ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олег Герман
2026.10.20 20:08
Здається іншим світ під жовтим листям.
Коли імлисто
у тихім плачі
старі невдачі
спадають мрякою з будинків та дерев,
він виглядає, начебто завмер.
Без літніх барв у сирості холодній
згорнувся кволо

Марія Дем'янюк
2026.10.20 17:07
Як тут чарівно, мамо, як чарівно,
У жовте листя увібралася царівна!
Кленовий лист, тонкі вербові віти,
Вільха і буки прагнуть золотіти.
Краплини срібла на багрянім листі,
Думки прозорі, стишені і чисті...
Мережки хмар - тендітне павутиння,
І павучк

Світлана Пирогова
2026.10.20 16:18
Густий туман укутав перехрестя,
Сховав орієнтири і шляхи.
Чи зможеш ти дійти до Евресту
І подолати всі свої страхи?

Не видно далі аніж на пів кроку.
Праворуч і ліворуч є межа.
Туман розлив відвагу. Змокнув?

Борис Костиря
2026.10.20 14:05
Підійде понеділок, і для битви
Здійматися напружено пора.
Запеклим бути в боротьбі й молитві.
Під натиском розсиплеться гора.
У круговерті боротьби і смутку,
Тріумфів, катаклізмів і невдач,
У круговерті радощів і муки
Заглянь у серце, зрозумій, про

Вячеслав Руденко
2026.10.20 13:54
Струмки зі сліз і дзвоники із ружі,
Престол повітряний, сезон стрімких річок
Супротив простору над дзеркалом калюжі
Смарагдове чіпляє на гачок,
Аби ловити в невідомий день
Осінній дощ наметом мізерабля,
За словом лізе до масних кишень,
Граблі шукає

Володимир Мацуцький
2026.10.20 10:36
Не зліть Україну,
ви – держиморди!
Подавитесь кров’ю
своєї породи…
Землі захотілось? –
в землі нажеретесь.
В чию таку милість
Вкраїною претесь?

Віктор Кучерук
2026.10.20 06:53
Уночі, задумою обнятий,
Через скло вглядаючись у тьму,
Починаю сам себе питати:
Де, коли, навіщо і чому?
Де зникають на світанні зорі?
І коли не буде бігти час?
І навіщо в світі стільки горя
І чому знаходить лихо нас?

Володимир Бойко
2026.10.20 03:39
Майбутнє нібито належить молодим, але вирішують долі світу чомусь-то старі маразматики. Взимку страшні не так морози, як відморозки. Диктатора від серійного вбивці відрізняють лише масштаби злодіянь. Питання влади в Україні для декого набагато ва

хома дідим
2026.10.20 00:14
могли би стрітися класично
все за програмою курити пити і т. д.
у цій ледь індивідуальній притчі
ніхто нікого особливо не зведе
немає жодних таємниць
є недомовленість і таємничість
па-де-труа не зовсім па-де-де
ця таємничість

Борис Костиря
2026.10.19 13:58
Я в море заходжу, у розум кипучий
Для вищого смислу і вічних благань.
Заходжу у задум потужний, сліпучий,
У поле безмежне надсадних волань.

Візьму у долоні солоні печалі,
Солоні розлуки, солоні гріхи.
В цю мить у затоці невтомно кричали

Тетяна Левицька
2026.10.19 13:54
З дев'ятого поверху зрію нову
тутешньої днини картину барвисту.
Дощ срібними згардами та падолистом
оздоблює зеленкувату траву.

Так дивно, бо літо, здається, стекло
іржавою хною по спраглій землиці,
а квіти буяють, соснові ялиці

Вячеслав Руденко
2026.10.19 13:25
Палісандрами прикрашений,
За часів доби гнітючої,
До прихованого простору
Віднеси мій барельєф!

Там співати стану голосно
Міфи давнього блискучого
Для забутого півострова —

Віктор Кучерук
2026.10.19 06:54
В темінь вгорнувшись поволі,
Сонце заплющило очі
І уляглося охоче
Поміж житами край поля.
Ніч опустила завісу
Соснам високим під ноги,
Щоби не йшли на дорогу
Тіні всілякі із лісу.

хома дідим
2026.10.18 23:47
околиця бозна-яких років
дім на околиці
що переслідує вві сні
відвідувачі-тіні
їх розмови чудернацькі
і що насправді знаєш ти
і що потрібно знати
немов поет що твердить

Кока Черкаський
2026.10.18 22:44
Хтось любить пити каву,
Хтось любить їсти суп,
Хтось полюбляє бутерброди,
А хтось без хліба ковбасу.

