ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.09.30 17:20
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимось схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Щемом вливається у серце...
...А за пейзажами вбачається

Тетяна Левицька
2024.09.30 15:18
Не треба так несамовито
шукати винних без вини,
допоки в душу не забито
цвяхи іржаві восени

Хоча покинути пернатим
гніздечка теплі довелось,
нема підстави сумувати,

Козак Дума
2024.09.30 09:58
Душа моя серпанком оповита,
заплутались осінні почуття,
які не допалали горицвітом,
у павутині бабиного літа –
під гору покотилося життя.

Уже упали роси на покоси,
лунає скрипки жалісна струна.

Світлана Пирогова
2024.09.30 08:57
Плекають чарівне вкраїнське слово,
І зберігають мудрість споконвічну,
І досвід поколінь, потужність мови
У книгах, що до себе ваблять, кличуть.
Бібліотекарі зустрінуть радо,
(Бо тут працюють чуйні і уважні),
Знайдуть потрібну книгу і порадять.
Пові

Микола Соболь
2024.09.30 07:02
У лугах покошена трава,
прохолода ходить по долині,
до вербиці вітер заграва,
час до липня, мов до брата лине.
Не почуєш пісню солов’я,
змовкли в лісі гомінкі зозулі,
а ріки повільна течія,
мов поснула на нічнім Інгулі.

Віктор Кучерук
2024.09.30 05:48
Моква руйнує огорожу
З кількатижневих ясних днів, –
Зникає вересень погожий
У сірій сирості полів.
Хоч затягнулося прощання
І теплим видалось воно, –
Волого, холодно й туманно
Стає поволі за вікном.

Микола Дудар
2024.09.30 03:00
Смердить смердить... ох і смердить
Шановні смердоносці
У самоті про все болить
Цікаво, що в обгортці?..

Чіп потребує полотно
Замовлю свіжих красок…
Із ними поруч заодно

Євген Федчук
2024.09.29 16:00
В сорок першому, як німці швидко наступали,
А червоні міста й села з боями лишали,
Взяли німці і румуни у кільце Одесу.
Дійшли уже до Татарки, зайняли Пересип.
Довелося із Одеси червоним втікати
Та загони диверсантів в тилу залишати.
Не до того готу

Юрій Гундарєв
2024.09.29 09:16
… На вулиці Артема вже було суцільне стовпотворіння. Люди з вузлами, з колясками, різні двоколки, підводи… Серед вузлів і валіз лежали хворі, гронами сиділи діточки. Немовлят іноді везли по двоє, по троє в одній колясці. Дуже багато було тих, що проводжаю

Микола Дудар
2024.09.29 08:37
Без літа нам не обійтись
А Осінь треба ще зустріти
Але щоб разом їм зійтись
Потрібно буде море квітів…

Без літа вже ні те ні се
А Осінь так собі, як Осінь
Не будем згадувать про все…

Віктор Кучерук
2024.09.29 06:20
Прикривають небо кучеряві хмари,
Хоч кошлатить вправно вітер білизну, –
Та вони від ранку, як овець отара,
Купчаться щільніше вшир і глибину.
Поїдають просинь групи волохаті
І втрачають швидко світлі кольори, –
Тужать за блакиттю й плачуть винуват

Микола Соболь
2024.09.29 04:46
Ти така, як легіт на світанку
там де море стишує зорю.
Пам’ятаєш нашу обіцянку?
Я її і досі бережу.
Збудеться усе, що не збулося
кожна мрія суща на землі.
Заплітаю ружу у волосся,
що так полюбилося мені.

Пиріжкарня Асорті
2024.09.28 22:14
ночам на зміну дні приходять
між ними ранки й вечори
пантрують зорі сонце й місяць
згори

грицько був парубок моторний
і доглядав козу й свиней
сміявся кум казали люди

Юлія Щербатюк
2024.09.28 21:41
Заплітає вітер віти тополині,
Золотава осінь в вікна загляда.
Десь, за теплим літом, клин птахів полинув,
І зимова в ранках чується хода.

Ще осіннє сонце небо ніжно пестить.
У його промінні тішиться блакить.
Павуки мережив вже не будуть плести, -

Іван Потьомкін
2024.09.28 14:04
Усе частіш спада на думку Богу
Як янголи тримаються ще там, у горніх висях,
Бо ж глупота людська сяга все вище й вище?
Мабуть, бояться вже на Землю сходить,
Принишкли біля Всевишнього господи.
Уже й самі розказують, мов казку,
Як їм хотілось аж до с

Світлана Пирогова
2024.09.28 10:42
Не писали би ні віршів, ні романів,
Не буяло б навесні зело.
Без любові пересохли б океани,
Без любові сонце не зійшло б.

Не зустрілись би закохані ніколи,
І дитини не почули б сміх.
Без любові вся планета охолола б,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мос
2023.02.21

Саша Серга
2022.02.01

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Андрухович (1960) / Публіцистика

 Ю.Андрухович. На виборах програли виборці

Контекст : Інтерв'ю для Weekly.ua


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-02-13 22:55:52
Переглядів сторінки твору 20860
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.108 / 5.5  (4.860 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.821 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.793
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Довкола відомих персон
Еліта і псевдоеліта
Автор востаннє на сайті 2010.07.25 10:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-02-14 17:31:40 ]
Мудрий або повинен бути зі своїм народом, або йти геть від нього - в пустелю, чи не так?
Саме народ обрав ситуацію і 17.01 і після 17.01.

