ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Гриць Янківська
2024.04.17 00:24
Аж раптом – ніч. На згарищі вітрів
Бузкова мить не випускає з круга.
І яв мені – недбало зшита чуга,
А сон мені – бездоння рукавів.

Кружляй мене! Одним із тих кружлянь
Під спів горян, у попелі натуги!..
Аж раптом – день порозриває пруги

Іван Потьомкін
2024.04.16 23:09
Якщо не зведе Господь дім,
Марні зусилля тих, хто його будує.
Якщо не встереже Господь місто,
Намарне старається варта.
Надаремне ви рано встаєте,
Допізна сидите, їсте хліб печалі.
Навіть уві сні Він дасть усе те тому,
Кого любить.

Юрко Бужанин
2024.04.16 22:33
Тут колись росли кущі кизилу,
А тепер - потрісканий асфальт...
Всі сліди мого дитинства змило
Дощем-часом у тайну скрижаль.

Найріднішим йду на світі містом...
Порух вітру - в серці резонанс.
А під сірим снігом, жовтим л

Володимир Каразуб
2024.04.16 20:19
Це безліч сонць зійшло на небесах
Звабливих щік, що з них складе сузір’я
Поезія торкаючи вуста
Сльозою радості, сльозою сновидіння.
А ти — язичник, що вершить обряд
І прагне трунку від сосків Астарти;
Холодний мармур, що ховає плаття
В мережі рік

Ніна Виноградська
2024.04.16 20:03
Цей тихий ранок з квітами в гіллі
І з келихами золотих тюльпанів
Панує на відновленій землі,
Не змінюючи настроїв та планів.

Йому одне – радіти із весни,
Нести вселенську радість і турботи
Про білий світ, про наші з вами сни -

Микола Дудар
2024.04.16 13:26
Не чіпав я тої бляшки…
Не чіпав, їй-бо, клянусь
Бачиш слід? Це від упряжки
Хочеш виправдати? Змусь
Сторонитись… краще зникни
Замовчи, не сердь… не час
Чи звикай… навряд чи звикнеш
Сплигни з тенора на бас…

Ольга Олеандра
2024.04.16 09:56
З листка на листочок стрибають краплини.
Муркоче волога, голубиться, лине.
Прямує до лон, проникать й напувати.
Дощем сходить небо, щоб землю кохати.

16.04.24

Микола Дудар
2024.04.16 09:10
Ось вони, мої сулійки…
Вузьке горлечко, пугар
Нас у погребі лиш трійко
З променем іржавих фар...

Хто кого осилить з трійки?
Той, хто важчий у вазі…
Обійдемося без бійки

Микола Соболь
2024.04.16 05:52
На Парнасі відучора гуд
«геній» роздає свої вказівки
це, друзяки, небезпечний труд
і стило в руках його – гвинтівка.
Зизооко цілиться під зріз,
вибирає жертву пожирніше…
затуляйте свої вуха, плиз,
дочекайтесь, хай настане тиша.

Віктор Кучерук
2024.04.16 05:42
Галки жовтороті
Всілися на дроті,
Гомоном дратуючи людей, –
Наче зранку в місті
Зграї голосистій
Більше примоститися ніде.
Поки гомоніли
Птиці зголоднілі

Віктор Михайлович Насипаний
2024.04.15 20:46
У маршрутці шоколадку
Їсть дівча, смакує.
- То шкідливо для школярки! –
Тип якийсь кепкує.

Розкудахтався, мов квочка:
- Ти ж здоров’я згубиш!
Бо ж поправишся, мов бочка!

Артур Курдіновський
2024.04.15 19:23
Небо зоряне...
Поле зоране...
А між ними в повітрі - війна.
Над криницею,
Над пшеницею
Чорна хмара та злість вогняна.

Поле зоране...

Микола Дудар
2024.04.15 14:53
Відтінки радісного сплеску --
Як свідки зламаних спокус...
І світлим гумором Одеським —
Я вже нічого не боюсь!
Впливові дядечки принишкли…
Хвости стурбовані… є шанс:
У ніч виходити лиш нишком,
Чим будуть радувати вас…

Ніна Виноградська
2024.04.15 14:28
Поламав усі мої думки,
У минуле викинув надії.
Впали з неба – загасив зірки,
Щоби не збулися наші мрії.

