Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.10
23:06
Під ноги осінь сипала бурштин
І шила сповідь жовтими нитками.
Стою на тихій вулиці один...
Тут відчиню собі останню браму.
Всі відзвуки зимових іменин
Оглушені осінніми дощами.
У кожній краплі бачить грішник син
І шила сповідь жовтими нитками.
Стою на тихій вулиці один...
Тут відчиню собі останню браму.
Всі відзвуки зимових іменин
Оглушені осінніми дощами.
У кожній краплі бачить грішник син
2026.11.10
23:00
Є меч такий Кладениць,
нівроку як кому,
народ наш спадкоємець
віки й віки тому.
На захист має силу
й умову лиш одну:
над ним хто зрушить брилу –
нівроку як кому,
народ наш спадкоємець
віки й віки тому.
На захист має силу
й умову лиш одну:
над ним хто зрушить брилу –
2026.11.10
21:23
Онкодиспансер. Первинний огляд лікаря.
Пацієнт - чоловік років 45-50.
Підозра на рак легень.
- Палите?
- Палю.
- Як довго?
- З 4го класу. Може з 5го.
- З якого конкретно року?
- Я не помню.
- В школу ви в якому році пішли?
- (кашляє) Точно не п
2026.11.10
21:06
Летять і минають літа суєти,
об’єднані ціллю одною,
і люди, що мчать до цієї мети,
назвали її золотою.
Старіє і знов молодіє земля,
і є сподівання на краще,
і промені сонця ще гріють здаля,
об’єднані ціллю одною,
і люди, що мчать до цієї мети,
назвали її золотою.
Старіє і знов молодіє земля,
і є сподівання на краще,
і промені сонця ще гріють здаля,
2026.11.10
20:26
Не знадобиться відпускати
минуле у чортополох.
Ще здатна прикрашати шати
хоч уві сні для нас обох,
і згадувати очі сині,
обличчя миле, рук тепло —
від щемної пори й донині,
любити, щоб там не було.
минуле у чортополох.
Ще здатна прикрашати шати
хоч уві сні для нас обох,
і згадувати очі сині,
обличчя миле, рук тепло —
від щемної пори й донині,
любити, щоб там не було.
2026.11.10
20:17
Перед тим, як назавжди покинуть
Цю місцевість, таку дорогу,
Він вклонився могилам і нивам,
Залишивши надію благу.
Він вклонився книжкам посивілим
На полицях дрімливих, стійких.
Він лишав не маєтки і вілли,
Цю місцевість, таку дорогу,
Він вклонився могилам і нивам,
Залишивши надію благу.
Він вклонився книжкам посивілим
На полицях дрімливих, стійких.
Він лишав не маєтки і вілли,
2026.11.10
18:06
«Які ми гарні!»- пишаються суцвіття,
Невдовзі станемо плодами...»
Згинається гілля, кора мовчить.
Мовчить невидиме коріння…
Мовчать, хоч знають, що сказати крикунам,
Які невдовзі розпрощаються з цим світом.
І тільки ми дамо життя новим суцвіттям.
Невдовзі станемо плодами...»
Згинається гілля, кора мовчить.
Мовчить невидиме коріння…
Мовчать, хоч знають, що сказати крикунам,
Які невдовзі розпрощаються з цим світом.
І тільки ми дамо життя новим суцвіттям.
2026.11.10
12:22
А наш взірець – Сцевола Муцій,
який учив терпіти зло
і цій науці
у фейсбуці
підтакує якесь пуйло.
***
А де-не-де є мода вічна
який учив терпіти зло
і цій науці
у фейсбуці
підтакує якесь пуйло.
***
А де-не-де є мода вічна
2026.11.10
07:14
Радію вранішньому світлу,
Що тихо ллється через скло, -
Радію сонцю, що розквітло,
Землі даруючи тепло.
Вдихаю чисту прохолоду
І свіжість ранньої пори, -
І відчуваю ту свободу,
Яку мені несуть вітри.
Що тихо ллється через скло, -
Радію сонцю, що розквітло,
Землі даруючи тепло.
Вдихаю чисту прохолоду
І свіжість ранньої пори, -
І відчуваю ту свободу,
Яку мені несуть вітри.
