Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.26
05:49
Наближається знову зима,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.
І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.
І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,
2025.11.26
00:16
Ой, Сергію, Сергію,
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.
2025.11.25
22:19
Безсонні ночі. Вічне катування,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.
Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.
Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,
2025.11.25
18:07
Зачарований гаєм іду,
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.
ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.
ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –
2025.11.25
15:00
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу
2025.11.25
13:49
Маню манюсіньке до рук…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…
2025.11.25
13:06
Любо жити зайчику
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.
2025.11.25
12:59
А зла Феміда спати не дає
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.
***
А кін-че-ні корейці згаряча
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.
***
А кін-че-ні корейці згаряча
2025.11.25
10:42
Вчергове. І наче вперше.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.
Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.
Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.
2025.11.25
07:19
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.
За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.
За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,
2025.11.24
22:14
Останній осінній листок
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,
2025.11.24
12:28
Мій любий щоденнику!
Я лежав у стаціонарі тоді вже, мабуть, четвертий день, із депресією. Лікарі ставилися до мене добре, медсестри й санітари теж. Самогоспіталізувався і порядку не порушував. До мене навіть людську товариську зацікавленість виявляли. Ч
2025.11.24
10:47
Цей дощ солоний простір студить,
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.
2025.11.24
06:12
Ксенії Кучерук
Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,
Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,
2025.11.24
00:00
Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій.
Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі.
Жадоба влади нестерпніша за сверблячку.
Ніщо так не дістає, як чужі достатки.
2025.11.23
22:14
Я прийшов на пустир, де немає коханих зітхань.
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.
Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.
Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юлія БережкоКамінська (1982) /
Публіцистика
Про сіль, перець і гірчицю
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про сіль, перець і гірчицю
У Ворзелі у ЦК«Уваровський дім» відбувся вечір авангардної, модерної та класичної поезії і авторської пісні «Поетична солянка», в якій взяли участь відомі київські молоді поети: Андрій Медінський, Євгенія Чуприна, Світлана Варламова, Олександ Моцар, Євгенія Більченко, В`ячеслав Рассипаєв і навіть сімферополець Микола Ширяєв. Двохгодинний творчий вечір, який, до речі, зібрав повну залу слухачів, подарував чимало приємних вражень: поему-казку Є.Чуприної про Мишку проводжали довгими оплесками, як і кожну пісню у виконанні Андрія Медінського. До речі, ідея провести цей вечір належить саме йому, після успішного березневого успішного виступу в Увароському домі разом з Анною Малігон. Назва вечора виникла спонтанно, але відразу ж закріпилася: адже це символічно, - мистецтво – як сіль життя. Відповідно, кожен її учасник став своєрідною «приправою»: хто «гірчицею», хто «перцем», хто «цибулею» і «приправляв» вечір власною творчістю на свій лад: додавав солоду, гіркоти, гостроти чи тонкого аромату. Щоправда, «скуштувати» страву, у якій поєдналися б усі «інгредієнти» - не так вже й просто було: деякі «приправи» мали серйозні протипоказання для споживачів, у яких - слабке серце, безсоння та якщо вони страждають гіпертонічними кризами або відсутністю почуття гумору.
Окрім запланованих виступів у «Поетичній солянці» були свої приємні і зовсім прикрі несподіванки. Почався вечір з поминального слова про Юрія Каплана: у залі знаходилося чимало тих, хто особисто його знав, співпрацював із ним, відвідував його студію. Особливо зворушив виступ ворзелянки, яка всю ніч напередодні поетичного вечора намагалася додзвонитися до Юрія Григоровича, та мобільний його не відповідав. Лише зранку донька померлого письменника повідомила про цю трагічну подію, а, прийшовши в Уваровський дім, перше, на що звернула увагу жінка – був присвячений Ю.Каплану вірш, який лежав серед паперів на фортепіано: « А телефон его молчит. Его молчание ужастно…».
Приємною несподіванкою був приїзд на «Поетичну солянку головного редактора журналу «Ренесанс» - письменника Віктора Шлапака. Він не лише виступив перед аудиторією, а й передав у бібліотечний фонд Уваровського дому, який зараз створюється, більше 2-х десятків книжок сучасних вітчизняних авторів. Приєдналася до гурту поетів і вінничанка Валентина Малькевич, яка у себе на батьківщині керує літературним об`єднанням «Муравські обрії» (у Ворзелі вона зараз відпочиває в одному із санаторіїв).
Наступним заходом стане проведення поетично-музичного концерту, в якому поезія Ліни Федорченко та Кіри Костенко поєднається із середньовічною музикою європейських народів у виконанні інструментального дуету «Баскери» (мандоліна, гітара, флейта, варган, ударні та ін.) Вечір відбудеться в Будинку творчості композиторів 16 серпня. Усі деталі у програмках «Уваровського дому» на цьому ж сайті. Чекаємо на вас завжди!
Юлія Бережко-Камінська.
http://ikt.at.ua/publ/8
Окрім запланованих виступів у «Поетичній солянці» були свої приємні і зовсім прикрі несподіванки. Почався вечір з поминального слова про Юрія Каплана: у залі знаходилося чимало тих, хто особисто його знав, співпрацював із ним, відвідував його студію. Особливо зворушив виступ ворзелянки, яка всю ніч напередодні поетичного вечора намагалася додзвонитися до Юрія Григоровича, та мобільний його не відповідав. Лише зранку донька померлого письменника повідомила про цю трагічну подію, а, прийшовши в Уваровський дім, перше, на що звернула увагу жінка – був присвячений Ю.Каплану вірш, який лежав серед паперів на фортепіано: « А телефон его молчит. Его молчание ужастно…».
Приємною несподіванкою був приїзд на «Поетичну солянку головного редактора журналу «Ренесанс» - письменника Віктора Шлапака. Він не лише виступив перед аудиторією, а й передав у бібліотечний фонд Уваровського дому, який зараз створюється, більше 2-х десятків книжок сучасних вітчизняних авторів. Приєдналася до гурту поетів і вінничанка Валентина Малькевич, яка у себе на батьківщині керує літературним об`єднанням «Муравські обрії» (у Ворзелі вона зараз відпочиває в одному із санаторіїв).
Наступним заходом стане проведення поетично-музичного концерту, в якому поезія Ліни Федорченко та Кіри Костенко поєднається із середньовічною музикою європейських народів у виконанні інструментального дуету «Баскери» (мандоліна, гітара, флейта, варган, ударні та ін.) Вечір відбудеться в Будинку творчості композиторів 16 серпня. Усі деталі у програмках «Уваровського дому» на цьому ж сайті. Чекаємо на вас завжди!
Юлія Бережко-Камінська.
http://ikt.at.ua/publ/8
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
