Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.11
06:19
Вдивляюся пильно в обличчя людей
І радісних не помічаю, -
Сьогодні спокою немає ніде
В моєму стражденному краї.
Забули про графіки, плани та сни -
Не робимо свят і парадів, -
Щодня відчуваємо лютість війни
І бачимо подвиги, зради.
І радісних не помічаю, -
Сьогодні спокою немає ніде
В моєму стражденному краї.
Забули про графіки, плани та сни -
Не робимо свят і парадів, -
Щодня відчуваємо лютість війни
І бачимо подвиги, зради.
2026.09.10
22:51
Деметра на коні вороному
Скаче нашим миршавим Всесвітом:
Підкови майстровані не Гефестом -
Меркурієм — власником білих сандалів
Та сандалового капелюха.
Важкі підкови цвяховані безнадією -
Відсутністю останнього нещастя,
Дзенькають дукатами Бартоло
Скаче нашим миршавим Всесвітом:
Підкови майстровані не Гефестом -
Меркурієм — власником білих сандалів
Та сандалового капелюха.
Важкі підкови цвяховані безнадією -
Відсутністю останнього нещастя,
Дзенькають дукатами Бартоло
2026.09.10
21:28
тривкі складнопорожні дні
складаються із порожнеч
великих менших і дрібних
ні зустрічей ані утеч
ні спілкувань ані новин
інформаційний білий шум
хто скілько виніс
скілько вніс
складаються із порожнеч
великих менших і дрібних
ні зустрічей ані утеч
ні спілкувань ані новин
інформаційний білий шум
хто скілько виніс
скілько вніс
2026.09.10
21:12
Десь відходить моє тепле літо,
неквапливо, без зайвих прощань.
Лиш торкнулось, ще сонцем сповите,
моїх рук і далеких бажань.
Я дивлюсь йому вслід без тривоги —
хай іде у свою далечінь.
У той край не питаю дороги,
неквапливо, без зайвих прощань.
Лиш торкнулось, ще сонцем сповите,
моїх рук і далеких бажань.
Я дивлюсь йому вслід без тривоги —
хай іде у свою далечінь.
У той край не питаю дороги,
2026.09.10
19:59
Зовсім звичайним ранок видававсь –
Похмурий, сірий. Ще в Москві не знали,
Що німці фронт під Вязьмою прорвали
І до Москви Гудеріан вже рвавсь.
Москву не було кому захищать,
Бо армії в оточення попали
І тисячами у лісах вмирали.
На них вже смерть по
Похмурий, сірий. Ще в Москві не знали,
Що німці фронт під Вязьмою прорвали
І до Москви Гудеріан вже рвавсь.
Москву не було кому захищать,
Бо армії в оточення попали
І тисячами у лісах вмирали.
На них вже смерть по
2026.09.10
15:15
Де ви, дозвілля невпізнані люди?
Де вихованці добра?
Долі масної спотворені груди
Ранками et cetera? —
Жовті лисички і швидкісні поні
Голосом регіт несуть,
Грають, мов картами, в довгу звитягу,
Сонце з-за обрію ждуть.
Де вихованці добра?
Долі масної спотворені груди
Ранками et cetera? —
Жовті лисички і швидкісні поні
Голосом регіт несуть,
Грають, мов картами, в довгу звитягу,
Сонце з-за обрію ждуть.
2026.09.10
12:13
Нехай гряде оновлення весни,
І зносить ідолів, старі закони,
І зазирає бурею у сни,
Долаючи погрози і прокльони.
Усе віджиле має відійти.
Чекаємо оновлення у жилах.
Ніщо нас не зупинить до мети
І зносить ідолів, старі закони,
І зазирає бурею у сни,
Долаючи погрози і прокльони.
Усе віджиле має відійти.
Чекаємо оновлення у жилах.
Ніщо нас не зупинить до мети
2026.09.10
08:41
«ЗАГИБЕЛЬ АТЛАНТИДИ: Коли Океан закрив Небо»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Атлант – верховний цар-жрець, у чиїх жилах солона кров Посейдона бореться з прахом землі.
