Ну, зачєм же так грубо? :) Ви б, Володю, по лінку сходили. А взагалі мався на увазі веселий Едуард Хіль :)

*п'є щось через соломочку*

і чим "мертвіший" автор (зверніть увагу, пишеться в лапках, бо це є така собі наукова метафора), тим більше від нього користі :)

і зауважте - ніяких пурпурних спрутів

із наступаючими святами всіх

О. це добре

насамперед спішу подякувати і пообіцяти що одразу
дам хороші відповіді на ґречні запитання -
дійсно це для мене мабуть щось інакше і..
(ми тут все гуляємо просто. розумієте - за звичкою)
..і справді

щиро вклоняюся дякуючи Вам за Ваш час і увагу
прошу наперед вибачення якщо якісь слова
/оскільки здебільшого сюди заходять люди
тонкої душевної організації, як перевірено../
випадково, зовсім незалежно від моїх намірів
спровокують якісь резонанси, або щось на кшталт
всяко буває

та так..

думаючи про те, що якби я сам присвятив неабияку кількість часу свого життя тому, щоби навчитися справжньому віршуванню і навіть більше, красному віршуванню згідно зі всіма складними правилами, яких є більше ніж досить для того, аби відбити в багатьох зацікавлених індивідів усяке бажання до згадуваного віршування,

якби я, виходячи приблизно з таких обставин, натрапив на ось такий подібний твір, я би мабуть, утримуючись від бажання не те що пояснити, а просто порвати і пошматувати та належно порвати, мабуть, радше пошкодував би хлопця, бо дивлячись у подібний спосіб, направду, є, є за що.

Зі свого боку, я, подібно до всіх розумних авторів у певній стадії розвитку, люблю критику. А ввічливу і уважну - надзвичайно люблю. Її таки мало або нема як відомо. Оскільки, як уже наперед зізнався, є автором в певному процесі, який мені не байдужий, я певно що бажаю якомога більше зауважень, шановна Редакція, приміром, мене нечасто - і зрозуміло, багато справ, yeah - притискає до стіни, але кожен раз це дає користь, чесно. Що би хтось не подумав.

Генерально: ми з Вами знаходимося на чимось подібнім на карнавальне дійство, подібним тому, що для справжнього карнавалу немає снаги і саме так, часу.
Отже, вибрано певний стиль /нуар/. Є певні персонажі, якими все одно є самий автор, це звісно. Автор є однозначно злонаміреним, тобто працює на певний стиль. Стиль, одразу допояснюю, є пародійним, як, скажімо, ім&о, pulp fiction. Більше того, з кожною серією, тканина пародії тоншає і подекуди рветься.

Беручи до уваги, що є спроби /однозначно, спроби/ написати напівоперу-напівсеріал в стилі близькому до того самого згадуваного pulp fiction, змішуючи різну реальність, і Ви самі розумієте, що вона за "реальність", додаючи музику, звісно і однозначно класична музика не дуже наче годиться, а творити гангстерську музику виходячи з класичних рецептів мені, зізнаюся ніяк не під силу, тому що я усе-таки не Анджело Бадаламенті, на жаль, це назавжди. Тобто, користуватись канонічним звучанням класичного вірша я би намагався, але тоді пародія набуває певної надмірної дешевості, що не зовсім влаштовує. Справді, трохи знаючи кухню наприклад, джез-бендів, я налаштовую свій слух десь близько до таких подібних відомих мені шумових сполучень.

Відмічений Вами випадок - і я Вас одразу полюбив як правильного критика - з "Жахом палає освячений біль" це на притаманний у наближенні до ідеально справжнього музичного смак - какофонія, згоден. Естетика музики яка мала би звучати за сторінками цього лібретто, скаче від щастя. Так, смійтеся )

Навіть дуже глибоко не занурюючись у якісь певний свінґ або боп, я знаю дуже добре що таке збитий, надламаний ритм такої музики і відповідно часом прагну приблизно подібного ефекту. Тільки, будь ласка, я справді серйозно це розказую. Якщо це виглядатиме трохи божевільно - нічого не зробиш, така нагода.

Є рими чіткі, як мусять бути чіткі барабанні дроби - якщо все буде тільки нечітко - не буде саме 'збитого' ритму, Ви вже здогадалися. Комбінація правильного і неправильного має бути ефективною. какофонія місцями має різати слух, бажано навіть трішки частіше, та це вже дуже лячно буде з незвички чути.

Вказані речі є далеко не всім, чим я міг би 'хизуватися' у такий трішки глупий - для здорового в нормі - глузду спосіб, але це почасти правда.
Ритміка є порушеною, увсюди. Не безнадійно назовсім, але як раз - трепетно. Саме ті різнодієві рими, які притягнули Вашу увагу, сподіваюся можливо і увагу інших, - якби вони були всі справжні і гармонійні, Ви би помітили, що ритм стає негодящим, або ніби неналежним і повинен бути так само приведеним до порядку. Після всіх порядків, можу насмілитися прогнозувати, - це міг би бути кайфовий справжній вірш.. Нікому не потрібний, навіть по великому рахунку самому авторові, якщо в нього справді їх немало, добротних чесних віршів.

Але вже такий є цей викривлений С.М. або "дисонансний", є цей ярлик в моїй колекції, так

:-)

я можу дуже багато про це все розповідати, ага.
Але треба десь робити павзу

Сергію.
Щиро-щиро

правда-правда
я думаю над Вашими словами і вірю у Ваш досвід, і не пропаде воно
але не відповідаю однозначно, чи Ваша наука буде точно імплементована, чи трішки "викривлено", до певного смаку.

щось таке. наразі

ще раз багато гарних подяк і вітань


світлих ранків-днів

із наступаючими святами Вас обов'язково



С*

Ага Брр)

Заплутане дежавю
Доводить із півобороту
Печальне U2
До ціанідної слини..

Надійніші ліки від сказу.
Не знайде і д-р Хаус

:-)

прийдешній це якось так наркозалежно
але хай. /чимсь подобається/
навзаєм щасливого

всі вітання всі можливі чудеса

Зорянко

привіти всім левам

i got rhythm.. )

святкових свят, чарівна Ярино

снігових музикальних мережив

і щастя. і Щастя, авжеж

:-)

Дякую :о)
Я.

міркуючи про відому теорію пекла яке є
так, саме так. дежавю
секретна модель детективної загадки розкривається наступним чином:

"За сміхом полум'я правди нема Ейфорії.
Лише дежавю... Брак алібі"

і так до пекельної нескінченності, Ганно


з НР & РХ

не забудьте вимикати телевізори

час від часу


С*

музичність не головне, я гадаю
це більше чутливіть, чуттєвість
зрештою, бачите самі. тут завжди є жінки, чутливі жінки

і я завжди радий

:-)

О Михайло
усе в цім світі випадковість
нам належить лише вибір
"та" чи "інша"

дякую


С*