ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.27 23:18
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей

Світлана Пирогова
2026.10.27 21:29
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.

Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св

Вячеслав Руденко
2026.10.27 17:19
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.

Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,

Ігор Шоха
2026.10.27 15:53
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,

Борис Костиря
2026.10.27 13:24
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.

Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Клен (1891 - 1947) / Вірші

 Сковорода
Піти, піти без цілі і мети...
Вбирати в себе вітер і простори,
І ліс, і лан, і небо неозоре.
Душі лише співать: "Цвіти, цвіти!"

Аж власний світ у ній почне рости,
В якому будуть теж сонця і зорі,
І тихі води, чисті і прозорі.
Прекрасний шлях ясної самоти.

Іти у сніг і вітер, в дощ і хугу
І мудрості вином розвести тугу,
Бо, може, це нам вічний заповіт,

Оті мандрівки дальні і безкраї,
І, може, іншого шляху немає,
Щоб з хаосу душі створити світ.

1928
"Серед озер ясних"
"Каравели"




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-08-21 08:33:08
Переглядів сторінки твору 24784
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.545 / 6  (4.774 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 5.258 / 6  (4.502 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.806
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.12.27 12:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-08-21 11:48:17 ]
Чудовий твір!
Дякую тим, хто анонсує на наших сторінках невмирущу творчість наших попередників.
Жаль лише, не написано, хто саме опікується сторінками Юрія Клена.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-08-21 12:14:13 ]
Ага, це значить ви, Василинко, така молодчинка? :)

Щодо ладу в душі, то у вашому прекрасному віці - кохання, і ще раз кохання!

Як каже один мій знайомий (Галантний Маньєрист), за нормальних умов, жіночі душі точно не налаштовуються, доки цей важливий атрибут (кохання) повноцінно не спрацював, не виявив себе найбільш адекватним чином...
Але це ж Галантний Маньєрист, вічно у нього щось демонське на умі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-08-21 12:26:09 ]
Угу, без кохання воно й справді не зовсім весело :)
Але це не проблема у моєму прекрасному віці (а вік таки прекрасний, фактично розпочався новий етап, тьфу-тьфу, щоб не зурочити) найбільше для щастя – здоров’я собі і всім рідним:))
Ох, що це я тут...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-08-21 13:00:43 ]
Неперевершений лише Господь.

Насолода йти його творчими слідами, час од часу звертаючи увагу на спеціально залишені для нашої (особистої) творчості місця?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-08-21 13:22:57 ]
Воістину глибока думка.
Так, насолода йти Його творчими слідами... хоча іноді гірка.
а як це розуміти : "час од часу звертаючи увагу на спеціально залишені для нашої (особистої) творчості місця?"


"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-08-31 19:37:35 ]
...а я відчуваю до Галантного Маньєриста симпатію :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-08-31 21:58:41 ]
Мяу! :)

Представте потічок і бистру рибку в ньому,
о Василинко, ваша ніжка на слизькому,
і я вичікую, ще мить - і ви ковзнули,
і не збагнули, що взяли в обійми втому...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 21:20:16 ]
... от уявлю лиш – той стрімкий потік,
і камінець, слизький неначе гріх,
і рибка срібна хвостиком тріпоче –
раз упірнеш – не виплисти повік... :))


А що сказав би тут Сковорода?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-10-18 18:09:47 ]

А що сказав би тут Сковорода?
Сковорода сказав би однозначно: "Да"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-21 16:43:42 ]
ДЯКУЮ Василині , за відкриття такого чудового поета, з таким потужним поетичним словом...
"Піти, піти...вбираючи у себе вітер і простори...
...Бо може, це нам вічний заповіт...
Щоб з хаосу душі створити світ."
ЧУДОВО! Прекрасні слова, висока поетика!
Спасибі Василино!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-08-21 22:48:50 ]
"Там кетяги рожевої калини
Цяткують їй коралами сувій,
І дише в ніздрі духом полонини
Між пальцями розтертий деревій", а ще - осінь, що "зійшла, мов помаранча золота", а ще - "вітай незнану долю, як сестру"... Василинко, і я Вам дякую за "Кленову сторінку"! А портрет ось зараз відішлю Вам "мейликом" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-08-31 19:39:48 ]
Дякую Вам, Надіє, Ярославе, Світланко, за те, що розділяєте мої уподобання. Я люблю смакувати ці рядки, насолоджуватися ними – одна із тих щедрот, які дає Доля :))
І Вам того ж бажаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 19:21:43 ]
Щоб з хаосу душі створити світ... Глибина...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Савельєва (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-18 17:07:26 ]
Який чудовий і близький до мене вірш:)