2026.11.09
23:45
отакої, буркоче собі під сиві вуса достопамятний улюблений протагоніст, відомий за попередніми епізодами, шкандибаючи додому через дитячий майданчик, де пісочниця зі собачим лайном, отакої · у манері одиноких під старість усіма забутих уперто не вмираючих
2026.11.09
16:15
Друзі до мене прийшли вчора, надвечір
Сам я лежав у постелі, умираючи
Ені Бон зі Сейнт-Ейнжел
Казала ”надворі погода шикарна“
Ще вітер тоді завивав у проймі дверній
О, хто ти такий, щоби погоді відмовіти
Мені би спокою, щоби умерти собі
Сам я лежав у постелі, умираючи
Ені Бон зі Сейнт-Ейнжел
Казала ”надворі погода шикарна“
Ще вітер тоді завивав у проймі дверній
О, хто ти такий, щоби погоді відмовіти
Мені би спокою, щоби умерти собі
2026.11.09
15:58
Усі шишки на ялинці
Усміхаються хмаринці.
Вітер віти колихає —
Він ялинку колисає:
— Люлі, люлі, спи гарненько,
Чарівнице зелененька!
Та ялинці геть не спиться:
Усміхаються хмаринці.
Вітер віти колихає —
Він ялинку колисає:
— Люлі, люлі, спи гарненько,
Чарівнице зелененька!
Та ялинці геть не спиться:
2026.11.09
14:35
Дід в гірському селі під Женевою
Мордувався з розпуки статевої.
Бо в селі на горі
Лиш бабусі старі,
А панянки гуляють Женевою.
На стоянці в порту Гонолулу
Бабі Ксенії вухо надуло.
Мордувався з розпуки статевої.
Бо в селі на горі
Лиш бабусі старі,
А панянки гуляють Женевою.
На стоянці в порту Гонолулу
Бабі Ксенії вухо надуло.
2026.11.09
12:39
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),
2026.11.09
11:24
А вже листопад із сумними вітрами,
Літає і падає листя-метелик.
І джерги осінні на душі нам стелить.
Не знає ніхто, що за синню й горами,
Бо крутиться світ, наче зірвана хвіртка.
І стіни замовкли, а серце тріпоче.
А далі що буде? Все знає лиш Отче.
Літає і падає листя-метелик.
І джерги осінні на душі нам стелить.
Не знає ніхто, що за синню й горами,
Бо крутиться світ, наче зірвана хвіртка.
І стіни замовкли, а серце тріпоче.
А далі що буде? Все знає лиш Отче.
2026.11.09
09:29
Де ті духи що дрімають,
Духам вічним спати треба?—
У надриві зволікання
Їх нетлінне — не від Неба!
Хто відчує — буде вільним
Від зневіри і шляхетства,
Буде плавати в ефірі,
Називатися мистецтвом,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Духам вічним спати треба?—
У надриві зволікання
Їх нетлінне — не від Неба!
Хто відчує — буде вільним
Від зневіри і шляхетства,
Буде плавати в ефірі,
Називатися мистецтвом,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віталій Безсмертний (1964) /
Проза
/
Не треба впадати у відчаї
початок моєго роману
Cuando mi querido lector que tome este libro, él debe saber que el autor de estas líneas - no un escritor profesional. Esto es sólo un intento de expresar en papel todo lo que pedía desde hace mucho tiempo para salir. Pero lo que vino de la misma al juez que usted, mi querido amigo. Sin embargo, nois soit entre dit 1; este libro debe ser el resultado de todo lo que hemos experimentado, se sienten a las raíces. Sin embargo, debido a la ineptitud de nuestro talento grande, este manuscrito es una colección de los pensamientos fragmentarios, a veces incluso los más atrevidos. Por supuesto, todo lo que oímos, son las propias palabras de lo fragmentario, matando en los principios humanos más comunes.
Todo lo que va a pasar con los héroes de nuestra historia, todo esto una vez, y cuando algo nos pasó a nosotros. ¡Ah, mi amigo, usted debe pedir perdón por lo que no se han presentado. (Ya sea por su distracción y la mediocridad ... o porque algún tipo de pensamiento poco esquemática nos ha visitado en este momento de la responsabilidad. En aquellos días, tiempo lejos de nosotros para siempre magnificamos - Cyril Afinogenovich D-in. Por lo tanto, nos detuvimos en el hecho de que todos los eventos incluidos en el libro puede considerarse autobiográfica. Y no se trata de establecer analogías con su persona. Tome esta manera desapasionada, y entonces usted puede comprender a la vez, sentir, excavar las raíces del dodo, oculto a los ojos humanos. Para todos los que tratan de encontrar aquí, con respecto a su persona, - los vanos esfuerzos. Por supuesto, cada juez de sí mismo. Sin embargo, la petición del autor uazhte.
