ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.30 15:15
* * *
Стоїть під вікном чоловік
і чекає, поки йому
винесуть їжу
або келих істини.
Мандрівник у пошуках
забутих сенсів,
утраченої тривоги,
розгубленого натхнення.

Іван Потьомкін
2025.11.30 12:48
***
Не буряним Бетховен входить до мене,
А цими сріблястими струмками,
Що на галяву вибігають сміючись,
Наввипередки мчать, вливаючись
У Шуберта і Берліоза, й Мендельсона...
Бачу його - іще не генія глухого,
А юнака, в якого віра розійшлась з довірою,

Тетяна Левицька
2025.11.30 10:34
В любистку
Ще купаю в любистку життя золоте,
та мене безтурботну облиште.
Я ненавиджу старість печальну за те,
що спотворює справжні обличчя.
Хто б там що не казав — безпорадність, як рак,
тіло й мозок живий роз'їдає.
У середині груші огидний хробак
проклад

Віктор Кучерук
2025.11.30 06:52
* * *
Мов теплу і світлу пилюку
Вітрисько здійняв і несе, -
Згадалися мамині руки,
Що вміли робити усе.
В уяві постало обличчя
Вродливе, неначе весна,
Й до себе зове таємничо,
І душу втішає сповна.

Тетяна Левицька
2025.11.29 23:08
Група крові
Я можу піти за моря, щоб тебе
не бачити більше й не чути.
Вже час відбілив ластовиння рябе
на личку блідому покути.

І ти посивів, наче тополь в гаю,
зими не буває без срібла.
А я, божевільна, в зими на краю

Микола Дудар
2025.11.29 21:59
***
У сон навідавсь Елвіс Преслі
І напросився на ночліг…
А відчуття, що він воскреснув —
І я відмовити не зміг…
Бо в той минулий вечір наче ж
Я «самокруток» не вживав.
Ну а віскарика тим паче.
Хоча і сморіду кивав…

М Менянин
2025.11.29 18:07
Дай знать
Відчув гул майдану,
з країни не втік,
свободу жадану
вплітав у потік.

Дай Боже ту манну
хоч під Новий рік –
знімаєм оману,

Борис Костиря
2025.11.29 17:23
Туманність
Я не можу зрозуміти,
що я бачу в нічному садку:
профіль дерева
чи силует людини.
Образ розливається,
мов космічна туманність.
Дерево може бути
тією ж людиною,

Світлана Пирогова
2025.11.29 16:33
Вірші для дітей
У бабусі є велика скриня,
В ній сорочки, сукні, вишиванки.
Береже їх славна господиня.
І милуюсь ними я щоранку.
Ой, бабусенько, моя бабусю,
Ти навчи мене теж вишивати.
Я сорочку вишию дідусю,
Тату, мамі, і, звичайно, брату.

Володимир Бойко
2025.11.29 11:36
Тернопіль. 10 днів по тому
Цифри ті застрягли в серці і болять.
Вже не в'ється по руїнах чорний дим.
Відлетіли в небо душі разом з ним.

Артур Сіренко
2025.11.29 10:04
Час марних надій (серед падолисту)
Вулиці залізного міста –
Це струни, на яких грає блюз
Дивак, що живе в порожнечі,
Що зазирає з-під хмари
На колотнечу мурах.
Телевежі міста граків-сажотрусів –
Це голки швачки-жебрачки Клото,
Що шиє сині плаття

С М
2025.11.29 09:09
Мов Подорожній Камінь (Bob Dylan)
Наче б і недавно, чепурна і ладна
Жбурляла для розваги бомжам дайми, хіба ні
Люди казали, “Вважай, осяйна, як би ти не впала”
Ти гадала, вони – жартуни
Сама радше реготалась
Над тими, хто у разі загуляв
Нині ти уголос не розмовляєш
Нині заслугою не

Віктор Кучерук
2025.11.29 07:11
* * *
Гучніше вже в суглобах тріск,
Хоч споживаю я не тлусте, -
Вже тижні тануть, ніби віск,
А дні, мов мед, ніяк не гуснуть.
Дедалі ближче до межі
Поза якою терпнуть жижки
І дні холодні, як вужі,
І сім неділь бува на тиждень.