Падав сам у прірву небуття
І мене за руку за собою.
Зрозуміла, що моє життя –

Юрій Гундарєв
2024.04.15 09:58
І знову у Вибраному - суцільні вірші й оповідання Олександра Сушка. По 6-8 текстів на добу - малохудожніх і з численними помилками! Цей автор намагається виправдовуватися: розумієте, друже, я пишу в електричках і без окулярів, тому ось так виходить… Підт

Юрій Гундарєв
2024.04.15 09:53
СупрОтив і талановитА непотріб

Стосовно питання, що я починаю першим.
Так, Микола Дудар, про якого я до сьогодні не сказав жодного слова, 12 квітня цього року написав у своїй рецензіїї на мій «Відкритий лист головному редакторові ПМ» такі слова про ме
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мос
2023.02.21

Саша Серга
2022.02.01

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Тарас Ніхто
2020.01.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Майстерень Адміністрація / Публіцистика

 Андрій Окара. Ющенко, прощай!
Образ твору Экс-президент начал тихим убийством ''Громадського радіо'', окончил – придушением ''Сяйва''

Я сейчас ничего не анализирую – просто делюсь своими субъективными ощущениями и впечатлениями. Хотя, предупреждаю, по отношению к их главному герою у меня нет ни позитивной, ни негативной предубежденности.

Так вот, лично для меня Ющенко-президент начался не с Оранжевой революции и не с его инаугурации, на которую п. Катерина нацепила знаменитую пектораль. И оканчивается он как президент в моем сознании тоже не работой на штаб Януковича и не позорищем с приватизацией своей резиденции – теми самыми руками, які нічого не крали. И даже не награждением медалями и званиями направо и налево некоторых ну уж откровенно сомнительных людей.

Для меня Ющенко-президент начался с тихой и почти никем не замеченной смерти зимой 2005 года "Громадського радіо". Оканчивается – смертью магазина "Сяйво".

Радио, созданное незабвенным Александром Кривенко и существовавшее на какие-то иностранные гранты, было интеллигентным разговорным проектом, для его сохранения нужны были сравнительно небольшие деньги – подозреваю, в месяц – не более полутора-двух телефонов "Vertu", которые стали известными в Украине благодаря "царевичу" Андрею.

Но подобные радиостанции – это субъекты развития общества. Чем больше интеллектуальных журналов, радиостанций, телепрограмм, чем больше умных книг, тем развитее нация.

Но у президента Ющенко, в значительной степени обязанного своим президентством именно этому самому кривенковскому радио, ничего не повернулось в душе, хотя именно он мог его спасти. Для этого не надо было огромных денег – нужна была лишь его воля. Потом, помнится, такое же удушение подушками под одеялом случилось и с проектом "Суспільного телебачення" на УТ-1. А этот проект, в отличие от иных, был обещан будущим президентом в его клятвах на сцене Майдана и окрестностях.

И теперь – смерть книжного магазина с историей в несколько десятилетий – половина классиков советской украинской литературы жила именно в этом доме.

Я не в курсе юридических аспектов этого дела.

Но для меня есть очевидные и абсолютные вещи: В ЦЕНТРЕ СОВРЕМЕННОГО БОЛЬШОГО ГОРОДА, В ЦЕНТРЕ СТОЛИЦЫ ВЕЛИКОЙ ДЕРЖАВЫ ДОЛЖНЫ БЫТЬ КНИЖНЫЕ МАГАЗИНЫ. Если книжные магазины закрывают, перепрофилируют, захватывают, превращают в место торговли тряпьем и гламуром, ЗНАЧИТ, ЭТО УМИРАЮЩАЯ НАЦИЯ, А ЕЕ ВЛАСТЬ – ЭТО ЖЛОБЫ И ТУПЫЕ МАРОДЕРЫ, которых надо МОЧИТЬ В СОРТИРЕ.

Кстати, уже забыл, когда убили магазин "Мистецтво" на Крещатике – при Ющенко или еще при Кучме? А ведь чудный был магазин!

Также тупо втихаря, под одеялом, удавили подушками два магазина "Ноты" (на Крещатике и за оперным театром), а уже совсем давно – магазин "Поезія".

Кстати, в СССР было всего лишь три нотных издательства – "Музыка", "Советский композитор" (с отделением в Ленинграде) и "Музична Україна". Больше – не было вообще! Нотный магазин на Крещатике был гордостью советской в целом и советской украинской культуры. Теперь там какой-то гламурный гниднык.

Если правильно помню, главный магазин украинских сувениров в районе метро площади Льва Толстого убили именно при Ющенко – таком любителе глечиков и вышиванок.

Разумеется, мне можно легко возразить – мол, Андрей, ты нихрена не понимаешь ни в рентабельности, ни в эффективном извлеченим прибыли из столичной недвижимости, и проч., и проч. (Именно такие упреки я сегодня вынужден был выслушать от одного собеседника.)

Но, во-первых, как мне кажется, именно в рентабельности я понимаю. И именно поэтому, если государство мыслит в категориях длинных горизонтов, то даже плохо устроенные с точки зрения организации бизнеса книжные магазины таки окупаются, но в долгосрочной перспективе и в общенациональном масштабе. В целом, в РФ рентабельность книготоргового бизнеса не превышает, если я правильно помню, 12-15%. В Украине – меньше, потому что, видимо, Украина быстрее России превращается в нацию дегенератов (хотя не уверен – возможно, и наоборот).

