ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2025.12.13 16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.

Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н

Микола Дудар
2025.12.13 12:09
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…

Пиріжкарня Асорті
2025.12.13 08:57
Вірш розглядався на онлайн-колегії робочих змін і керівників профільних департаментів "Асорті Пиріжкарень" з долученням сторонніх експертів. І от що ми маємо в підсумку. Технічно текст повністю тримається купи на граматичних і словотвірно спорідне

Тетяна Левицька
2025.12.13 08:13
Ти ще мене не розлюбив,
і я тебе не розлюбила,
та згодом знайдемо мотив,
всадити в душу ніж щосили.
Така природа почуття;
любов і зрада синьоока
шукають істину глибоку
у манускриптах забуття.

Юрій Лазірко
2025.12.13 00:28
Йшла по селах ніч сріблиста,
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.

Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай

Борис Костиря
2025.12.12 22:21
Безсніжна зима, ніби чудо природи,
Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.

Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.

Іван Потьомкін
2025.12.12 19:50
По грудках їхав грудень,
А в дорогу взяв сани:
«Поможіть, добрі люди,
бо вже коні пристали.
От коли б дістать воза
Або сніг раптом випав,
Говорить тоді б можна,
Що є лад якийсь в світі.

С М
2025.12.12 14:44
Є чуття у моєму серці
Не знаю я що і робити
О ти чудовий світе о світе
Як мені бути і що робити?
Чи знаєш ти що виснував я?
Ти міг би і сам осягнути
Сьогодні всякчас завтра але й учора
Недільно-дівчачий блюз із її горем

Сергій Губерначук
2025.12.12 14:03
У мене на грудях ти стогнеш, і довго,
звитяжуєш голосно щем.
А рима – проста й заримована Богом,
й окреслена віщим дощем.

Про що ця розмова? Коли ані слова?
Про що нереально тужу?
Ти плачеш білугою, дещо з совою.

Богдан Манюк
2025.12.12 12:51
Марія Лавренюк. Улиянка. Роман. —Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2024. —216 с. Чи не кожен автор рецензії замислюється над тим, чому не оминув увагою твір того чи іншого письменника, що підштовхнуло його до роздумів про прочитане і, власне, якими б

Тетяна Бондар
2025.12.12 07:59
ця Присутність незримо гріє
ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб

Тетяна Левицька
2025.12.12 07:34
Дзвінок бентежний тишу зранив —
не мріяла узріть тебе
через сніги і океани,
захмарні молитви небес
такого дивного, чужого
без квітів і ковтка води.
Навіщо ж не лишив за рогом
свої непрохані сліди?

Віктор Кучерук
2025.12.12 06:55
Заспаний ранок туманиться
Стишено далі в півсні, -
Росами вкрита вівсяниця
Губить краплини ясні.
Чується каркання галичі,
В озері - слески плотви, -
Запах цвітіння вчувається
І шелестіння трави.

Віктор Насипаний
2025.12.12 01:13
Чому спізнивсь у школу ти? –
Питає вчителька Сашка Гудзя.
- На рибу з татом нині мали йти,
Та він мене з собою не узяв.

- Тобі ж, напевно, батько пояснив,
Чому до школи йти. Не на ставок.
- Еге ж. Сказав, чому не піду з ним.

Наталя Мазур
2025.12.11 21:42
Відколоситься, відголоситься,
Відцвіте, відшумить, відіграє.
Сива осінь - журлива пророчиця
Позбирає лелеки у зграї.

І відплаче дощем, і відмолиться,
Відгорить, порозносить димами.
Побілішає місто та вулиця,

Борис Костиря
2025.12.11 21:24
Ітимеш у лютий мороз
Босоніж крізь поле стооке,
Крізь спогади, сосни тривог,
Крізь мороку дивні мороки.

Ітимеш стернею кудись,
До крові поранивши стопи.
Ітимеш у даль чи у вись
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Варвара Черезова (1987) / Вірші

 Нібисонет
Знімай мене незмінно у ч.б.
Бо колір – це розмиті акварелі.
У них так важко віднайти себе.
Так само як і втриматись на стелі.

