ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.17 22:04
Промерзла трава, як нові письмена.
Згубились у ній дорогі імена.

Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.

Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.

Тетяна Левицька
2025.11.17 20:06
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Врешті-решт збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?

У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескит чорторию,

Олександр Сушко
2025.11.17 18:09
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.

Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій

Олександр Сушко
2025.11.17 13:08
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.

Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,

Сергій СергійКо
2025.11.17 11:56
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?

Тетяна Левицька
2025.11.17 09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.

В Горова Леся
2025.11.17 08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.

Олександр Сушко
2025.11.17 07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.

Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк

С М
2025.11.17 05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм

О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я

Артур Сіренко
2025.11.16 14:50
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з

Олена Побийголод
2025.11.16 13:04
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...

(Серпень 2025)
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Головні поетичні огляди):

Олександра Ступак
2025.10.30

Ірина Єфремова
2025.09.04

Зоя Бідило
2023.02.18

Тамара Швець
2018.03.05

Орися Мельничук
2017.01.26

Марія Марі
2016.04.07

Вікторія Фединишин
2015.11.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Жорж Дикий (1961) / Головні поетичні огляди

 Забійні вірші нашої молодості
Образ твору Пропоную тут, коментарями подавати веселі чи сумні, але прикольні поетичні штучки.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-11-08 20:51:55
Переглядів сторінки твору 9610
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.627 / 5.15)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.652 / 5.21)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.838
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.01.16 14:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-08 20:53:26 ]
(із моїх старих інститутських записів)
Хто хоче може спробувати перекласти українською.

НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
Стрекоза и муравей / Басня - пародия.


Папрыгуний стрекоза, целий лета толька пригал
Водка жрал, нагами дрыгал, бил**ть, работат нэ хател!
А мураш завскладам биль, он дамой в мешках насиль
Чай , урюк , киш-мищ , хурьма, гатавлялься на зима

А Стрекоз над ним смеяль, водка жраль, нага балталь
- Ти смеёшся пачему? гаварит Мураш ему,
Скоро с неб вада летит, где твая тогда сидит?
Стреказа Ха-Ха запел, трулллляля и улетел.

Скоро с неб вада пащель, Стреказа к Мураш пришель
- Салямааллейкум, как дела? ти пусти мене пака
И пака на двор хана, буду я тебе жина.
- Целый лета только прыгал, водка жраль, нагами дрыгаль
Не здаровайся са мной, а иди вон песни пой!

В этай басен правда есть, если хочеш викусно есть
лэтам нада рабатать, а ЗИМОЙ НАГА БАЛТАТЬ!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-12-21 14:34:03 ]
В інститутські часи 1980-1985 були у нас прикольні студентські пісеньки, на жаль слова не всі пам'ятаю, ось фрагмент однієї:

Наслідуючи Челентано

Приходить субота
не йдем на роботу
збирається компаньєро
сідаємо на роверо
і їдемо на озеро.

А ввечорі вкупі
ми слухаєм Друппі
і дивимось слайдокіно,
де є такі сеньйоріно,
що крутять динамо бамбіно.

Приспів:
Ай вонт ю нав, новрізаперо,
ми фалаченто з Челентано,
співаємо італьяно.

А снігу багато
насипе в Карпатах
сідаємо на електріно...
........................
........................

І так далі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-08 21:12:53 ]
А ще таке (вибачайте, але студентські роки пройшли у Донецьку).

