ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Нічия Муза
2023.03.22 21:49
Я не ота і не моя вина,
що пошта переплутала адреси.
Ти слав свої листи до поетеси,
але вона була вже не одна.

Хіба тобі хотілося обману?
Не випадає нам – рука в руці...
А пам’ятаєш місто на ріці,

Ігор Деркач
2023.03.22 21:46
Приснилося – отримала мій лист
моя... ота, яка його чекала
багато років тому... і не знала,
«письмо до запитань» – це на колись.

І як буває інде уві сні
від серця відлягає ця провина,
і відповідь її до мене лине

Микола Дудар
2023.03.22 20:52
…І суть уся каліграфічна
Враз зачитався аж до шпорок…
Від я до я
уся космічна
А ще ті очі… а підбори…

Ніде внікого ні на милю
Тинок чомусь із перелазом…

Володимир Каразуб
2023.03.22 19:44
Коли в мовчанні губ твоїх
Підкреслене звучання тиші,
Злий погляд серце застеріг, -
Закреслить все, що я напишу.
Закреслить біль в звучанні рим,
Заплющить страх на чорну риску
І все розвіється, як дим,
І пустота підступить близько

Роксолана Вірлан
2023.03.22 17:38
Коли тебе торкнулася незримо
наднебна птаха - не жени її-
іще не заґратована у риму,
вона воркує на твоїм пері.

Але не варт - не налягай на плечі
поезії - вона прозора грань -
її розкрилля - слави не предтеча-

Іван Потьомкін
2023.03.22 17:34
І постились юдеї, і в шофар так завзято трубили, що скручений ріг барана ледь не вирівнявсь, а дощу все ще не було. Пішли гурто до мудреця Хоні га-Меагеля й просили: «Помолись нарешті, щоб пішов дощ. Може, Всевишній послухається тебе і воздасть належне

Козак Дума
2023.03.22 14:00
Скажи відверто, звідки ти взялась,
в яких світах ховалася допоки.
Зненацька зупинився мій пегас,
лише зачув твої легенькі кроки…

І знову ожило життя моє,
душа співає, всемогутній Боже!.
Я думаю про тебе, бо ти є…

Сергій Губерначук
2023.03.22 11:33
Якби ти знала, хто ти є така!..
Твоя душа давно живе у мене.
Я – щастям переповнена ріка.
Ти – кров моя, що випинає вени.
Якби ти знала, хто ти є така!..

Як міг тебе не знати я раніш?!
Без тебе світ – розбурхана пустеля.

Наталія Кравченко
2023.03.22 11:16
Росія як історично послідовний ворог України. Наступальними та штурмовими діями ворог намагався покращити тактичну ситуацію, але у ворога нічого не вийшло. Також ворог намагається відновити втрачене положення, але знову промах. Але Ворог лютує ві

Володимир Каразуб
2023.03.22 09:37
Як жаль, що я в безпам’ятті від вас,
Не випив час, щоб загубити пам'ять,
Що закрутив, дарма, в самотній вальс,
Забувши те, що спогади лукавлять;
Ведуть вони в безумство сновидінь,
Де сам на сам ведеш свої розмови,
А ти стоїш над ложем сну, мов тінь

Теді Ем
2023.03.22 08:53
Світ такий різний, загадковий:
То з щебня гальку робить море –
вода без міцності ховає в собі міць,
а у пустелі грані пірамід шліфує вітер,
зовсім не навмисно, а граючись.
Буває не збагнеш: чи ціле, чи не ціле,
то три в одному, то один із трьох, –

Микола Соболь
2023.03.22 05:24
Писати вірші треба лиш про секс!
Бо цей сюжет засмоктує відразу.
Нашіптує на вухо Ерос текст.
Та ще й в деталях. Не божок – зараза.

Її у ліжко укладав раз п’ять,
і так, і сяк, і впоперек канапи,
аж зуби вовкогризом цокотять,

Віктор Кучерук
2023.03.22 05:20
Ще вчора тиша невимовна
Була в порожньому садку,
А нині спів пташиний повнить
Бруньки в затишнім сповитку.
Нічного холоду поблажки
На гожі днини перемнож, –
І заспіває радо пташка,
І забрунькує сад також.