Todo lo que pasó con los personajes es sólo un sueño wakeless largo. Sleep - esta es la mejor cura para la hipocondría. Y cuando esta mujer, que llamamos s n o r d o j, nos hechiza con sus encantos, que en syadite - más cómodo en la silla, envolvió en una manta de lana, toma este libro, y leer todos los cóndrulos como la elevación del brazo (o como se se les llama) que retira su mano.
Se podría decir aquí que no es nuevo en la elección de género. Derecho! Incluso antes de que había escrito muchas novelas en mis sueños o con ellos. Aunque esto es sólo un medio para expresar nuestros sentimientos, pensamientos, sólo dolor, y lo más importante - la búsqueda de los mejores en este vasto mundo pour Notre Sainte Russie, 2 - Sí, es algo muy importante - lo debemos vyatoyu tierra y nada más! Mais, rien de plus 3.
1 entre usted y yo (fran.)
2 para la Santa Rusia (fran.)
3 Sí, nada (fran.)
1 между нами говоря (фран.)
2 для нашей Святой Руси (фран.)
3 Да, больше ничего (фран.)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
початок моєго роману
Cuando mi querido lector que tome este libro, él debe saber que el autor de estas líneas - no un escritor profesional. Esto es sólo un intento de expresar en papel todo lo que pedía desde hace mucho tiempo para salir. Pero lo que vino de la misma al juez que usted, mi querido amigo. Sin embargo, nois soit entre dit 1; este libro debe ser el resultado de todo lo que hemos experimentado, se sienten a las raíces. Sin embargo, debido a la ineptitud de nuestro talento grande, este manuscrito es una colección de los pensamientos fragmentarios, a veces incluso los más atrevidos. Por supuesto, todo lo que oímos, son las propias palabras de lo fragmentario, matando en los principios humanos más comunes.
Todo lo que va a pasar con los héroes de nuestra historia, todo esto una vez, y cuando algo nos pasó a nosotros. ¡Ah, mi amigo, usted debe pedir perdón por lo que no se han presentado. (Ya sea por su distracción y la mediocridad ... o porque algún tipo de pensamiento poco esquemática nos ha visitado en este momento de la responsabilidad. En aquellos días, tiempo lejos de nosotros para siempre magnificamos - Cyril Afinogenovich D-in. Por lo tanto, nos detuvimos en el hecho de que todos los eventos incluidos en el libro puede considerarse autobiográfica. Y no se trata de establecer analogías con su persona. Tome esta manera desapasionada, y entonces usted puede comprender a la vez, sentir, excavar las raíces del dodo, oculto a los ojos humanos. Para todos los que tratan de encontrar aquí, con respecto a su persona, - los vanos esfuerzos. Por supuesto, cada juez de sí mismo. Sin embargo, la petición del autor uazhte.
Todo lo que pasó con los personajes es sólo un sueño wakeless largo. Sleep - esta es la mejor cura para la hipocondría. Y cuando esta mujer, que llamamos s n o r d o j, nos hechiza con sus encantos, que en syadite - más cómodo en la silla, envolvió en una manta de lana, toma este libro, y leer todos los cóndrulos como la elevación del brazo (o como se se les llama) que retira su mano.
Se podría decir aquí que no es nuevo en la elección de género. Derecho! Incluso antes de que había escrito muchas novelas en mis sueños o con ellos. Aunque esto es sólo un medio para expresar nuestros sentimientos, pensamientos, sólo dolor, y lo más importante - la búsqueda de los mejores en este vasto mundo pour Notre Sainte Russie, 2 - Sí, es algo muy importante - lo debemos vyatoyu tierra y nada más! Mais, rien de plus 3.
1 entre usted y yo (fran.)
2 para la Santa Rusia (fran.)
3 Sí, nada (fran.)
1 между нами говоря (фран.)
2 для нашей Святой Руси (фран.)
3 Да, больше ничего (фран.)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
