ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.08.25 05:50
* * *
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.

Борис Костиря
2025.08.24 22:12
Черства жінка
В її житті майже не було
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,

Євген Федчук
2025.08.24 15:28
Святополк «Окаянний»
Як же доля зовсім різно у людей складається.
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше

Іван Потьомкін
2025.08.24 11:51
Халіна Посвятовска
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму

був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром

Галина Кучеренко
2025.08.24 10:55
***
Відвойована ніч, вир із обстрілів - день…
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….

Олена Побийголод
2025.08.24 09:29
1962. Сорока (із Яна Бжехви)
Із Бориса Заходера

Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,

Юрій Гундарєв
2025.08.24 09:23
МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ
Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.

Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті

Віктор Кучерук
2025.08.24 06:35
* * *
Освітлені місяцем хвилі
Пшениці, як шовк, шурхотіли, –
І в сяєві срібнім іскрились
Очам хлібороба на милість.
У руки його працьовиті,
Неначе просилось щомиті,
Колосся тужаве, налите
І потом старанно обмите…

Борис Костиря
2025.08.23 21:39
* * *
Кістки дерев. Нестерпний, дикий холод
Так пробирає до самих глибин.
Реальність відчувається, як голод,
Як море без коралів і рибин.

Ідеш у парк віддалений, забутий
У цю зимову пору, мов чернець,
Встромивши ніж у нестерпимий будень,

Володимир Ляшкевич
2025.08.23 20:58
Виживеш ти!
Друже і брате,
тут все, як завжди -
бруд і вогонь,
сплати без решти,
тижні без дати,
видзвони скронь!

Боже боронь

Світлана Майя Залізняк
2025.08.23 16:25
Муза сміється
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Муза смієтьс

Володимир Бойко
2025.08.23 13:02
Думки про нездале – 3
Серед тваринних звичок москалів найхарактерніша – мітити чужі території. Носії істини в останній інстанції частенько надривають пупа під своєю ношею. Манія величі для недомірків – майже професійне захворювання. Найбільше світ намагаються змінити

Юрій Гундарєв
2025.08.23 12:36
Читацький щоденник. Сергій Жадан
Із поезією Сергія Жадана я познайомився у Львові. На дошці меню студентського кафе, яку виставили просто на вулицю, білою крейдою були написані такі не дуже рівні літери: Вирощено і нищівно над каменями і кущами повітря заповнене щільно душами і дощ

Віктор Кучерук
2025.08.23 06:03
* * *
Хоч сохне листя й менше цвіту,
І далі більш німіє світ, –
Я ще живу в своєму літі
І звідтіля вам шлю привіт.
Я вам повідаю про свято
Без усілякої журби,
Адже продовжую зростати
І визрівати щодоби.

Олег Герман
2025.08.22 23:59
Штучні квіти посеред поля психотравми
Я завжди носив маску. Не ту, що ховає обличчя, а ту, яка приховує мою порожнечу. Вона зроблена з блискучих, ідеально відшліфованих деталей: успіх, впевненість, бездоганний вигляд. Я переконав себе, що коли маска буде достатньо яскравою, ніхто не помітить,

Борис Костиря
2025.08.22 21:59
Посмішка скелета
У кожній посмішці є посмішка скелета.
У кожному початку є кінець.
Усе потопить невблаганна Лета,
Наблизивши нежданий реченець.

Ця посмішка скелета нам розкриє
На дні надії голі черепки,
Шпилі високі, хижі чорториї,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Тарас Письменний
2025.08.20

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Леся Романчук (1961) / Вірші

 Різдвяна пісня
Образ твору Шукати радості - дарма.
Блукає в вулицях зима,
і білосніжність своїх шат
ховає в сутінках раптових.
І брудно-сірі йдуть сніги,
немов спокута за гріхи,
та, мов рятунок, раз на рік
освятить нас Різдво Христове.

В Різдвяну тиху ніч
серця знесім до Бога,
і душу притулім
до вічного тепла.
Возрадуймось!
Бо в ніч святу
Христа малого
Пречиста Діва
пеленами повила...

1981




Найвища оцінка Костянтин Мордатенко 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Іван Редчиць 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-01-07 17:18:34
Переглядів сторінки твору 6488
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.858 / 5.75  (5.108 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.096 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.699
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 19:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-01-07 19:14:14 ]
...в вулицях. - важкувато читати, а потім, мабуть,впевненіше було б - вулицями...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 19:25:40 ]
Доброї ночі! Радий Вам писати.
Хочу сповістити, що нарешті в м.Біла Церква (десь в середині грудня) в Книжковому супермаркеті зявились Ваші книги...
Щодо дати - 1981р!!! То:

Я преклоняюсь перед тими людьми, хто у радянській Україні писав українською мовою, адже спокуса писати російською (як з боку ідеологічного так і матеріального, так і ...) була йо-яка!..