Клейто – старша жриця, чиє серце б'ється
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Атлант – верховний цар-жрець, у чиїх жилах солона кров Посейдона бореться з прахом землі.
Клейто – старша жриця, чиє серце б'ється
2026.09.10
08:04
Зарясніли відтінки
Жовтих крапель впритул,
Неупинних, як фіжми,
Що занурились в мул.
До глибин від жаскої,
Нетривкої води,
У спотворений сумнів,
Що чекає біди.
Жовтих крапель впритул,
Неупинних, як фіжми,
Що занурились в мул.
До глибин від жаскої,
Нетривкої води,
У спотворений сумнів,
Що чекає біди.
2026.09.10
06:52
Ніким непереконана
Шукати компроміс,
Ти нехтуєш законами
І чвари сієш скрізь.
Якщо немає розуму,
А величі синдром,
То силою погрожуєш
І лупиш кулаком.
Шукати компроміс,
Ти нехтуєш законами
І чвари сієш скрізь.
Якщо немає розуму,
А величі синдром,
То силою погрожуєш
І лупиш кулаком.
2026.09.09
21:29
віршики
віршатка віршульки
на спомин
добрий не добрий
довільно подряпані стулки
без примусу не без гонору
поспіль кимось прочитані
або непрочитані досі
віршатка віршульки
на спомин
добрий не добрий
довільно подряпані стулки
без примусу не без гонору
поспіль кимось прочитані
або непрочитані досі
2026.09.09
19:40
Ніч наблизилась тихенько.
Мама — доні:
— Спи, рідненька.
— Я без казки не засну.
Прочитай бодай одну.
Розгорнула мама книжку
там, де оповідь про мишку,
про її сім’ю спочатку:
Мама — доні:
— Спи, рідненька.
— Я без казки не засну.
Прочитай бодай одну.
Розгорнула мама книжку
там, де оповідь про мишку,
про її сім’ю спочатку:
2026.09.09
14:59
Де ж нам знайти королеву,
Де ж украсти один міліон???
Де знайти красавицю,
Ту, шо нам понравицця,
В інстаграм не спалицця?
Де ж украсти один міліон???
Де знайти красавицю,
Ту, шо нам понравицця,
В інстаграм не спалицця?
2026.09.09
13:21
Пробач, мій хороший, іще не готова
пірнути у вир недолугим дитям.
Пером не дописана ще передмова
до ветхозавітної книги життя.
Природи не випила смуток осінній,
на смак не пізнала наснагу жаги.
Проспали світанки давно треті півні,
завіяли сад хриз
пірнути у вир недолугим дитям.
Пером не дописана ще передмова
до ветхозавітної книги життя.
Природи не випила смуток осінній,
на смак не пізнала наснагу жаги.
Проспали світанки давно треті півні,
завіяли сад хриз
2026.09.09
12:53
«АХІЛЛЕС: Кров на вівтарі Стріловержця»
(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі в дусі античного плачу-«коммосу», у трьох сценах)
«Долі ніхто із людей не уникне – ні слабкий, ні мужній,
З того самого дня, як на світ він родився земний».
Гомер,
(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі в дусі античного плачу-«коммосу», у трьох сценах)
«Долі ніхто із людей не уникне – ні слабкий, ні мужній,
З того самого дня, як на світ він родився земний».
Гомер,
2026.09.09
12:31
Так не хоче мороз відступати
Із делеких замерзлих долин,
Закувавши дерева у ґрати,
Ніби шмаття забутих билин.
Він погрожує люто, безбожно
Із минулого, ніби зі сну.
Та весні відступати не можна.
Я нечутно межу перетну.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Із делеких замерзлих долин,
Закувавши дерева у ґрати,
Ніби шмаття забутих билин.
Він погрожує люто, безбожно
Із минулого, ніби зі сну.
Та весні відступати не можна.
