ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.01.30 13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!

Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал

Борис Костиря
2026.01.30 10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.

Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів невисловлених рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…

Олена Побийголод
2026.01.29 10:42
Із Іллі Еренбурга (1891-1967)

Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,

і є душа – іще не скорена,

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Переклади

 * * * František Gellner

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : František Gellner «Radosti života»


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-12-20 19:48:47
Переглядів сторінки твору 9059
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / 0  (5.201 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.211 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.809
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2026.01.29 18:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-12-20 20:03:55 ]
František Gellner
(19. 6. 1881 Mladá Boleslav - asi září 1914 válečná fronta Halič)

XXIV

Jednu věrnou duši potkal jsem v svém žití,
nedoved jsem její lásku oceniti.
Co mi dával život, vše mi bylo málo.
Moje věrná duše, co se s tebou stalo?

Rukama jsi nad svou hlavou zalomila,
hořce zaplakala a mne odsoudila,
želela jsi dne, kdy ohlédla ses po mně
na prohnilých schodech v starém tichém domě.

Na Dunaji vlny mají sílu dravou,
nad hlubokou tůní mrtvá těla plavou.
Srdce mé se chvěje, jako by se bálo.
Moje věrná duše, co se s tebou stalo ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-20 20:04:42 ]
дуже воно все нерівне і рим дієслівних трохи є. Справа перекладача - не тільки донести зміст та інтонацію автора, а й адаптувати текст для читача.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-12-20 20:08:59 ]
Наталю, я намагався бути дуже точним і особливо не перефразовувати автора 19 сторіччя.
Особливо мені цікавим видалося оця спорідненість кличної форми duše - душе.

А щодо дієслівних рим, то розумна їх кількість ніколи нікому ще не заважала, хіба що неробам. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-20 20:15:43 ]
та ні, дієслівні рими свідчать про брак майстерності, їх варто уникати. Я не говорила про глобальне перефразування, а про знаходження слів та словосполучень, які би допомогли уникнути штампів. Адже щирість автора починається тоді, коли він говорить своєю власною мовою. На жаль, не я сказала....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-12-20 20:24:46 ]
Щирість автора починається, Наталю, там, де цей автор добре розуміється. А щодо "власної мови", то краще говорив би той мудрагель добре рідною мовою...
А щодо "браку майстерності" і дієслівних рим, то ви, Наталю, схоже, аж надто далеко пішли тією дорогою, яка вам іще маловідома...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Той що в скалі сидить (М.К./Л.П.) [ 2009-12-21 13:11:08 ]
Наталю, існує поняття - еквівалентність перекладу. І якщо в оригіналі дієслівні рими, то перекладач мусить максимально дотримуватись конструкції оригінального твору. Чим менше у перекладі "Я" перекладача, тим краще) Я, наприклад, не прихильник перекладу Шекспіра Андруховичем. Чи ми говоримо не про переклад, а про твір "за мотивами"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-20 20:26:09 ]
а як це? якою такою дорогою?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-12-20 20:51:42 ]
А ще, цей чеський автор загинув за часів Першої Світової війни неподалік од Львова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-20 20:56:33 ]
але що це за дорога?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-20 23:44:21 ]
Одну тільки споріднену душу зістрів ЛГ вірша у житті і любов її не зміг уберегти - глибокий повчальний зміст закладений у тексті. Так генії і помирають у самотині - їх ніхто не розуміє, доки не помруть - ціла трагадія життєва. А ми в оцінках своїх починаємо з дієслівних рим, як недалекі критики.
Я не знаю чеської, але читаю sms латиною і на 90 відсотків розібрав текст оригіналу. Наприклад, прогнилими сходами Ви переклали, як старими. Може бути. Делікатніше вийшло. Не все вдалося зробити милозвучно, але досить точно передано думки і настрій. І вірш примушує замислитись. А дієслівні рими були в ХІХ сторіччі й чимало і перший і третій рядок не римувався. Якби ми тільки за цим судили, то слід було б і Шевченка зняти з хрестоматій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-12-21 00:47:21 ]
Дякую, Ярославе, за увагу, - зовсім не хотілося мені використовувати "гнилими" східцями. Я сам живу в домі, започаткованому в 1648 році, і я вірю старим сходам. :)

За допомогою однієї нашої із Ігорем Павлюком знайомої - добродійки із Чехії - Еви Гундарової, ось вдалося відкрити для себе Франтішка Геллнера.
Сподіваюсь, що я ще додам на цій сторінці інші вірші поета.

