ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.12.16 17:55
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.

Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.

Володимир Бойко
2025.12.15 23:52
Недобре добро називати добром недобре. Кремлівські недомірки міряють світ своєю міркою. Ворожка ворогам ворожила вороже. Генії на гени не нарікають. Світило у світі недовго світило. Пан Баняк до банку поклав грошей банку. Одержимі своє о

Ярослав Чорногуз
2025.12.15 21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.

Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.

Борис Костиря
2025.12.15 19:55
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.

У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,

Іван Потьомкін
2025.12.15 19:00
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.

Кока Черкаський
2025.12.15 14:41
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.

не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі

Ольга Олеандра
2025.12.15 11:12
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.

Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ганна Осадко (1978) / Вірші

 Бо щастя - білий кролик...




Найвища оцінка Анна Сазанська 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ретро Лю 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-10-02 17:47:20
Переглядів сторінки твору 18292
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.472 / 5.84  (5.244 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 5.258 / 5.63  (5.211 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.02.12 12:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-03 23:09:15 ]
Коли Союз розпадався - багато вірило в це?
І Росії чекає та сама участь.
Не іронізуй Чері - це лиш моя особиста думка - Росія як держава повинна загнутись. А як буде - можливо побачимо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2008-10-03 23:15:58 ]

та збав мене Боже комусь колись ставити діагноз тавро чи клізму:))))))))))) ні в якому разі не заперечую формули, що скільки мов ти знаєш стільки разів ти людина... лише волію зробити акцент на тому, що, на мій суб’єктивний погляд, для сучасних молодих українських авторів сліпе наслідування модних тенденцій, най навіть і світових, може стати духовним добровільним самознищенням.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-03 23:41:42 ]
З іншого боку - шо таке Їжаки і АНТИПО - фігня від нічого робити - так і передай їм.
Ти ж у наc ку`єр. Кхм. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-10-03 23:47:37 ]
Тобто, те, що ти - месія, заперечень в тебе не викликає? А от все інше - викликає :))) Ех, Юрчику, кидай ту роботу в мерликанському офісі - тамошні покемони тобі всю оперативку вже покоцали...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-04 00:16:45 ]
Черунь,
Я не месія - я мрійник. А ну ж сповниться... ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-10-03 21:54:54 ]
А мене ще завжди тішить, коли за оцінку, виставлену читачем, чомусь завжди відповідає автор :))) Отакі "семпли" (чудове українське слівце) зростають на наших хуторах :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-03 22:00:10 ]
Смерть читачу! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-03 22:11:34 ]
Чері,
Отакі "капіши" :)
Але пізно - джин з пляшки вийшов і буде важко його туди загнати.
Значить автор відповідає за це все. І хух і хіх - легше стало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-10-03 22:26:50 ]
скоріше вже "смерть автору":)
було б добре хоча б на час приміряти ідеї постструктуралістів і із авторитарних патріархальних авторів, які виношують твір, як дитину, і потребують тлумача-критика, перетвористись на скрипторів - деперсоналізованих авторів, які маргіналізуються, даючи своїм любим читачам реалізуватись, витлумачивши текс на свій манер. (по суті - створивши текст заново). :)
в принципі будь-який текст - це комбінація вже відомого і існуючого, тому саме поняття "оригінальності" твору в певній мірі здається недоречним.
у клачному розумінні автор яскраво домінує у співвідношенні "автор-текста", намагається нав"язати читачеві певний зміст, прагне оволодіти свідомістю читача через вплив власне-твору,
коли ж скраптор = твір, вони існують в єдності і є взаємообумовленими - тоєсть, автор - є автор лише коли він творить твір:) а далі твір існує самостійно, і фактично "автором" стає сам читач - вкладаючи свої змісти у текст.
тому, зважаючи на ремарку Люби, як на мене (поструктуралісти мене би підтримали:)) автор не винен, бо автор "помер".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-03 22:42:22 ]
Тоді вже, швидше, "смерть нетворчому читачеві" :)
Нікусю, сонечко, згідний з багатьма вашими поглядами, окрім висловлювання автор "помер". Тоді і Бог "помер"? Інакше як?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-03 22:51:03 ]
Погоджуюсь Нікусь,
Тому - часто елітарна поезія помирає для "мас", бо до неї потрібен інтерпритатор,
або голова, котра індентивікує себе на цьому самому рівні знань у якісь конкретній галузі.
А це, що "знавці" - читають елітку і петрають щось в тім - фарс.
А "мейнстрімова" поезія має занадто широкий спектор самопрояву і кола читачів,
вона дефинітивно народжується суб`єктивною по суті.
Тоді з`являється поняття смаку. А на нього, як відомо "таваріщей нєт".
Є (повторюсь) фільтр - через рецептори до вібраційних процесів в області серцевого
клапана з відтворенням картини уявними процесами персепціонізацїї сприйняття.
Автор помер - нехай жиє автор! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-03 23:02:04 ]
І помре тільки той, хто прагне смерті. Амен. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-03 23:42:27 ]
Юрію, ви щось вельми підозріле говорите про поняття смаку. А на нього, як відомо "таваріщей нєт"...