З найкращими побажаннями! Костя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-07 22:13:04 ]
Костику, дякую! Дуже рада, що українська книга торує собі шлях на схід.
Щодо дати. Пісня написана 6 січня 1981-го, бо прийшли до мене увечері студенти, сіли ми довкола величезної миски з кутею, взяли гітару - ну і... Тому й коротка, тому й простенька. Костю, "преклонятися" анітрохи нема чого, бо, по-перше, це чули тільки мої студенти (наступного дня, до речі, "заложили" - ледь мене з роботи за той Святвечір не вигнали), по-друге - викладати українською - то було серйозно, а пописувати для себе віршики - абсолютно нормально, хто ж про це знав.
І ще - сонце, забери, на милість Божу, свою оцінку - пісенька того не варта, хай люди не сміються, а змії не сичать.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 22:25:26 ]
!!!!!!!!!!!
Ви - молодець!
!!!!!!!!!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-01-07 20:23:32 ]
Дяка за пісню, гарна Різдвяна поезія у Різдвяні свята сприймається по особливому тепло й радісно, як подарунок:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-07 22:14:39 ]
Людмило, Наталю, дякую, з Різдвом Христовим вас!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 22:25:23 ]
Лесю,
Щоби світло ніколи не згасало у Твоєму серці!
Зі святами,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-10 12:55:33 ]
З різдвяними святами Вас Леся Іванівна. Пройдешніми і прийдешніми.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-10 19:59:40 ]
Дякую, Сашо. І Вам веселих свят!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-01-10 17:58:08 ]
Лесю! Звідки взялась манера у розумних і талановитих жінок розмовляючи з чоловіками одягати на себе маску зверхньої поблажливості?!
З яких джерел представник того чи іншого етносу має черпати інформацію про своїх богів чи героїв? Отже будемо вважати, що поставлене Вами запитання про Володимира Караташа... з риторичних аномалій чисто жіночого світобачення...
Ви , як письменниця, намагалися колись досліджувати цю особистість у площині духовності.., містики..?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-10 19:51:40 ]
Маска зверхньої поблажливості? Це Ви про що?
Простіть тупе створіння, але моє запитання просте, як вода, і геть позбавлене риторичних аномалій - чи були Ви знайомі з п. Караташем особисто? Чи маєте якісь матеріали про нього? Ото й усього! Караташ - не янгол, а нормальний живий чоловік. Герой. Але не бог.
Знаєте, начитавшись отаких відповідей на найпростіші і найневинніші питання, ловиш себе на бажанні повіситися! Самі генії довкола, словечка в простоті ніхто не скаже! Думала, хоч один нормальний, судячи з віршів! Ні, й тут - зверхність! жіноче світобачення! Знайомі інтонації...
Перепрошую, що потурбувала Вашу високість! Більш не буду! Дякую, що вичитали! Давно мене ніхто носом у багно не тицяв.
Найкращий спосіб не наразитися на щось подібне - ні з ким на ПМ не розмовляти!
Хай щастить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-10 19:58:55 ]
Задля точності процитую Ваш власний коментар: "Наштовхнувся на прізвище і...серце здригнулося...
Знав колись іншого Караташа.. Володимира.,"
"Знав колись" - що це, як не ствердження особистого знайомства? "Читав колись про" - от що таке черпання інформації про богів та героїв.
Несамовито люта - поки що вовчиця. Гадаю, час перетворюватися на вогнедишного дракона!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-01-10 22:06:59 ]
..не лише розумна і талановита, а й.. пренкрасна... Судячи з останнього довершеного монологу(!) Звичайно важко вибачити подібний егоїстичний експеремент (мій!)- хотів глибше зазирнути за вовчу машкару. Так! Вже... пцішов... пішов.. пішо..
З пошаною! Щиро.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-03 23:04:10 ]
Пані Лесю! Дякую Вам за підтримку, за розуміння.

Чесної письменницької слави Вам і жіночої радості життя!
Колись обовязково познайомимося, бо наразі я веду стиль життя мандрівного дяка... внутрішньо замкнутий.
І мало хто з моїх близьких знає, що я пишу вірші...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-10-05 20:35:16 ]
Лепська пісня... Згадується мимоволі Святе Письмо:
Ісус учора, сьогодні, і навіки Той самий...
Божественного осяяння і творчих радощів!