ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.08.26 21:34
твоя обачлива бездія
непрорахований психоз
чекають після душу й ліфта
тролейбус до країни оз
газон троянд у тихим вітрі
зве хтось-іще землею роз
кому й навіщо велич поз
у цій розпачливій палітрі

Володимир Бойко
2026.08.26 19:21
У побєдобіснуватої московитської молоді у другій світовій війні насправді воювали не діди, а прадіди та прапрадіди, яких вони ніколи не бачили. Купер написав «Останній з могікан». Фадєєв написав «Останній з удеге». А хто напише «Останній з москалів» та

Артур Курдіновський
2026.08.26 18:27
Гуляє бидло, поки йде війна.
Запльоване майбутнє та минуле.
А що за свято - намертво забули
У шабаші манкуртського лайна.

Є дві реальності. Глуха стіна.
Гуде розбещений та п'яний вулик.
Гуляє бидло, поки йде війна.

Ірина Вовк
2026.08.26 17:43
ЗАГИБЕЛЬ ВАВІЛОНА: «МЕНЕ, ТЕКЕЛ, ВЕ-ПАРСИН»

«Відміряний, зважений, поділений, або відданий персам», - арамейське письмо, приказка епохи загибелі Вавілону.

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)


ДІЙОВІ ОСОБИ:

Сергій Губерначук
2026.08.26 15:20
Залізло сонце за бараки,
у річці хлопці ловлять раки,
корови подають гудки:
«Стрічайте молоко, дітки!»

Колишній прапор на сільраді,
хоч люди стомлені, – а раді:
«Сьогодні (через скілько діб!)

Ольга Садкова
2026.08.26 13:45
За котом погнався пес,
але котик раптом щез.
Вмить на дерево злетів,
на самий вершечок сів.
Позирає з висоти:
«Ну, Рябку, залізь сюди».
Та як пес не намагався
і на метр не підійнявся.

Борис Костиря
2026.08.26 13:06
Сумні надгробки у сумнім снігу
Маєстатично думають про вічне.
Не пізнається мудрість на бігу
У грудні чи у невловимім січні.
Ми пишемо зворушливі листи
На снігу, як у давніх манускриптах.
Вони торують неземні мости,
Які проляжуть у серця нестримно

Вячеслав Руденко
2026.08.26 10:54
Власноруч — можливо й без подяки —
Стіни з меду ще стоять до часу,
Ніби цукор прихистку поляка,
Що ховає нас в ставку з меляси…

Там, де крутить хвиля ранком серпня,
Чути обдарованих допіру,
На човні, що рушив у безсмертя

Артур Сіренко
2026.08.26 10:53
І надійшов час Великого Дня, коли Сонце дарує Землі, і зелу квітучому, і людям, і тварям земним світло тривале і темряву коротку. І кинули ми і друзів своїх, і місто побратимів своїх, і селище посестер наших, і будинки з міцними стінами, і колодязі глибок

Ігор Терен
2026.08.26 08:49
Не буде ані другого потопу,
ані пришестя... все це міражі,
та до Європи
дійде, як окопи
війна пориє на її межі.

***
Феміда судить, а закон карає

С М
2026.08.26 07:42
ідеш у путь
іди у путь
у путь іти час
іди у путь
коли кивне бог, урешті
іди у путь

здійнявши галас

Віктор Кучерук
2026.08.26 06:58
Так вже зоряно сьогодні,
Що поділася жура, -
Повіває прохолодний
Вітер з берега Дніпра.
Віє свіжістю дитинства
Від старих, як світ цей, верб, -
Мов мені за доброчинність
Пам'ять дякує тепер.

Віктор Насипаний
2026.08.25 23:48
Пише дощ рясний верлібр жури на листі.
І калюж дзеркала сиві, бо розбиті.
Загубилось небо знов у крапель дзвонах.
Біжимо кудись із літом в перегонах.
Тягнемо гріхи свої, немов мурахи.
Чорно – білий ранок грає нами в шахи.
Хижаки – думки полюють на

Ірина Вовк
2026.08.25 23:04
І. МЕСОПОТАМІЯ

Хто колись тримав у руках і листав сторінки чудової книжки "НА РІКАХ ВАВІЛОНУ",
той впізнає ритми і дух давнього шумеро-аккадського епосу...
"Прахом уста земель не вкрив би..."
(З давніх текстів Стародавнього Шумеру)

