ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на

Ігор Терен
2026.03.17 12:43
                    І
Що не малюй,
              а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.

                    ІІ

Юрій Гундарів
2026.03.17 12:22
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л

Борис Костиря
2026.03.17 11:46
Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,

Ірина Вовк
2026.03.17 09:33
«Ой, під горою, під Сучавою, Там козак Тиміш лежить із славою. Там не били в дзвони, там не грали сурми, Тільки лиш Розанда мовить так над мурами... – Ой, мій соколе, ясний муженьку, чом не кличеш мене, мій под

Віктор Кучерук
2026.03.17 06:18
Весна навколо - і в душі весна
Відразу та охоче відродилась, -
Вона жива, як світу таїна,
І невблаганна, наче Божа милість.
То ледве чутна, ніби шелест крил,
То гомінка й весела, як цимбали, -
Від неї знову набираюсь сил,
Щоб старості пручатися над

Ярослав Чорногуз
2026.03.17 01:48
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Володимир Бойко
2026.03.17 00:30
Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії. Мало повернути державність, треба повернути ще й історію. Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого. Найліпше захищати інт

Ірина Вовк
2026.03.16 23:37
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна? Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо

Ірина Вовк
2026.03.16 19:53
«…Їх щастя тривало – як літня гроза, На білеє личенько впала сльоза. Лишилась вдовиця у Рашківській тиші, Де вітер холодний легенди колише. Ні перли коштовні, ні княжий поріг Від лиха і згуби її не вберіг. Розтанули мрії, мов замок з піску, Лишивши

Артур Курдіновський
2026.03.16 18:13
МАГІСТРАЛ

Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.

Так важко волю стиснути в кулак,

Борис Костиря
2026.03.16 10:59
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.

Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,

Віктор Кучерук
2026.03.16 05:47
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і скрізь розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Переклади

 * * * František Gellner

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : František Gellner «Radosti života»


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-12-20 19:48:47
Переглядів сторінки твору 9149
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / 0  (5.201 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.211 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.809
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2026.03.11 13:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-12-20 20:03:55 ]
František Gellner
(19. 6. 1881 Mladá Boleslav - asi září 1914 válečná fronta Halič)

XXIV

Jednu věrnou duši potkal jsem v svém žití,
nedoved jsem její lásku oceniti.
Co mi dával život, vše mi bylo málo.
Moje věrná duše, co se s tebou stalo?

Rukama jsi nad svou hlavou zalomila,
hořce zaplakala a mne odsoudila,
želela jsi dne, kdy ohlédla ses po mně
na prohnilých schodech v starém tichém domě.

Na Dunaji vlny mají sílu dravou,
nad hlubokou tůní mrtvá těla plavou.
Srdce mé se chvěje, jako by se bálo.
Moje věrná duše, co se s tebou stalo ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-20 20:04:42 ]
дуже воно все нерівне і рим дієслівних трохи є. Справа перекладача - не тільки донести зміст та інтонацію автора, а й адаптувати текст для читача.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-12-20 20:08:59 ]
Наталю, я намагався бути дуже точним і особливо не перефразовувати автора 19 сторіччя.
Особливо мені цікавим видалося оця спорідненість кличної форми duše - душе.

А щодо дієслівних рим, то розумна їх кількість ніколи нікому ще не заважала, хіба що неробам. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-20 20:15:43 ]
та ні, дієслівні рими свідчать про брак майстерності, їх варто уникати. Я не говорила про глобальне перефразування, а про знаходження слів та словосполучень, які би допомогли уникнути штампів. Адже щирість автора починається тоді, коли він говорить своєю власною мовою. На жаль, не я сказала....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-12-20 20:24:46 ]
Щирість автора починається, Наталю, там, де цей автор добре розуміється. А щодо "власної мови", то краще говорив би той мудрагель добре рідною мовою...
А щодо "браку майстерності" і дієслівних рим, то ви, Наталю, схоже, аж надто далеко пішли тією дорогою, яка вам іще маловідома...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Той що в скалі сидить (М.К./Л.П.) [ 2009-12-21 13:11:08 ]
Наталю, існує поняття - еквівалентність перекладу. І якщо в оригіналі дієслівні рими, то перекладач мусить максимально дотримуватись конструкції оригінального твору. Чим менше у перекладі "Я" перекладача, тим краще) Я, наприклад, не прихильник перекладу Шекспіра Андруховичем. Чи ми говоримо не про переклад, а про твір "за мотивами"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-20 20:26:09 ]
а як це? якою такою дорогою?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-12-20 20:51:42 ]
А ще, цей чеський автор загинув за часів Першої Світової війни неподалік од Львова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-20 20:56:33 ]
але що це за дорога?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-20 23:44:21 ]
Одну тільки споріднену душу зістрів ЛГ вірша у житті і любов її не зміг уберегти - глибокий повчальний зміст закладений у тексті. Так генії і помирають у самотині - їх ніхто не розуміє, доки не помруть - ціла трагадія життєва. А ми в оцінках своїх починаємо з дієслівних рим, як недалекі критики.
Я не знаю чеської, але читаю sms латиною і на 90 відсотків розібрав текст оригіналу. Наприклад, прогнилими сходами Ви переклали, як старими. Може бути. Делікатніше вийшло. Не все вдалося зробити милозвучно, але досить точно передано думки і настрій. І вірш примушує замислитись. А дієслівні рими були в ХІХ сторіччі й чимало і перший і третій рядок не римувався. Якби ми тільки за цим судили, то слід було б і Шевченка зняти з хрестоматій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-12-21 00:47:21 ]
Дякую, Ярославе, за увагу, - зовсім не хотілося мені використовувати "гнилими" східцями. Я сам живу в домі, започаткованому в 1648 році, і я вірю старим сходам. :)

