Жовтень у культурно-мистецькому житті Уваровського дому виявився дуже насиченим. Повну залу зібрав поетичний вечір Ігоря Павлюка і Євгенії Більченко «У скляній корчмі». «Скляна корчма – символ нашої епохи, де все на виду, де гине Душа, але одночасно, заблукавши, болить і «виструнюється» до журавлів», - так розтлумачує Євгенія назву вечора, однойменну одній із книг Ігоря Павлюка.
Перший в Україні володар "Залізного Мамая" (Народна Шевченківська премія), премії ім.В.Симоненка та ім.Б.Нечерди, Міжнародної літературної премії “Тріумф”, ім.М.Шашкевича, Міжнародної літературної премії ім.Г.Сковороди „Сад божественних пісень”, Ігор Зіновійович вперше саме в Уваровському домі представив свою нову книжку соціальної лірики, яку щойно забрав із видавництва - «Україна в диму». Вірші, прочитані з цієї книжки, звучали сильно і актуально. У них не було ані пафосу, ані навмисного згущення фарб. Те, якою саме постає Україна у творчості Павлюка, стає зрозуміло із самої назви. Біль, щире переживання за долю держави, відчуття себе і українського народу єдиним організмом – такі настрої проходили крізь вірші із цієї збірки.
Смиренні і злобні,
З волоссям, фарбованим кров'ю,
Поранені в себе,
Сумні, як чорти у раю.
Об'єднані в зграю
Лише материнською мовою...
На жаль, ой, на жаль,
Я себе серед них впізнаю.
Батьківщина Ігоря Зіновійовича — історична Волинь. Навчався у Санкт-Петербурзі. Відбував заслання в Забайкальській тайзі. Пілігрим. Об’їздив Росію, Сполучені Штати Америки, Кавказ, Польщу, Туреччину, Ірландію... Мріє побувати в Африці, в Австралії, вирощувати сади в космосі. Живе у Львові, в Києві, в Острозі... на Поліссі. «Ігор Павлюк – поет, у якого нема зазору мiж словом i серцем», – так вiдгукнувся про творчiсть свого колеги Микола Вiнграновський. I, безперечно, мав рацiю! «Маємо щастя, що такі Поети родяться ще на нашій грішній землі майже раз на століття, що вони ходять коло нас і своїм поетичним чудо-словом-нервом допомагають вірити, жити, творити, любити, горіти». Борис Олійник.
Творчість Ігоря Павлюка останнім часом дуже тісно переплітається із творчістю іншої талановитої особистості, киянки Євгенії Більченко (поетеси, прозаїка, перекладача, філософа, культуролога, релігієзнавця, кандидата педагогічних наук, члена редакційної колегії Міжнародного літературно-художнього журналу "Ренессанс" та Всеукраїнської творчої спілки "Літературний форум" і Літературного об'єднання "Каштановый дом", постійної авторки журналів "Золота доба", "Золотой век", "Ренессанс"). Саме Євгенію Більченко Ігор називає своєю духовною сестрою, про неї відгукується: «Давно після поетів срібного віку не читав такої якісної російськомовної поезії», її вірші перекладає українською мовою. Що, між іншим, робить і з віршами Павлюка сама Євгенія. Тому друга частина вечора була присвячена «перехресним» перекладам. Ігор читав свої вірші, Євгенія власні переклади російською мовою, а потім – навпаки: Павлюк перекладав Більченко. Такий турнір дуже живо сприймався публікою, наскільки блискучими виявилися переклади, як, власне, і оригінали.
Новим для Уваровського дому став захід «Симбіоз мистецтв. Артпроект «Народжені Гармонією». Це було творення живопису під фортепіанні імпровізації киянина, викладача дитячої школи мистецтв №6 ім. Г.Жуковського Олексія Кисельова. Із Олексієм Петровичем відвідувачі ворзельського Центру мали змогу зустрітися уже вдруге. І знову були вражені глибиною і вишуканістю його музики. Стати учасниками артпроекту міг кожен бажаючий, хоча перевага у першу чергу віддавалася саме професійним художникам. До того ж кожен міг прийти просто послухати музику, яка звучала протягом трьох годин. Серед професійних художників, що приїхали того дня у Ворзель, були Вікторія Новосельська, чия виставка зараз експонується цьому ж Культурному центрі, Наталія Моцак, Ліна Федорченко, випускниці київської ДШМ №6 та його викладачі Софія Розуменко, Юлія Гордієнко, Марія Михайлова, Вашкулат Валерія та ін. Бажаючих взяти участь в артпроекті виявилося чимало: майже усі місця для художників та глядачів були зайняті (у проекті взяли участь також відомі київські поети Тетяна Аінова і Володимир Гутковський). І що цікаво, до кінця вечора значна кількість слухачів не втрималася, приєдналася до творців і теж через малюнок передала свої почуття, викликані імпровізаціями Олексія Кисельова. По завершенні заходу кожен міг поспілкуватися із психологом Іриною Полєтаєвою, яка допомагала через створені образи знаходити відповіді у вирішенні деяких складних життєвих ситуацій авторів. Усі творчі роботи, народжені гармонією, нині розміщені на стендах центральної зали Уваровського дому. На прохання учасників артпроекту, подібні зустрічі будуть знову повторюватися.
Ще одна цікава зустріч відбулася із Президентом громадської організації Культурно-педагогічний центр «Белый город», керівником регіональної Творчої Лабораторії Гуманної педагогіки «Орфей», членом Національного союзу журналістів України, редактором Міжнародної газети «Гуманна педагогіка» Валерієм Кучеровським, який приїхав із Бєлгород-Дністровська. Зустріч відбулася завдяки проведенню у цей час Міжнародним педагогічним читанням з Гуманної педагогіки, які проходили київському Національному педагогічному університеті ім.М.Драгоманова. Саме для цих читань Валерій Андрійович підготував майстер-клас «Людина як зірка народжується» із циклу «Ми всі з зіркової глибини». Його ж погодився провести і у Ворзелі. На пропозицію відвідати цей майстер-клас відгукнулися вихованці Ірпінського економічного коледжу та діти, які зараз відпочивають у санаторії «Прапор». Заняття було присвячене філософським роздумам про призначення людини, про розвиток її творчих здібностей, культури та етики. З великим інтересом діти проглянули науково-популярний фільм про Космос, у якому йшлося про зародження галактик і планет, про мандрівки на усі відомі нам планети нашої галактики, про їхнє минуле і майбутнє, про чудеса і Красу Космосу, про небачені світи, неймовірні космічні явища, космічні закони життя. Фільм викликав таке захоплення у глядачів, що ми обов’язково зробимо повторний його перегляд.
Отже, будемо долати стереотипи, що цікаве і насичене культурно-мистецьке життя буває лише у великих містах. Адже справа не у величині населеного пункту, а зацікавленості у цьому його жителів.
Юлія Бережко-Камінська.
http://ikt.at.ua/publ/8