ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Фульмес (1979) / Вірші

 Йосиф
І все ніби похапцем, вирвано із контексту:
Перепис, дитя, голоси, смоківниці, хамсин...
А він за покликанням, так, роботяга, тесля,
А він не готовий до надто різких перемін.

Чи зможе прийняти до хати її, чужинну,
Чи зможе пробачити погляд кудись до хмар?
А так би хотілося мати міцну родину,
Порядну родину як сотні гебрейських пар.

Однаково сходить правдиве зерно і кукіль
На полі господаря. Господи, не відвернись,
І навіть якщо не дозволиш діждатись онуків,
Ізбав від можливості бачити підняте ввись

Нетесане дерево, грубу роботу ката,
Нетесаний світ, що від блуду засох на очах.
А, може, така професійна його заплата:
Коритися болю, що скалкою в серці застряг.

...І все ніби похапцем, вирвано із контексту:
Капличка, паломник, вечірні молитви цикад...
А місця забракло у новозавітному тексті,
Йому, персонажу із циклу різдвяних коляд.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-18 13:45:38
Переглядів сторінки твору 6833
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.875 / 5.5  (4.961 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.917 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.743
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.02.12 17:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-18 14:15:06 ]
Такі вірші є різні. У одних вони викликають поштивість, у інших аж світяться духовністю, ще в інших надто пафосно. Ваш вірш не схожий на цей умовний (і субєктивний) ряд. Можу сказати він мені сподобався. Якось так почали з-за гори, а потім бац і галявина. Повтори окремих слів підсилюють силове поле вашої поезії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-11-18 14:19:28 ]
Миколо, рада тебе вітати і чути теплі відгуки. Трохи ламала ритм, але це навмисно, так якби для сприйняття вірша як розмови. Маю пропозицію: давай на ти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-18 14:40:18 ]
Приєднуюсь до Миколиних слів, немає зайвого пафосу і завченої духовності - але є справжня душа. Хто ще отак поворушив би скалку в серці цього теслі, як не чуттєва українська дівчина)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-11-18 17:47:43 ]
Ой, я так йому співчувала, коли писала...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-18 14:50:15 ]
Юленько!
Для більшої милозвучності і поглиблення рими пропоную так:
"...зернО і кУКІЛЬ
...
...ОнУКІВ
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-11-18 17:48:40 ]
Саш, мені хотілося саме рубаного тексту, така собі авторська забаганка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-11-18 17:49:10 ]
Патарочко, червонію від компліментів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-18 15:53:51 ]
"Нетесаний світ, що від блуду засох на очах". Дуже сподобалося. Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-11-18 17:49:50 ]
Спасибі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-11-18 16:16:56 ]
Глибокий твір!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-11-18 17:50:36 ]
Оленко, схиляю голову (не для поклону-для попелу!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-18 16:42:44 ]
Та є тут по змісту Юля, як на тебе не зовсім точності.
"роботяга" - тут "не бог вєсть..."
кат дерево не теше, по іронії долі теше якраз роботяга, тесля, робота в ката інша
"заплата" тут як і "роботяга"
а "молитви цикад" тут можна розглядати як святотатство, з молитвою люди на вогні згорали, молитва до розуму зберігала в хвилини рокові. А тут нерозумне створіння і молитва?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-11-18 18:02:28 ]
Ех, Сашко, не перейнявся ти духом твору, мабуть, це не те, що ти любиш.

Я залишу саме роботягу, таки не бог весть... Йосиф-звийчаний чолов"яга, вдівець, який за планом Божим мав заопікуватися Марією і прийняти такою, яка є... Але в його душі мала тривати внутрішня боротьба, мусило бути нпоступове сприйняття викликів, з якими, зрештою, він собі прекрасно порадив.
Я в курсі, що кат дерево не теше, хто зробив хреста Евангеліє не говорить, це образ.
А чому молитви цикад-святотацтво? Згадай, що св. Франциск свої слова скеровував і до птахів, і до тварин, і до каміння. Не ображай чарівних комах із оранжевими венами, вони теж створіння Божі :)
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-11-18 18:23:10 ]
іще були три кельнські мудреці. /Волхви/ інтєрєсні такі. а ще всі тепер в курсі про святий Ґрааль..

Йосиф, гадаю має внутрішньо-особисту симпатію авторині? як Миколай, наприклад?

письмо гарне місцями навіть сліпучо

вітання

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-11-18 18:26:08 ]
Місцями навіть сліпучо від Сонця...Місяця? Дякую за світло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-11-18 18:31:23 ]
Місяць - це нічне Сонце, якщо розглядається саме оптичний е-е.. аспект


:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-11-19 12:46:54 ]
Юль, я не буду чіплятися до кожного слова, а напишу про перше враження від твого вірша- хороший, мені подобаються вірші про чиєсь життя,а тут ще й Йосиф...Та й з образністю у вірші все нормально, як на мене.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-19 14:28:32 ]
Затрималась надовго біля Йосипа-теслі. Все думала: дійсно, "чи зможе пробачити погляд кудись до хмар"? Людське і Боже. Та зрозуміло, кому болить сильніше. Гарно, Юлю. І глибоко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-11-20 15:46:14 ]
Світлано, я Вам вірю :)