Ляночко, звертають увагу тут на всіх, у тому числі й на таких, як я.

Великих людей- не буває. Бувають ті, що знайшли себе і ті, що так і не дошукалися... Других більше і в цьому, як на мене- трагедія Людства.

А у Вас іще все попереду! Занадто вже щирі та милі Ваші віршики, щоб думати інакше. :)

Здоров Будь, Юрчику!!! До мене докотилися хвилі дискусії також. Якщо не заперечуєш, долучуся також до певних аспектів Вашої з Товариством суперечки.
Стосовно, римування... Ти правий, англомовна поезія в своєму мейнстримі вже давно відмовилася від римування, хоча словник рим у англійській мові набагато багатший ніж в рус/укр мовах. Я здається, колись навіть тебе критикував за надмірне захоплення римуванням, але нині зрозумів, що даремно, позаяк для тебе то лише забавка-незабудка рідної мови.
З чим важко погодитися. З порівнянням мов, яка розвинутіша, яка ні... Тут якщо порівнювати словники, то можна потрапити в пастки. Скажімо словник української мови (академічний) має більше слів, ніж такий же російський, а скажімо реґіональний словник поморської говірки (Мурманськ-Арханґельск) має на 10000 слів більше, ніж словник літературної російської мови. Повернімося тепер до англійської мови, окрім запозичень (часто абсолютно нелоґічних) ця мова попповнюється постійно новотворами, які часто-густо живуть як ті метелики-одноденки. Такий ріст словника англійської мови з одного боку свідчить про динаміку, з іншого боку ставить перед носіями мови величезні перешкоди у її вивченні. Вже зараз пересічний носій мови американець чи британець не в змозі без словника зрозуміти відмінність між багатьма синонімами. Багата синонімія - щастя для письменника, але нечастя для читача. І це не є перебільшенням. Це тобі розповість будь-який мало-мальський викладач англійської мови та літератури.
Далі, дуже мені видається некоректним твоє порівняння поезій різних народів. То правда, що вони не знають нашої чи російської поезії, бо її без знання мови практично не можна пізнати. Ну, скажи скільки тут на ПМі людей можуть оцінити справжню красу приведеного тобою тексту? А скільки американців знають українську чи російську мови? І ще, я гадаю що в будь-якій літературі кількість гарних поетів приблизно рівна, бувають правда періоди розквіту поетичного тієї чи іншої мовної спльноти, але в цілому величина стала. Стосовно нинішнього стану української поезії, то я чомусь думаю, що гарних авторів не бракує, просто ми не завжди про них знаємо, а робити узагальнення без достатньої інформації - річ таки некоректна.
Що мені імпонує в твоїй позиції. Це ця ПМ класифікація авторів та рейтингування. Воно настільки недолуга а почасти смішне, що сприймати серйозно я би то не став. Ти тільки глянь на ці Редакторські розбивки авторів на R, R+, R1, R2? Про що вони свідчать про абсолютно суб*єктивну думку групи товаришів та їх уподобання. Виникають питання чому Гумільов та Висоцький серед Гомерів-Бродських, а Павличко ні? Гадаю, що б-яка рейтингова система має бути досить простою, прозорою і функціональною, або краще не мати ніякої, ніж така як на ПМі.Вона тільки може вводити в оману юних і не зовсім юних авторі, створювати якісь там ажіотажні настрої і таке інше.
І ще раз про римування. Я думаю, що цей чудовий літературний ресурс, з огляду на уподобання більшості його автури треба розглядати як САйт римованої поезії, що в масі своїй тяжіє до традиційних українських форм віршування. Тому звинувачувати користувачів та кпити з них не варто. Всі по-своєму праві.
Вибачай за довгий монолог. Щось мене прорвало сьогодні. :-)