ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.15 22:21
Осіннє листя падає за комір
і наповнює страхом.
Сніг лягає білим саваном
для всіх дум і сподівань.
Грати в доміно можна
хіба що з пусткою.
Грати в карти - з абсурдом.
Цокатися з дзеркалом,

Артур Сіренко
2025.09.15 11:24
Вікно було відчинено не просто в густу теплоту ранку ранньої осені, вікно (доволі прозоре) було відчинено в безодню Всесвіту. І мені здавалось, що варто мені стрибнути з вікна, я не впаду на клумбу з жовтими колючими трояндами, а полечу незачесаною голово

Ігор Шоха
2025.09.15 10:40
А від «охочих» дуже мало толку,
хоча і повечеряли вони...
чотири роки
буцаються вовки
і одинадцять – виють барани.

***
А після європейського фуршету

Юрій Гундарєв
2025.09.15 09:33
Коли спецпредставник президента США Кіт Келлог перебуває в Києві, агресор не завдає масованих ударів. Отже, кияни можуть трохи виспатися…

Коли у Києві спецпредставник,
діти у дворі гомонять до ночі,
ніякої управи на них -
додому ніхто не хоче!

Ко

Віктор Кучерук
2025.09.15 05:57
Вона приходить на світанні,
Коли іще дрімає двір, –
Коли ледь видимі останні
Вогні холодні зблідлих зір.
Вона замислено світліє
На фоні сірого вікна
І подає щораз надію,
Що стане ніжити півдня.

Володимир Бойко
2025.09.15 00:57
Використаний корисний ідіот перестає бути корисним, але не перестає бути ідіотом. Без корисних ідіотів жодна корисна справа не обходиться. Всякий корисний ідіот комусь та шкідливий. Люди борються із шкідниками, але самі шкодять набагато більше.

Борис Костиря
2025.09.14 21:39
Я хочу поринути в розпад.
Лише в розпаді
я стану неабияк цілісносним.
Я хочу вести аморальний
спосіб життя. І тоді
мені відкриється нова мораль.
Ставши ізгоєм, буду
новим пророком.

С М
2025.09.14 16:19
дівчино що
на самоті
граєш у пасьянс
наглядачкою душі
замкнена у в’язниці
свого набуття
чи повіриш ти
болісно мені

Євген Федчук
2025.09.14 15:59
Іду якось тихцем по вулиці села.
Спекотний полудень, пташки навкруг співають.
Гулящий вітер десь, напевно, спочиває.
Я ледь встигаю піт втирати із чола.
День вихідний, отож і вулиця пуста.
Хто десь на річці, хто в кімнатній прохолоді.
Та я б і сам,

Віктор Кучерук
2025.09.14 15:00
Поки зором пещу виднокраї
Та гасаю по шляхах земних, -
Про полеглих завжди пам'ятаю
І щомить молюся за живих.
Бо, що справжнє, - те не затаїти
І несила втримати в собі, -
Тішуся, коли сміються діти
І журюсь, коли хтось у журбі.

Леся Горова
2025.09.13 22:18
Синьоока осінь, охролиста.
Як мені ти мила! Гойда-да:
Сливи лазуритове намисто
Вітру обірвати не шкода.

Він давно вже яблука обшморгав
Із вершків, що підпирають синь,
Груші обірвав, лише угорка,

Борис Костиря
2025.09.13 22:12
Я не хочу, щоб далі зима
Нас заковувала у кайдани.
Я оновлення жду, як права
Неповторні і Господом дані.

Я не хочу, щоб варта льодів
На холодних жорстоких багнетах
Нас тримала в тюрмі холодів,

Марія Дем'янюк
2025.09.13 13:17
Сонячний промінчик
Скочив на камінчик,
Радісно всміхається,
Всюди озирається.

Оглядає видноколо:
"Oй! Яка краса довкола!
Он троянди та жоржини,

Віктор Кучерук
2025.09.13 05:21
Оповиває тьмою смуток
Усіх надій моїх вогні, –
У стан байдужості закута,
Хоча б сказала “так”, чи “ні”.
В моїй душі одні страждання,
В моїм єстві – лише любов, –
Яке потрібно лікування,
Щоб не скипала палко кров?