А як тоді ну хоча би однакові блюда в ресторані, чи їх не обирають за певними смаковими критеріями? Не кажу вже про чисте повітря, чисту воду, лагідне сонце, природу - до яких ми маємо вельми схожі відчуття...
Смак це - початково, відчуття добра, згадайте, що на цю тему сказав Господь і що Він передав людині...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-03 23:51:43 ]
Володимире,
Коли людина голодна - то смакові якості притуплені дещо.
Тож коли масли плавають, а довкола юшка - масли видаються манною божою.
А ось насититься така людина і починає перебирати - стає гурманом.
Ось я наприклад - не можу їсти спайсі їжу - весь смак - коту під хвіст.
А для декого - це одне блаженство. І якою би вода чистою не була і блюдо
би не виготовлялось хто-зна яким маестро кулінарії - це їда для мене буде лиш
переперченим вогнедихаючим дракомном і я будучи ситим відкладу її на бік.
Я про саме про такі смаки говорю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2008-10-03 23:12:45 ]
та збав мене Боже комусь колись ставити діагноз тавро чи клізму:))))))))))) ні в якому разі не заперечую формули, що скільки мов ти знаєш стільки разів ти людина... лише волію зробити акцент на тому, що, на мій суб’єктивний погляд, для сучасних молодих українських авторів сліпе наслідування модних тенденцій, най навіть і світових, може стати духовним добровільним самознищенням.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-03 23:19:57 ]
Юль,
Не наслідувати потрібно а розуміти, щоби потім не стати енним винахідником кола...
Ви боїтесь, шо коли начитаєтесь Фроста то вже не станете подібні до Кабанова :)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2008-10-03 23:53:22 ]
оу, а я гадала, що ударами нижче поясу варто користатись лише у чоловічому двобої:))) В мене є певні інтуїтивні здогадки, що навіть якщо я вивчу напам’ять всього Фроста, він не стане мені ближчим за певні вірші Кабанова) Кожному властива любов, що поза межами аналітики:)

сказати ж щось нове можна швидше від інформаційного вакууму аніж від неабиякої обізнаності..бо "многие знания - многие печали" (с) ніхто ще не скасовував. Отак перечитаєш буває всього Фроста, Еліота та Вітмена підхопиш вірусяку цинізьму і зрозумієш собі на голову, що все вже дааааааавно написане до нас. і замовкнеш навіки. і амінь.

принаймні дискусія відбулась. дяка за розвагу.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-04 00:11:29 ]
Юліє - я пожатував. Звичайно - Ви маєте рацію - все вже дааааааавно написане до нас.
А ми бавимося, можливо до кола прилаштовуємо якісь чудернацькі цяці і від того воно котиться
швидже. Але колесо вже є.
Із любов`ю я з Вами погоджуюсь - кожен любить кого Бог послав любити - бачите який я погідний. :)
Так і живемо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-10-03 23:20:49 ]
любі мої, ви мене дущо не вірно витлумачили.
бо стосовно вищезгаданої "смерті автора", тлумачити треба не зовсім мене:

http://www.philology.ru/literature1/barthes-94e.htm

http://velikanov.ru/philosophy/smert'_avtora.asp

проте я щиро розділяю цю концепцію.
з любов"ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-03 23:30:54 ]
Нікусю, любов не відноситься до здобутків цивілізаційних, а тільки до стосунків Господь - Людина, і якщо автор, як людина творча, що звершується у Подібності, а значить і Бог (до кого у подібності) "померли", то любові у вас не має і бути не може, не дивлячись на будь які посилання. Бо любов - атрибут тільки Божественний, а ми ці атрибути набуваємо тільки із наближенням до Джерела, а не віддаляючись :(

Пишіть вже краще тоді - з найтеплішою пристрастю :)


1   2   3   4   Переглянути все