Тетяна Левицька
2025.11.29 01:38
Боже, Боже...
Боже, Боже, як це страшно
не від раку, а біди
помирати, так завчасно, —
вже летять туди, сюди.
Не війна, а справжнє пекло —
Воланд править, світ мовчить...
В небі від тривоги смеркло...
Між життям і смертю — мить!

Іван Потьомкін
2025.11.28 22:16
***
Коли до срібних передзвонів тягнуться церкви,
На бистрині Дніпровій спалахує од млості риба,
Достеменно знаю,
Чому це сонце, щебіт і сльоза,
Життя многоголосий хор
Являються щoночі,
Нищать для рівноваги дану тишу.
Достеменно знаю,

М Менянин
2025.11.28 21:41
Грув* і грім
Кровний брате мій, повір,
хоч терпіли до цих пір –
не залишить сам нас звір,
буде нищити без мір.

+ Царице Небесна, в цей час
+ Покровом Своїм храни нас. +
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Зимнее
Образ твору Дотлевает луна.
Ты со мной. Я – одна.
И морзянка огней на стене.
Я с тобой соглашусь.
Я стерплю, не сорвусь.
Пусть потом будет плохо, но – мне.

Заберу твою боль
И останусь собой…
В ночь скользнув, растворишься в ней ты.
Наступает «потом».
С перебитым хребтом
Я, скуля, уползаю в кусты.

Отлежаться. Забыть.
В словарях истребить
Бесполезное слово «любовь».
Ты – пророк. Чист и свят.
…А спасительный яд
Выпью залпом – ты лишь приготовь…




