ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,

Тетяна Левицька
2026.04.28 10:59
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гроб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.

Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці

Борис Костиря
2026.04.28 10:56
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.

Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми

Ольга Олеандра
2026.04.28 08:42
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.

Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.

Віктор Кучерук
2026.04.28 06:36
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Струмок надій змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.

Володимир Бойко
2026.04.28 00:31
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.

Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну

Іван Потьомкін
2026.04.27 22:02
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні

Світлана Пирогова
2026.04.27 21:12
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.

За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.

С М
2026.04.27 20:50
Як голова завертиться, на землю дивись, якщо вийде
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно

Немає часу любити, і себе розкрити

Володимир Невесенко
2026.04.27 19:44
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»

Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно

Охмуд Песецький
2026.04.27 16:08
Кораблі нашого жеребу
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги 
колись молодої води.

Борис Костиря
2026.04.27 11:45
Час іде скрадливо і неспішно
Хижим звіром, птахом, павуком,
Протікаючи у вічні вірші
І б'ючись об скелі літаком.

Його плин прискорюється звучно,
Не спитавши дозволу у нас.
Тигром невситимим стрімко, рвучко

Вячеслав Руденко
2026.04.27 10:59
Хто постіль розстеляє?
Хміль чи боги?
Вівчар блаженний ?
Мармуру жарина?

Бажання, сенс,
Питоме животіння,
Маяк в молитві

Тетяна Левицька
2026.04.27 10:34
Знайди розраду, де її нема в помині.
В минуле стежка лопухами заросла.
На роздоріжжі рип'яхи і конюшина,
А на бруківці - кропива і ковила.

Ковтають сиві небеса хмарини спілі,
Немов колись зефір місцеві дітлахи.
Покинутих приміщень сходи задубілі

хома дідим
2026.04.27 06:34
гуляти із батьками в парк роззиратися на каруселі на інших людей із дітьми скриньки із морозивом а ще там сухий лід · оркестр із репродукторів виконує щось життєстверджувальне чим не едем але морозива ніколи не досить · роззиратися на газетний автомат 60х

Віктор Кучерук
2026.04.27 05:51
Там немає ні вікон, ні стін,
Ні упертої в небо покрівлі, -
Тільки плач господині, як дзвін,
Б'ється гучно в руїни будівлі.
Там немає нічого уже,
Крім побитої цегли і тиньки,
Які сумно щодня стереже
Від біди збожеволіла жінка...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ганна Осадко (1978) / Вірші

 Бо щастя - білий кролик...




Найвища оцінка Анна Сазанська 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ретро Лю 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-10-02 17:47:20
Переглядів сторінки твору 18848
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.472 / 5.84  (5.244 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 5.258 / 5.63  (5.211 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.02.12 12:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-03 23:09:15 ]
Коли Союз розпадався - багато вірило в це?
І Росії чекає та сама участь.
Не іронізуй Чері - це лиш моя особиста думка - Росія як держава повинна загнутись. А як буде - можливо побачимо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2008-10-03 23:15:58 ]

та збав мене Боже комусь колись ставити діагноз тавро чи клізму:))))))))))) ні в якому разі не заперечую формули, що скільки мов ти знаєш стільки разів ти людина... лише волію зробити акцент на тому, що, на мій суб’єктивний погляд, для сучасних молодих українських авторів сліпе наслідування модних тенденцій, най навіть і світових, може стати духовним добровільним самознищенням.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-03 23:41:42 ]
З іншого боку - шо таке Їжаки і АНТИПО - фігня від нічого робити - так і передай їм.
Ти ж у наc ку`єр. Кхм. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-10-03 23:47:37 ]
Тобто, те, що ти - месія, заперечень в тебе не викликає? А от все інше - викликає :))) Ех, Юрчику, кидай ту роботу в мерликанському офісі - тамошні покемони тобі всю оперативку вже покоцали...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-04 00:16:45 ]
Черунь,
Я не месія - я мрійник. А ну ж сповниться... ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-10-03 21:54:54 ]
А мене ще завжди тішить, коли за оцінку, виставлену читачем, чомусь завжди відповідає автор :))) Отакі "семпли" (чудове українське слівце) зростають на наших хуторах :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-03 22:00:10 ]
Смерть читачу! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-03 22:11:34 ]
Чері,
Отакі "капіши" :)
Але пізно - джин з пляшки вийшов і буде важко його туди загнати.
Значить автор відповідає за це все. І хух і хіх - легше стало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-10-03 22:26:50 ]
скоріше вже "смерть автору":)
було б добре хоча б на час приміряти ідеї постструктуралістів і із авторитарних патріархальних авторів, які виношують твір, як дитину, і потребують тлумача-критика, перетвористись на скрипторів - деперсоналізованих авторів, які маргіналізуються, даючи своїм любим читачам реалізуватись, витлумачивши текс на свій манер. (по суті - створивши текст заново). :)
в принципі будь-який текст - це комбінація вже відомого і існуючого, тому саме поняття "оригінальності" твору в певній мірі здається недоречним.
у клачному розумінні автор яскраво домінує у співвідношенні "автор-текста", намагається нав"язати читачеві певний зміст, прагне оволодіти свідомістю читача через вплив власне-твору,
коли ж скраптор = твір, вони існують в єдності і є взаємообумовленими - тоєсть, автор - є автор лише коли він творить твір:) а далі твір існує самостійно, і фактично "автором" стає сам читач - вкладаючи свої змісти у текст.
тому, зважаючи на ремарку Люби, як на мене (поструктуралісти мене би підтримали:)) автор не винен, бо автор "помер".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-03 22:42:22 ]
Тоді вже, швидше, "смерть нетворчому читачеві" :)
Нікусю, сонечко, згідний з багатьма вашими поглядами, окрім висловлювання автор "помер". Тоді і Бог "помер"? Інакше як?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-03 22:51:03 ]
Погоджуюсь Нікусь,
Тому - часто елітарна поезія помирає для "мас", бо до неї потрібен інтерпритатор,
або голова, котра індентивікує себе на цьому самому рівні знань у якісь конкретній галузі.
А це, що "знавці" - читають елітку і петрають щось в тім - фарс.
А "мейнстрімова" поезія має занадто широкий спектор самопрояву і кола читачів,
вона дефинітивно народжується суб`єктивною по суті.
Тоді з`являється поняття смаку. А на нього, як відомо "таваріщей нєт".
Є (повторюсь) фільтр - через рецептори до вібраційних процесів в області серцевого
клапана з відтворенням картини уявними процесами персепціонізацїї сприйняття.
Автор помер - нехай жиє автор! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-03 23:02:04 ]
І помре тільки той, хто прагне смерті. Амен. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-03 23:42:27 ]
Юрію, ви щось вельми підозріле говорите про поняття смаку. А на нього, як відомо "таваріщей нєт"...