***

хома дідим
2026.08.25 20:58
не тривожить і не бентежить
мовби необережний зачин
що здавалось твоїм і авжеж-бо
паралельно було нічиїм
при обставинах темних і грізних
на задвірках великих подій
у нон-стопі глобальної кризи
крижанім вітровії нуднім

Мирон Шагало
2026.08.25 20:24
ти — таємниця скритна
ти — неба даль блакитна
ти — снігопад у квітні
ти — теплі ночі літні
ти — сонячний промінчик
ти — в бархаті камінчик
ти — усмішки дитячі
ти — сум-сльоза невдачі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 Закляття
Образ твору  
Десятою склянкою низько дзвінкою
У сліпе лабіринтове плетиво ночі
Привидом брига з мусонною кармою

В черепаховій перламутровій вічності
На густо барвистих коралових рифах
Хризолітовим ангелом у тихім пеклі

Кривавою скарбницею на кістяках
У сріблястій лунко пульсуючій темряві
Заклясти стародавній смарагдовий жах




 


 
_______________________________
Art © 3Planesoft



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-07-20 03:37:21
Переглядів сторінки твору 15736
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.683 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.629 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.709
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.08.17 10:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-23 01:19:00 ]
о так
тож хильнімо
із клятої склянки
тричі проклятого
ґроґу
хай лонґ-айлендці
заздрять нам
свій попиваючи чай
ми пісок
у траві поміж скелями
хай несе шкереберть
ік до клятої матері
смерть
нехай змії нам зичать
легкої дороги


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-23 01:42:16 ]
склянка б'ється в пальцях
музика, тиха & повільна
чи це вітер, це мабуть вітер..
лінивий дивний вітер
зі східного узбережжя
гострий, як ґроґ
підступний, як рифи
дзеркальний, як сни..
Ґудзон пам'яті
тихого постійно
вібруючого & примхливо
нежартівливого
пійла, морські глибини
де нашу свідомість страчено
музикально & мотрошно,
як назавжди, кожен раз
як назавжди,
налий собі, ще, Джек..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2009-07-22 10:34:39 ]
море чи гори - аби не горе :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-22 21:24:31 ]
буття моря це жіноче єство, я більше за гори, але
суть саме така, пані Оксано, Ви праві..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-23 00:57:32 ]
срібляста рибка Часу
заплуталась
у перламутровому павутинні
очікування дванадцятої


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-23 05:26:14 ]
сріблястоока наяда
підкралася близько
повільними піврухами
світлі пути в її долонях
мовчання таємних глибин


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-23 02:00:16 ]
ця ніч крута й туга
як молоді дівчата
все дно з'їдає
від твоїх очей
так ніби вона
єдина у твоєму житті любов
так ніби ти
один з її коханців
хильнемо знов
півкварти
до ранку півбіди
і півжиття


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-23 02:01:02 ]
Блін. Я трохи не туди.
До речі, ти пошту перевіряєш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-23 02:11:57 ]
перевірив :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-23 02:35:09 ]
ніч сподівань на
несподіване
зав'язує очі
алегоричне навпомацки
сумує з веселим
дзвіночком
і несміливо зазирає
в душу колодязь зоряний
не сумуй
коли ми відбуваємо
подорожі земними
колами & квадратами
щораз інакше убиті
& воскреслі для іншої
отрути, там
де нас востаннє винесе
на довгий сліпучий
берег тиші & лагідної
незворотності
ти дізнаєшся все
про єдину любов
& тоді
не буде більше
жаги, брате..
тільки нечутна музика
усього твого, Джек..

ніч вкотре не знає,
ніч тоне сама в собі,
невідомі примари блукають,
невідомі зірки дихають іншим забуттям..

приймай їх такими, як вони цього бажають
слухай & відчувай, це воно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-23 03:00:17 ]
ніч із зав'язаними
очима
ніч із відтятими
вухами
покрученими пальцями
так ми розважаємося
там де не бачить ніхто
навіть зорі
не надто сміливі
аби завітати
на наш бенкет
на краю дошки
понад темним морем
і буґі танцюють
із нами лишень
заблукалі чайки
які зрештою
летять далі
залишаючи за собою
один лише посміх
ніби в старого
беззубого німця
якого я бачив
на Новій Ґвінеї

тож
ласкаво просимо
на вечірку


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-23 06:04:08 ]
* ****** ** ********* *

************

С*
* *******
*****************

*