ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.04.05 20:00
Не бузувір я, хоч і не в жодній вірі.
Хрещений ( як і заведено було в моєму роді).
Сам, без помочі дяка (батька хрещеного, до речі),
По-церковнослов’янськи одспівував померлу бабу Ганну.
Заворожений, стояв перед ворітьми на кладовище,
Як реквієм невт

Віктор Кучерук
2025.04.05 11:42
Розпізнаю війни запеклість
І лють, і злість її щодня, –
Іще засмучує далекість
І душу точить незнання.
Я так давно тебе не бачив,
Через появу в нас біди,
Що знемагаю без побачень,
Як степ улітку без води.

Віктор Насипаний
2025.04.05 07:02
В село якось примчав дорослий внук
До свого діда врешті в гості:
- Авто я маю, хату, ноутбук.
Мене шанують на роботі.

І непогана, звісно, зарплатня.
Я, діду, програміст хороший.
До долара прив’язана вона.

Микола Соболь
2025.04.05 06:55
Осяде пил на убиті тіла,
понівечені жили доріг,
моя любове, аби ж ти могла,
врятувати в ту мить Кривий Ріг,
ще кров гаряча стікає з чола,
лежать дітки убиті, поглянь,
моя любове, аби ж ти могла…
я б віддав тебе всю без вагань.

Хельґі Йогансен
2025.04.05 00:14
— Добрий ранок, кохана! Як спалось?
— Жартівник! Це вже майже обід.
Таки справді без чогось дванадцять,
Лиш спросоння не видно мені.
На столі пахне тепла ще кава,
Сонце сяє грайливо в вікні.
Ти усміхнена, ніжна і гарна,
Наче Еос, мов цвіт навесні.

Борис Костиря
2025.04.04 21:50
Ця синиця вміщає в собі
цілий Всесвіт.
Синиця вміщає в собі
голку Кощія.
Так велике ховається
у малому.
Зруйнуєш малий Всесвіт,
розвалиться великий.

Борис Костиря
2025.04.04 21:45
Руйнується немічне тіло, мов замок.
Руйнується плоть, як уламки сторіч.
Руйнується те, що виходить із рамок,
Немовби відлуння лихих протиріч.

І те, що цвіло, переходить в занепад.
А те, що буяло, упало в труху.
І нас поглинає ненависті невід

Тетяна Левицька
2025.04.04 21:17
Нестерпілось, незлюбилось,
навіть уві сні...
Ніч заквецяла чорнилом
зорі чарівні.
Вітер хмари поганяє
пружним батогом...
Сніг пухнастим горностаєм
стелиться кругом.

Ігор Терен
2025.04.04 21:16
І
Ніколи кажуть не кажи, – ніколи.
Не має сенсу парадигма ця,
немає ні початку, ні кінця
абсурду, що вертається по колу
сансарою во ім’я гаманця.
Америка «кришує» Україну
як рекетир і поки тліє край,

Іван Потьомкін
2025.04.04 19:13
«Чому розладналися твої заручини з Томом?» «Бачиш, він обдурив мене: казав, що є фахівцем з печінки й нирок,а насправді працює в м’ясній лавці». 2 «Чому ти не відповіла на мій лист?» «Я не отримала його. З іншого боку, мені не подобається, що в ньому

Ольга Олеандра
2025.04.04 12:06
В міцних обіймах прохолоди
Після тягучого дощу
Хвилюються Дніпрові води
Розходяться Дніпрові води
По змоченому згарищу.
Віки прокочуються ними
І чайки звично ґелґотять
Середньовічні довгі зими

Микола Соболь
2025.04.04 10:50
Хай квітень нас розсудить і мине.
Впаде на землю квітом абрикоси.
За все, що не збулось, пробач мене
і за холодні, світанкові роси.
Переродись у дрібочку тепла,
почуй, як вітер небозвід колише,
коли сльоза по шибі потекла,
хай не карає спогадами бі

Козак Дума
2025.04.04 09:25
Гаптується часом верета вінчальна,
вкриває гілля білий квіт,
та вітер навіює присмак печалі
і линуть думки у політ,
а цвіт опадає із віт…

Доносить віола безмірності звуки,
лунає прийдешнього суть –

Юрій Гундарєв
2025.04.04 09:16
квітня - День народження видатної американської співачки українського походження.
До речі, зверніть увагу, як римуються: Квітень і Квітка…


Українка Квітослава Цісик народилася і все життя прожила у США. Батько, скрипаль родом зі Львова, називав її К

Віктор Кучерук
2025.04.04 05:51
А душа моя безкрила
Рветься пташкою в політ,
Бо в уяві сотворила
Без наруг і воєн світ.
Чи утримати зумію
Горем змучену украй,
Раз не втратила надію
Десь потрапити у рай.

