ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.01.12 22:25
1996. В Анталію!
Із Леоніда Сергєєва

Обійму Наталію
за об’ємну талію:
«Давай, – скажу, – Наталіє,
махнемо в Анталію!»

Мою долоню з талії

Ігор Шоха
2026.01.12 20:10
На фініші регати оригамі
                    І
Все меншає відкладеного часу
до переправи у реальну мить
не перший раз, але одного разу,
коли душа у небо полетить
неміряне, незнане, неозоре,
не оране за пам’яті людей,
що "у біді, у радості і в горі

Сергій Губерначук
2026.01.12 15:27
Гнів
Сунеться хмара волосся,
блискавка б’є з очей.
Від зливи втекти вдалося,
а від кохання ще.

Чи вартий твій подих гнівний
сніжних цнотливих вуст?
Якщо я у чомусь винний –

Артур Курдіновський
2026.01.12 14:59
Без тепла
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.
Журба прозора вкрилася снігами.
Душа розквітне в холоді так само...
Малюнок з льоду. Почуття зі скла.

Все королева біла замела!
А вітер заглушив мінорну гаму...
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.

Борис Костиря
2026.01.12 10:43
Ніщо
Що значить - опинитися в ніщо,
Де світ бере невидимий початок,
Де пустка пануватиме без щогл,
Де розквітатиме поляна згадок?

З нічого не народиться цей світ,
Здоровий глузд підказує лякливо.
А з того Бог передавав привіт

Олександр Сушко
2026.01.12 10:11
Рятівник
Ярослав Чорногуз

КОХАННЯ! ПОРЯТУЙ!

У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.

Віктор Кучерук
2026.01.12 07:25
* * *
Відчувається в кожному слові
Дар співця і художника хист,
І краса української мови,
І поезії сила та зміст
Лиш тоді, коли впевнено віриш
Майстру слова і лікарю душ,
Що ніколи не зраджує лірі
І нагору не лізе чимдуж...

Тетяна Левицька
2026.01.12 00:05
Ниє душа
Хоч ниє душа, як оголений нерв —
та зуба болючого вирвати шкода.
Я навіть не знаю, (світ ластиком стер,)
що там за вікном, чи розмай, чи негода?

Жасминовий день і ожинова ніч,
на синім паркеті кружляють по колу.
Сповзло надвечір'я кошулею з пліч

Таїсія Кюлас
2026.01.11 23:54
Сила вмирати
Коли зламалася востаннє — Вона втратила змогу кричати. Натягнула посмішку, мов струни гітари, Та почала вдавати.

Немов сильним вітром зірвана бляха — Скручена, дряпана — додолу впала. Зневірена, довірена... Вона — сила вмирати.

Лиш доторки чужих бри

С М
2026.01.11 21:20
Яскравіння (Procol Harum)
Як лазуровий мій будильник
надзвонює, його не спиниш
і я не бачу кінця-краю
і марно днем із огнем шукаю
дороги невідомо де
дорожні знаки не про те
І заморочливий мозок мій
неначе безум яскравіє

Ярослав Чорногуз
2026.01.11 18:18
Кохання порятуй
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.

Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --

Віктор Насипаний
2026.01.11 17:40
Не знаю
Сидить хлопчак в селі на лавці біля хати.
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні свому:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відчинене, ніхто його не чує.
-

Іван Потьомкін
2026.01.11 17:26
Шауль Черніховскі
Кажуть: є країна
Повнісінька сонця…
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть: є країна
На семи стовпах,
Сім планет у неї,
Схили в деревах.

Євген Федчук
2026.01.11 14:23
Як Хорсунь зазнав розорення і занепав
Ніч була темна. Місяц, хоч зійшов
Та й то у хмарах десь блукав, напевно.
Внизу Рось жебоніла безперервно.
А він вертав думками знов і знов
До того, що плекав усе життя –
Бажання влади. Так йому хотілось,
Щоб навкруг нього все отут вертілось…
Все п

Олександр Сушко
2026.01.11 13:38
Не лізьте в душу!
автор Артур Курдіновський

Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,

Редакція Майстерень
2026.01.11 12:55
Ентропія. Денники
За мовними і сенсовими витоками "ентропія" означає «зміни в собі». Переважно цей, сполучений в одне слово, вираз використовується нині суто в науці, та ще й вкрай однобоко, означаючи там лише втрати - незмінне й непозбувне розсіювання. Хоча нікуди ніко
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Аліса Коцюба (1987) / Вірші

 ********************
Почему люди все измеряют?
Расстояние – в метрах и все
На земле, как хотят, называют
Всё, что этой присуще красе?
Почему расстоянье разлуки
Измеряют все в метрах, часах?
Почему боль, обиды и муки
Гонят прочь все, как горе и страх?
Почему измеряется в литрах
На земле вся живая вода?
Почему же в названьях каких-то
Измеряются все города?
Почему все обиды и слезы
Люди часто толкуют как боль?
Кто же вздумал колючие розы
Наградить неземной красотой?!
Почему НАШИ слезы горьки нам,
А ЧУЖИЕ для нас – лишь вода?
И для них наша боль – лишь гордыня,
Вот и ихняя боль нам чужда.
Будто могут и все люди знают,
Даже могут пролить чью-то кровь.
Все меняют и все измеряют
Только в чем измеряют любовь?