Я нечутно межу перетну.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юлія БережкоКамінська (1982) /
Публіцистика
ЗНАЙ НАШИХ! „НЕЗНАЙКА РОДОМ З ІРПЕНЯ”
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ЗНАЙ НАШИХ! „НЕЗНАЙКА РОДОМ З ІРПЕНЯ”
Улюбленому нами і нашими дітьми Незнайці уже півстоліття. Рівно удвічі більше нещодавно виповнилося його творцеві, що вдихнув у свого героя таке довге і яскраве життя. Саме сторіччю Миколи Носова і присвячується тематична виставка, організована у Ворзелі, в ЦК „Уварівський дім” земляками видатного письменника – членами Ірпінського культурологічного товариства ім. Д.Паламарчука на чолі з прозаїком і бардом Олександром Єрмаковим. Відкриття виставки об`єднало людей усіх поколінь: від дошкільнят до пенсіонерів. Для кожного знайшлося щось цікавеньке – кому мультфільм, кому – вірші та музика в авторському виконанні, кому – унікальні історичні відомості, зібрані відомою письменницею з Ірпеня Нілою Василівною Висоцькою.
В основі виставки - видання кольорового буклету „100 лет Николаю Николаевичу Носову”, ініційованому ірпінською депутаткою Л.Г.Янковою, яка часто підтримує культурні та мистецькі починання місцевої інтелігенції. Причетна до створення буклету і Комісія Ірпінської міськради „По охороні культурно-історичної спадщини Приірпіння”. Змістове наповнення належить Н.Висоцькій, оформлення О.Єрмакову.
Найцікавішим для нас, жителів Приірпіння, є звичайно ж, причетність М.Носова до історії нашого краю. Тому саме ірпінському періоду у житті автора Незнайки і приділялася основна увага. І до сьогодні в Ірпені збереглася хата, в якій минуло дитинство Миколи Миколайовича, а в самому місті проживає чимало родичів Носова по лінії його першої дружини. З багатьма із них знайома Ніла Висоцька, яка з дослідницькою ретельністю зберігає їхні спогади про Миколу Миколайовича. Деякі із них вона наводить у буклеті: „Пам’ятають Незнайку і його творця й ірпінські старожили... Є.Т.Брікс вказала на будівлю лавки Шеккера і бетонного заводу,... де юного Колю Носова нещадно штрафували. До речі, цю систему штрафів... Носов переніс у книгу „Незнайка на Луне”, зображуючи тамошній несправедливий експлуататорський устрій. Л.О.Новицька була знайома з Іваном Мазуренко, молодшим братом носівських невісток Олени і Марії. Вона чула від Івана, начебто сам Микола Носов розповів шурину, що, зображуючи картину збору врожаю „коротишками” письменник уявляв собі мазуренкових дітей: міцненькі, збиті, цупкенькі, вони те й робили, що таскали з городу гарбузи, ріпу або спритно лазили по деревах, збираючи в кошики яблука, груші, сливи”. Однак більшість відомостей про ірпінські роки Миколи Миколайовича можна почерпнути з автобіографічної книги „Таїна на дні колодязя”, навіть назва якого безпосередньо пов’язана із Ірпенем: колодязь, в якому із підслуханої розмови між батьками Коля Носов випадково дізнався про якусь таїну на його дні, знаходився у їхньому дворі.
Особливий інтерес викликали принесені Нілою Василівною фотокартки, подаровані їй родичами Миколи Носова. На них зображені двоюрідні брати і сестри Миколи Миколайовича, який закарбував – рідний брат Петро Носов, фотохудожник.
Талановиті твори завжди породжують не лише своїх шанувальників, а й тих, хто у власну творчість „поселяє” улюблених героїв. Такими виявилися часті гості і учасники багатьох творчих вечорів „Уварівського дому” члени ірпінської літературної студії „Дебют” – Володимир Симоненко та Людмила Хорошева. Остання презентувала нещодавно написану пісню про Незнайку, яку експромтом виконували разом із Вікторією Козак.