Во-вторых, скажем, в Москве все центральные книжные магазины – очень даже рентабельны – там очереди, полно народу, постоянно проводятся какие-то тусовки, презентации и проч.

В-третьих, это лицо столицы, лицо государства и будущее нации. Уничтожение книжных магазинов и разговорных радиостанций – это демодернизация.

Конечно, можно сказать: Ющенко тут ни при чем! Какое отношение президент имеет к книжному магазину? К Софийскому собору? К "Громадському радіо"? (Мол, это же компетенция "космического" мэра!) Разумеется, никакого" Но, как кажется, Ющенко вообще ни к чему в Украине не имел отношения – кроме Батурина, "Арсенала", Конотопской битвы, циклопического памятника Голодомору и пасеке.

"Вся Россия – наш сад!" – говаривала одна героиня великого украинского поэта.

"Уся Україна – наша пасіка!" – мог бы сказать экс-президент Ющенко.

Нет, Украина – не для людей!

Украина – для пчел!




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-02-21 14:35:52
Переглядів сторінки твору 2947
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 3.873 / 5.5  (0.591 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0.591 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Довкола відомих персон
Українські президенти і кандидати в президенти
Еліта і псевдоеліта
Автор востаннє на сайті 2017.03.02 00:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 15:34:13 ]
Як би не боляче було це читати, а Андрій має рацію. Є речі, які варто зберігати при повній відсутності рентабельності, прибутків і т. і. Є речі, які не продаються за будь яких обставин. Це честь, совість, майбутнє... Говорячи про книгарні треба думати про майбутнє. А ми, здається, не думаємо взагалі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-21 17:08:23 ]
Автору статьи +100.
Когда в стране один сплошной дерибан - на всех уровнях! - кто ж остановится перед сожратием "умного" радио или книжного(нотного) магазина? Чудовище ими даже не поперхнётся.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Печарська Орися Москва (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 18:22:07 ]
Дякую! Чудова стаття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-02-21 18:26:11 ]
Так, безумовно, ми, громадяни своєї країни, повинні виокремлювати з буденного тла основне. І це не гроші, і не зміцнення влади. Бо сила - це таки вторинні ознаки. Первинні - це наше внутрішнє - людське - я. Це - наша мораль, наші культурні надбання, зрештою, наше не комерційне існування. Те, що не продається, те, що об'єднує і україномовного, і російськомовного, і українського грека і українського вірменина, всіх наших громадян в народ України. А це і книгарні і культові храми, і ландшафтні парки, заповідники і наша природа, все, перед чим гроші і влада втрачають свою вагомість, виказуючи свою вторинність.
Бо ж нас поєднують і роз'єднують не політичні симпатії, а байдужість до первинного, не усвідомлення первинного, так?
Напевно наші президенти мали би мати уяву про оце первинне для нашого народу. На жаль, Ющенко так і не дотягнувся до розуміння первинного, будучи у всьому вторинним.
У цьому і справді переваги наших Гавелів, жаль, що їх, якщо не фізично, то морально (наприклад КДБ) знищено.
Можливо Мирослава Поповича, видного нашого філософа, у президенти висувати? Бо тут лише мудрість і чесність потрібні, моральність перед Богом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-21 18:41:58 ]
Попович вже, здається, восьмий десяток розміняв? Пізнувато.
Мені здається, не всіх їх знищено, народились і живуть нові. Тільки не лізуть вгору, бо там, на відміну від справжніх гір, тхне.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-02-21 20:56:29 ]
Можливо і тхне, але таки, думаю, знизу. З найглибшого низу. Думаю, що якщо нова еліта виросте, то таки зобов'язана буде брати на себе відповідальність за державу, бо це і її, еліти, народ - з усіма його доліками і недоліками.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-23 14:13:38 ]
Завтра поети-двотисячники виступатимуть під «Сяйвом»
"Справа в тім, що провести цю поетичну акцію в приміщення наразі неможливо: крамниця забарикадована, вікна наглухо заварено а біля входу, просто на тротуарі, легендарне «Сяйво» затуляють величезні вантажівки. Захопивши приміщення, працівникам книгарні не дали навіть одягтися і забрати особисті речі"
http://www.bukvoid.com.ua/events/meetings/2010/02/23/102332.html

Як продавали «Сяйво»
Передостання книгарня у центрі Києва пішла з аукціону за ціною у рази нижче за ринкову. Відповідальність за угоду ділять чиновник від Блоку Литвина та чиновник від Блоку Черновецького.
http://www.bukvoid.com.ua/digest/2009/12/11/202754.html

«Сяйво» у облозі. День четвертий. Мітинг. ФОТО
http://www.bukvoid.com.ua/events/bookmarket/2010/02/22/165455.html