ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.08.22 21:59
У кожній посмішці є посмішка скелета.
У кожному початку є кінець.
Усе потопить невблаганна Лета,
Наблизивши нежданий реченець.

Ця посмішка скелета нам розкриє
На дні надії голі черепки,
Шпилі високі, хижі чорториї,

Юрій Лазірко
2025.08.22 20:35
іде війна, о Господи, іде війна
налито чашу смерті аж по самі вінця
і накопичує себе чужа вина
іде війна до найостаннішого українця

приспів:
мій Друже, нам цей хрест тепер нести
не піддавайся шалу і знемозі

С М
2025.08.22 19:17
”мав би бути вихід ізвідсіль“
каже блазень крадію
”надто метушливо
ради-от не дають
п’ють ділки моє вино
рвуть плуги мій ґрунт
а ще зневажено давно
словес яку-небудь суть“

Світлана Майя Залізняк
2025.08.22 18:24
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Лев`ячі алго

Світлана Пирогова
2025.08.22 13:26
В долонях літо гріє і пече,
лиш прохолода в глибині печер.
І що не день - нова сюїта,
у кожного своя орбіта.
Чи налаштується ума підхід,
Бо не сліпий він і не чорний кріт.

Прильоти нечисті щоночі:

Іван Потьомкін
2025.08.22 09:51
Упав тихо лист до ніг.
Щось сказать хотів – не зміг.
Може, як улітку йшлося?
Може, що надходить осінь?
Я поклав лист на долоню:
«Е, та він же непритомний...
Зачекаю. Лист – мій гість.
Як оклига – оповість».

Віктор Кучерук
2025.08.22 06:28
Небо поблідло і стало холодним
Чисте повітря відразу навкруг, –
Певно, вже сонце не буде сьогодні
Золотом крити обкошений луг.
Меркнуть покоси без блисків проміння,
Наче без лінзи оправа пенсне, –
Душу бентежить іще безгоміння,
Що звідусіль опови

Ярослав Чорногуз
2025.08.21 23:48
Сюїти сумовиті і веселі,
Симфонії яскраві, мов яса.
І навіть сонцесяйні акварелі
І пензлями, і нотами писав.

Чарують досі і його балади,
І скерцо нас вражають вогняні.
І трелі віртуозні і рулади...

Борис Костиря
2025.08.21 21:58
Талант - це дар чи прокляття?
Грізне падіння метеориту,
постріл сперми,
вибух наднової зірки,
пізнання незнаних пустель,
стрибок у невідомість,
по той бік добра і зла,
по той бік здорового глузду,

Євген Федчук
2025.08.21 19:16
Були у селі три парубки, страшенно ледачі.
Сидять було попід дубом та уголос мріють,
Що вони робити будуть, як розбагатіють
Та, при тому, щоб нічого не робити, значить.
Якось ввечері вже двоє під тим дубом сіли,
Коли третій прибігає, захекався, наві

Олена Побийголод
2025.08.21 14:46
Із Бориса Заходера

Збитошник оселивсь у нас,
й подія це страшна!
Ми потерпаємо весь час
від цього пустуна.

І скарги йдуть навперебій:

М Менянин
2025.08.21 14:10
З орлами гаранти-країни*
як здобич вже ділять Вкраїну
і навіть прем’єр з Будапешту
бажає отримати решту….

21.08.2025р. UA

* йдеться про Будапештський меморандум по роззброєнню миролюбної України.

Іван Потьомкін
2025.08.21 09:57
Над усе хлопець любив плавать. Одчайдух був і всяким там настановам батьків бути обережним запливав хоч і «по-собачому», надто на спині, далеченько. Аж поки було видно берег. От і цього разу плив і од насолоди аж заплющив очі. І не зуздрився, як потрапи

Віктор Кучерук
2025.08.21 06:10
Які грузькі дороги,
Які слизькі стежки, –
Утратиш осторогу
І гепнеш навзнаки.
Та і нема охоти
Вмоститись десь на схил, –
Зробилися болотом
Усі земні шляхи.