Знімай мене, допоки я така:
Усміхнена й руда, аж сліпить очі.
Нерівний фон і флойдівський плакат.
Знімай мене допоки я ще хочу…

І падає на ліжко звук і тінь.
І позувати, знаєш, трохи лінь.
Ці ракурси і пози… Поза грою.

Знімай мене, допоки я така…
І тисне кнопку впевнена рука.
Прошу, запам’ятай мене такою.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-05-11 19:33:31
Переглядів сторінки твору 6423
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.927 / 5.25  (5.006 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.976 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.04.20 13:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-05-11 20:59:15 ]
А-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-!!!!!!!!!!!!!!!!
Обожнюю такі речі!!!!!!!!
Клас, клас, клас.

Поза грою (с)

Дуже дуже дуже


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-05-12 09:12:51 ]
Дякую-дякую-дякую:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-05-11 21:15:28 ]
Варюсю, тут і впевнена рука
здригнеться сторопіло - "Ач яка!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-05-12 09:15:15 ]
Володю, милий, дякую:)
Ач, таки послухалася твоєї поради і спробувала писати щось хоч трішечки веселіше і позитивніше:)
З любов'ю, Варця:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Строкань (М.К./М.К.) [ 2009-05-12 09:16:30 ]
клас
навіть якось заспівалось


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-05-12 09:38:37 ]
Дякую.
На горизонт розвиднілося;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-05-12 09:27:49 ]
Ач, невже Варця чиїсь поради бере так близько до серця:)))

Ні,ні, файно, так тримати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-05-12 11:02:03 ]
Буду, Юльцю, буду)))
А до порад я дослухаюся)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2009-05-12 10:16:40 ]
Варцю, гарний вірш. Але Ви трошки кокетуєте:
«Знімай мене, допоки я така:
Усміхнена й руда, аж сліпить очі» —
а як же на чб? Буде не видно, що руда.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-05-12 11:01:31 ]
А фотошоп навіщо?))
А якщо чесно то в цьому весь секрет: навіть у ч.б. руда лишається рудою, адже то стан душі:)
З любов'ю, Варця)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-05-12 12:21:34 ]
"І тисне кнопку впевнена рука.
Прошу, запам’ятай мене такою."
Якось останній рядок трохи випадає.
Оськільки впевнена рука тисне кнопку, відповідаючи на запрошення героїні, останній рядок мав би це підчеркнути, чи то розвинути, скажімо так:
І тисне кнопку впевнена рука.
Щоб я запам'яталася такою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-05-12 14:12:28 ]
Я подумаю, чесслово:)
Дякую за увагу, бачиш - настрій покращився;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-12 13:28:58 ]
Гарний вірш.Оптимістичний.Хоча запам"ятай і допоки створюють дискурс плинності часу,що трохи сумно...Але руда то стан душі,отож у значній мірі позачасовий чинник співпадання фото і реального образу залежить від кожного.Це тішить і дуже гарно,що фото ч.б...Яскравий образ в позачасовому контексті -супер!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-05-12 14:13:21 ]
Дякую!!!
Ви дуже правильно зрозуміли те, що хотіла сказати цим віршм:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Влад Псевдо (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-12 13:31:35 ]
время рижих нє побйот! ще раз дякую за класиві емоції))))) ти мене знов на лопатки поклала)))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-05-12 14:13:58 ]
Нуууууууууууууу, диви не перехвали;)
П.С. До біса приємно)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Влад Псевдо (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-12 14:32:19 ]
я просто не люблю писати як я розумію вірш, а пишу враження і емоції які він викликає. а враженнє сногсшибатєльске!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-05-12 14:35:18 ]
:-*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2009-05-19 16:37:58 ]
Напевно гарно бути рудою бестією.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-05-20 10:32:03 ]
Точно:)