ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,

хома дідим
2026.11.16 16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість

Вячеслав Руденко
2026.11.16 14:54
О, мій етер, веселий, темний, милий!
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер

Кока Черкаський
2026.11.16 13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.

Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,

Паб Лімерик
2026.11.16 08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.

Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.

Віктор Кучерук
2026.11.16 07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Crying Angel’ові навздогін
Образ твору Будні обламали об тебе зуби
І розповзлися, скімлячи, по кутках…
Скривджено скавулять і мстиво вичікують,
Знаючи точно:
Твоя
Депресивно-маніакальна гойдалка
З розгону влетить у темряву.

І коли твоє
«…А пішли ви всі»
Переплавиться у
«…Рятуйте хоч хтось»,
А довгі гудки прохриплять завчено,
Що ліміт всепрощення вичерпався,
Не знизуй сердито плечима –
Ти довго ішов
До цього.

Усміхнись і змети
Пилюку крилом із дзеркала.
І на ангела, що сміється,
Гляне ангел, який ридає
Над власною дволикістю…




Найвища оцінка Денис Волошин 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ґеорґус Аба 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-06-15 15:16:14
Переглядів сторінки твору 6399
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.765 / 5.38  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.745
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-15 16:12:12 ]
Гренуіль,
"Cry Angel’у навздогін" - це "Плач, Ангеле (Янголе), навздогін? чи "Ангельський (Янгольський) плач навздогін"?
А що коли би так : "Catching up the Angel's cry" або "Аngel's cry to catch"
Якось воно зрозуміліше тоді. Ні?
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-06-15 17:25:24 ]
Дико вибачаюся... "Ангелові, котрий плаче" - тепер правильно? Людині, що вчила німецьку, таки треба перевіряти правильність написання хоч у Google... Просто мені (та й усім знайомим цієї людини) це ім'я відоме вже ...надцять років саме в такому вигляді. А для незнайомих воно дійсно звучить дико й безграмотно. Перекладач мені ще видав варіант "weeping", але оскільки це нещастячко всі знають як Края, то мені це не підходить... От халепа! :((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-06-15 16:24:32 ]


Якщо уважніше поглянете на хмару,
що наповзла на вірш, а може й долю,
то зауважите і тінь руки моєї,
руки, що хмари відганяє чорні...

Наповніть келиха мені, я заслужив!
І поцілуйте - радісно і міцно!
І станьте небом у моїх обіймах!
У дзеркалі я ж тільки літній вітер...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-06-15 17:32:38 ]
Бачу, є ще мужчини на світі... Не лише псувати настрій уміють :) Спасибі на доброму слові - аж розвиднілося! Вино з полуниці тільки грати почало - так що наллю, але трошки пізніше. А як побачити у дзеркалі вітер?! Навчіть...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-15 19:04:31 ]
Гарний у вас ритм, міцний, шовковий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-06-15 23:38:05 ]
Дякую... Замішано на крутій злості - тому, мабуть, так і вийшло. Головне - жінку довести до потрібного стану... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-06-16 14:18:15 ]
Заздрю... такою щирою заздрістю, що можете зі злості зробити вірша. Та ще й якого! Перший рядок особливо чомусь мене вразив.
Дякую.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-06-18 23:31:17 ]
Ну, злості було стільки, що треба було щось із нею робити... Вихлюпнути у вірші - найбезпечніше ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мара Щира (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-18 10:11:18 ]
На справді Ангелам байдуже - вони безликі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-06-18 23:33:17 ]
Може, ми просто не вміємо роздивитися їх обличчя? А раз телефонує - то таки не байдуже...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мара Щира (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-09 16:48:31 ]
Неможливо роздивитись те чого немає :) Можливо просто не янгол ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-07-11 00:47:34 ]
Ой, Марисю, хай він собі сам вирішує, хто він. Мені це більше не цікаво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Москвич (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-31 00:26:06 ]
Ну дуже, дуже оригінально!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-09-11 22:27:51 ]
Дякую. Але в основному - сумно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Денис Волошин (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-30 15:37:43 ]
прекрасно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-03-31 20:59:36 ]
Мать моя!.. Кого я бачу! :))
Це ж якими вітрами?!
Сонечка тобі у віконечко - нєвзірая на пору доби ;))