
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.18
22:28
Світ знавіснілих торгашів
Я так ненавиджу страшенно.
Хіба в нім є щось для душі?
Все - для бездонної кишені.
Ти слухаєш музичний твір --
Сяйну Бетховена сонату...
Вривається реклами звір --
Я так ненавиджу страшенно.
Хіба в нім є щось для душі?
Все - для бездонної кишені.
Ти слухаєш музичний твір --
Сяйну Бетховена сонату...
Вривається реклами звір --
2025.10.18
22:14
Пара ніби єдина,
але між ними розверзлася
прірва. Голос потонув
у сплетінні чагарників,
тепло розтануло
у всесильному розпаді.
Пара ніби єдина,
але кожен - волаючий
але між ними розверзлася
прірва. Голос потонув
у сплетінні чагарників,
тепло розтануло
у всесильному розпаді.
Пара ніби єдина,
але кожен - волаючий
2025.10.18
21:53
Коли тебе шматують крадькома
І гнізда в’ють в душі твоїй надмірно
Ти, видно, цілувався з багатьма
До виснаження висновку покірно…
Коли тебе, не ти, гнівили тим,
Що між людьми живе ще й параноя —
Ти радужно плескався до тих Рим,
І гнізда в’ють в душі твоїй надмірно
Ти, видно, цілувався з багатьма
До виснаження висновку покірно…
Коли тебе, не ти, гнівили тим,
Що між людьми живе ще й параноя —
Ти радужно плескався до тих Рим,
2025.10.18
15:36
Всіх потворних істот видаляю з життя,
не з'ясовуючи в чому справа.
Вимітаю із серця токсичне сміття
й тих, у кого душа порохнява.
Підлість не визнаю, як у спину плювки,
зневажаю Іуд лицемірних.
Не подам психопату я більше руки —
не з'ясовуючи в чому справа.
Вимітаю із серця токсичне сміття
й тих, у кого душа порохнява.
Підлість не визнаю, як у спину плювки,
зневажаю Іуд лицемірних.
Не подам психопату я більше руки —
2025.10.18
04:38
Шановна Редакція Майстерень! Наш видатний покидьок (ой, вибачте) автор Самослав Желіба під черговим ніком продовжує робити гидоту авторам. На цей раз він образив нашу чудову поетесу Тетяну Левицьку. На її вірш "Щенячий" він написав таку рецензію (текст
2025.10.17
23:05
Вже ні чарів, ні спокуси,
Ні цілунку в темноті.
Навіть спогаду боюся,
Бо і спогади не ті.
А гулялось - так гулялось,
Наче буря - вглиб і вшир,
Нижче пояса дістало
Ні цілунку в темноті.
Навіть спогаду боюся,
Бо і спогади не ті.
А гулялось - так гулялось,
Наче буря - вглиб і вшир,
Нижче пояса дістало
2025.10.17
21:50
Із тиші комори,
набитій різним мотлохом,
лунає голос віків.
Він губиться в шумі,
як у брудних водах.
Його так легко заглушити.
Голос віків тендітний,
як шелест листя,
набитій різним мотлохом,
лунає голос віків.
Він губиться в шумі,
як у брудних водах.
Його так легко заглушити.
Голос віків тендітний,
як шелест листя,
2025.10.17
21:49
Так буває, вір не вір,
Я від щастя сам не свій.
Бо мені таки щастить:
Моя вдача – то є ти.
Приспів:
Круглий світ, як не крути,
Мов клубочок непростий.
Я від щастя сам не свій.
Бо мені таки щастить:
Моя вдача – то є ти.
Приспів:
Круглий світ, як не крути,
Мов клубочок непростий.
2025.10.17
16:29
Щоб не пускати дим у очі
Заради зниклої краси,
Які слова почути хочеш
У найсуворіші часи?
Куди нестерпну правду діти,
Аби від сліз уберегти, -
І як я маю говорити,
Щоб усміхалась звично ти?
Заради зниклої краси,
Які слова почути хочеш
У найсуворіші часи?
Куди нестерпну правду діти,
Аби від сліз уберегти, -
І як я маю говорити,
Щоб усміхалась звично ти?
2025.10.17
15:14
Коли тобі сняться рожеві сни,
Чи неймовірно яскрава картина,
Це мами молитва летить в небесах,
Бо ти завжди її люба дитина.
Коли на ранок усміхаєшся дню,
В душі плекаєш передчуття свята,
То це кружляє в височині
Чи неймовірно яскрава картина,
Це мами молитва летить в небесах,
Бо ти завжди її люба дитина.
Коли на ранок усміхаєшся дню,
В душі плекаєш передчуття свята,
То це кружляє в височині
2025.10.17
13:56
І велелюдно,
і пустельно -
у плетиві людських орбіт.