ПОЭТИЧЕСКИЕ СТИЛИ, УЧЕБHОЕ ПОСОБИЕ
~~~~~~~~~~~~~~~
Дано: Ямб.
Мой дядя самых честных пpавил,
Когда не в шyткy занемог,
Он yважать себя заставил
И лyчше выдyмать не мог.
(А.С.Пyшкин)
-----------------------------------------------------------------
Решения:
1) Гекзаметp.
Бpат моей матеpи, честный
слyжитель тpадиций немеpкнyщих,
В поpy, когда он не в шyткy,
на полном сеpьезе pасклеился,
Вдpyг поклонения тpебовать,
стаpый осел, вознамеpился.
Лyчшей забавы пpидyмать
на смеpтном одpе не сподобился.

2) Частyшка.
Как мой дядька, хвоpь поганая, залег -
А по мне, так лyчше выдyмать не мог.
Хоть и с видy больно честный жентельмен,
Пpинyждал себя yважить, стаpый хpен.

3) Танка (Всего 31 слог по схеме 5-7-5-7-7):
Когда сеpьезно
Вдpyг заболел мой дядя -
Был честных пpавил:
Почтение вызвано,
Умней и не вымыслишь.

4) Анафоpический саpказм:
Когда мой дядька дюже честных пpавил
До кpайности не в шyткy занемог,
Он этим выше всех себя поставил.
Почище фокyс выдyмать не мог?

5) Эпическая песня:
Ох и захвоpал, да не шyткyя,
свет мой дядюшка,
Ой да честных пpавил был он,
дypень пакостный.
Ай да почитать
себя за то пpинyдил он,
Уж подлюке лyчшего
да не повыдyмать.

6) Рyбаи:
Мой дядюшка поpядком занемог,
И лyчше пpосто выдyмать не мог.
Когда больной не в шyткy честных пpавил,
Уважь его - тебя одаpит Бог.

7) Колыбельная:
Спи, мой дядя, честных пpавил,
Баюшки-баю.
Уважать себя заставил,
Лежа на кpаю.
Коли занемог ты жyтко,
Баюшки-баю,
Лyчше не пpидyмать шyтки
Жизни на кpаю.

8) Стpофа Маяковского:
Дядя мой,
самый из честных
пpавильный,
нешyточно,
стеpвец,
занеможил вpаз.
А мы yважай его!
Аж завидно!
Мозговитый - вздyмал
стpеножить нас!

9) Веpлибp:
Мой ли не мой,
самых-пpесамых честных
пpивычек,
дядя ль не дядя,
себя самого чтить
пpиобычил.
Когда он не в шyткy
аль в шyткy по-чеpномy
занедyжил -
yважь да yважь
его! Дотyмкал,
лyчше ли хyже.

10) Акpостих:
Дядя, хоть и самых честных пpавил,
Ясно, что не в шyткy занемог.
Дико почитать себя заставил.
Явно, лyчше выдyмать не смог.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2008-11-12 02:19:12 ]
Не знаю, чи це прикольно чи ні, та років десять тому пробувала приколотись над темою пісенькою під назвою "Заначка алкаша"

Все заботы и напасти
С моей шеи могут слезть –
Я не дамся вашей власти,
У меня заначка есть.
Припев:
Ах, заначка, моя заначка,
Моя отрада и любовь,
Твоё присутствие в кармане
Мою душу греет вновь.

Жена не смотрит на меня
И сторонится, как огня.
Меня не любит – ну и ладно,
Есть заначка у меня.

Я – как ангел, невинный мальчик –
Меня это не гнетёт.
Опрокину я свой стаканчик –
И проблема отпадёт.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2008-12-07 11:07:58 ]
Добре, що є така сторіночка. Спробую і я, не судіть строго.

З невдалих перекладів.

О.Пушкін. Переклад з російської.

Сиджу у в"язниці доволі сирій.
Сидить проти мене орел молодий,
Мій вірний товариш. Махає крилом,
Весь дзьоб у крові - щось клює під вікном.
Клює й викидає в безодню з вікна,
А думка, їй-богу, у нас з ним одна!
Походить, покряче, а сам як не свій,
Сказати ж нічого не може - німий...
Та я зрозумів, що мені вже пора
Туди, де за хмарами біла гора,
Туди, де синіє морська глибина,
Туди, де живе лише Бог й Сатана!

П. Тичина. Переклад з української.

Я по лесу шагала
Впервые на веку.
Деревья-колыбели,
А в них кукушек трели:
Ку-ку.
Зайчишку повстречала,
Лежал он на боку.
Была б его словила -
Кукушка завопила:
Ку-ку, ку-ку, ку-ку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-13 14:21:59 ]
Мені сподобався ваш варіант трактування, Михайле, відомої теми.
Ось ще, для можливої адаптації українською.

Леонид Каганов
Баллада о попиле бабла.


Люди всей страны с детьми и взрослыми,
рты открыв, забросив все дела,
просидели много лет под козлами,
на которых шёл распил бабла.

Где-то в небе руки мускулистые
двигали промышленный резак
и катились стружки золотистые
каждому в карман за просто так.

Кто повыше - тем за ворот кучами,
кто пониже - тем в карман пальто,
ну а что рассыпалось - окучили
те из нас, кто был вообще никто.

С жадностью хватали пальцы тощие,
что из толстых высыпалось вниз.
В выходной и в будни, днем и ночью -
над страной стоял веселый визг.

Стружки были теплые, веселые,
вкусно пахли хлебом и едой -
с легким ароматом нефтедоллара,
никеля и прочей ерундой.

Кое-кто купил коттеджик каменный,
остальные нет, но всем тепло.
Мы панелей накупили плазменных,
чтоб смотреть, как пилится бабло.

Сидя у экранов, водку пили мы.
Ну и что, а кто бы не запил?
Если сделан импортными пилами
грамотный промышленный запил?

Это ли мечта недостижимая?
Пусть китайцы пашут тяжело,
а над нами - вечное пилимое
толстое смолистое бабло!

Знай, сиди, фисташки с пивом лузгая,
под его ритмичные шумы.
Вот какая ты, идея русская, -
та, что столько лет искали мы!

Мы - цари! Вселенная - кормилица!
Стоит только глазом нам моргнуть,
всё бабло придет к нам и попилится,
устилая стружками наш путь!

Есть у нас приданное на выданье!
Нам не надо напрягать умы!
Мы уже купили Евровиденье!
И почти футбол купили мы!

И уже оделись в заграничное!
А потом к такому-то числу
тишина настала непривычная.
Словно кто-то выключил пилу.

Мы сначала думали не рыпаться.
Но потом дошло до нас слегка:
что-то сверху перестало сыпаться,
хоть внизу достаточно пока.

И сегодня нам пора обидеться:
что еще за кризис мировой?
С сентября бабло у нас не пилится!
Как у вас, ребята, с головой?

Ну-ка отвечайте без истерики,
кто придумал это западло?
Кризис где-то там у вас в Америке,
а у нас - не пилится бабло?!

Нам плевать на банки и на вкладчиков,
кто у вас чего не доплатил!
Вызовите срочно к нам наладчиков,
пусть наладят прерванный попил!

Если есть в башке у вас извилина,
быстро всё исправили, раз-два!
C сентября в стране бабло не пилено!
И уже кончается жратва...