ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
сковзнеш оце в безпам’ятство
іще цілунка одного
блаженства невимовного
ще одного ще одного

у день ясний і болю повний
мене твій ніжний дощ огорне
цей безум ~ утікати годі

Юрій Гундарєв
2025.07.03 08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…

Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу

Віктор Кучерук
2025.07.03 05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,

Юрій Лазірко
2025.07.02 17:34
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.

Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.

Юрій Лазірко
2025.07.02 03:14
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!

Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,

Федір Паламар
2025.07.01 23:57
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.

Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –

Леся Горова
2025.07.01 22:02
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!

Багрянисто зірка догорає,

Борис Костиря
2025.07.01 21:47
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.

Данько Фарба
2025.07.01 21:21
Якщо ти хочеш проковтнути це -  вперед. 
Я краще все перетворю на сміх і попіл. 
Забуду ключ від усіх своїх дверей. 
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.

Закриюся від натовпу плащем. 
Пройду як ніж через вершкове масло. 
Залишуся заручни

Іван Потьомкін
2025.07.01 13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох

Віктор Кучерук
2025.07.01 12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої

Світлана Пирогова
2025.07.01 10:14
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 Закляття
Образ твору  
Десятою склянкою низько дзвінкою
У сліпе лабіринтове плетиво ночі
Привидом брига з мусонною кармою

В черепаховій перламутровій вічності
На густо барвистих коралових рифах
Хризолітовим ангелом у тихім пеклі

Кривавою скарбницею на кістяках
У сріблястій лунко пульсуючій темряві
Заклясти стародавній смарагдовий жах




 


 
_______________________________
Art © 3Planesoft



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-07-20 03:37:21
Переглядів сторінки твору 14134
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.709
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.03 18:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-23 01:19:00 ]
о так
тож хильнімо
із клятої склянки
тричі проклятого
ґроґу
хай лонґ-айлендці
заздрять нам
свій попиваючи чай
ми пісок
у траві поміж скелями
хай несе шкереберть
ік до клятої матері
смерть
нехай змії нам зичать
легкої дороги


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-23 01:42:16 ]
склянка б'ється в пальцях
музика, тиха & повільна
чи це вітер, це мабуть вітер..
лінивий дивний вітер
зі східного узбережжя
гострий, як ґроґ
підступний, як рифи
дзеркальний, як сни..
Ґудзон пам'яті
тихого постійно
вібруючого & примхливо
нежартівливого
пійла, морські глибини
де нашу свідомість страчено
музикально & мотрошно,
як назавжди, кожен раз
як назавжди,
налий собі, ще, Джек..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2009-07-22 10:34:39 ]
море чи гори - аби не горе :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-22 21:24:31 ]
буття моря це жіноче єство, я більше за гори, але
суть саме така, пані Оксано, Ви праві..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-23 00:57:32 ]
срібляста рибка Часу
заплуталась
у перламутровому павутинні
очікування дванадцятої


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-23 05:26:14 ]
сріблястоока наяда
підкралася близько
повільними піврухами
світлі пути в її долонях
мовчання таємних глибин


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-23 02:00:16 ]
ця ніч крута й туга
як молоді дівчата
все дно з'їдає
від твоїх очей
так ніби вона
єдина у твоєму житті любов
так ніби ти
один з її коханців
хильнемо знов
півкварти
до ранку півбіди
і півжиття


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-23 02:01:02 ]
Блін. Я трохи не туди.
До речі, ти пошту перевіряєш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-23 02:11:57 ]
перевірив :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-23 02:35:09 ]
ніч сподівань на
несподіване
зав'язує очі
алегоричне навпомацки
сумує з веселим
дзвіночком
і несміливо зазирає
в душу колодязь зоряний
не сумуй
коли ми відбуваємо
подорожі земними
колами & квадратами
щораз інакше убиті
& воскреслі для іншої
отрути, там
де нас востаннє винесе
на довгий сліпучий
берег тиші & лагідної
незворотності
ти дізнаєшся все
про єдину любов
& тоді
не буде більше
жаги, брате..
тільки нечутна музика
усього твого, Джек..

ніч вкотре не знає,
ніч тоне сама в собі,
невідомі примари блукають,
невідомі зірки дихають іншим забуттям..

приймай їх такими, як вони цього бажають
слухай & відчувай, це воно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-23 03:00:17 ]
ніч із зав'язаними
очима
ніч із відтятими
вухами
покрученими пальцями
так ми розважаємося
там де не бачить ніхто
навіть зорі
не надто сміливі
аби завітати
на наш бенкет
на краю дошки
понад темним морем
і буґі танцюють
із нами лишень
заблукалі чайки
які зрештою
летять далі
залишаючи за собою
один лише посміх
ніби в старого
беззубого німця
якого я бачив
на Новій Ґвінеї

тож
ласкаво просимо
на вечірку


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-23 06:04:08 ]
* ****** ** ********* *

************

С*
* *******
*****************

*