ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.05.27 10:56
У Жмеринці через падіння уламків дрона пошкоджено кілька будинків.
Один із них захистило дерево…


Дерево віти розкрило -
уламок приймає на себе…
Рожево-смарагдові крила
на фоні червоного неба.

Леся Горова
2024.05.27 08:17
Коли зневіра обснує порожня,
Безмовністю напружено дзвенить
Із неба-висі, неба-глибини,
Із мли-бажання, сповіді-вини
Уперто- невідступне поверни.
...
Так бачить за картиною художник,
Піднявши очі раптом від мольберту,

Микола Соболь
2024.05.27 05:26
Свароже капище і нині
у небо дивиться з води,
які ж у Бога очі сині,
а тут були села сліди
та нині води Борисфена
все схоронили у собі,
мовчить охрещена Олена
на древнім капищі Богів,

Віктор Кучерук
2024.05.27 05:26
Обрій осяяли сходи світання
І озорив далеч сонця вогонь, –
Серце упоює радість кохання
Та зігрівають надії його.
Вже обірвалась застояна тиша,
Віра у щастя вчувається знов, –
Серце дедалі стукоче гучніше
І закипає від збудження кров.

Артур Курдіновський
2024.05.27 02:38
Якщо нарешті вільним хочеш стати,
Щоб вільною була твоя земля, -
Безжалісно, жорстоко та завзято
Бий москаля!

Ти не напав! Це він прийшов до тебе!
Ти бачив. Добре знаєш, звідкіля!
На бій благословило наше небо!

Ілахім Поет
2024.05.27 00:04
Чи фантомна корона ще стискує скроні,
Чи то просто густішає сіра імла.
Як повірити в те, що тепер ти стороння,
Адже рідною серцю настільки була?

Що ти робиш і що тобі мріється-сниться,
Де блукаю я нині, що кров з мене п’є -
Не обходить вже нас це,

Борис Костиря
2024.05.26 22:51
Я заблукав у пущі
хаотичних і диких думок.
Де мені знайти лісника,
який виведе із манускрипту
заплутаних і загадкових питань?
Я продираюся крізь гілки
буттєвих пасток і капканів,
крізь тенета нерозв’язних апорій.

Ігор Деркач
2024.05.26 22:00
                І
Не конає ірод моровий.
Чубляться парафіяни віри
у Христа, Аллаха... у кумира,
що волає всує, – Боже мій! –
ради себе, а не ради миру.
Невідомо, хто кого пасе
в офісі корупції... здається,

Юрій Гундарєв
2024.05.26 17:11
Місто Андрія Святого.
Місто Шевченка і Підмогильного.
Місто Амосова і Патона.
Місто Майдана Гідності.

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Євген Федчук
2024.05.26 14:02
Горять вогні у долині, вся долина сяє.
Стомилося в путі військо, тепер спочиває.
Круг багать сидять солдати, нічого робити,
Повечеряли та й байки узялись травити.
Хто про жінок, хто про долю, хто про дива світу.
А там якось і до відьом дійшли непоміт

Володимир Каразуб
2024.05.26 12:30
Тут повсюди криваві сліди Медеї,
Що дихає сирістю стін із підвальних могил
Роздвоєне серце подвоєне божевіллям
Обманом Цірцеї, обманом драконових крил.

Подорожній, повідай як прийдеш колись у Спарту
Про острів блаженних, що знищили зикурат
Пожеж

Олександр Сушко
2024.05.26 11:55
Нумо, браття, йдіть до мене в хату,
Розкажу про диво, НЛО.
Бо на сайті вилупивсь піратик,
Непростий дядина і не лох.

Скавучить потужно. Діви врозтіч
Від його всльозавлених "трудів".
А от графомани прямо в очі

Юрій Гундарєв
2024.05.26 11:53
На днях Олександр Сушко публічно заявив, що я, Юрій Гундарєв, - ніхто і звати мене ніяк, а от він, Сушко, - член НСПУ! Гадаю, що, з одного боку, членство у будь-якій творчій організації - це передусім грандіозний аванс - на свої справді майстерні твори,

Юлія Щербатюк
2024.05.26 11:44
І буде дощ, що зронять небеса,
Коли затулять хмарами півсвіту,
Та розпочнуть незборену сюїту,
Про головне, що ти не розказав.

