ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2026.08.28 21:08
Хоч на хвилиноньку? Нащо виходити,
Краще я ляжу посплю.
Завтра Гаврило з майдану повернеться,
Він може годину лю-лю.

- Знаю я цього Гаврила триклятого:
Він теж мене якось лю-лю.
Куплю я на чорному ринку рушниченьку-

Світлана Пирогова
2026.08.28 19:47
До осені от-от...- час плинний не спинити,
Подільська нива віддала свій урожай,
І притухає сонцепроменевий жар,
Сплітає мудрість з сенсом щедрі серцю ниті.

Ловий й цінуй життя, прекрасні щастя миті.
Вже складені копиці, вщухла сіножать.
До осені о

Ольга Садкова
2026.08.28 17:20
Дня — лиш на скік горобиний,
решта — тривожна пітьма.
Хмари пливуть безупинно.
Місяць мигне крадькома
й знову пірне у безодню —
губляться зорі тоді,
наче ті вівці голодні
в кинутій ним череді.

С М
2026.08.28 16:59
Я самотній, я вмирав би
Я самотній, я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу
дівча, тобі відома правда

І уранці я вмирав би
І увечері я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу

Вячеслав Руденко
2026.08.28 14:09
Густий ефір чудить і клякне,
Як Сходу зоряні пентаклі,
Де довгі хасбулатні саклі
І дощ над згарищами ллє,
Де сум як сіль – а чи для того,
Щоби окреслити дорогу
Як руну з каменю чи рогу,
Коли недолі бубон б’є?

Ірина Вовк
2026.08.28 11:50
ЦЕЗАР І КЛЕОПАТРА: ОСТАННЯ ЦАРИЦЯ НІЛУ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви)

«Жінки – це не просто окраса палаців; вони – таємне кермо, що повертає кораблі імперій туди, куди не здатна допливти жодна чоловіча відвага».
Плутарх, «Пор

Віктор Кучерук
2026.08.28 07:31
Голубіє обрій поза лісом,
Покотився вгору сонця диск, -
Ранні роси сіються, мов бісер,
Із трави жовтавої, як віск.
Корінці упоює волога,
Зменшуючи спраглість у рази, -
Жаль, що словом висловить незмога
Поєднання болю і краси.

хома дідим
2026.08.27 21:28
козак нептах сягає тонкощі премудрі
йому не рідні аж ніяк
усі ці оксамити перські сукні
чи сурогатний самогінний
арманьяк
він знає достеменно наперед
все це є бабське зманливе безпутнє
про що розказував безвусий

Євген Федчук
2026.08.27 16:29
Ніч вже землю огорнула, село засинало.
На околиці собаки на когось брехали.
«Може, десь лисицю вчули чи чужий хтось пхає.
Молодь більше понад річку до ранку гуляє.
А то в інший бік…» Думки ці в голові майнули
У Миколи, душа поки в сонний край пірнула

Ольга Садкова
2026.08.27 15:55
На городі жабеня
під листочком спить щодня.

А харчується вночі.
Умина не калачі,

їсть, сердешне, шкідників,
що літають із ярків.

Борис Костиря
2026.08.27 13:09
Ці нагороди виснуть на гілках,
Що невідомо нам від кого дані.
Вони злетять, мов полохливий птах,
У спогади далекі і прадавні.

Ці нагороди упадуть в серця,
Там сотворивши сніжне королівство.
Послання від небесного Отця

Вячеслав Руденко
2026.08.27 12:25
Хвилі мчать в імлі, як пиха —
Всі комахи є безцінні! —
Раптом думку схопиш лиху
Між причин хитросплетіння,

Задивляючись поволі
Під ліхтар, що ледве світить,
Де літає все по колу,

Ірина Вовк
2026.08.27 10:14
ЦИКЛ II: ЄГИПЕТ

ЕХНАТОН І НЕФЕРТІТІ: СОНЦЕ АМАРНИ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)


ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ехнатон (Аменхотеп IV) – фараон-реформатор, засновник культу єдиного бога Сонця-Атона.

Віктор Кучерук
2026.08.27 07:17
Огортає туман невблаганно
Напівсонні, порожні сади, -
На деревах поблискують тьмяно
Похололі, останні плоди.
Сиза мжичка повсюди, мов іній,
Запорошує жовту траву, -
Та на клумбах вогнів мерехтіння
Бачу я не у сні - наяву.