28.04.2004




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-06-19 12:08:43
Переглядів сторінки твору 4508
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.934 / 5.5  (4.538 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.389 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2019.04.25 00:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-06-19 13:36:11 ]
В литературном русском языке используют форму "их", не "ихняя".
...Расстояние – в метрах и все На земле, как хотят называют Все, что этой присуще красе. - запятых мало. нужна еще после "хотят". хотя смысл фразы от этого не становится яснее.
каких-то - через дефис, частица "то" его требует (не тире, как у вас случайно вышло в "чью - то"!).
Комментарий мой, по желанию, удалите, - т.к. это ведь не критика стихотворения, а выдержки из учебника по русскому языку.
С уважением,
Ондо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Коцюба (Л.П./М.К.) [ 2009-06-19 16:47:30 ]
Спасибо за замечания :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-19 13:42:36 ]
Ось тут я зовсім не зрозумів: "И для них наша боль – лишь гордыня". Якщо можна поясніть.
Це п'ять років тому, а зараз Ви вже знаєте в чому любов вимірюють? Хотілося б почитати.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Коцюба (Л.П./М.К.) [ 2009-06-20 00:42:15 ]
Саша, честно, долго думала весь день, что же я имела ввиду пять лет назад. Стыдно, но не вспомнила. Думала, может, люди, считая, что мы горды, не видят того, что это результат боли, но как-то... не то. Если вспомню, то напишу обязательно. Уверена, что не с потолка взяла эту строчку :)
Сашенька, даже сейчас, спустя пять лет, я абсолютно никак не могу ответить, в чем измерима любовь... в процентах доверия, желания быть рядом и готовности отдавать, не забирая... не знаю. Все это как-то "мелко" для единицы измерения любви...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-22 09:19:30 ]
Аліса, Ви добре говорите.
Аліса, якщо Ви ще не знаєте в чому любов вимірюють, то може скажете любов вироджується чи ні?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Коцюба (Л.П./М.К.) [ 2009-06-22 12:20:54 ]
Смотря, что именно Вы подразумеваете под любовью. Влюбленность исчезает всегда, так как для ее поддержания каждый день нужно все больше амфитамина, вырабатываемого организмом, а это его истощает. Любовь, та которая не всегда остается после влюбленности, та, которая не вызывает таких эйфорических ощущений, имеет больше шансов остаться в живых на всю жизнь человека. Однако, я думаю, что и это чувство можно искоренить поступками и словами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-23 08:17:50 ]
Останнє Ваше речення і не кожен чоловічий мозок зміг би народити. Спочатку я думав Ви працюєте лікарем, а зараз от сумніваюся.
Любов в пропорції амфітаміна? Тоді і формула любові має бути. А почуття ревнощів, заздрості і т.п. теж залежить від якихось речовин в організмі людини і його можна знищити? Ну хай. А совість? Я вже говорю як ідеаліст. Дякую вам за Ваші слова, навіть не за те що Ви сказали, а саме як сказали.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Коцюба (Л.П./М.К.) [ 2009-06-24 00:40:11 ]
Нет, Саша, врачом я никогда не работала и не думаю, что получится :) Формула любви, может, и существует - не знаю. Знаю только, что то чувство, которое невероятно тянет нас к другому вызвано выработкой амфитамина в крови, к которому, как и к любому наркотику, возникает привыкание. Потому для поддержания этого чувство доза амфитамина должна постоянно увеличиваться, чему может поспособствовать только любимый.
А ревность, совесть - не знаю, виновата ли в этом химическая реакция в организме. Ревность по своей сути - это страх оказаться хуже определенного человека. Ну...совесть и не каждого укусить может - это, наверное, противоречивость некая "Хочу, а что будет и хорошо ли это?". А зависть, думаю, возникает у тех людей, которые понимают (или думают), что "вот так" у них не выйдет, даже если очень постараются. Отсюда и злоба завистливая.
"Дякую вам за Ваші слова" - не за что ;) Было бы за что, брала бы деньгами :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серж Разумов (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-31 12:38:05 ]
Я наверное один из первых прочитал этот стих!!!
До сих пор он храниться у меня!!! Спасибо, за прекрасное творение!!!