Борис Костиря
2025.08.20 21:49
Скелети дерев - як легіон,
розбитий на полі бою
у битві з безглуздям.
Скелети дерев - як оголений смисл,
позбавлений зайвих слів,
зайвої метушні, театральності,
непотрібних ефектів.
Скелети дерев - як застиглі

Артур Сіренко
2025.08.20 18:16
У кожному дереві –
Мертвому чи квітучому,
Старому чи щойно зміцнілому,
Ховається (до часу) ідол –
Іноді гнівний і невблаганний,
Іноді життєдайний і життєлюбний
(Як теплий весняний дощик).
У кожній камінній брилі –
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тарас Письменний
2025.08.20

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Фульмес (1979) / Вірші

 ********
Тулитись носом до вікна достатньо міцно,
Вдихати атоми води як_в_школі_вчили…
Тобі не смішно, любий мій, тобі не смішно?
Тебе не бавлять намагання рвати жили

Щосили вижити і вижати у склянку
Себе по краплі без жалю на коліщата—
Життя іде, уверх-униз, струнка осанка,
І попри те, що хочеться зірватись матом,

Раптово впасти у блакить, зігнати зливи
(Ще ті добродійки, вколоти прагне кожна)
А ти не бачиш--що не задум—косо-криво…
Та скільки можна, любий мій, та скільки можна?

Лишатись клоуном для всіх, для тебе—знаком,
Фатою пари на вікні—ескіз love story.

…А вірші, знаєш, підросли, і тішать заки
Тобою моляться, горять, тобою хворі.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-16 12:13:28
Переглядів сторінки твору 4944
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.919 / 5.5  (4.961 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.917 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.02.12 17:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-16 12:37:49 ]
Сумно. болісно, але ж як виразно, чуттєво написано!
Дуже сподобалось!
Не хотілось робити зауважень. але збивається ритм у рядку:
"І попри те, що хочеться зірватись матом"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-11-16 15:18:02 ]
Саш, Ви такі Уважні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-16 15:30:12 ]
Юленько!
Я не придираюсь:)
Просто хотілось, щоб Ваш чудовий вірш став ще кращим:)
p.s.Ми вже досить давно знайомі. Був би радий перейти на "ти"(звісно, якщо це буде для Вас зручно)
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-11-16 16:43:43 ]
Підтримую таку гарну пропозицію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-11-16 13:03:48 ]
Яка сила почуттів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-11-16 16:45:43 ]
Зоряночко, ми жінки такі: і холодні, і пристрасні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-16 13:36:11 ]
Юля що там сталось в тебе?! І який же тоді він милий, Юль. А добродійки справа хороша, ті навчать. Поакуратніше з ними. А якщо вже несила, то можна і словами татрськими зірватис. Атоми води не вдихай, атоми у водню, гідроген нині кажуть. У води молекули.
І в склянку крий боже, ти жінка, а жінка і склянка несумісні. Інакше Украйні гаплик, погані песиголовці голими руками візьмуть.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-11-16 16:46:40 ]
Ех, давно вчила хімію, давно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-16 14:45:58 ]
Юль, я звісно, не "любий", але мене теж не тішить рвати жили :) Бо якщо їх весь час рвати, то не помітиш, як і життя мине.
А хто такі "заки"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-11-16 15:17:33 ]
Спасибі, правда, частіше розуміє вона аніж він...
ЗАКИ, спол., діал. Поки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-11-17 01:33:48 ]
А вірші, як засніжині жоржини,
Знов тягнуть пальці до твого тепла під серцем,
А вірші , як пілоти порожнини
Примушують мене в тобі не черствіть.

Від щирого серця дякую тобі , Юлечко, за чудовий твір.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-11-17 08:54:52 ]
Класний експромт!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-17 19:21:35 ]
Юль,
Я відразу перейду по суті:
"Тулитись носом до вікна достатньо міцно,
Вдихати атоми води як_в_школі_вчили…" - "достатньо міцно" - "як тест на міцність"???
(а яК_В_ШКолі_вчили?)
Можливо "Щосили - вижити..." - "тире"???
Мені теж це "рвати" не дуже. "розривати" - підійшло би краще...
Але це все ІМХОві дрібнички.
З теплом,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-11-18 13:46:50 ]
Дякую за конструктивну критику, Юрку!
Свіжі очі бачать більше


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-18 14:17:54 ]
Вдихати атоми води як_в_школі_вчили…

Щосили вижити і вижати у склянку
Себе по краплі без жалю на коліщата—

Лишатись клоуном для всіх, для тебе—знаком,
Фатою пари на вікні—ескіз love story.
Ці рядки мене зачепили найбільше! Спасибі за чіпкий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-11-18 14:26:00 ]
Може, ми як історики маємо таке спільне розуміння?