Вже й не розкажеш, обірвалось те,
Що називалось щиро: душ єднання.
І упаде додолу лист останній,

Микола Соболь
2024.05.26 11:30
Є поет міцний, неначе кремній,
хоч стило об лисину теши,
не піїт, а самородок, геній,
поетичних скорювач вершин.
Я ж писака – графоман не більше,
доля хисту скупенько дала.
Чи Пегас мій жадібний на вірші,
чи не відчуваю слів тепла?

Ілахім Поет
2024.05.26 10:52
Я все ще вірю, що відтанеш ти.
Повернеться любов, як пташка з вирію.
Нехай і кажеш: там самі чорти -
Це все, що віднайду в твоєму вирі я.
Ти кажеш: що було – те загуло.
Офелія-любов навряд чи дихає.
Мій жар – не те, дорожчим є тепло.
А ніжності в
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Лайоль Босота
2024.04.15

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Ярослав Штука
2020.12.05

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Кузан (1963) / Критика | Аналітика

 Поет як символ, або Про садомазохізм національного ґатунку

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Редакція Майстерень 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Іван Зубар 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-02-06 13:16:47
Переглядів сторінки твору 8900
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.176 / 5.58  (5.134 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 5.273 / 5.75  (5.225 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.779
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ПРО ПОЕЗІЮ
Людина і тоталітаризм, аналітика
Автор востаннє на сайті 2019.03.01 19:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-06 13:26:58 ]
Мабуть, Ви звернули увагу, що тут є сторінки і Петра Скунця, і Дмитра Креміня :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-02-06 16:56:27 ]
Дуже цікаво, пане Василю! Буду згодна з багатьма Вашими заувагами. І перше - стосовно навчальної програми з української літератури для шкіл: давно пора грунтовно змінювати (болить душа за гарні твори, котрі туди не внесені, чомусь...)
Щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-07 10:04:18 ]
Я звернув увагу і на те, що тут присутній і син Дмитра Креміня - Тарас. Приємно бути в такій компанії.
А до Ірини: давайте запросимо зацікавлених до розмови. Тут є про що і поговорити, і подискутувати, і поділитися ідеями. Адже школа - це ми, це наші діти, це наше майбутнє. Хіба не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-02-07 13:40:03 ]
Так, звичайно! Згодна з цією пропозицією. А як це краще зробити?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-02-09 12:02:17 ]
"Будь яка спроба боротися чи працювати на благо національної батьківщини трактувалася саме так – зрада. За короткий історичний період ми перетворилися на націю без національних героїв, на народ без основної ознаки народу – без мови, на державу, яка навіть через п’ятнадцять років незалежності не може відродитися..." - істинна правда, пане Василю.

Я пояснюю це крайньою мализною (і завойовники, і правителі, і голодомори, і війни, і компартії - працювали над цим) в Україні отого явища, яке зветься Українською елітою. І дуже добре, що ви говорите саме від імені Закарпатського краю, що називаєте і Фелікса Кривина, і Петра Скунця, і Дмитра Кременя...
Адже в кожному заливі, в кожній бухті, в кожному ареалі Українського життя повинні бути моральні, фахові Авторитети. Саме це, як на мою думку, робить народ народом. Тому тут, на шпальтах "Майстерень", адміністрація вимагає у молоді називати імена своїх вчителів, тому ми наполягаємо, що немає у молоді, та й не тільки в молоді, особливо чим хизуватися, - натомість є чим гордитися. І це - мова і культура, і високі імена - з тих осередків нашого життя, що створюють багатогранне явище України.

