ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.05.28 17:32
Як цар отой дурнуватий, що Грозним прозвали,
Убив сина, то ще двоє йому спадкували.
Пришелепкуватий Федір правив після нього,
А Дмитра, на оту пору ще зовсім малого,
Вбили в Угличі. Тож Федір, коли став вмирати,
То нікому було владу свою передати.
«

Володимир Ляшкевич
2026.05.28 16:30
Ти говориш: тепер інше місто поглине твій розпач,
і що вулиці інші дарують впокій-забуття,
тільки місто твоє прийде слідом туди за тобою,
і квартали ті самі зустрінуть твою сивину.
То невже всі утечі даремні, а прагнення хибні,
бо вагомі лише особист

С М
2026.05.28 16:25
Інтро *

(Сем Катлер):

“Здається, все, як треба . . . Чи ви готові? . . . Вибачте затримку. . .
“Усі готові до наступного виступу? . . . Чи готовий ти, Нью-Йорку?
Найбільша група, що грає в Нью-Йорку за останні роки . . .
“Вони провідали Західне у

Ірина Вовк
2026.05.28 16:05
У СВІТІ ІЗ КРИГИ І КРИЦІ... У літописах суворої Півночі та на пергаментах золотоверхого Києва залишилися слова, які досі пахнуть морською сіллю, річковою прохолодою та гарячою кров’ю. Це історія про Єлизавету, старшу доньку Ярослава Мудрого, яку сканд

Володимир Невесенко
2026.05.28 15:05
На морі, де тяжіють схили,
де ні примовок, ні пісень,
де вічні брили, як могили,
на хвильку ліг спочити день.

Поблякли барви полудневі,
зчорніли скелі кам’яні.
Лиш тьмяним видивом – у мреві

Борис Костиря
2026.05.28 12:32
Я ніби вижатий лимон,
В пустелі виснажений, схудлий,
Іду до неба у циклон,
Питаю зверху: "Хто ж ви, судді?"
Вернувся з тисячі доріг,
Немовби вигаслий паломник.
Який такий єдиноріг
Мене прохромить у полоні?

хома дідим
2026.05.28 07:20
заспівай мені первісну пісню
в цьому світі дідів і жінок
обійди мене з мискою звісно
я не твій я не ваш я не ок
в мене є свої тригери дійсно
се не тяжба і не дуель
тривіальне життя неумисне
я би міг настрочити рондель

Віктор Кучерук
2026.05.28 06:27
Над негаснучим вогнем
Сковорідка з салом
Жиром топленим мене
Зваблює помалу.
Смалець пахне й булькотить,
Як горілка з пляшки,
Що уже я ллю в цю мить
У щербату чашку.

Іван Потьомкін
2026.05.27 20:56
Щасливі ті, хто перед сном моливсь
За день минулий і прийдешній Усевишньому.
Мене ж і у вісні тривожать думи навісні:
Не все так твориться, як Він замислив.
Він дав усе, щоб голоду не знали ми,
Опікувавсь не лиш юдеями,- Людьми,
Навчав, як праведним

Артур Сіренко
2026.05.27 15:40
У селі сталася новина. Про неї говорили всі – хто шепотів, хто голосно вигукував: Світозар живе з ведмежою. Ведмежами в селі називали лісових людей. Прозвали їх так, бо казали, що ті вважають ведмедя своїм предком, вклоняються йому як богу і приносять йом

Борис Костиря
2026.05.27 12:44
Я хочу прокинутись рано
І рушити в радісний парк,
Прикласти світанок до рани,
Немов осяйну Жанну д'Арк.

Я хочу спивати сніжинки
На статуях і на гілках,
Немовби космічні обжинки

Вячеслав Руденко
2026.05.27 10:41
чи схожий ти на гусака?
чи ні? - бо типу самобутній -
ховай події в тінь у скруті,
коли тікаєш голяка

по вогкій кам’яній ріллі,
вночі карбуючи півкроки
в своїй дотичності широкій

хома дідим
2026.05.27 08:29
тупо мертвий
на самому дні
є причини
причини є завжди
в поетичному цьому кіні
із кінічним його
декупажем
натякають глузують іще

Віктор Кучерук
2026.05.27 07:36
Мов дощу рясного краплі,
Між собою схожі чаплі
Ті, що в пошуках поживи
У болото пруть сміливо,
Де покрякують так вабко,
Очі витріщивши, жабки...
27.05.26

Кока Черкаський
2026.05.27 00:58
А новина у мене ось яка:
Я бачив сьогодні зяблика!
А зяблик - то ж вам не шпак,
Не стрінеш його просто так!