„Наша основна задача, - наголосив голова ірпінського культурологічного товариства ім. Д.Паламарчука Олександр Єрмаков, - нагадати про те, що поруч із нами жили і нині живуть дивовижні люди, яких треба знати і цінувати. І якщо, повернувшись із виставки, відвідувач візьме до рук хоча б одну із багатьох книжок Носова - то наша задача буде виконаною”.
Тематична виставка „Незнайка родом з Ірпеня” експонуватиметься в „Уварівському домі” ще протягом місяця, а для дітей із цим персонажем демонструватимуться мультфільми.
В основі виставки - видання кольорового буклету „100 лет Николаю Николаевичу Носову”, ініційованому ірпінською депутаткою Л.Г.Янковою, яка часто підтримує культурні та мистецькі починання місцевої інтелігенції. Причетна до створення буклету і Комісія Ірпінської міськради „По охороні культурно-історичної спадщини Приірпіння”. Змістове наповнення належить Н.Висоцькій, оформлення О.Єрмакову.
Найцікавішим для нас, жителів Приірпіння, є звичайно ж, причетність М.Носова до історії нашого краю. Тому саме ірпінському періоду у житті автора Незнайки і приділялася основна увага. І до сьогодні в Ірпені збереглася хата, в якій минуло дитинство Миколи Миколайовича, а в самому місті проживає чимало родичів Носова по лінії його першої дружини. З багатьма із них знайома Ніла Висоцька, яка з дослідницькою ретельністю зберігає їхні спогади про Миколу Миколайовича. Деякі із них вона наводить у буклеті: „Пам’ятають Незнайку і його творця й ірпінські старожили... Є.Т.Брікс вказала на будівлю лавки Шеккера і бетонного заводу,... де юного Колю Носова нещадно штрафували. До речі, цю систему штрафів... Носов переніс у книгу „Незнайка на Луне”, зображуючи тамошній несправедливий експлуататорський устрій. Л.О.Новицька була знайома з Іваном Мазуренко, молодшим братом носівських невісток Олени і Марії. Вона чула від Івана, начебто сам Микола Носов розповів шурину, що, зображуючи картину збору врожаю „коротишками” письменник уявляв собі мазуренкових дітей: міцненькі, збиті, цупкенькі, вони те й робили, що таскали з городу гарбузи, ріпу або спритно лазили по деревах, збираючи в кошики яблука, груші, сливи”. Однак більшість відомостей про ірпінські роки Миколи Миколайовича можна почерпнути з автобіографічної книги „Таїна на дні колодязя”, навіть назва якого безпосередньо пов’язана із Ірпенем: колодязь, в якому із підслуханої розмови між батьками Коля Носов випадково дізнався про якусь таїну на його дні, знаходився у їхньому дворі.
Особливий інтерес викликали принесені Нілою Василівною фотокартки, подаровані їй родичами Миколи Носова. На них зображені двоюрідні брати і сестри Миколи Миколайовича, який закарбував – рідний брат Петро Носов, фотохудожник.
Талановиті твори завжди породжують не лише своїх шанувальників, а й тих, хто у власну творчість „поселяє” улюблених героїв. Такими виявилися часті гості і учасники багатьох творчих вечорів „Уварівського дому” члени ірпінської літературної студії „Дебют” – Володимир Симоненко та Людмила Хорошева. Остання презентувала нещодавно написану пісню про Незнайку, яку експромтом виконували разом із Вікторією Козак.
„Наша основна задача, - наголосив голова ірпінського культурологічного товариства ім. Д.Паламарчука Олександр Єрмаков, - нагадати про те, що поруч із нами жили і нині живуть дивовижні люди, яких треба знати і цінувати. І якщо, повернувшись із виставки, відвідувач візьме до рук хоча б одну із багатьох книжок Носова - то наша задача буде виконаною”.
Тематична виставка „Незнайка родом з Ірпеня” експонуватиметься в „Уварівському домі” ще протягом місяця, а для дітей із цим персонажем демонструватимуться мультфільми.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
