ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,

хома дідим
2026.11.16 16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість

Вячеслав Руденко
2026.11.16 14:54
О, мій етер, веселий, темний, милий!
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер

Кока Черкаський
2026.11.16 13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.

Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,

Паб Лімерик
2026.11.16 08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.

Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.

Віктор Кучерук
2026.11.16 07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.

Євген Федчук
2026.11.15 17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Максимчук (1963) / Рецензії

 СТРУНА БОЛЮЧИХ ПОТРЯСІНЬ
ВАСИЛЬ РЯБИЙ,
член НСПУ,
лауреат літературної премії
імені П. Тичини
СТРУНА БОЛЮЧИХ ПОТРЯСІНЬ
Віктор Максимчук. Я мов натужена струна. — Вижниця: Черемош, 2007. — 144с.
(Журнал «Німчич» № 2 (10) – 2008 р.)

Буває, почуваєш себе натягнутою до краю трепетною струною, але не можеш здогадатися, чому так важко душі. Та коли розгорнеш книжку віршів вижничанина Віктора Максимчука «Я, мов натужена струна», то хочеш викреслити оте «мов», бо воно здається недоречним у співвідношенні до того болю, який автор вилив на білий невинний папір.
Біль зустрічається з болем на сторінках книги, присвяченій світлій пам'яті коханої дружини. Мене вразило те, що ці, пройняті гіркотою втрат, життєвою драмою, рядки написав вчорашній міліціонер, який, виявляється, мав і має небайдуже серце, відчуває метафору. Чи кожен з правоохоронців може вловити, що «Скрипка осіння – невидима мука»? Для цього треба мати поетичний дар сприйняття, бачити світ очима Слова.
Читаючи твори Віктора Максим¬чука, помітив його пошук самови-раження, коли треба обминути шаблони, літературщину, відверту графоманію. Автор не хоче бути вторинним, банальним, що, до речі, чомусь полюбляє загал, який ніколи не намагався напружувати звивини, трудитися душею, за висловом відомого поета, жде розжованої подачі художньої інформації. Чи може він збагнути силу такої сміливої оголеності філософської думки:
Не страшно народжуватись –
страшно з'явитись у цей світ
з метою пізнання різного роду
випробувань, переживань та потрясінь...
Цей вірш має продовження у двох, крім першої, строфах, але він готовий існувати індивідуально і п'ятьма рядками. Є подібні випадки, коли можна обійтися без частини тексту, і в інших творах. Це свідчить про особливість образного мислення автора, шляхи вдосконалення поетич¬ного самовираження, вимогливість у саморедагуванні, щоб, не побоюся повторити, було тісно словам, вільно думкам.
Образ натуженої струни – ключ до книги-щоденника (а в щоденнику нема чого приховувати щось, чим він і цікавий), це наче ліричний лист другові, який готовий до спілкування в затишному куточку за читанням сповіді. Цим виявом популярної нині форми чимало чого прощається. Та Віктор Максимчук, гадаю, розви¬ватиме свою творчість далі, бо на півдорозі не зупиняються, якщо маєш мету Словом пізнати світ, відкрити його людям, щоб не розучилися переживати і співчувати, чуючи крик болючої струни.
18.12.2007 р.
м. Коломия




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-07-28 03:46:31
Переглядів сторінки твору 1373
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.732 / 5.29)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.619 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2016.02.20 13:07
Автор у цю хвилину відсутній