ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Переклади

 * * * František Gellner

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : František Gellner «Radosti života»


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-12-20 19:48:47
Переглядів сторінки твору 8359
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / 0  (5.184 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.190 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.809
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2024.11.14 16:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-12-20 20:03:55 ]
František Gellner
(19. 6. 1881 Mladá Boleslav - asi září 1914 válečná fronta Halič)

XXIV

Jednu věrnou duši potkal jsem v svém žití,
nedoved jsem její lásku oceniti.
Co mi dával život, vše mi bylo málo.
Moje věrná duše, co se s tebou stalo?

Rukama jsi nad svou hlavou zalomila,
hořce zaplakala a mne odsoudila,
želela jsi dne, kdy ohlédla ses po mně
na prohnilých schodech v starém tichém domě.

Na Dunaji vlny mají sílu dravou,
nad hlubokou tůní mrtvá těla plavou.
Srdce mé se chvěje, jako by se bálo.
Moje věrná duše, co se s tebou stalo ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-20 20:04:42 ]
дуже воно все нерівне і рим дієслівних трохи є. Справа перекладача - не тільки донести зміст та інтонацію автора, а й адаптувати текст для читача.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-12-20 20:08:59 ]
Наталю, я намагався бути дуже точним і особливо не перефразовувати автора 19 сторіччя.
Особливо мені цікавим видалося оця спорідненість кличної форми duše - душе.

А щодо дієслівних рим, то розумна їх кількість ніколи нікому ще не заважала, хіба що неробам. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-20 20:15:43 ]
та ні, дієслівні рими свідчать про брак майстерності, їх варто уникати. Я не говорила про глобальне перефразування, а про знаходження слів та словосполучень, які би допомогли уникнути штампів. Адже щирість автора починається тоді, коли він говорить своєю власною мовою. На жаль, не я сказала....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-12-20 20:24:46 ]
Щирість автора починається, Наталю, там, де цей автор добре розуміється. А щодо "власної мови", то краще говорив би той мудрагель добре рідною мовою...
А щодо "браку майстерності" і дієслівних рим, то ви, Наталю, схоже, аж надто далеко пішли тією дорогою, яка вам іще маловідома...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Той що в скалі сидить (М.К./Л.П.) [ 2009-12-21 13:11:08 ]
Наталю, існує поняття - еквівалентність перекладу. І якщо в оригіналі дієслівні рими, то перекладач мусить максимально дотримуватись конструкції оригінального твору. Чим менше у перекладі "Я" перекладача, тим краще) Я, наприклад, не прихильник перекладу Шекспіра Андруховичем. Чи ми говоримо не про переклад, а про твір "за мотивами"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-20 20:26:09 ]
а як це? якою такою дорогою?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-12-20 20:51:42 ]
А ще, цей чеський автор загинув за часів Першої Світової війни неподалік од Львова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-20 20:56:33 ]
але що це за дорога?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-20 23:44:21 ]
Одну тільки споріднену душу зістрів ЛГ вірша у житті і любов її не зміг уберегти - глибокий повчальний зміст закладений у тексті. Так генії і помирають у самотині - їх ніхто не розуміє, доки не помруть - ціла трагадія життєва. А ми в оцінках своїх починаємо з дієслівних рим, як недалекі критики.
Я не знаю чеської, але читаю sms латиною і на 90 відсотків розібрав текст оригіналу. Наприклад, прогнилими сходами Ви переклали, як старими. Може бути. Делікатніше вийшло. Не все вдалося зробити милозвучно, але досить точно передано думки і настрій. І вірш примушує замислитись. А дієслівні рими були в ХІХ сторіччі й чимало і перший і третій рядок не римувався. Якби ми тільки за цим судили, то слід було б і Шевченка зняти з хрестоматій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-12-21 00:47:21 ]
Дякую, Ярославе, за увагу, - зовсім не хотілося мені використовувати "гнилими" східцями. Я сам живу в домі, започаткованому в 1648 році, і я вірю старим сходам. :)

За допомогою однієї нашої із Ігорем Павлюком знайомої - добродійки із Чехії - Еви Гундарової, ось вдалося відкрити для себе Франтішка Геллнера.
Сподіваюсь, що я ще додам на цій сторінці інші вірші поета.

