ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.09.19 09:33
розенкранци не схильні страждать
У імлі протилежних сторін,
В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,

Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів

Віктор Кучерук
2026.09.19 06:51
* * *
Над мною схилившись, чекаєш звитяги
І витримки, й сили в новому бою, -
Не буду підносити білого стяга,
Якщо ненаситно тебе я люблю.
Знедавна спокою не маю щоночі
Від дотиків ніжних усміхнених уст, -
Голубиш, цілуєш і дивишся в очі,
Звільняючи звичн

Ірина Вовк
2026.09.19 06:28
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 1)
І. ДОКИ НЕ ЗГАСЛО СОНЦЕ «Коли небо затягне вогняна ніч і камінь стане дощем, єдиним надійним сховком залишаться обійми тих, кого ти любиш». Ранок у домі Авла починався як зазвичай. Сонце м’яко освітлювало мармуровий внутрішній дворик-атріум, де у фо

С М
2026.09.18 21:13
Книга субот (King Crimson)
Якби міг я спростувати
Упертий двобій
Знову пробую втікати
Та смішно тобі
Бо колеса не ймуть доріг
І вантаж обіцянь пустих
Все лягає на плечі тягне вниз

Мирон Шагало
2026.09.18 20:46
Малюю
Звільняючи пам’ять від клопотів сажі,
шукаю дитинства загублений скарб.
Малюю крихкі призабуті пейзажі
зі спогадів теплих, без пензля і фарб.

Там щастя ще юне, ще з назвою Подив,
і літо ще довге, і тисячі мрій.
Під вечір грози вдалині чути подув

хома дідим
2026.09.18 18:50
* 206 *
розмінний ендшпіль затяжний
як раз осіння тема
аж до прийдешньої зими
зима цінує певність
але наразі
карнавал і задзеркальні ігри
бринить варган дзвенить кімвал
позліткові палітри

Ольга Береза
2026.09.18 17:10
Коли місто стихає…
Він любив, коли місто стихало,
мандрувати його коридорами,
аж допоки воно не згасало,
ну, а зоряне небо узорами,
мов для вибраних оживало.
Він стояв тоді наче укопаний,
дуже довго отак, і не рухався,
й між будівлями, балками, блоками

Ольга Садкова
2026.09.18 14:18
"Виховані"
Хлопчаки ішли зі школи.
Голосно сміялись.
Некультурними словами
жваво спілкувались.
Розгнівились перехожі.
— Та чи ж вам не сором?! —
запитали, зупинившись,
лихословів хором.

Борис Костиря
2026.09.18 13:32
Пошуки
Я хочу прийти, та закриті ворота.
Шукаю я вихід до інших світів.
Шукаю я тіні кота Бегемота,
Шукаю до Іншого точних мостів.

Шукаю я стежку лихого безумства,
Шляхи в невідомість, безодню, туман.
Шукаю я шифри книжок богохульства,

Володимир Бойко
2026.09.18 12:09
Кручені думки
Брешуть завжди, а правду кажуть тоді, коли вигідно. Для законослухняних закони, а для всіх інших - підзаконні акти. Чесні судді здебільшого є малочесними і малочисельними. Фіговий листок запровадили, аби захиститися від голої правди. У панібра

Вячеслав Руденко
2026.09.18 09:52
Ховеркрафт нерукотворний
У кістки, що вище лоба,
Б’ють талановиті духи
Заповідного етеру,
Залучивши потеруху
З тих, хто твердь хита небесну
Чи глибоке синє море
В час непевний, невід’ємний,
Як ритмічне справжнє горе

Ірина Вовк
2026.09.18 07:05
«Помпеї: За мить до Вічності»
сюжетів з життя мешканців римського міста, навіяних знаменитим полотном КАРЛА БРЮЛЛОВА «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ» ПЕРЕДСЛОВО: Заклинання тіней (задум авторки) Коли ми дивимося на величне і трагічне полотно Карла Брюллова «Останній день Помпеї», нас з

Віктор Кучерук
2026.09.18 05:57
* * *
Вже осінню пахнуть тумани,
І впоює землю роса, -
І річка виблискує тьмяно,
І сонце зарано згаса.
І никнуть гаї в безгомінні
На схилах пологих Дніпра, -
І душу проймає осіння
Холодна та тиха жура.

хома дідим
2026.09.17 23:52
* 205 *
атож до чого ми прийшли
чого сягнули ми
в пасивному замилуванні
чи що рятує восени
від безпробудної війни
крізь плин
і неможливості
і нереальності так само

Галина Кучеренко
2026.09.17 21:49
***
Ти моя спрага -
Весь час пульсує, тріпоче стиха…
Ти моя втіха,
Щоб щемна спрага не всохла з лиха…
Як прохолодний
Ковток живильний
До насолоди
І божевілля...

Віктор Насипаний
2026.09.17 19:28
Осіннє
Ти йдеш в осінню світлу казку ранку,
Складаєш сонця пазли залюбки.
А красень – день під руку, як панянку,
Веде у танець неба нешвидкий.

Танцюють клени вальс тепла останній.
Каламчить дзвоник пташки десь вгорі.
Ця осінь – чарівна, привітна пані.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Леся Романчук (1961) / Вірші

 Різдвяна пісня
Образ твору Шукати радості - дарма.
Блукає в вулицях зима,
і білосніжність своїх шат
ховає в сутінках раптових.
І брудно-сірі йдуть сніги,
немов спокута за гріхи,
та, мов рятунок, раз на рік
освятить нас Різдво Христове.