А я люблю з дитинства-
Ви тільки не впадіть-
З'їдаю я щоранку

Юрій Гундарів
2026.10.18 20:15
Поезіє, сонце моє оранжове! Щомиті якийсь хлопчисько Відкриє тебе для себе, Щоб стати навіки соняшником… 17 жовтня одному із найяскравіших поетів-шістдесятників, блискучому кіносценаристу і перекладачу, драматургу, громадському діячу й політику вип
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Аліса Коцюба (1987) / Вірші

 ********************
Почему люди все измеряют?
Расстояние – в метрах и все
На земле, как хотят, называют
Всё, что этой присуще красе?
Почему расстоянье разлуки
Измеряют все в метрах, часах?
Почему боль, обиды и муки
Гонят прочь все, как горе и страх?
Почему измеряется в литрах
На земле вся живая вода?
Почему же в названьях каких-то
Измеряются все города?
Почему все обиды и слезы
Люди часто толкуют как боль?
Кто же вздумал колючие розы
Наградить неземной красотой?!
Почему НАШИ слезы горьки нам,
А ЧУЖИЕ для нас – лишь вода?
И для них наша боль – лишь гордыня,
Вот и ихняя боль нам чужда.
Будто могут и все люди знают,
Даже могут пролить чью-то кровь.
Все меняют и все измеряют
Только в чем измеряют любовь?

28.04.2004




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-06-19 12:08:43
Переглядів сторінки твору 5004
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.934 / 5.5  (4.538 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.389 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2019.04.25 00:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-06-19 13:36:11 ]
В литературном русском языке используют форму "их", не "ихняя".
...Расстояние – в метрах и все На земле, как хотят называют Все, что этой присуще красе. - запятых мало. нужна еще после "хотят". хотя смысл фразы от этого не становится яснее.
каких-то - через дефис, частица "то" его требует (не тире, как у вас случайно вышло в "чью - то"!).
Комментарий мой, по желанию, удалите, - т.к. это ведь не критика стихотворения, а выдержки из учебника по русскому языку.
С уважением,
Ондо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Коцюба (Л.П./М.К.) [ 2009-06-19 16:47:30 ]
Спасибо за замечания :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-19 13:42:36 ]
Ось тут я зовсім не зрозумів: "И для них наша боль – лишь гордыня". Якщо можна поясніть.
Це п'ять років тому, а зараз Ви вже знаєте в чому любов вимірюють? Хотілося б почитати.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Коцюба (Л.П./М.К.) [ 2009-06-20 00:42:15 ]
Саша, честно, долго думала весь день, что же я имела ввиду пять лет назад. Стыдно, но не вспомнила. Думала, может, люди, считая, что мы горды, не видят того, что это результат боли, но как-то... не то. Если вспомню, то напишу обязательно. Уверена, что не с потолка взяла эту строчку :)
Сашенька, даже сейчас, спустя пять лет, я абсолютно никак не могу ответить, в чем измерима любовь... в процентах доверия, желания быть рядом и готовности отдавать, не забирая... не знаю. Все это как-то "мелко" для единицы измерения любви...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-22 09:19:30 ]
Аліса, Ви добре говорите.
Аліса, якщо Ви ще не знаєте в чому любов вимірюють, то може скажете любов вироджується чи ні?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Коцюба (Л.П./М.К.) [ 2009-06-22 12:20:54 ]
Смотря, что именно Вы подразумеваете под любовью. Влюбленность исчезает всегда, так как для ее поддержания каждый день нужно все больше амфитамина, вырабатываемого организмом, а это его истощает. Любовь, та которая не всегда остается после влюбленности, та, которая не вызывает таких эйфорических ощущений, имеет больше шансов остаться в живых на всю жизнь человека. Однако, я думаю, что и это чувство можно искоренить поступками и словами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-23 08:17:50 ]
Останнє Ваше речення і не кожен чоловічий мозок зміг би народити. Спочатку я думав Ви працюєте лікарем, а зараз от сумніваюся.
Любов в пропорції амфітаміна? Тоді і формула любові має бути. А почуття ревнощів, заздрості і т.п. теж залежить від якихось речовин в організмі людини і його можна знищити? Ну хай. А совість? Я вже говорю як ідеаліст. Дякую вам за Ваші слова, навіть не за те що Ви сказали, а саме як сказали.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Коцюба (Л.П./М.К.) [ 2009-06-24 00:40:11 ]
Нет, Саша, врачом я никогда не работала и не думаю, что получится :) Формула любви, может, и существует - не знаю. Знаю только, что то чувство, которое невероятно тянет нас к другому вызвано выработкой амфитамина в крови, к которому, как и к любому наркотику, возникает привыкание. Потому для поддержания этого чувство доза амфитамина должна постоянно увеличиваться, чему может поспособствовать только любимый.
А ревность, совесть - не знаю, виновата ли в этом химическая реакция в организме. Ревность по своей сути - это страх оказаться хуже определенного человека. Ну...совесть и не каждого укусить может - это, наверное, противоречивость некая "Хочу, а что будет и хорошо ли это?". А зависть, думаю, возникает у тех людей, которые понимают (или думают), что "вот так" у них не выйдет, даже если очень постараются. Отсюда и злоба завистливая.
"Дякую вам за Ваші слова" - не за что ;) Было бы за что, брала бы деньгами :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серж Разумов (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-31 12:38:05 ]
Я наверное один из первых прочитал этот стих!!!
До сих пор он храниться у меня!!! Спасибо, за прекрасное творение!!!