А щодо однієї вірної душі, то це так, щонайменше одна в нас точно є. Цікавий у автора підхід, як на мене, дає нові, цікаві грані бачення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Голуб (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-21 01:14:53 ]
Мені трохи смішно, коли автори з усіх сил стараються ставити тільки "загальновизнані" рими (іменник - дієслово і т. д.) Прочитаєш іноді такого вірша з "бездоганними" римами і дивуєшся: все правильно, все красиво, немає тільки однієї дрібнички - смислу. За відсутність смислу зараз ніхто не лає, так, як за рими. Навпаки, модний "потік свідомості". (Я його називаю "шматками підсвідомого").Такий вірш забувається через хвилину. Почитайте Висоцького. Там тьма дієслівних рим, але які це вірші!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-12-21 01:26:02 ]
А буває ще так: і смисл "общєпонятний", і рими точні, і ритм витриманий, а... от не чипає, і все. Не вистачає самої малості - того, що перетворює текст (вірш) у поезію.

Щодо перекладу, Володю: "невже злякалось" - якщо залишати, як у Вас, тоді треба знак питання. Хоча в оригіналі йдеться про "jako by" - "як будто, "немов". То чому б не зробити "немов злякалось".
А взагалі, думаю, що тут не про чиюсь одну вірну душу, а про свою власну. Адже від негараздів саме в ній ті "безсилі потопельники" приходять по нас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-12-21 12:56:36 ]
Любо, всіляке буває, а буває, перечитуєш, і розумієш - доріс уже до сприйняття - і досвід, і розуміння з часом приходять. Можна сміло, до речі, зауважити, що всі нинішні топові наші "книжні" автори - в сенсі сучукрліту - в житті знаються менше наших читачів. Особливо нудно їх читати у прозі, потоки хворої свідомості смертельно небезпечні.
Оце головна, на мою думку, проблема нинішньої літератури, але, зрозуміло, що проблема тимчасова. :)

А щодо мого скромного перекладу, то, звичайно, всі зауваження потрібно буде врахувати пізніше, коли прийде час для трохи відстороненого аналізу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-12-21 12:40:47 ]
Пане Валерію, я згідний із вами - повинні бути здорові і адекватні тематиці композиції пропорції між дійством (дієслова) і картинкою осягання ситуації "до" і "після".
Я так зауважив, що дієслова "по-житті" не надто сприймають оті, що взагалі нічого не вміють робити власноруч. Які для них можуть бути акценти на дієслові у контексті їхнього буття? :(
А Висоцький і справді - дійство і тільки дійство - екстракт життя, як воно є. :)
Не знаю кого у нас, в українській поезії і порівняти з Висоцьким можна - думаю, що ця ніша ще не заповнена?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-12-21 11:43:38 ]
- Мамо, хвалять нас!
- Хто, доню?
- Ви мене, а я вас!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-12-21 12:33:09 ]
Думаю, що досвідчені автори і похвалу і докори сприймають однаково - з подякою за увагу. :)

Щодо перекладу, то у цьому випадку можливо найважливіше - дух тієї романтичної передвоєнної епохи, і, звичайно, сам автор František Gellner.

Особисто я зовсім не зустрічався з чеською поезією тих років. Зараз спробую опублікувати цього автора на сторінках "ПМ".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-21 12:18:54 ]
...Гарно... Але сумно...
До залишеного вище: Вперше чую про те, що "дієслівні рими" обідняють автора... Щиро здивований...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-12-21 12:33:48 ]
Така епоха була, схоже...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-21 14:25:27 ]
а "спряла руки" - це такий є український відповідник, чи як? кажу ж нерівностей багато, та й наголоси дуже стрибають, а переклад - це усе-таки співпраця. і якщо в автора воно звучить природньо - данина його епосі, то в перекладача - не дуже. Майстерні для того й створені, щоб допомагати одне одному і підказувати, коли щось не так. чи я помиляюся?)