Дякую за гарну статтю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-23 10:09:55 ]
Дякую. Ще є багато тем, які варто порушувати, є сотні проблем, про які потрібно кричати! Я впевнений, що нас почують. А українська еліта росте, формується, стає на ноги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-11 13:13:08 ]
Дуже приємно читати про творчість таких могутніх талантів... До речі, мені вони цікаві і як публіцисти, не тільки як поети. Талант – у всьому талант.
Що ж до цієї статті: радив би автору звернути увагу на стилістику та й, врешті, пунктуацію. Бо трішки ніяково мені як учителю... Напр., не прививати, а прищеплювати; дієприслівники як відокремлені обставини слід відокремлювати комами – утім, багатенько набереться тут таких "дрібниць", які складають культуру мовлення.
Вибачайте, звісно,пане Василю, але Ви ж не початківець :) Гадаю, я можу Вам висловлювати свої думки. Врешті,видаліть цей коментар.
З пошаною Іван.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-23 10:12:40 ]
Пане Іване, дякую за підказку. Виправлю. Це не неохайність, скоріше - поспішність. Хоча ні перше, ні друге не виправдовує...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-18 10:47:08 ]
Вибачайте вже мені, але отака мовна неохайність цієї статті, на скромну думку сільського вчителя, просто дискредитує виставлений РМ бал.
Чи навпаки?
З пошаною Іван

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-02-18 13:01:38 ]
Пане Іване, ви, як на мене, праві і неправі одночасно.
Без огляду на помічені вами "неохайності" зауважу, що автор твору не зобов'язаний бути зразком писемності і точності дотримання правил (дуже часто це все ж таки хліб літредактора). Якби ця точність була над усе, то, наприклад, А.С.Пушкіна ми могли би і не знати. Найвищі цензори дозволяли титану робити чимало неохайностей, чи не так? Я, в жодному випадку не захищаю "неохайності", і не роблю з нас, скромних, нових Пушкіних, просто інколи, як на мене, важливіше вчасно висловити думку, а потім вже її оформити як належить. Але почути про необхідність акуратного "дооформлення" написаного теж вкрай важливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-23 10:13:47 ]
Дякую за розуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-24 13:22:10 ]
:(((
???

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2010-02-20 00:04:41 ]
Завжди готовий до дискусії! Тож усім учасникам пропоную зупинятися частіше на питаннях не тільки закарпатської літератури, але й письменства назагал.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-23 10:17:16 ]
Пропоную зібрати матеріали і опублікувати їх окремою книгою. Це буде дискусія, яка викличе ще ширшу дискусію і серед довколалітературного товариства.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-25 10:58:16 ]
Про які матеріали йдеться? Пропозиції для нової програми для шкіл чи роздуми про публіцистичну діяльність?
З пошаною Іван

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-04 20:55:08 ]
Завдячуючи Вашому коментарю, пане Василю, вийшла на цю цікаву статтю-роздум... актуально.
Переглядаючи коментарі та відгуки, що є вже продовженням розмови, - подумалося, може потрібна сторінка типу дискусійної, де розташовували би автори свої думки щодо поезії, особи поета в часі... таку собі сторінку - думки вголос - адже кожен з нас про це думає... - такий віртуальний Круглий стіл... а може вже є? - я недавно на сайті.
З повагою, Марія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-04 23:15:41 ]
Хороша думка, Маріє. Лише хто буде вести оту сторінку? В кого стачить снаги? :)
Ставити питання, отримувати відповіді, аналізувати, каталізувати певний процес в якості ведучого, можливо, аби потім видати цікавезний матеріал... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-05 16:00:11 ]
Так, шановна Редакціє Мастерень, я розумію, що це складна інтелектуально і за одсягом потрібного часу робота - тут потрібен обізнаний і небайдужий фахівець. І мені здається, що вже сам автор цієї цікавої статті, маючи неординарний підхід і сам перебуваючи в процесі, був би добрим ведучим, короткими ессе провокуючи (стимулюючи) діалог - власне, тут це вже і відбувається як передпочаток такої форми. Далі фантазую (сподіваюсь, нікого не ображу) - було б чудово, якби Василь Кузан замислив собі відповідне дослідження...та Він уже і "сидить" у цій темі...