Шматує сни
гудок пекельний,
мов апокаліптичний біт, -
ламається у хату, душу:
і пустельно -
у плетиві людських орбіт.
Шматує сни
гудок пекельний,
мов апокаліптичний біт, -
ламається у хату, душу:
2025.10.17
12:29
На порозі волоцюга
Їсить без турбот
Метильований сендвіч
Сам – ходячий гардероб
Ось іде дочка єпископа
Із іншого кута
Йому так ніби заздрить
Її гнали все життя
Їсить без турбот
Метильований сендвіч
Сам – ходячий гардероб
Ось іде дочка єпископа
Із іншого кута
Йому так ніби заздрить
Її гнали все життя
2025.10.17
11:13
А косо-око-лапих не приймає
деінде неугноєна земля,
та удобряє
де-не-де, буває,
війна тілами їхніми поля.
***
А балом правлять люди-тріпачі
деінде неугноєна земля,
та удобряє
де-не-де, буває,
війна тілами їхніми поля.
***
А балом правлять люди-тріпачі
2025.10.17
10:44
Вийшов друком альманах сучасної жіночої поезії "Розсипані зорі", 50 поетес.
Примірники альманаху отримала. Зміст подаю на фейсбуці, дехто цікавився.
Видавництво "Терен", м. Луцьк. Вдячна видавцям та упоряднику за запрошення.
Ціна 300, для інформ
Примірники альманаху отримала. Зміст подаю на фейсбуці, дехто цікавився.
Видавництво "Терен", м. Луцьк. Вдячна видавцям та упоряднику за запрошення.
Ціна 300, для інформ
2025.10.16
22:36
Зникнути в невідомості,
розчинитися у просторі,
розпастися на частинки,
перетворитися на пил.
Пил стає господарем доріг,
найбільшим повелителем,
німим оракулом,
який віщує істини.
розчинитися у просторі,
розпастися на частинки,
перетворитися на пил.
Пил стає господарем доріг,
найбільшим повелителем,
німим оракулом,
який віщує істини.
2025.10.16
20:33
Її хода здавалася легкою.
Під стукіт крапель, наче каблучків,
Між скелями стежиною вузькою
Свою руду коханку жовтень вів.
Від чар її немає порятнку.
Смарагди-очі, серце-діамант,
А на вустах мелодія цілунку
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Під стукіт крапель, наче каблучків,
Між скелями стежиною вузькою
Свою руду коханку жовтень вів.
Від чар її немає порятнку.
Смарагди-очі, серце-діамант,
А на вустах мелодія цілунку
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Олена Рибка (1984) /
Проза
Sky-line
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Sky-line
Гострі пальці вогнища розламували світобудову на пів’яблука і шість материків. Пів’яблука запеклося від жару, почервоніло й вибухнуло сонцем у грудях. Від того вибуху на зеленому небі утворилося око Бога. І побачив Він, що це – зайве, але добре. І подарував тобі кохання, яке ти заховав у найнесподіваніших місцях на небі, на землі і на віки-вічні.
***
Годинник відлічує спалахи божевілля у місцевої зозулі. Сизоперо починається день. Сонце запитує, скільки часу на розмову. Зозуля мовчки викладає рекламні проспекти, презентаційні диски і пробник з ароматами повітря, вікон і твоєї шиї. І зачинає кувати. Кумкають жабки її телефонів, повзуть равлики її листів, а сонце плаче росою, а ніч не починається. І побачив Бог, що це не добре і не погано, а зайве. Розсердився і закидав зозулю спамом від янголів.
***
Ліхтарник випив третю пляшку французького бульвару, закрутив навколо шиї гепарда хустку із тигровим візерунком, спалив рукопис, де було записано розмову із Малим принцом, і перетворився на Скрипаля на даху. І побачив Екзюпері, що це не погано, але й не добре. І засвітив скрипалю в око. А Бог обох розвіяв по чотирикутному раю на всі дев’ять боків.
***
Повітряна кулька ніколи не їла ананасів. Так само вона не куштувала бананів, картоплі і зелених помідорів. Тому кулька не розуміла вегетаріанців і надималася перед ними, але водночас постійно виривалася з рук хлопця, який їв хот-доги.
І побачив Бог, що це фаст-фуд. І зробив висновки.
***
У божевільного кролика зламався касовий апарат. Тоді він став барабанити, і йому подарували дарбуку. Бузкова гілочка записала кінцевий результат апостольських діянь і звела дебет із кредитом.
Тоді Бог засміявся, а вулкан прокинувся, щоб зупинити наступний авіарейс із грішницями.
***
Паприка хотіла схуднути і їла тільки повітря. Від того вона втратила м’якість стегон і набула гостроти. Бог вмочив палець і сказав, що це не добре, не погано, а червоний перець.