В Різдвяну тиху ніч
серця знесім до Бога,
і душу притулім
до вічного тепла.
Возрадуймось!
Бо в ніч святу
Христа малого
Пречиста Діва
пеленами повила...

1981




Найвища оцінка Костянтин Мордатенко 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Іван Редчиць 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-01-07 17:18:34
Переглядів сторінки твору 7167
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.858 / 5.75  (5.108 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.096 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.699
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 19:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-01-07 19:14:14 ]
...в вулицях. - важкувато читати, а потім, мабуть,впевненіше було б - вулицями...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 19:25:40 ]
Доброї ночі! Радий Вам писати.
Хочу сповістити, що нарешті в м.Біла Церква (десь в середині грудня) в Книжковому супермаркеті зявились Ваші книги...
Щодо дати - 1981р!!! То:

Я преклоняюсь перед тими людьми, хто у радянській Україні писав українською мовою, адже спокуса писати російською (як з боку ідеологічного так і матеріального, так і ...) була йо-яка!..

З найкращими побажаннями! Костя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-07 22:13:04 ]
Костику, дякую! Дуже рада, що українська книга торує собі шлях на схід.
Щодо дати. Пісня написана 6 січня 1981-го, бо прийшли до мене увечері студенти, сіли ми довкола величезної миски з кутею, взяли гітару - ну і... Тому й коротка, тому й простенька. Костю, "преклонятися" анітрохи нема чого, бо, по-перше, це чули тільки мої студенти (наступного дня, до речі, "заложили" - ледь мене з роботи за той Святвечір не вигнали), по-друге - викладати українською - то було серйозно, а пописувати для себе віршики - абсолютно нормально, хто ж про це знав.
І ще - сонце, забери, на милість Божу, свою оцінку - пісенька того не варта, хай люди не сміються, а змії не сичать.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 22:25:26 ]
!!!!!!!!!!!
Ви - молодець!
!!!!!!!!!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-01-07 20:23:32 ]
Дяка за пісню, гарна Різдвяна поезія у Різдвяні свята сприймається по особливому тепло й радісно, як подарунок:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-07 22:14:39 ]
Людмило, Наталю, дякую, з Різдвом Христовим вас!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 22:25:23 ]
Лесю,
Щоби світло ніколи не згасало у Твоєму серці!
Зі святами,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-10 12:55:33 ]
З різдвяними святами Вас Леся Іванівна. Пройдешніми і прийдешніми.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-10 19:59:40 ]
Дякую, Сашо. І Вам веселих свят!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-01-10 17:58:08 ]
Лесю! Звідки взялась манера у розумних і талановитих жінок розмовляючи з чоловіками одягати на себе маску зверхньої поблажливості?!
З яких джерел представник того чи іншого етносу має черпати інформацію про своїх богів чи героїв? Отже будемо вважати, що поставлене Вами запитання про Володимира Караташа... з риторичних аномалій чисто жіночого світобачення...
Ви , як письменниця, намагалися колись досліджувати цю особистість у площині духовності.., містики..?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-10 19:51:40 ]
Маска зверхньої поблажливості? Це Ви про що?
Простіть тупе створіння, але моє запитання просте, як вода, і геть позбавлене риторичних аномалій - чи були Ви знайомі з п. Караташем особисто? Чи маєте якісь матеріали про нього? Ото й усього! Караташ - не янгол, а нормальний живий чоловік. Герой. Але не бог.
Знаєте, начитавшись отаких відповідей на найпростіші і найневинніші питання, ловиш себе на бажанні повіситися! Самі генії довкола, словечка в простоті ніхто не скаже! Думала, хоч один нормальний, судячи з віршів! Ні, й тут - зверхність! жіноче світобачення! Знайомі інтонації...
Перепрошую, що потурбувала Вашу високість! Більш не буду! Дякую, що вичитали! Давно мене ніхто носом у багно не тицяв.
Найкращий спосіб не наразитися на щось подібне - ні з ким на ПМ не розмовляти!
Хай щастить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-10 19:58:55 ]
Задля точності процитую Ваш власний коментар: "Наштовхнувся на прізвище і...серце здригнулося...
Знав колись іншого Караташа.. Володимира.,"
"Знав колись" - що це, як не ствердження особистого знайомства? "Читав колись про" - от що таке черпання інформації про богів та героїв.
Несамовито люта - поки що вовчиця. Гадаю, час перетворюватися на вогнедишного дракона!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-01-10 22:06:59 ]
..не лише розумна і талановита, а й.. пренкрасна... Судячи з останнього довершеного монологу(!) Звичайно важко вибачити подібний егоїстичний експеремент (мій!)- хотів глибше зазирнути за вовчу машкару. Так! Вже... пцішов... пішов.. пішо..
З пошаною! Щиро.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-03 23:04:10 ]
Пані Лесю! Дякую Вам за підтримку, за розуміння.

Чесної письменницької слави Вам і жіночої радості життя!
Колись обовязково познайомимося, бо наразі я веду стиль життя мандрівного дяка... внутрішньо замкнутий.
І мало хто з моїх близьких знає, що я пишу вірші...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-10-05 20:35:16 ]
Лепська пісня... Згадується мимоволі Святе Письмо:
Ісус учора, сьогодні, і навіки Той самий...
Божественного осяяння і творчих радощів!