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-02-16 13:25:19
Переглядів сторінки твору 5545
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.489 / 5.5  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.674
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-16 13:29:17 ]
Неперевершено, жертовно, відверто!5,5! Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-02-16 14:12:40 ]
Таню, та що ви... Я тут від збентеження аж сама від себе під стіл сховалася. Дякую дуже і сприймаю ваші слова як комплімент і величезний аванс... а то вже так почервоніла, що від щік прикурювати можна :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-16 13:39:05 ]
Я, скуля, уползаю,
Но знай же и ты –
я в кустах смастерю западню,
пусть хребет перебит,
пусть на пятках бинты,
всё равно я тебя заманю!
:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-02-16 14:04:39 ]
(Стогнучи і відхлипуючи від сміху)
Лео! Совість майте, га?! Я тут ще й долоні об стіл пооббивала, регочучи... Доведеться котярі диктувати, хай вчиться по клавішах клацати ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-16 14:07:44 ]
Головне, бережіть лєпку! Хоч головою об стіл - тільки не пальцями!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-02-16 14:55:26 ]
(Схаменувшись, ховає руки в кишені і пробує товктися лобом об стіл. Спочатку хаотично, потім підлаштовується під ритм - ноутбук, підморгнувши, почав видавати музичний супровід. Для розігріву були "Гоп, мої гречаники" (і де тільки відкопав, гад?!), далі - щось схоже на сальсу... Стіл починає зрадницьки потріскувати. Клята залізяка не вгаває і заводить The Show Must Go On.
Кіт Стьопка зітхає, бреде до нички, з жалем дістає флакончик валер'янки і починає відпоювати обох, примовляючи: "От і вір підручникам... Пишуть, що загострення в отаких тільки навесні бувають. А де ще вона, та весна?..." Мрійливо мружиться і починає машинально облизувати монітор...)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-16 15:41:51 ]
Монітор спочатку тихесенько стогне від задоволення, а потім несподівано затягує, підсвічуючи собі різнокольоровими лампочками): "Я шоколадный заяц, я - ласковый мерзавец". Потім, оговтавшись, переходить на "Запрягайте, хлопці, коней" і, майже не контролюючи себе від стьопіних облизувань, заходиться "The Night in Opera".
Господиня відривається від довбання столу і намагається головою (бо руки ж у кишенях) відігнати збудженого Стьопу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-02-16 19:52:12 ]
Затуманений котячий погляд сяк-так фіксується на хазяйчиній фізіономії, щедро политій валер’янкою – бо не хотіла ж пити, невдячна, заливати довелося… «Йо-о-о, це ж скільки добра пропадає?! - доходить нарешті до Стьопки. – Бігом вилизувати, поки не висохло!»
І починається: «лизь» зліва (хазяйку) – «лизь» справа (монітор), «лизь» зліва – «лизь» справа… Очманілий ноутбук намагається згадати назву сайту, на якому він бачив щось подібне. Музики там, здається, не було. Але гарно було і без неї… О-о-о… Мур-р-р-мяв!
Специфічні звуки і запах валер’янки, занесені вітром-провокатором у прочинене вікно мансарди, насторожують Зігмунда Мурка 15-го. Блискавично прикинувши напрямок, кіт робить затяжний стрибок… під ним проносяться кілька міст… річка, скута кригою… і ось – заповітна кватирка!
Не встигнувши як слід загальмувати, Зігмунд врізається з розгону в розімлілу трійцю… Котячий вереск, дзвін розбитого скла, тріск – то стіл нарешті не витримує… світло гасне… тиша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2010-02-17 12:24:54 ]
Я той, ти цей...
Валер'янку в мене забула,
то забереш чи шо
(Посувається тако бочком, бочком через поріг)
Давай я її отут на стіл поставлю
В момент бахкає об стіл пляшкою, задирає скатерку, помічає дві немиті кружки - обидві в помаді лимони різані, не різані і просто кілька вазонів з незірваними лимонами, і білого перса Стефіка. Котяра зеленим оком кость на лимони, блакитним на миску з рисовою кашою і на обидва боки вривить пухнастого підпласкуватого писка.
Ой кицюнчику, а ти шо сам тут скучно тобі? Ой шось я шось знову сьодні без ліверки.
Чуєш де Маре, той твій візаві (нє канєшно я нічого не бачила - люди кажуть) так от він чєлАвєк іскуства, чи фарбування губ його милий вибір?..
А ше знаєш підозрюю, шо то мій давно пропавший Хамелеончик Імі(Імітатор Стилів).
А бувають ночі він перекидається на Дракулу Ніжного і віршує :)
Відно пана по котові так би мовити.
Ти б це подивилась його кота на блохастість... бо самій цікаво :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-02-18 17:06:57 ]
(З гіркотою в голосі) Юль, на кого тут дивитися? Ти когось бачиш? Отож-бо. Поки я тут вікно склила, поки лампочки вставляла та стола докупи стуляла... Коротше, поки весь цей розгардіяш прибирала - злиняли обидва, ще й Стефіка з собою зманили.
А найгірше, шо мене під час того шарварку добряче столом прибило. Сотрясєніє - не жарти... Може, до того я щось і встигла взнати про мого "візаві", то тепер забула...
Але щодо хамелеончика - знаєш, дуже схоже. Бо казали люди (і що б ми без тих людей робили!), ніби подався Лео у політику. Ну, поки що на ПМах, але ти ж знаєш, як воно затягує. А в політиці хамелеонам саме місце...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-19 00:52:10 ]
Но-но! Я, між іншим, все чую :) І нікуди Лео не подався, тим паче в політику. Просто було кілька зауважень "на полях". А взагалі він мирно живе собі на мансарді, слухає байки Зігмунда і сам собі придумує веселощі. І до жодного хамелеона не має відношення :)
А зі струсом треба лежати (можна там же, під столом), а не гецати.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-02-19 21:05:42 ]
(Наполохано озирається) Нічого собі акустика тут - усі все чують... Де я, а де та мансарда... А, до речі, де вона? В якому місті? Чи то великий секрет? Чи просто зорієнтуватися не можете? То я компаса подарую...
Краще б ви вже в політику вдарилися. Там хоч не нудно. А то у Зігмунда скоро весняний загул почнеться, і що тоді?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-20 19:11:07 ]
Мансарда - це не конкретна точка, яку можна визначити географічно. Це – спосіб життя або мислення. Деякі розумники ще називають це "станом душі" :)
Щодо політики, то там не тільки нудно, але й брудно. Особливо, коли всі хочуть виглядати найбілішими, найпухнастішими та найпатріотичними.
А коли у Зігмунда почнеться весняний загул... тоді подивимось, до чого це приведе.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-02-23 23:11:41 ]
Ех, Лео, що ж ви так прямолінійно… То ж я, як моя бабця казала, «наздогад буряків, щоб дали бараболі». Хотіла ніби ненароком розвідати, чи не земляки ми з вами. Хоча… то несуттєво.
А про політику я в курсі. І про «стан душі» теж. У вас – мансарда, у мене – хатинка в горах. І лише один сусід, та й той аж за три кілометри. Він, правда, пропонував ближче оселитися. Але то, знаєте, такий меломан – як включить музику, то аж листя з дубів падає… А в мене мігрені…