хома дідим
2026.08.26 21:34
твоя обачлива бездія
непрорахований психоз
чекають після душу й ліфта
тролейбус до країни оз
газон троянд у тихим вітрі
зве хтось-іще землею роз
кому й навіщо велич поз
у цій розпачливій палітрі

Володимир Бойко
2026.08.26 19:21
У побєдобіснуватої московитської молоді у другій світовій війні насправді воювали не діди, а прадіди та прапрадіди, яких вони ніколи не бачили. Купер написав «Останній з могікан». Фадєєв написав «Останній з удеге». А хто напише «Останній з москалів» та
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Фульмес (1979) / Вірші

 ********
Тулитись носом до вікна достатньо міцно,
Вдихати атоми води як_в_школі_вчили…
Тобі не смішно, любий мій, тобі не смішно?
Тебе не бавлять намагання рвати жили

Щосили вижити і вижати у склянку
Себе по краплі без жалю на коліщата—
Життя іде, уверх-униз, струнка осанка,
І попри те, що хочеться зірватись матом,

Раптово впасти у блакить, зігнати зливи
(Ще ті добродійки, вколоти прагне кожна)
А ти не бачиш--що не задум—косо-криво…
Та скільки можна, любий мій, та скільки можна?

Лишатись клоуном для всіх, для тебе—знаком,
Фатою пари на вікні—ескіз love story.

…А вірші, знаєш, підросли, і тішать заки
Тобою моляться, горять, тобою хворі.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-16 12:13:28
Переглядів сторінки твору 5391
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.919 / 5.5  (4.961 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.917 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.02.12 17:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-16 12:37:49 ]
Сумно. болісно, але ж як виразно, чуттєво написано!
Дуже сподобалось!
Не хотілось робити зауважень. але збивається ритм у рядку:
"І попри те, що хочеться зірватись матом"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-11-16 15:18:02 ]
Саш, Ви такі Уважні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-16 15:30:12 ]
Юленько!
Я не придираюсь:)
Просто хотілось, щоб Ваш чудовий вірш став ще кращим:)
p.s.Ми вже досить давно знайомі. Був би радий перейти на "ти"(звісно, якщо це буде для Вас зручно)
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-11-16 16:43:43 ]
Підтримую таку гарну пропозицію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-11-16 13:03:48 ]
Яка сила почуттів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-11-16 16:45:43 ]
Зоряночко, ми жінки такі: і холодні, і пристрасні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-16 13:36:11 ]
Юля що там сталось в тебе?! І який же тоді він милий, Юль. А добродійки справа хороша, ті навчать. Поакуратніше з ними. А якщо вже несила, то можна і словами татрськими зірватис. Атоми води не вдихай, атоми у водню, гідроген нині кажуть. У води молекули.
І в склянку крий боже, ти жінка, а жінка і склянка несумісні. Інакше Украйні гаплик, погані песиголовці голими руками візьмуть.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-11-16 16:46:40 ]
Ех, давно вчила хімію, давно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-16 14:45:58 ]
Юль, я звісно, не "любий", але мене теж не тішить рвати жили :) Бо якщо їх весь час рвати, то не помітиш, як і життя мине.
А хто такі "заки"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-11-16 15:17:33 ]
Спасибі, правда, частіше розуміє вона аніж він...
ЗАКИ, спол., діал. Поки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-11-17 01:33:48 ]
А вірші, як засніжині жоржини,
Знов тягнуть пальці до твого тепла під серцем,
А вірші , як пілоти порожнини
Примушують мене в тобі не черствіть.

Від щирого серця дякую тобі , Юлечко, за чудовий твір.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-11-17 08:54:52 ]
Класний експромт!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-17 19:21:35 ]
Юль,
Я відразу перейду по суті:
"Тулитись носом до вікна достатньо міцно,
Вдихати атоми води як_в_школі_вчили…" - "достатньо міцно" - "як тест на міцність"???
(а яК_В_ШКолі_вчили?)
Можливо "Щосили - вижити..." - "тире"???
Мені теж це "рвати" не дуже. "розривати" - підійшло би краще...
Але це все ІМХОві дрібнички.
З теплом,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-11-18 13:46:50 ]
Дякую за конструктивну критику, Юрку!
Свіжі очі бачать більше


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-18 14:17:54 ]
Вдихати атоми води як_в_школі_вчили…

Щосили вижити і вижати у склянку
Себе по краплі без жалю на коліщата—

Лишатись клоуном для всіх, для тебе—знаком,
Фатою пари на вікні—ескіз love story.
Ці рядки мене зачепили найбільше! Спасибі за чіпкий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-11-18 14:26:00 ]
Може, ми як історики маємо таке спільне розуміння?