А щодо однієї вірної душі, то це так, щонайменше одна в нас точно є. Цікавий у автора підхід, як на мене, дає нові, цікаві грані бачення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Голуб (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-21 01:14:53 ]
Мені трохи смішно, коли автори з усіх сил стараються ставити тільки "загальновизнані" рими (іменник - дієслово і т. д.) Прочитаєш іноді такого вірша з "бездоганними" римами і дивуєшся: все правильно, все красиво, немає тільки однієї дрібнички - смислу. За відсутність смислу зараз ніхто не лає, так, як за рими. Навпаки, модний "потік свідомості". (Я його називаю "шматками підсвідомого").Такий вірш забувається через хвилину. Почитайте Висоцького. Там тьма дієслівних рим, але які це вірші!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-12-21 01:26:02 ]
А буває ще так: і смисл "общєпонятний", і рими точні, і ритм витриманий, а... от не чипає, і все. Не вистачає самої малості - того, що перетворює текст (вірш) у поезію.

Щодо перекладу, Володю: "невже злякалось" - якщо залишати, як у Вас, тоді треба знак питання. Хоча в оригіналі йдеться про "jako by" - "як будто, "немов". То чому б не зробити "немов злякалось".
А взагалі, думаю, що тут не про чиюсь одну вірну душу, а про свою власну. Адже від негараздів саме в ній ті "безсилі потопельники" приходять по нас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-12-21 12:56:36 ]
Любо, всіляке буває, а буває, перечитуєш, і розумієш - доріс уже до сприйняття - і досвід, і розуміння з часом приходять. Можна сміло, до речі, зауважити, що всі нинішні топові наші "книжні" автори - в сенсі сучукрліту - в житті знаються менше наших читачів. Особливо нудно їх читати у прозі, потоки хворої свідомості смертельно небезпечні.
Оце головна, на мою думку, проблема нинішньої літератури, але, зрозуміло, що проблема тимчасова. :)

А щодо мого скромного перекладу, то, звичайно, всі зауваження потрібно буде врахувати пізніше, коли прийде час для трохи відстороненого аналізу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-12-21 12:40:47 ]
Пане Валерію, я згідний із вами - повинні бути здорові і адекватні тематиці композиції пропорції між дійством (дієслова) і картинкою осягання ситуації "до" і "після".
Я так зауважив, що дієслова "по-житті" не надто сприймають оті, що взагалі нічого не вміють робити власноруч. Які для них можуть бути акценти на дієслові у контексті їхнього буття? :(
А Висоцький і справді - дійство і тільки дійство - екстракт життя, як воно є. :)
Не знаю кого у нас, в українській поезії і порівняти з Висоцьким можна - думаю, що ця ніша ще не заповнена?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-12-21 11:43:38 ]
- Мамо, хвалять нас!
- Хто, доню?
- Ви мене, а я вас!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-12-21 12:33:09 ]
Думаю, що досвідчені автори і похвалу і докори сприймають однаково - з подякою за увагу. :)

Щодо перекладу, то у цьому випадку можливо найважливіше - дух тієї романтичної передвоєнної епохи, і, звичайно, сам автор František Gellner.

Особисто я зовсім не зустрічався з чеською поезією тих років. Зараз спробую опублікувати цього автора на сторінках "ПМ".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-21 12:18:54 ]
...Гарно... Але сумно...
До залишеного вище: Вперше чую про те, що "дієслівні рими" обідняють автора... Щиро здивований...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-12-21 12:33:48 ]
Така епоха була, схоже...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-21 14:25:27 ]
а "спряла руки" - це такий є український відповідник, чи як? кажу ж нерівностей багато, та й наголоси дуже стрибають, а переклад - це усе-таки співпраця. і якщо в автора воно звучить природньо - данина його епосі, то в перекладача - не дуже. Майстерні для того й створені, щоб допомагати одне одному і підказувати, коли щось не так. чи я помиляюся?)