С М
2025.04.03 22:44
фіолет розсуд мій скрив
вихідні зовсім не ті
наче блазень & не знаю сам
із небесами цілуюся

фіолет наокіл
занепасти чи то зійти
чи у халепі чи радості
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мос
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18

Саша Серга
2022.02.01

Анна Лисенко
2021.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Публіцистика

 ЩОЙНО (21 БЕРЕЗНЯ) ВИЙШЛА ДРУКОМ КНИГА НОВИХ ВІРШІВ ІГОРЯ ПАВЛЮКА «СТРАТОСФЕРА»

ПАВЛЮК ІГОР. СТРАТОСФЕРА: ЛІРИКА. – ЛУЦЬК: ПВД «ТВЕРДИНЯ», 2010. – 228 C.

Обкладинка книги. Використано малюнок Ольги Кваші (ХУДОЖНЄ ОФОРМЛЕННЯ ОЛЬГИ КВАШІ, РЕДАКТОР ПЕТРО КОРОБЧУК, ХУДОЖНІЙ РЕДАКТОР ВОЛОДИМИР КАМІНСЬКИЙ)


Книга лірики Ігоря Павлюка «Стратосфера» (від давньогрецького στρατός — «військо» і σφαῖρα – «шар», «сфера»; характерна ростом температури з висотою) містить нові його вірші – про кохання, батьківщину, космос...
Так чи інакше вроджені поети, воїни-характерники (мамаї) завжди першими діагностують сфери розквіту і страти: себе, природи, нації…
Але ж саме у стратосфері і розміщений шар озоносфери («озоновий шар») – який і асоціюється з Поезією – для тих, хто затримує дихання, дивлячись на зоряне небо над собою і в собі.

Серед віршів, уміщених у книзі:

* * *

В такі часи бувають чудеса.
В такі часи – згори, але під вітер.
І туга – як розплетена коса,
І часто так – мов ти один у світі.

І пес малий не тулиться до рук.
В крові нема ні музики, ні блиску.
Пригадуєш сосну, хатину престару
І в бабиних очах колосся і колиску.

Димив дід самосад.
Він згадував, де був.
Від шрамів і доріг йому було неважко.
Та цього року дід вже не почав сівбу
І сиву кров землі не витрусив із пляшки.

А як він рвав туман!
Як брав Європу й ту!..
Та біс із ними вже –
Європами й бабами.
Гріховницю святив
І зваблював святу
Чаїними шабельними бровами.

Давно це все було.
Часи змінили власть.
Анархія...
На жаль, махновщини немає.

Все, що візьмеш, – твоє.
Ніхто нічо не дасть.
Погано.
Та поет у себе не стріляє.

І тягнуться шляхи, як руки жебраків
Тепер, коли усе згори, але під вітер.
Ідуть в безсмертя ті, хто жити не умів...

І часто так – мов ти один у світі.



Книгу можна замовити:

п/с-9, м. Луцьк-21, 43021,
тел. 050 295 02 50 (Микола Мартинюк),
tverdyna@gmail.com

Контекст : http://pravda.lutsk.ua/news/19453/


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-03-23 13:41:30
Переглядів сторінки твору 10325
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.979 / 5.5  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Культурологічна тематика
Загальномистецька тематика
Автор востаннє на сайті 2025.01.26 22:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лідія Дружинович (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-25 22:30:07 ]
Добривечір!
І не спиться, й не лежиться, і сон мене не бере?
:)

Бачу, що автор присутній на сайті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Линдюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-29 12:31:39 ]
Чудовий вірш, але не згодна з тезою:"поет у себе не стріляє". Коли його, як і вас, бентежить поруч вируюча ...прірва, він ніколи не буде байдужим, отже, бунтуючи, матиме наслідки стрілянини в ...себе.Подобаються ваші твори. Успізів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-04-23 11:34:52 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-04-23 11:35:03 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-04-23 11:35:16 ]
;)