А як тоді ну хоча би однакові блюда в ресторані, чи їх не обирають за певними смаковими критеріями? Не кажу вже про чисте повітря, чисту воду, лагідне сонце, природу - до яких ми маємо вельми схожі відчуття...
Смак це - початково, відчуття добра, згадайте, що на цю тему сказав Господь і що Він передав людині...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-03 23:51:43 ]
Володимире,
Коли людина голодна - то смакові якості притуплені дещо.
Тож коли масли плавають, а довкола юшка - масли видаються манною божою.
А ось насититься така людина і починає перебирати - стає гурманом.
Ось я наприклад - не можу їсти спайсі їжу - весь смак - коту під хвіст.
А для декого - це одне блаженство. І якою би вода чистою не була і блюдо
би не виготовлялось хто-зна яким маестро кулінарії - це їда для мене буде лиш
переперченим вогнедихаючим дракомном і я будучи ситим відкладу її на бік.
Я про саме про такі смаки говорю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2008-10-03 23:12:45 ]
та збав мене Боже комусь колись ставити діагноз тавро чи клізму:))))))))))) ні в якому разі не заперечую формули, що скільки мов ти знаєш стільки разів ти людина... лише волію зробити акцент на тому, що, на мій суб’єктивний погляд, для сучасних молодих українських авторів сліпе наслідування модних тенденцій, най навіть і світових, може стати духовним добровільним самознищенням.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-03 23:19:57 ]
Юль,
Не наслідувати потрібно а розуміти, щоби потім не стати енним винахідником кола...
Ви боїтесь, шо коли начитаєтесь Фроста то вже не станете подібні до Кабанова :)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2008-10-03 23:53:22 ]
оу, а я гадала, що ударами нижче поясу варто користатись лише у чоловічому двобої:))) В мене є певні інтуїтивні здогадки, що навіть якщо я вивчу напам’ять всього Фроста, він не стане мені ближчим за певні вірші Кабанова) Кожному властива любов, що поза межами аналітики:)

сказати ж щось нове можна швидше від інформаційного вакууму аніж від неабиякої обізнаності..бо "многие знания - многие печали" (с) ніхто ще не скасовував. Отак перечитаєш буває всього Фроста, Еліота та Вітмена підхопиш вірусяку цинізьму і зрозумієш собі на голову, що все вже дааааааавно написане до нас. і замовкнеш навіки. і амінь.

принаймні дискусія відбулась. дяка за розвагу.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-04 00:11:29 ]
Юліє - я пожатував. Звичайно - Ви маєте рацію - все вже дааааааавно написане до нас.
А ми бавимося, можливо до кола прилаштовуємо якісь чудернацькі цяці і від того воно котиться
швидже. Але колесо вже є.
Із любов`ю я з Вами погоджуюсь - кожен любить кого Бог послав любити - бачите який я погідний. :)
Так і живемо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-10-03 23:20:49 ]
любі мої, ви мене дущо не вірно витлумачили.
бо стосовно вищезгаданої "смерті автора", тлумачити треба не зовсім мене:

http://www.philology.ru/literature1/barthes-94e.htm

http://velikanov.ru/philosophy/smert'_avtora.asp

проте я щиро розділяю цю концепцію.
з любов"ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-03 23:30:54 ]
Нікусю, любов не відноситься до здобутків цивілізаційних, а тільки до стосунків Господь - Людина, і якщо автор, як людина творча, що звершується у Подібності, а значить і Бог (до кого у подібності) "померли", то любові у вас не має і бути не може, не дивлячись на будь які посилання. Бо любов - атрибут тільки Божественний, а ми ці атрибути набуваємо тільки із наближенням до Джерела, а не віддаляючись :(

Пишіть вже краще тоді - з найтеплішою пристрастю :)


1   2   3   4   Переглянути все