ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.07.17 13:36
Він тікав у далеку місцевість,
Кігті рвав, ніби загнаний звір.
І жадана мета, ніби церква,
Все манила кудись від зневір.

Сподівався в далекому місті
Збудувати кар'єру і дім.
Та не виліпиш генія з тіста

хома дідим
2026.07.17 11:40
богемний сплін любов і ницість
протанцювали й шо тепер
вікно відбите у зіницях
вечірні сутінки
четвер
заводитись немає смислу
писати тексти ні про що
не надихають стіл ні крісло

Віктор Кучерук
2026.07.17 07:28
Пітьма густіла і зростала тиша,
І прохолода ширилась навкруг, -
Десь у стіжку попискували миші
Та запах косовиці повнив луг.
Снопами іскор бризкало багаття,
Потріскував ледь-чутно й слізно хмиз,
А я сидів, як вартовий на чаті
І цю красу любити кращ

Ірина Вовк
2026.07.17 06:14
Розділ ІІІ: Царський пурпур над Субурою Коли над Нілом зійшов Сиріус, палац затих. Навіть римські вартові біля воріт пересувалися навшпиньки. У глибокій внутрішній кімнаті, де стіни були викладені холодним зеленкуватим порфіром, Клеопатра народила син

Ірина Вовк
2026.07.17 05:59
Розділ ІІ: Цей круглий світ в Александрії Вона не готувала для нього ложа зі спартанського пурпуру чи шовків, які привозили купці з Серики. Вона знала, що чоловік, який провів тридцять років у шкіряних наметах серед вогких лісів Галлії, втомився від н

Євген Федчук
2026.07.16 17:58
Бурлить Польща, шипить Польща, Польща вимагає,
Що робити Україна має – що не має.
Чиє їм’я прославляти, а чиє ганьбити,
Щоб дозволили поляки з собою дружити.
Піднімають на знамена події минулі,
Мовляв, злочини ми ваші й досі не забули.
Про Волинську

Артур Сіренко
2026.07.16 16:43
Шукаю фарби:
Цей сірий світ сумний розмалювати
Наче б то він розмальовка дитяча,
а не вигадка божевільного деміурга.
Шукаю фарби:
Жовті кульбаби у мій старий сад
Прийшли дивувати волохатих
Марногудів крилатого травня,

Охмуд Песецький
2026.07.16 15:58
Мене могла спасти віра, і вона це зробила. Така, як моя, напевно, відома багатьом — тим, які йдуть (о, цей вічний образ руху до безсмертя) і знаходять себе. Це легше зробити, коли перебуваєш наодинці із собою, інколи переходячи від самоти зовнішньої

Борис Костиря
2026.07.16 13:43
Сповільнений тихий сніжок,
Мов друг призабутий, далекий.
Вкривається снігом порок.
Пророк у снігу, мов лелека.

Так тихий засніжений вальс
В гаю прозвучить непомітно.
Це ніжне послання до вас,

М Менянин
2026.07.16 13:05
Таємно, щоб ніхто не знав,
Ісус вечеряти зібрав,
Четвер цей день на небесах,
а жертва в Храмі, бо Песах.

Піднесений панує стан,
бо відповідний мають сан,
відсутні поспіх, суєта –

хома дідим
2026.07.16 12:36
що хотів сказати
не згадаю вже
звабили без ради
випадкові жести
сонцесхід на трасі
чобітки дівчат
шини від камазів
згар пекельний чад

Ірина Вовк
2026.07.16 10:27
ЧАСТИНА ПЕРША: ЮЛІЙ «Я знайшов її в пісках, де час не має влади. Вона була маленькою, але її очі вже вміли рахувати чужі страхи». (З неофіційних записів ветерана Х ЛЕГІОНУ) Розділ І: Вага золотого жука

Тетяна Левицька
2026.07.16 10:05
У грудині стогне вітровій,
ветхими нитками губи зшито.
Мабуть, що не варто в буревій
кочергою згадки ворушити.

Блискавиця вдарила, ніяк
з того пекла вирватись на волю.
Знепритомніла, зневірилась, ще б пак,

Віктор Кучерук
2026.07.16 06:28
Вклоняюся низько високому слову,
Глибокому змісту і формі чіткій, -
Дивуюсь пісенності рідної мови
І в радості світлій, і в тузі
гіркій.
Дивлюся на букви, вслухаюся в звуки
І мріям про щастя свободу даю, -
Отак опановую вічну науку -

Ірина Вовк
2026.07.16 05:29
казка для дітей і їх батьків) Щороку 4 червня поминають діточок, які загинули внаслідок збройної агресії росії проти України. Символом цього дня є дзвіночок, який означає чисті та обірвані війною дитячі життя, а також запалені свічки у вікнах. Стан

Катерина Савельєва
2026.07.16 00:05
Лiто пасма свої розпустило,
I босонiж по скелi пройшло.
Рiзнотрав'ям думки закрутило
I мене ненароком знайшло.