Ігор Шоха
2023.03.21 22:47
ІЖиву щомиті, а коли існую,
то думаю... що де-не-де ще є
флюїди душ, які мене почують.
Невидиме оточення моє
поповнює аннали і досьє,
аж поки не почую алілуя.
Надії коригую щовесни,
аби не усихав критичний розум

Володимир Каразуб
2023.03.21 19:41
Бреде повз нас сумний, безкровний лицар,
Об землю б’ється отупілий меч,
Примарилось йому одне обличчя,
Подібне до примар його предтеч.
Ця Дама давня бранка менестрелів,
Трувер її оспівував красу,
Дарма, що більше за солодкі трелі,
Спізнати не довод

Ірина Вовк
2023.03.21 19:02
фрагмент фіналу)

Так, думці тій я вірний буду всюди –
Пізнав нарешті мудрості земні:
Що жити вільно будуть ті лиш люди,
Хто кожен день свій проведе в борні.

Життя в борні невпинній і суворій
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Людмила Лайтер
2023.03.21

Єлизавета Ярчевська
2023.03.06

Лідія Тарарак
2023.03.04

Марина Хрумало
2023.03.01

Павло Міт
2023.02.26

Іван Хрущ
2023.02.25

Микола Українець
2023.02.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Шувалова (1986) / Вірші

 но нейм
Небо птахи грудьми розрізують,
Світять душі дороговказами.
Очі стрічних – як телевізори:
Зараз там і мене показують.

Стигнуть води, беруться кригою,
Люди ходять до лісу вішаться.
Я до завтра, мабуть, оклигаю,
Я до завтра іще надишуся.

Розсипається вечір ватяний,
Білий сніг начорне залатано.
І антени висять розп’яттями,
А кого розіп’ято – не знати нам.

Всі дерева руками вимахують,
Не бояться упасти, вбитися.
І молитви горло розчахують,
І доволі страшно молитися.

11:50
10.02.05




Найвища оцінка Сергій Мекеда 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Володимир Ляшкевич 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-01-08 21:34:26
Переглядів сторінки твору 3903
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.220 / 5.4  (4.849 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.827 / 5  (4.840 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.827
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.10.19 08:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстер Рим (Л.П./Л.П.) [ 2006-01-08 23:51:29 ]
Що ж, на замітку редакторам, симптоматичний андеграундовий твір?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-01-08 23:58:17 ]
Схоже, що так. Динаміка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Мекеда (Л.П./Л.П.) [ 2006-02-15 16:00:46 ]
Чомусь рануше останній рядок виглядав інакше ("хоч і нікому вже молитися"), і як на мене більш вдало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-01 09:58:30 ]
Я так розумію, що твори в "Майстернях" навіть потрібно "доробляти", якщо вони не опубліковані видавництвами.
Щодо зауваження пана Сергія, то мені теж здається, що останній рядок не до кінця вирішений.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-03-11 11:48:50 ]
За декілька разів прочитання і з плином часу цей вірш втягнуло вже в зону тяжіння моєї власної планети. От як. Це коли невловимі ознаки перетворюються в чинники, які - щоб не трапилось - чітко характеризують певні речі. Тобто: цей вірш підсвідомо пам"ятається і впливає на всі інші сприймаємі мною тексти автора. Можливо - це тільки моє. Але певні зауваження читачів наштовхують на думку про загальний вплив. Особливо - підкреслюю - з плином часу. А звідси - можна дійти певного висновоку про його особливе місце в творчості пані Ірини: він є ((або стає (або може стати)) занковим, "програмним" для автора.
Я про що: в кожного поета є ряд віршів, які (не зважаючи на весь доробок, його розвиток і зміну вражень від нього) ідентифікують його у всесвіті читача як творчу одиницю. І цей вплив загалом - сталий. І саме завдяки таким віршам ці два світи - читача і автора - самоналаштовуються для взаємосприйняття кожен раз.
Така от народилась думка до цього вірша.

А відносно останнього рядка, якщо вже всі звертають на нього увагу (хоча Ірина і сама добре знає - що і як написати), я б замінив слово "страшно" на "незвично".
Незвично - більш багатопланове і відкрите для міркувань. Більш витончене, чи що, для закінчення.
І ще: рядок "Не бояться упасти, вбитися." можна записати "Не бояться впасти і вбитися". Чому - у Вас тут бездоганний карбований ритм, а кома - вперше за весь вірш - примушує зупинитись, спіткнутись.
Я перкрасно розумію: давати поради авторові - діло невдячне. Вам і самій видніше.
Це просто думки вголос випадкового перехожого.

Вибачайте за втручання і - як Ви кажете - за довгий коментар.
Був вільний час.