Борис Костиря
2025.09.12 22:19
Усюди - лиш пітьма,
Суцільний знак питання.
І дихає зима,
Як гугенот останній.
Безмежна Колима
І птаха трепетання.

Померкло світло враз.

Іван Потьомкін
2025.09.12 21:42
Шукав на зиму дикобраз притулок і натрапив
На печеру, де вже, мешкало подружжя зміїв.
«Дозвольте бодай у закутку перезимувать».
«А чому б і ні! Влаштовуйтесь, будь ласка».
Згорнувсь калачиком щасливий орендар.
Захропів небавом і проспав мало не
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Жадан (1974) / Вірші

 Жити значить померти
Образ твору Влітку, коли нагріваються обручки й нігті
на пальцях чоловіків в привокзальних готелях,
і в сутінках діти з новобудов
до сердець притискають чорні футбольні м'ячі;

в темряві, коли видихається у винарнях рожеве вино,
повільний, ніби слимак, потяг на Будапешт,
запилений і ламкий проїжджає під місяцем.

Померши одного разу, ти продовжуєш шлях
через нічні двори і помічаєш як
смерть тримає в руках м'ятні цукерки
і роздає їх дітям на привокзальних пустищах.

Влітку, коли вивертається тепла підкладка життя,
коли розбиваються малолітражки кольору твоєї губної помади,
з дому виходить старий аптекар,
котрий лікує всіх аспірином кожного дня,
граючи зі смертю в якусь невідому гру;
життя не почнеться без тебе - сміються жінки на площі,
жити значить померти - скажуть тобі одинокі кур'єри,
які переносять в наплeчниках сухі небеса.

Померши одного разу, ти відступаєш в тінь
і дивишся як твоє тіло безпорадно шукає
тебе самого між стебел густої трави;
померши посеред літа,
обірвавшись на линвах, натягнутих листоношами,
душі померлих, наче чіпкий деревій,
прорізають в повітрі свої вертикалі.

Спробуй, коли вже знатимеш як,
спробуй, вирви мене з нічного нутра країни,
вирви з невидимих витяжок в небі,
якими до нас проходить любов.

Хто перешкодить, хто вижене, дівчинко,
комах і духів із твого тіла?
Під літнім небом наша з тобою земля
так щемко пахне щоліта місяцем і бинтами.

...По смерті ступивши пів-кроку вбік,
бачиш крізь шви у повітрі
як таємні кіномеханіки спроектовують
на твоє тіло
великий небесний кінематограф,
щоби на світло його летіли
душі покійників
і смарагдові тіні жуків...

Контекст : Сергiй Жадан та Оркестр Че - Жити значить померти


Найвища оцінка Вероніка Новікова 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Аліна Олійник 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-12 21:10:15
Переглядів сторінки твору 19227
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.060 / 5.75  (4.985 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 5.236 / 6  (4.966 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.01.28 21:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-12 22:09:54 ]
і що ми зрештою зараз маємо? повну свободу письма, яка практично межує із хаотичністю і безумовністю дій; масу гранично подібних один до одного текстів, вольність і приблизність рими, ритму і рядка у яких часто викриває недбалість, авторську нечистоплотність і небажання працювати. з іншого ж боку таке ставлення до власного тексту можна ще пояснити, наприклад, егоцентрією (яке претензійне слово!) автора, який не бажає визнати своє імовірне делітанство аби таким чином відкрити собі шлях до вдосконалення. або бодай відкрити собі очі на справжнє своє покликання: рекламний агент, менеджер з продажів, там, пасічник, вантажник... поле нашої молодої поетики нині таке безмежне і таке голодне, що поява на його теренах більш-менш самобутнього автора зі своїм голосом (який, власне, ще сам ледь-ледь почав себе шукати, а не встиг обернутись, як став головною контрольною моделлю у цілому тематичному "цеху" і тепер ризикує одного разу просто не знайтись серед незліченних копій), який хоч трохи упевнено стоїть на своїй фм(філософсько-моральній)-хвилі, як вмикається процес тиражування, калькування, а там, гляди, і перекрикування цього голосу тисячами до того безголосих ротів.
так що ж ми наразі маємо? здається, що анічогісінько!.. окрім напряму (здебільшого, на юх), куди іще з радянських часів пророче вказує дєдушка лєнін з центральної площі кожного міста.
їй-бо, знав.

