ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.06.19 21:02
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Мирон Шагало
2026.06.19 20:56
За спогадом летять думки
туди, на стежку ту знайому,
туди, де стигнуть колоски
у полі, недалеко дому.

Пшеничне поле. В тихий сум
знов починає огортати.
Це поле в серці я несу,

Артур Сіренко
2026.06.19 19:13
Колись давно, коли світ ще був молодим і білі хмари називали островами в синьому морі, а не шматками алабамської вати, які хтось (можливо, чорношкірий всезнайка Джо) спересердя підкинув в гору, я познайомився зі старим дідом на ім’я Годі. На відміну від Ґ

Юрій Лазірко
2026.06.19 16:39
о серце моє...
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів

Світлана Пирогова
2026.06.19 15:46
Навколо світ - як молитовний спів,
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.

Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей

Борис Костиря
2026.06.19 12:50
Закінчився ярмарок. Блазні спочили,
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.

Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї

Охмуд Песецький
2026.06.19 12:10
Інерційне чекання того, на що чекаєш, здається безкінечною піснею зоряного неба, жодного куплета якої ти можеш не почути. Та твоя наука чекання не знає ні мойр, ні Кайроса, ні Гамлета. Тут не стежать за стрілками годинника. Тут обслуговують той механізм,

хома дідим
2026.06.19 08:19
стояв мовчав дивився
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого

Віктор Кучерук
2026.06.19 07:02
Вогнем негаснучим москва
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку

Роксолана Вірлан
2026.06.19 06:21
Жвріє вогник знеднілого сонця за містом -
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.

Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.

Тетяна Левицька
2026.06.19 06:18
Коли облітала акація біла
і падав додолу обпечений цвіт,
я невиліковно любов'ю хворіла,
бо ліків від неї не вигадав світ.

Світилися очі небесним опалом,
шалено у грудях вистукував пульс.
Та Єва в мені крізь віки воскресала

С М
2026.06.18 22:09
Танець у піску на морі ]

Атож, ось і ми, а точніш, ось і я, сам-один
Видимі речі, які були спільними, о давніше
Пам’ять розтягується, я вражений, чому би ні
Бо це був прегарний час, я сміявся
Часи змінилися, недосяжна ти, я не можу скаржитись
Були

Євген Федчук
2026.06.18 20:12
Коли війна закінчилась, москалі завзято
Узялись про перемоги книжечки писати.
Тонни книжок написали про Московську битву,
Як їм удалося вперше ворога розбити,
Сталінградську, Курську, звісно, про взяття Берліна,
Як поставили фашистів вони на коліна.

Іван Потьомкін
2026.06.18 20:04
Війни невигойні стигмати.
Печаль Арахна тче і тче.
Виходить на узвишшя Мати
І руку прикладає до очей.
Кого там надивляє, – не питайте.
Про те в нас знають навіть малюки...
...Війни невигойні стигмати,
Невжеж ви оселились навіки?

Артур Курдіновський
2026.06.18 14:21
Лютує сіре небо грозове.
Живуть під ним приборкані міщани.
Безпосередність малюка Жерве
Зустрілася з підступністю Вальжана.

Знов заглушають Божу благодать
Реальності приземлені куплети.
Нічого не змінилося. Дзвенять

Володимир Бойко
2026.06.18 12:57
Ми зійшлися, щоб множився рід,
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.

Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Романчук (1961) / Вірші

 Різдвяна пісня
Образ твору Шукати радості - дарма.
Блукає в вулицях зима,
і білосніжність своїх шат
ховає в сутінках раптових.
І брудно-сірі йдуть сніги,
немов спокута за гріхи,
та, мов рятунок, раз на рік
освятить нас Різдво Христове.

В Різдвяну тиху ніч
серця знесім до Бога,
і душу притулім
до вічного тепла.
Возрадуймось!
Бо в ніч святу
Христа малого
Пречиста Діва
пеленами повила...

1981




Найвища оцінка Костянтин Мордатенко 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Іван Редчиць 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-01-07 17:18:34
Переглядів сторінки твору 6971
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.858 / 5.75  (5.108 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.096 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.699
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 19:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-01-07 19:14:14 ]
...в вулицях. - важкувато читати, а потім, мабуть,впевненіше було б - вулицями...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 19:25:40 ]
Доброї ночі! Радий Вам писати.
Хочу сповістити, що нарешті в м.Біла Церква (десь в середині грудня) в Книжковому супермаркеті зявились Ваші книги...
Щодо дати - 1981р!!! То:

Я преклоняюсь перед тими людьми, хто у радянській Україні писав українською мовою, адже спокуса писати російською (як з боку ідеологічного так і матеріального, так і ...) була йо-яка!..

