ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2025.09.30 00:24
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.

Борис Костиря
2025.09.29 22:17
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.

Іван Потьомкін
2025.09.29 20:23
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю. «Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1

Сергій СергійКо
2025.09.29 16:23
Ми отруєні власним авто –
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,

Іван Потьомкін
2025.09.29 12:42
З літами охочіш розмовлять мені
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!

Юрій Гундарєв
2025.09.29 09:32
вересня ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії людства - 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру,
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…

Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.

Володимир Бойко
2025.09.28 23:30
Імперське мислення просто так не вивітрюється – воно вибивається із голови разом із мізками. У московитів слова «раб», «рабство», «работа» – немовби з одного кореня. Казки про кощія безсмертного полюбляють пристаркуваті диктатори. Велич великих

Борис Костиря
2025.09.28 22:26
Краса, схована в сірий,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,

Іван Потьомкін
2025.09.28 19:24
Поцілунок в івриті й зброя
Позначені одною й тою ж літерою – Нун,
Якою починається ще й перемога – Ніцахон.
І є в тім логіка житейська, бо й справді:
За поцілунком безгрішна починається любов,
А не кохання тимчасове, як осоружний вітер.
Отож, цілунк

Євген Федчук
2025.09.28 19:18
Син увечері прийшов та й спитав у тата:
- Взяв оце читати книжку я у дядька Гната.
Там історії про те, як колись жилося,
Нашим предками з ким колись воювать прийшлося.
Згадувалась там також Куликовська битва,
Де московським князем був хан Мамай розби

Віктор Насипаний
2025.09.28 18:33
Так буває чомусь не раз –
У житті ми то вниз, то вгору.
І важливо завжди якраз,
Щоби був хтось надійний поруч.
---------------
Скільки доля відмірить путь?
Не страшить ні печаль, ні старість.
Коли двоє життям ідуть,

С М
2025.09.28 16:19
чуєш а ну глянь за вікно а що діється
о слухай та дощ
надворі дощить ото маєш
а не морочся тим
все буде собі якось іще
настає щось прекрасне тямиш
кайфуй собі у похмурий день
ей ей я чув тебе друзяко падай кайфуй

Сергій СергійКо
2025.09.28 14:11
Відірвати планують руку.
Пропонують протез натомість
І щоб – розпачу ані звуку,
Зараз вимкнемо вам свідомість.
“Поступитися”- кажуть, – “треба”!
І зі скальпелем всі у чергу.
“Он ще друга, дивись, у тебе”–
І вже сіли на шию зверху.

Світлана Пирогова
2025.09.28 13:41
Осіння тиша барви розливає,
І прохолода обіймає ранки.
А вересень готує склянку чаю,
Міркує, творить з листя витинанки.

Аквамарином ваблять небокраї.
Троянди пишні квітнуть біля ґанку.
Осіння тиша барви розливає,

Віктор Кучерук
2025.09.28 12:23
Цілоденно понад нами,
Всюди сіючи далі, -
Поодинці і клинами
Відлітають журавлі.
Летючи у вічний вирій,
Тужно звуки видають
Про бажання жити в мирі,
Про земну коротку путь...

Леся Горова
2025.09.28 10:57
Ця тиша, що гучніша громовиці,
Чорніша ночі та хмуріша тучі,
Уперто огорнутись норовиться
В холодний сон і в очевидь гнітючу.

Мені б її, як то було раніше,
В обидві жмені, щоб текла елеєм.
А я боюся нинішньої тиші,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Микола Левандівський (1981) / Вірші / SKYLINE

 Не гра




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-12-14 13:54:27
Переглядів сторінки твору 7868
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.758 / 5.5  (4.986 / 5.36)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.314 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2013.01.10 15:16
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-14 14:07:15 ]
Привіт, Миколо! Сподобалась мелодика вірша. Тільки хто ж ці навісні постаті?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-15 10:08:37 ]
Хто ці навісні постаті? Вони і справді навісні. Я скажу одне - memento mori. Хоча тут можна по-різному їх трактувати