***
Цвіркун зацокотів намальованим віялом, схопив обома пальцями горішок і розколов його. І витікла звідти ріка і принесла кожній парі по фарі. І запалили вони їх. І побачив Бог, що стало світло. І назвав це Днем автомобіліста.
***
Котилася торба з високого горба і викотилася на трасу Харків-Київ. Розгубилася і вклала по зернятку в кожну ямку. І вистрибнуло колосся під колеса. І побачив прокурор, що це недобре. І пішов працювати до ДАІ. І це було погано. А Бог сказав, що це не його торба була.
***
Засмага лягла на спину і заснула. Прокидається – а її у річку засунули. Вона застудилася і сховалася у кишеню до Червоної Шапочки. І побачила це бабуся, насварила і наказала залишити там, де взяла. А Вовк почув це і став директором солярію. І побачив це Бог і сказав, що у казки не вірить.
***
У мурахи було дванадцять кришталиків цукру. Він шукав ще п’ять, щоб спитати у школярів, скільки стане. І його автобус переїхав. Бог заплакав і сказав, що це смерть в ім’я науки.
***
Восьминіг писав листи на лататті і надсилав до Латвії. Там їх отримували сонечка, перекладали, але не знаходили жодної пропозиції одружитися. А їм хотілося. Бог подумав, що це нормальне бажання і подарував їм соняшник.
***
Бог прочитав хмари на небі, засміявся, прокреслив білу смугу літаком і сказав: а тепер ходіть по ній, коли захочете знати правду. І був день, і була ніч. І було це добре.
2010
***
Годинник відлічує спалахи божевілля у місцевої зозулі. Сизоперо починається день. Сонце запитує, скільки часу на розмову. Зозуля мовчки викладає рекламні проспекти, презентаційні диски і пробник з ароматами повітря, вікон і твоєї шиї. І зачинає кувати. Кумкають жабки її телефонів, повзуть равлики її листів, а сонце плаче росою, а ніч не починається. І побачив Бог, що це не добре і не погано, а зайве. Розсердився і закидав зозулю спамом від янголів.
***
Ліхтарник випив третю пляшку французького бульвару, закрутив навколо шиї гепарда хустку із тигровим візерунком, спалив рукопис, де було записано розмову із Малим принцом, і перетворився на Скрипаля на даху. І побачив Екзюпері, що це не погано, але й не добре. І засвітив скрипалю в око. А Бог обох розвіяв по чотирикутному раю на всі дев’ять боків.
***
Повітряна кулька ніколи не їла ананасів. Так само вона не куштувала бананів, картоплі і зелених помідорів. Тому кулька не розуміла вегетаріанців і надималася перед ними, але водночас постійно виривалася з рук хлопця, який їв хот-доги.
І побачив Бог, що це фаст-фуд. І зробив висновки.
***
У божевільного кролика зламався касовий апарат. Тоді він став барабанити, і йому подарували дарбуку. Бузкова гілочка записала кінцевий результат апостольських діянь і звела дебет із кредитом.
Тоді Бог засміявся, а вулкан прокинувся, щоб зупинити наступний авіарейс із грішницями.
***
Паприка хотіла схуднути і їла тільки повітря. Від того вона втратила м’якість стегон і набула гостроти. Бог вмочив палець і сказав, що це не добре, не погано, а червоний перець.
***
Цвіркун зацокотів намальованим віялом, схопив обома пальцями горішок і розколов його. І витікла звідти ріка і принесла кожній парі по фарі. І запалили вони їх. І побачив Бог, що стало світло. І назвав це Днем автомобіліста.
***
Котилася торба з високого горба і викотилася на трасу Харків-Київ. Розгубилася і вклала по зернятку в кожну ямку. І вистрибнуло колосся під колеса. І побачив прокурор, що це недобре. І пішов працювати до ДАІ. І це було погано. А Бог сказав, що це не його торба була.
***
Засмага лягла на спину і заснула. Прокидається – а її у річку засунули. Вона застудилася і сховалася у кишеню до Червоної Шапочки. І побачила це бабуся, насварила і наказала залишити там, де взяла. А Вовк почув це і став директором солярію. І побачив це Бог і сказав, що у казки не вірить.
***
У мурахи було дванадцять кришталиків цукру. Він шукав ще п’ять, щоб спитати у школярів, скільки стане. І його автобус переїхав. Бог заплакав і сказав, що це смерть в ім’я науки.
***
Восьминіг писав листи на лататті і надсилав до Латвії. Там їх отримували сонечка, перекладали, але не знаходили жодної пропозиції одружитися. А їм хотілося. Бог подумав, що це нормальне бажання і подарував їм соняшник.
***
Бог прочитав хмари на небі, засміявся, прокреслив білу смугу літаком і сказав: а тепер ходіть по ній, коли захочете знати правду. І був день, і була ніч. І було це добре.
2010
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію