ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2025.09.06 22:40
Чи не тому вуста німі,
що душу відвели зимі
в солодких перегрівах тіла?
Бо брали - що душа хотіла,
а віддавали дні одні
та берегли на старість сили.
Та лічить Бог
на часу вервиці за двох

Борис Костиря
2025.09.06 21:50
Я в'язну в снігах, ніби в пісках часу.
Я в'язну в часі, наче в снігах.
Погана видимість через снігопад
створює плівку, через яку
можна побачити драму століть.
Сніги засмоктують мене,
як трясовина. У снігах
я потрапляю в пастку,

С М
2025.09.06 13:49
Синій хліб не їж, матимеш недуг
Що вбили брата, убили сестру
А курчачий гриль на скошених пісках
Не зрівняю із бобами що у твоїх руках

О, Мейбел, Мейбел
Люблю тебе, дівча
Та я не певний

Віктор Насипаний
2025.09.06 12:39
Ще день висить на сонця цвяшку.
Давно печуться хмари-калачі.
І небо крадне пізню пташку,
Сплітають синь шипшин кущі.

Прив’яже ніч на нитку тиші
Старий горіх- тепла віщун.
І трави стануть неба вищі.

М Менянин
2025.09.06 11:59
Каже батько: годі, сину!
Досить статку!! Рівно спину!!!
Ростив змалку – відпочину:
Боже зранку, всім по чину!

06.09.2025р. UA

Віктор Кучерук
2025.09.06 07:19
І уявити не можу
В снах, або в мріях своїх,
Щоб я на тебе схожу
Стріти колись десь зміг.
Тож не покину ніколи
І не ображу ніяк, –
В мене залюблену долю
Більше не стріну – це факт.

Володимир Бойко
2025.09.06 02:51
Повзучі гади теж літають, якщо їх добряче копнути. Тим, що живуть у вигаданому світі, краще там і помирати. Хочеш проблем собі – створи проблеми іншим. Не дикун боїться цивілізації, а цивілізація дикуна. Люди якщо і змінюються, то не в кращий

Борис Костиря
2025.09.05 21:30
Мене жене гостроконечний сніг,
Мов кара неба чи лиха примара.
Як Жан Жене, наздоганяє сміх.
Примарою стає гірка омана.

Мене жене непереможний сніг.
Він вічний, він біблійний і арктичний.
Сніг падає, немовби пес, до ніг

Ярослав Чорногуз
2025.09.05 16:40
Зелен-листя поволеньки в'яне,
Опадає додолу, сумне.
Затужу за тобою, кохана,
Щем осінній огорне мене.

Наших зустрічей, Боже, як мало --
Світлих днів у моєму житті.
Наче кинутий я на поталу

Володимир Ляшкевич
2025.09.05 11:18
Ця ніч,
зла ніч -
зліт Зла!

І чорнота
із-зусебіч
наповза!

Віктор Кучерук
2025.09.05 09:33
Життю радію, мов дитина,
І щиро тішуся щодня,
Що в хату пнеться без упину
Моя турботлива рідня.
Найближчим людям небайдуже
В яких умовах я живу, –
Що тре робити швидко й дружно,
Аби лишався на плаву.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.05 08:09
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Карнавал пон

Борис Костиря
2025.09.04 21:59
Ці марення і візії природи
Прорвуться крізь тюрму в'язких снігів.
Фантазія народиться в пологах,
Як повінь із бетонних берегів.

Фантазію ніщо уже не спинить,
Її сніги на крилах понесуть.
Ти в космос запускаєш довгий спінінг,

Євген Федчук
2025.09.04 19:28
Московія у ті часи росла.
Мов ракова пухлина розповзалась.
Земель собі в Європі нахапалась,
Уже й до Польщі руки простягла.
Упхавши Казахстан за дві щоки,
На Індію вже хижо позирала,
Хоч Англія в той час там панувала
Та москалі вже мріяли – «поки»

Марія Дем'янюк
2025.09.04 15:42
Тато сина обіймав,
Тепло в щічку цілував:
"Сину мій, рости великий,
Усміхайся сонцелико!
Славний будеш богатир,
Ти мені, синок, повір,
Станеш воїном ти грізним -
Захистиш нашу Вітчизу.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.04 14:28
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Солом'яне з
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Жадан (1974) / Вірші

 Жити значить померти
Образ твору Влітку, коли нагріваються обручки й нігті
на пальцях чоловіків в привокзальних готелях,
і в сутінках діти з новобудов
до сердець притискають чорні футбольні м'ячі;

в темряві, коли видихається у винарнях рожеве вино,
повільний, ніби слимак, потяг на Будапешт,
запилений і ламкий проїжджає під місяцем.

Померши одного разу, ти продовжуєш шлях
через нічні двори і помічаєш як
смерть тримає в руках м'ятні цукерки
і роздає їх дітям на привокзальних пустищах.

Влітку, коли вивертається тепла підкладка життя,
коли розбиваються малолітражки кольору твоєї губної помади,
з дому виходить старий аптекар,
котрий лікує всіх аспірином кожного дня,
граючи зі смертю в якусь невідому гру;
життя не почнеться без тебе - сміються жінки на площі,
жити значить померти - скажуть тобі одинокі кур'єри,
які переносять в наплeчниках сухі небеса.

Померши одного разу, ти відступаєш в тінь
і дивишся як твоє тіло безпорадно шукає
тебе самого між стебел густої трави;
померши посеред літа,
обірвавшись на линвах, натягнутих листоношами,
душі померлих, наче чіпкий деревій,
прорізають в повітрі свої вертикалі.

Спробуй, коли вже знатимеш як,
спробуй, вирви мене з нічного нутра країни,
вирви з невидимих витяжок в небі,
якими до нас проходить любов.