Тому подальший вибір мудрого - йти далі зі своїм народом, і не бути "ідіотом", себто тим, хто на вибори не ходить, і обирати вже зміни на краще, але меншого розміру, аніж ото сподівалося спочатку.
І в жодному випадку не сповідувати принцип, якщо не по-моєму, то ніяк. Мудрий і довіряє народові, і є з народом, як батько з Дитиною, яка вчиться...
Тому, наразі і стоїть гостро питання - за кого насправді проголосувала більшість виборців - мінус явні порушники.

Сподіваюсь, ми всі розуміємо, що чесних виборів в Україні - без масових фальсифікацій - ще не було. І тому й існує у світі здорова конкуренція, аби процес ставав із кожним разом прозорішим і чеснішим. Тому і зобов'язаний кандидат, який нібито програв, доводити знайдені ним порушення, і вимагати перерахунку голосів, що є цілком законною і чесною процедурою. І якби ми кожен раз проводили ці перерахунки, то й таких фальсифікацій би не було. І не потрібно тут вірити чи не вірити Томенку, потрібно переконати кожного практичним чином.

А щодо умовної Трої, то ми, Володимире, маємо під її стінами нині лише два повноцінних війська, одне таки проросійське і з витоком із геноциду українства в певному ареалі, інше таки проукраїнське - із залишків українських земель, тому осторонь цієї умовної "битви" більшість таки не стала. "Битва" відбулася, потрібно точно знати результати. Тому що якщо результатам не повірять ( а хто їм вірить зараз?), то наступна сутичка може стати кривавою. Думаю, що саме до такого ходу подій нас штовхає "світ влади". Бо "світу" терміново потрібне підвищення загальної політичної нестабільності, а ще краще - війни. У тому числі і з економічних причин, хоча економіка нині вже далеко не найголовніший фактор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2010-02-14 19:42:52 ]
«Оце наша біда: вибір без вибору.»

Андрухович, а ще Забужко добре розуміли, що ті, хто не підуть на вибори, або проголосують нейтрально прислужаться Януковичу. Для мене не було вибору без вибору. Ну, не буває так, щоб дві людини були подібні як дві заводські болванки. Хтось таки більш гідним мав видатися виборцю. Адже на кону Україна. У мене не було ілюзій щодо великої мудрості, ідеальності когось із кандидатів. Зваживши уже зроблені конкретні дії, програмні положення, обіцянки обох я усвідомлював: Тимошенко це принаймні півкроку вперед, Янукович – півкроку (м’яко кажучи) назад порівняно з Ющенком. В арифметичному результаті – цілий крок назад всією країною.

Недобачає Андрухович, коли говорить, що «культурні пріоритети обох фіналістів досить близькі, тобто перебувають десь між Пугачовою й блатняком». Попса на користь того чи іншого кандидата ще не все. Треба було звернути увагу які особистості української культури, літератури гуртувались довкола кандидатів. Не дуже, думаю, помилюсь, коли скажу, що навколо «Я» було голо і рясно навколо «Ю». А вони, без сумніву, вимагали би від неї виконання обіцянок. Скажімо П.Мовчан – це захист української мови яка ще не зіп’явшись на ноги може канути в Лету. От де біда!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2010-02-14 20:55:38 ]
На 100 % погоджуюсь щодо необхідності прислухатися до вибору народу (а як інакше ?). Чекатимемо судових вердиктів.
Дискуія себе вичерпала (з моєю участю), оскільки проглядається ілюзорність в оцінці прогресивної спрямованості кандидатки як в економічній, так і в гуманітарній сферах. Це не збігається з моїми прогнозами.
Хоча, нагадую, щодо президентства Януковича мої прогнози не кращі (м'яко кажучи).
Задача сьогодення і найближчого майбутнього - обрати (поки що в головах, душах і в серцях) майбутнього Президента, виплекати його і якомога одностайніше підтримати в першому ж турі наступних виборів. Між собою не гризтися, не вірити олігархам, що рядяться в слуг народу: без консолідації, з декількома "представниками демократичних сил" ми знову залишимось без вибору.
До побачення, тримаймося твердо і разом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-02-14 21:13:13 ]
Дякую і вам, Володимире, думаю, що наша, трохи емоційна, бесіда колись для когось виявиться цікавою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-02-14 21:09:10 ]
А ще й Мирослав Попович, а ще й Владики Українських церков підтримали оці можливі півкроку вперед. Безумовно, ми всього не знаємо, і знати не можемо, тому і віримо певним авторитетам. Тож питання стоїть і в тому, хто для нас авторитет.

І вкрай дивовижно виглядає публічний скептицизм, скажімо того ж Юрія Андруховича, щодо (позитивної, так?) суспільної ролі великого капіталу, коли такий скептик сам, своїми діями, і дає отому офшорному олігархічному капіталу повноту влади над Україною. Де логіка? А відповідь напевно проста - там де грають, логіки не знайти? :(