ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Фульмес (1979) / Вірші

 ********
Тулитись носом до вікна достатньо міцно,
Вдихати атоми води як_в_школі_вчили…
Тобі не смішно, любий мій, тобі не смішно?
Тебе не бавлять намагання рвати жили

Щосили вижити і вижати у склянку
Себе по краплі без жалю на коліщата—
Життя іде, уверх-униз, струнка осанка,
І попри те, що хочеться зірватись матом,

Раптово впасти у блакить, зігнати зливи
(Ще ті добродійки, вколоти прагне кожна)
А ти не бачиш--що не задум—косо-криво…
Та скільки можна, любий мій, та скільки можна?

Лишатись клоуном для всіх, для тебе—знаком,
Фатою пари на вікні—ескіз love story.

…А вірші, знаєш, підросли, і тішать заки
Тобою моляться, горять, тобою хворі.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-16 12:13:28
Переглядів сторінки твору 4704
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.919 / 5.5  (4.961 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.917 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.02.12 17:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-16 12:37:49 ]
Сумно. болісно, але ж як виразно, чуттєво написано!
Дуже сподобалось!
Не хотілось робити зауважень. але збивається ритм у рядку:
"І попри те, що хочеться зірватись матом"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-11-16 15:18:02 ]
Саш, Ви такі Уважні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-16 15:30:12 ]
Юленько!
Я не придираюсь:)
Просто хотілось, щоб Ваш чудовий вірш став ще кращим:)
p.s.Ми вже досить давно знайомі. Був би радий перейти на "ти"(звісно, якщо це буде для Вас зручно)
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-11-16 16:43:43 ]
Підтримую таку гарну пропозицію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-11-16 13:03:48 ]
Яка сила почуттів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-11-16 16:45:43 ]
Зоряночко, ми жінки такі: і холодні, і пристрасні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-16 13:36:11 ]
Юля що там сталось в тебе?! І який же тоді він милий, Юль. А добродійки справа хороша, ті навчать. Поакуратніше з ними. А якщо вже несила, то можна і словами татрськими зірватис. Атоми води не вдихай, атоми у водню, гідроген нині кажуть. У води молекули.
І в склянку крий боже, ти жінка, а жінка і склянка несумісні. Інакше Украйні гаплик, погані песиголовці голими руками візьмуть.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-11-16 16:46:40 ]
Ех, давно вчила хімію, давно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-16 14:45:58 ]
Юль, я звісно, не "любий", але мене теж не тішить рвати жили :) Бо якщо їх весь час рвати, то не помітиш, як і життя мине.
А хто такі "заки"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-11-16 15:17:33 ]
Спасибі, правда, частіше розуміє вона аніж він...
ЗАКИ, спол., діал. Поки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-11-17 01:33:48 ]
А вірші, як засніжині жоржини,
Знов тягнуть пальці до твого тепла під серцем,
А вірші , як пілоти порожнини
Примушують мене в тобі не черствіть.

Від щирого серця дякую тобі , Юлечко, за чудовий твір.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-11-17 08:54:52 ]
Класний експромт!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-17 19:21:35 ]
Юль,
Я відразу перейду по суті:
"Тулитись носом до вікна достатньо міцно,
Вдихати атоми води як_в_школі_вчили…" - "достатньо міцно" - "як тест на міцність"???
(а яК_В_ШКолі_вчили?)
Можливо "Щосили - вижити..." - "тире"???
Мені теж це "рвати" не дуже. "розривати" - підійшло би краще...
Але це все ІМХОві дрібнички.
З теплом,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-11-18 13:46:50 ]
Дякую за конструктивну критику, Юрку!
Свіжі очі бачать більше


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-18 14:17:54 ]
Вдихати атоми води як_в_школі_вчили…

Щосили вижити і вижати у склянку
Себе по краплі без жалю на коліщата—

Лишатись клоуном для всіх, для тебе—знаком,
Фатою пари на вікні—ескіз love story.
Ці рядки мене зачепили найбільше! Спасибі за чіпкий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-11-18 14:26:00 ]
Може, ми як історики маємо таке спільне розуміння?