За допомогою однієї нашої із Ігорем Павлюком знайомої - добродійки із Чехії - Еви Гундарової, ось вдалося відкрити для себе Франтішка Геллнера.
Сподіваюсь, що я ще додам на цій сторінці інші вірші поета.

А щодо однієї вірної душі, то це так, щонайменше одна в нас точно є. Цікавий у автора підхід, як на мене, дає нові, цікаві грані бачення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Голуб (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-21 01:14:53 ]
Мені трохи смішно, коли автори з усіх сил стараються ставити тільки "загальновизнані" рими (іменник - дієслово і т. д.) Прочитаєш іноді такого вірша з "бездоганними" римами і дивуєшся: все правильно, все красиво, немає тільки однієї дрібнички - смислу. За відсутність смислу зараз ніхто не лає, так, як за рими. Навпаки, модний "потік свідомості". (Я його називаю "шматками підсвідомого").Такий вірш забувається через хвилину. Почитайте Висоцького. Там тьма дієслівних рим, але які це вірші!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-12-21 01:26:02 ]
А буває ще так: і смисл "общєпонятний", і рими точні, і ритм витриманий, а... от не чипає, і все. Не вистачає самої малості - того, що перетворює текст (вірш) у поезію.

Щодо перекладу, Володю: "невже злякалось" - якщо залишати, як у Вас, тоді треба знак питання. Хоча в оригіналі йдеться про "jako by" - "як будто, "немов". То чому б не зробити "немов злякалось".
А взагалі, думаю, що тут не про чиюсь одну вірну душу, а про свою власну. Адже від негараздів саме в ній ті "безсилі потопельники" приходять по нас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-12-21 12:56:36 ]
Любо, всіляке буває, а буває, перечитуєш, і розумієш - доріс уже до сприйняття - і досвід, і розуміння з часом приходять. Можна сміло, до речі, зауважити, що всі нинішні топові наші "книжні" автори - в сенсі сучукрліту - в житті знаються менше наших читачів. Особливо нудно їх читати у прозі, потоки хворої свідомості смертельно небезпечні.
Оце головна, на мою думку, проблема нинішньої літератури, але, зрозуміло, що проблема тимчасова. :)

А щодо мого скромного перекладу, то, звичайно, всі зауваження потрібно буде врахувати пізніше, коли прийде час для трохи відстороненого аналізу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-12-21 12:40:47 ]
Пане Валерію, я згідний із вами - повинні бути здорові і адекватні тематиці композиції пропорції між дійством (дієслова) і картинкою осягання ситуації "до" і "після".
Я так зауважив, що дієслова "по-житті" не надто сприймають оті, що взагалі нічого не вміють робити власноруч. Які для них можуть бути акценти на дієслові у контексті їхнього буття? :(
А Висоцький і справді - дійство і тільки дійство - екстракт життя, як воно є. :)
Не знаю кого у нас, в українській поезії і порівняти з Висоцьким можна - думаю, що ця ніша ще не заповнена?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-12-21 11:43:38 ]
- Мамо, хвалять нас!
- Хто, доню?
- Ви мене, а я вас!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-12-21 12:33:09 ]
Думаю, що досвідчені автори і похвалу і докори сприймають однаково - з подякою за увагу. :)

Щодо перекладу, то у цьому випадку можливо найважливіше - дух тієї романтичної передвоєнної епохи, і, звичайно, сам автор František Gellner.

Особисто я зовсім не зустрічався з чеською поезією тих років. Зараз спробую опублікувати цього автора на сторінках "ПМ".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-21 12:18:54 ]
...Гарно... Але сумно...
До залишеного вище: Вперше чую про те, що "дієслівні рими" обідняють автора... Щиро здивований...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-12-21 12:33:48 ]
Така епоха була, схоже...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-21 14:25:27 ]
а "спряла руки" - це такий є український відповідник, чи як? кажу ж нерівностей багато, та й наголоси дуже стрибають, а переклад - це усе-таки співпраця. і якщо в автора воно звучить природньо - данина його епосі, то в перекладача - не дуже. Майстерні для того й створені, щоб допомагати одне одному і підказувати, коли щось не так. чи я помиляюся?)