Значить, щось трапитись має!
Інакше ж воно не буває!
Точно! Трапиться щось, ну їй богу:

хома дідим
2026.05.26 21:30
чого ти брате галасуєш
буряковієш із чого
буття воно війна по суті
піт заливаючий чоло
атож-бо ревність і буремність
агресія відкритий код
нічліг неспокій кров даремно
усюдний набрід навіть зброд
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Аліса Коцюба (1987) / Вірші

 ********************
Почему люди все измеряют?
Расстояние – в метрах и все
На земле, как хотят, называют
Всё, что этой присуще красе?
Почему расстоянье разлуки
Измеряют все в метрах, часах?
Почему боль, обиды и муки
Гонят прочь все, как горе и страх?
Почему измеряется в литрах
На земле вся живая вода?
Почему же в названьях каких-то
Измеряются все города?
Почему все обиды и слезы
Люди часто толкуют как боль?
Кто же вздумал колючие розы
Наградить неземной красотой?!
Почему НАШИ слезы горьки нам,
А ЧУЖИЕ для нас – лишь вода?
И для них наша боль – лишь гордыня,
Вот и ихняя боль нам чужда.
Будто могут и все люди знают,
Даже могут пролить чью-то кровь.
Все меняют и все измеряют
Только в чем измеряют любовь?

28.04.2004




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-06-19 12:08:43
Переглядів сторінки твору 4727
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.934 / 5.5  (4.538 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.389 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2019.04.25 00:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-06-19 13:36:11 ]
В литературном русском языке используют форму "их", не "ихняя".
...Расстояние – в метрах и все На земле, как хотят называют Все, что этой присуще красе. - запятых мало. нужна еще после "хотят". хотя смысл фразы от этого не становится яснее.
каких-то - через дефис, частица "то" его требует (не тире, как у вас случайно вышло в "чью - то"!).
Комментарий мой, по желанию, удалите, - т.к. это ведь не критика стихотворения, а выдержки из учебника по русскому языку.
С уважением,
Ондо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Коцюба (Л.П./М.К.) [ 2009-06-19 16:47:30 ]
Спасибо за замечания :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-19 13:42:36 ]
Ось тут я зовсім не зрозумів: "И для них наша боль – лишь гордыня". Якщо можна поясніть.
Це п'ять років тому, а зараз Ви вже знаєте в чому любов вимірюють? Хотілося б почитати.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Коцюба (Л.П./М.К.) [ 2009-06-20 00:42:15 ]
Саша, честно, долго думала весь день, что же я имела ввиду пять лет назад. Стыдно, но не вспомнила. Думала, может, люди, считая, что мы горды, не видят того, что это результат боли, но как-то... не то. Если вспомню, то напишу обязательно. Уверена, что не с потолка взяла эту строчку :)
Сашенька, даже сейчас, спустя пять лет, я абсолютно никак не могу ответить, в чем измерима любовь... в процентах доверия, желания быть рядом и готовности отдавать, не забирая... не знаю. Все это как-то "мелко" для единицы измерения любви...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-22 09:19:30 ]
Аліса, Ви добре говорите.
Аліса, якщо Ви ще не знаєте в чому любов вимірюють, то може скажете любов вироджується чи ні?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Коцюба (Л.П./М.К.) [ 2009-06-22 12:20:54 ]
Смотря, что именно Вы подразумеваете под любовью. Влюбленность исчезает всегда, так как для ее поддержания каждый день нужно все больше амфитамина, вырабатываемого организмом, а это его истощает. Любовь, та которая не всегда остается после влюбленности, та, которая не вызывает таких эйфорических ощущений, имеет больше шансов остаться в живых на всю жизнь человека. Однако, я думаю, что и это чувство можно искоренить поступками и словами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-23 08:17:50 ]
Останнє Ваше речення і не кожен чоловічий мозок зміг би народити. Спочатку я думав Ви працюєте лікарем, а зараз от сумніваюся.
Любов в пропорції амфітаміна? Тоді і формула любові має бути. А почуття ревнощів, заздрості і т.п. теж залежить від якихось речовин в організмі людини і його можна знищити? Ну хай. А совість? Я вже говорю як ідеаліст. Дякую вам за Ваші слова, навіть не за те що Ви сказали, а саме як сказали.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Коцюба (Л.П./М.К.) [ 2009-06-24 00:40:11 ]
Нет, Саша, врачом я никогда не работала и не думаю, что получится :) Формула любви, может, и существует - не знаю. Знаю только, что то чувство, которое невероятно тянет нас к другому вызвано выработкой амфитамина в крови, к которому, как и к любому наркотику, возникает привыкание. Потому для поддержания этого чувство доза амфитамина должна постоянно увеличиваться, чему может поспособствовать только любимый.
А ревность, совесть - не знаю, виновата ли в этом химическая реакция в организме. Ревность по своей сути - это страх оказаться хуже определенного человека. Ну...совесть и не каждого укусить может - это, наверное, противоречивость некая "Хочу, а что будет и хорошо ли это?". А зависть, думаю, возникает у тех людей, которые понимают (или думают), что "вот так" у них не выйдет, даже если очень постараются. Отсюда и злоба завистливая.
"Дякую вам за Ваші слова" - не за что ;) Было бы за что, брала бы деньгами :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серж Разумов (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-31 12:38:05 ]
Я наверное один из первых прочитал этот стих!!!
До сих пор он храниться у меня!!! Спасибо, за прекрасное творение!!!