пы.сы.
якщо хтось подумав, що коментрар безпосередньо стосується представленого вище тексту, цей хтось безумовно виявився правим.
якщо хтось подумав, що коментар безпосередньо не стосується у першу чергу самої дописувачки, цей хтось сильно помилився.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віталій рибко (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-12 22:43:20 ]
останнє речея було ніби випраданням тому всьому що ти тількищо написала, отже ти вагаєшся, або боїшся(вибери вже), так адекват
на критика стосовно сучасної літератури, але з того усього випливає, що українська література як явище мала б померти ще в 60-70 роках, або (накрайняк)разом з совком....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-12 23:24:47 ]
шановний віталію!
по-перше, (як вимагає джидайський етикет), нагадую вам, що ми ще не переходили із вами на ти. принаймні при моєму здоровому ґлузді. тому - чемно попрошу наступне ваше звернення до мене почати з перепрошення. або заздалегідь убитись об стіну (ет! казармений гумор, ніяк не відучусь:)
по-друге ж, стосовно останнього речення мого попереднього допису, шановний віталію, то тут я маю нагадати вам наступне: будь-яка конструктивна критика, кому б вона не адресувалась, адресується упершу чергу собі. собі-теперішньому, собі майбутньому або собі-минулому.
і останнє, по-третє: ви глибоко помилились, шановний віталію рибко, якщо вам раптом здалось, що моя, наведена вище "критика" стосувалась
поетів :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-13 08:19:24 ]
Оу, у вас тут якісь такі дивні непорозуміння)
Наскільки знаю - обидвоє любите творчість Жадана. І от)

А з першим коментарем трохи не погоджуся. Так, Жадан став найбільшим джерелом для калькування в сучасній українській поезії, я також не став винятком. Але з часом усе стане на свої місця. Як казав дехто - "зерно відділиться від полови". І пам*ятатимуть тільки дійсно оригінальних авторів. А сьогочасна слава - то таке)
П.С. хм, а може і я чого не зрозумів у цих коментарях?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віталій рибко (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-16 23:06:04 ]
щось я вашого казарменного джидайського гумору не зрозумів! але отже:
оскільки моє дитинство(слава богам) пройшло не за екраном телевізора, я абсолютно не знайомий з ніз сюжетом "Стар варс" ні тимпаче з вигаданим кодексом вигаданих зоряних воїнів. і здоровенного пластмасового меча, аля Люк Скайвокер теж не маю. але якщо вам настільки важливе моє вибачення, то: "я канєшно ізвіняюся!"
якщо викритикуєте усіх підряд, включно з собою, тоді чому саме під цим віршем. надрукуйте тоді вже в себе на місці особистої інформації. тобі відразу буде видно наскільки ви самокритичні.
"поле нашої молодої поетики нині таке безмежне і таке голодне..." - не люблю придиратися до слів, але все ж поясніть тоді оце...
"масу гранично подібних один до одного текстів, вольність і приблизність рими, ритму і рядка ..." - Хм! дивно, але чомусь мені здається що тут йдеться не про менеджерів середньої ланки...
П.С.: що є зрештою конструктивна критика, це пошук "чогось" в матеріалі(умовно назву це так), який все-одно закінчується знайденим ґанжем та негативом в бік творця, на оцінку впливають десятки взаємоповязаних факторів(так собі поліетіологія), одним з яких є і смаки критика.
до чого я веду? а просто до того що ваш допис тут абсолютно не доречний(хтось захотів похвалитися гарно написаною полемікою).