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-15 10:26:52 ]
Я собі потрактував як якусь магічну суміш жінки-привиду-фатуму...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-14 14:45:42 ]
"... по багряному листі"? Чи "по листу"? А білі з косами як прийдуть так і підуть. А ні так пужалном їх пужалном.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-15 10:09:18 ]
Та з косами якось моторошно. Може ангели чи архангели з мечами?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-14 15:59:25 ]
Привіт, Миколо! Зачепило. Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-15 10:09:58 ]
Вельми дякую Ігоре! Приємно зустріти у себе на сторінці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-14 17:15:50 ]
Мені науявлялося щось своє, хоча і справді хочеться пояснення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-15 10:11:01 ]
Привіт Ліно. А що науявлялося? Мені цікаво. У поередніх коментах я дав певні шляхи трактувань.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-15 11:47:57 ]
Якщо когось твій вірш наштовхнув на думку про ангелів чи привидів, то моєю першою уявою таки була смерть. Колись бабуся розповідала, як у дитинстві отримала переляк від побачених людей у білому. Батьки їй привили знання, що смерть - то жінка в білому. А ті люди виявилися... ні, не лікарями, а міською інтелігенцією, яка приїхала відпочити у мальовничі місця. І так співпало, що усі були одягнуті у сніжно-білий одяг, навіть капелюхи були відповідними...
Ось така напівсмішна, напівстрашна історія.
Хоча, якщо говрити про твій витвір, то після повного його прочитання на думку спали звичайні галюцинації на ранок після зайво випитого. Вибачай за іронію. (Зате чесно зізналася)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-15 10:32:18 ]
Сподобався Ваш вірш. Мабуть, існує якийсь дуже потрібний прошарок поезій, без якого Поезія не може існувати. Він може бути не посередині, а значно ближче до її верховної суті.
Трішки напружив рядок «Уперед! Випий з нами до дна». Я його кілька разів продекламував про себе. Бракує, НМСД, поетичної речитативності.
Але Вам видніше. І я не критикую.
З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-22 18:05:41 ]
Гаррі, спасибі за враження і комент! Важко написати направду досконалу річ, яка усім сподобається... це я про речитативність. Може й так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-12-15 11:25:40 ]
Привіт, Миколо, відчувається вплив пісні "Вона" (переспіваної Тарасом Малковичем)
http://sevama.uaforums.net/post36962.html#36962
А вона, а вона... тряляля тобі вина...А у тебе аж дві постаті у ситці. Це наслідок ? ;)

Якщо серйозно, вірш потребує прелюдії...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-22 18:09:24 ]
Можливо і читав, зараз не пам'ятаю. Подивлюся. А мо без прелюдій :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-12-22 22:52:12 ]
Звісно, мо' :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2009-12-21 13:17:17 ]
Тепер, як тільки хто вжиє слово "вино", відразу всі Ірванця згадуватимуть...:о)
А що вже говорити про риму "вина" - "вона"? :о)
Гарний вірш.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-22 18:07:46 ]
Про Ірванця, якщо чесно не згадував, сподіваюся, то не злочин?! Може про Москальця із його шлягером "Вона"? Дякую Ярино. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-12-21 20:21:26 ]
Вибач за лаконічність
Ду-у-у-у-у-уже сподобалось
Люблю
Юля


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-22 18:03:16 ]
Вибачаю-ю-ю-ю-ю-ю-ю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-22 18:15:14 ]
Ліні Масляній.
Бувають різні янголи, в тому числі і смерті. Читач має право уявити собі все, що забажає, я дозволяю. У нас демократія і плюралізм. Дуже сподобалося про інтелігенцію, вийшло б непогане оповідання. Особливо вдячний за чесність. Галюцинацій не було, хоча поети такий народ, що і без питва можуть таке науявляти і побачити, що най Бог боронить :) Хоча легкий шарм богемності мені не завадить для подальшого піару :). Тому однозначно твоєї останньої тези відкидати не буду :)
Я теж чесно зізнався! Завше радий почути.