Вiкна й дверi вiдкритi навколо,
Пробiгають хвилини тепла.
Мiсяць дивиться ввечерi кволо
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Рибка (1984) / Проза

 Sky-line
Гострі пальці вогнища розламували світобудову на пів’яблука і шість материків. Пів’яблука запеклося від жару, почервоніло й вибухнуло сонцем у грудях. Від того вибуху на зеленому небі утворилося око Бога. І побачив Він, що це – зайве, але добре. І подарував тобі кохання, яке ти заховав у найнесподіваніших місцях на небі, на землі і на віки-вічні.
***
Годинник відлічує спалахи божевілля у місцевої зозулі. Сизоперо починається день. Сонце запитує, скільки часу на розмову. Зозуля мовчки викладає рекламні проспекти, презентаційні диски і пробник з ароматами повітря, вікон і твоєї шиї. І зачинає кувати. Кумкають жабки її телефонів, повзуть равлики її листів, а сонце плаче росою, а ніч не починається. І побачив Бог, що це не добре і не погано, а зайве. Розсердився і закидав зозулю спамом від янголів.
***
Ліхтарник випив третю пляшку французького бульвару, закрутив навколо шиї гепарда хустку із тигровим візерунком, спалив рукопис, де було записано розмову із Малим принцом, і перетворився на Скрипаля на даху. І побачив Екзюпері, що це не погано, але й не добре. І засвітив скрипалю в око. А Бог обох розвіяв по чотирикутному раю на всі дев’ять боків.
***
Повітряна кулька ніколи не їла ананасів. Так само вона не куштувала бананів, картоплі і зелених помідорів. Тому кулька не розуміла вегетаріанців і надималася перед ними, але водночас постійно виривалася з рук хлопця, який їв хот-доги.
І побачив Бог, що це фаст-фуд. І зробив висновки.
***
У божевільного кролика зламався касовий апарат. Тоді він став барабанити, і йому подарували дарбуку. Бузкова гілочка записала кінцевий результат апостольських діянь і звела дебет із кредитом.
Тоді Бог засміявся, а вулкан прокинувся, щоб зупинити наступний авіарейс із грішницями.
***
Паприка хотіла схуднути і їла тільки повітря. Від того вона втратила м’якість стегон і набула гостроти. Бог вмочив палець і сказав, що це не добре, не погано, а червоний перець.
***
Цвіркун зацокотів намальованим віялом, схопив обома пальцями горішок і розколов його. І витікла звідти ріка і принесла кожній парі по фарі. І запалили вони їх. І побачив Бог, що стало світло. І назвав це Днем автомобіліста.
***
Котилася торба з високого горба і викотилася на трасу Харків-Київ. Розгубилася і вклала по зернятку в кожну ямку. І вистрибнуло колосся під колеса. І побачив прокурор, що це недобре. І пішов працювати до ДАІ. І це було погано. А Бог сказав, що це не його торба була.
***
Засмага лягла на спину і заснула. Прокидається – а її у річку засунули. Вона застудилася і сховалася у кишеню до Червоної Шапочки. І побачила це бабуся, насварила і наказала залишити там, де взяла. А Вовк почув це і став директором солярію. І побачив це Бог і сказав, що у казки не вірить.
***
У мурахи було дванадцять кришталиків цукру. Він шукав ще п’ять, щоб спитати у школярів, скільки стане. І його автобус переїхав. Бог заплакав і сказав, що це смерть в ім’я науки.
***
Восьминіг писав листи на лататті і надсилав до Латвії. Там їх отримували сонечка, перекладали, але не знаходили жодної пропозиції одружитися. А їм хотілося. Бог подумав, що це нормальне бажання і подарував їм соняшник.
***
Бог прочитав хмари на небі, засміявся, прокреслив білу смугу літаком і сказав: а тепер ходіть по ній, коли захочете знати правду. І був день, і була ніч. І було це добре.

2010




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-06-20 22:21:31
Переглядів сторінки твору 2200
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.680 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.646 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.809
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.04.13 11:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гольдін (Л.П./М.К.) [ 2010-10-12 20:26:14 ]
В цьому місті, де таке розлоге "Шо!", де так мало українського, що живе нишком, добре пишеться. Певне, прозові речі ( по суті поезію) збирали на одних і тих самим тротуарах.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Рибка (М.К./М.К.) [ 2010-10-28 19:37:11 ]
цей текстик я збирала під тротуаром - у нашій книгарні на килимку)))

щоправдв, ми якось так собі змудрили, що частіше чуємо "що", ніж "шо")))

дякую за увагу)