об'єктивному аналізу з-за ідеологічного тиску тих чи інших чинників на суб'єкт дослідження і на його дослідників?
______________________________________________

Утім, є проблеми нашого особистісного розвитку, які можна перерости, а можна і ні.

А ще є такий собі ефект Даннінга, який, думається, поширений і в поетичних колах... (

"Ефект Даннінга - Крюгера - когнітивне спотворення, яке полягає в тому, що «особи, які мають низький рівень кваліфікації, роблять помилкові висновки і приймають невдалі рішення, але не здатні усвідомлювати свої помилки в силу свого низького рівня кваліфікації».
Це призводить до виникнення у них завищених уявлень про власні здібності, в той час як дійсно висококваліфіковані особи, навпаки, схильні занижувати свої здібності і страждати недостатньою впевненістю у собі, вважаюючи інших більш компетентними.
Таким чином, менш компетентні в цілому мають більш високу думку про власні здібності, ніж це властиво просто компетентним, які до того ж схильні припускати, що оточуючі оцінюють їх здібності так само низько, як і вони самі.

Гіпотеза про існування подібного феномена була висунута в 1999 році Джастіном Крюгером і Девідом Даннінгом, які при цьому посилалися на висловлювання Чарльза Дарвіна («Невігластво частіше народжує впевненість, ніж знання») і Бертрана Рассела («Одна з неприємних властивостей нашого часу полягає в тому, що ті, хто відчуває впевненість, дурні, а ті, хто володіє хоч якимось уявою і розумінням, сповнені сумнівів і нерішучості»).
Для перевірки висунутої гіпотези Крюгер та Даннінг провели серію експериментів за участю студентів - слухачів курсів з психології в Корнельському університеті. При цьому вони виходили з результатів досліджень своїх попередників, які продемонстрували, що некомпетентність багато в чому виникає з незнання основ тієї чи іншої діяльності, будь то розуміння прочитаного, керування автомобілем, гра в шахи, гра в теніс і т. п.
Ними була висунута гіпотеза, що для осіб із низькою кваліфікацією в будь-якому виді діяльності характерно наступне:
1. Вони схильні переоцінювати власні вміння;
2. Вони не здатні адекватно оцінювати дійсно високий рівень умінь у інших;
3. Вони не здатні усвідомлювати всю глибину своєї некомпетентності;
(4 У разі, якщо рівень цих умінь вдається значно підвищити, у них з'являється здатність усвідомити рівень своєї колишньої некомпетентності ..)

Результати експериментів, які підтвердили висунуту гіпотезу, були опубліковані в англ. Journal of Personality and Social Psychology"