З найкращими побажаннями! Костя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-07 22:13:04 ]
Костику, дякую! Дуже рада, що українська книга торує собі шлях на схід.
Щодо дати. Пісня написана 6 січня 1981-го, бо прийшли до мене увечері студенти, сіли ми довкола величезної миски з кутею, взяли гітару - ну і... Тому й коротка, тому й простенька. Костю, "преклонятися" анітрохи нема чого, бо, по-перше, це чули тільки мої студенти (наступного дня, до речі, "заложили" - ледь мене з роботи за той Святвечір не вигнали), по-друге - викладати українською - то було серйозно, а пописувати для себе віршики - абсолютно нормально, хто ж про це знав.
І ще - сонце, забери, на милість Божу, свою оцінку - пісенька того не варта, хай люди не сміються, а змії не сичать.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 22:25:26 ]
!!!!!!!!!!!
Ви - молодець!
!!!!!!!!!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-01-07 20:23:32 ]
Дяка за пісню, гарна Різдвяна поезія у Різдвяні свята сприймається по особливому тепло й радісно, як подарунок:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-07 22:14:39 ]
Людмило, Наталю, дякую, з Різдвом Христовим вас!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 22:25:23 ]
Лесю,
Щоби світло ніколи не згасало у Твоєму серці!
Зі святами,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-10 12:55:33 ]
З різдвяними святами Вас Леся Іванівна. Пройдешніми і прийдешніми.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-10 19:59:40 ]
Дякую, Сашо. І Вам веселих свят!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-01-10 17:58:08 ]
Лесю! Звідки взялась манера у розумних і талановитих жінок розмовляючи з чоловіками одягати на себе маску зверхньої поблажливості?!
З яких джерел представник того чи іншого етносу має черпати інформацію про своїх богів чи героїв? Отже будемо вважати, що поставлене Вами запитання про Володимира Караташа... з риторичних аномалій чисто жіночого світобачення...
Ви , як письменниця, намагалися колись досліджувати цю особистість у площині духовності.., містики..?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-10 19:51:40 ]
Маска зверхньої поблажливості? Це Ви про що?
Простіть тупе створіння, але моє запитання просте, як вода, і геть позбавлене риторичних аномалій - чи були Ви знайомі з п. Караташем особисто? Чи маєте якісь матеріали про нього? Ото й усього! Караташ - не янгол, а нормальний живий чоловік. Герой. Але не бог.
Знаєте, начитавшись отаких відповідей на найпростіші і найневинніші питання, ловиш себе на бажанні повіситися! Самі генії довкола, словечка в простоті ніхто не скаже! Думала, хоч один нормальний, судячи з віршів! Ні, й тут - зверхність! жіноче світобачення! Знайомі інтонації...
Перепрошую, що потурбувала Вашу високість! Більш не буду! Дякую, що вичитали! Давно мене ніхто носом у багно не тицяв.
Найкращий спосіб не наразитися на щось подібне - ні з ким на ПМ не розмовляти!
Хай щастить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-10 19:58:55 ]
Задля точності процитую Ваш власний коментар: "Наштовхнувся на прізвище і...серце здригнулося...
Знав колись іншого Караташа.. Володимира.,"
"Знав колись" - що це, як не ствердження особистого знайомства? "Читав колись про" - от що таке черпання інформації про богів та героїв.
Несамовито люта - поки що вовчиця. Гадаю, час перетворюватися на вогнедишного дракона!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-01-10 22:06:59 ]
..не лише розумна і талановита, а й.. пренкрасна... Судячи з останнього довершеного монологу(!) Звичайно важко вибачити подібний егоїстичний експеремент (мій!)- хотів глибше зазирнути за вовчу машкару. Так! Вже... пцішов... пішов.. пішо..
З пошаною! Щиро.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-03 23:04:10 ]
Пані Лесю! Дякую Вам за підтримку, за розуміння.

Чесної письменницької слави Вам і жіночої радості життя!
Колись обовязково познайомимося, бо наразі я веду стиль життя мандрівного дяка... внутрішньо замкнутий.
І мало хто з моїх близьких знає, що я пишу вірші...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-10-05 20:35:16 ]
Лепська пісня... Згадується мимоволі Святе Письмо:
Ісус учора, сьогодні, і навіки Той самий...
Божественного осяяння і творчих радощів!