Хто перешкодить, хто вижене, дівчинко,
комах і духів із твого тіла?
Під літнім небом наша з тобою земля
так щемко пахне щоліта місяцем і бинтами.

...По смерті ступивши пів-кроку вбік,
бачиш крізь шви у повітрі
як таємні кіномеханіки спроектовують
на твоє тіло
великий небесний кінематограф,
щоби на світло його летіли
душі покійників
і смарагдові тіні жуків...

Контекст : Сергiй Жадан та Оркестр Че - Жити значить померти


Найвища оцінка Вероніка Новікова 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Аліна Олійник 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-12 21:10:15
Переглядів сторінки твору 19184
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.060 / 5.75  (4.985 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 5.236 / 6  (4.966 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.01.28 21:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-12 22:09:54 ]
і що ми зрештою зараз маємо? повну свободу письма, яка практично межує із хаотичністю і безумовністю дій; масу гранично подібних один до одного текстів, вольність і приблизність рими, ритму і рядка у яких часто викриває недбалість, авторську нечистоплотність і небажання працювати. з іншого ж боку таке ставлення до власного тексту можна ще пояснити, наприклад, егоцентрією (яке претензійне слово!) автора, який не бажає визнати своє імовірне делітанство аби таким чином відкрити собі шлях до вдосконалення. або бодай відкрити собі очі на справжнє своє покликання: рекламний агент, менеджер з продажів, там, пасічник, вантажник... поле нашої молодої поетики нині таке безмежне і таке голодне, що поява на його теренах більш-менш самобутнього автора зі своїм голосом (який, власне, ще сам ледь-ледь почав себе шукати, а не встиг обернутись, як став головною контрольною моделлю у цілому тематичному "цеху" і тепер ризикує одного разу просто не знайтись серед незліченних копій), який хоч трохи упевнено стоїть на своїй фм(філософсько-моральній)-хвилі, як вмикається процес тиражування, калькування, а там, гляди, і перекрикування цього голосу тисячами до того безголосих ротів.
так що ж ми наразі маємо? здається, що анічогісінько!.. окрім напряму (здебільшого, на юх), куди іще з радянських часів пророче вказує дєдушка лєнін з центральної площі кожного міста.
їй-бо, знав.

пы.сы.
якщо хтось подумав, що коментрар безпосередньо стосується представленого вище тексту, цей хтось безумовно виявився правим.
якщо хтось подумав, що коментар безпосередньо не стосується у першу чергу самої дописувачки, цей хтось сильно помилився.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віталій рибко (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-12 22:43:20 ]
останнє речея було ніби випраданням тому всьому що ти тількищо написала, отже ти вагаєшся, або боїшся(вибери вже), так адекват
на критика стосовно сучасної літератури, але з того усього випливає, що українська література як явище мала б померти ще в 60-70 роках, або (накрайняк)разом з совком....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-12 23:24:47 ]
шановний віталію!
по-перше, (як вимагає джидайський етикет), нагадую вам, що ми ще не переходили із вами на ти. принаймні при моєму здоровому ґлузді. тому - чемно попрошу наступне ваше звернення до мене почати з перепрошення. або заздалегідь убитись об стіну (ет! казармений гумор, ніяк не відучусь:)
по-друге ж, стосовно останнього речення мого попереднього допису, шановний віталію, то тут я маю нагадати вам наступне: будь-яка конструктивна критика, кому б вона не адресувалась, адресується упершу чергу собі. собі-теперішньому, собі майбутньому або собі-минулому.
і останнє, по-третє: ви глибоко помилились, шановний віталію рибко, якщо вам раптом здалось, що моя, наведена вище "критика" стосувалась
поетів :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-13 08:19:24 ]
Оу, у вас тут якісь такі дивні непорозуміння)
Наскільки знаю - обидвоє любите творчість Жадана. І от)

А з першим коментарем трохи не погоджуся. Так, Жадан став найбільшим джерелом для калькування в сучасній українській поезії, я також не став винятком. Але з часом усе стане на свої місця. Як казав дехто - "зерно відділиться від полови". І пам*ятатимуть тільки дійсно оригінальних авторів. А сьогочасна слава - то таке)
П.С. хм, а може і я чого не зрозумів у цих коментарях?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віталій рибко (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-16 23:06:04 ]
щось я вашого казарменного джидайського гумору не зрозумів! але отже:
оскільки моє дитинство(слава богам) пройшло не за екраном телевізора, я абсолютно не знайомий з ніз сюжетом "Стар варс" ні тимпаче з вигаданим кодексом вигаданих зоряних воїнів. і здоровенного пластмасового меча, аля Люк Скайвокер теж не маю. але якщо вам настільки важливе моє вибачення, то: "я канєшно ізвіняюся!"
якщо викритикуєте усіх підряд, включно з собою, тоді чому саме під цим віршем. надрукуйте тоді вже в себе на місці особистої інформації. тобі відразу буде видно наскільки ви самокритичні.
"поле нашої молодої поетики нині таке безмежне і таке голодне..." - не люблю придиратися до слів, але все ж поясніть тоді оце...
"масу гранично подібних один до одного текстів, вольність і приблизність рими, ритму і рядка ..." - Хм! дивно, але чомусь мені здається що тут йдеться не про менеджерів середньої ланки...
П.С.: що є зрештою конструктивна критика, це пошук "чогось" в матеріалі(умовно назву це так), який все-одно закінчується знайденим ґанжем та негативом в бік творця, на оцінку впливають десятки взаємоповязаних факторів(так собі поліетіологія), одним з яких є і смаки критика.
до чого я веду? а просто до того що ваш допис тут абсолютно не доречний(хтось захотів похвалитися гарно написаною полемікою).