ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Ляшкевич
2026.01.17 18:08
З волоссям довшим модних галстуків - були ми
незмінним колоритом дискотек,
нічним звучанням парків, денним - вікон,
гротеском вуличним. І переймались віком,
заюним для тісних єднань статевих – з так
безжалісно присутніми над нами
"Бітлами", "Папл

Кока Черкаський
2026.01.17 12:10
Ти мені так посміхалась,
Наче ми вже переспали.
Проте навіть як кого звати
Ми тоді ще не знали.

Твоє розкішне волосся
Мене всього огортало,
Й мені не було потрібне

Борис Костиря
2026.01.17 10:45
Попасти під дощ серед вільного поля.
Попасти під стріли небесних армад.
Потрапити в сіті, болючу неволю,
Під обстріли грізних ворожих гармат.

Попасти під дощ - це везіння чи кара,
Це поклик небес чи прокляття століть?
Пасеться далеко спокійн

І Ірпінський
2026.01.16 21:52
Дорогу бавлять ліхтарі
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу

Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті

Олена Побийголод
2026.01.16 17:14
Із Леоніда Сергєєва

Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:

– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!

Юрій Лазірко
2026.01.16 15:52
пригрій мене
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила

Борис Костиря
2026.01.16 11:53
Як я люблю оці простори ночі,
Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.

Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч, святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,

Іван Потьомкін
2026.01.15 21:29
Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я,
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість

С М
2026.01.15 21:12
війна закінчиться вже скоро
хай ми зістарились обоє
невідомий воїне

снідають – новини днесь
телек діти поруч десь
ще в утробі – скоро мрець
куля й шолом нанівець

Ярослав Чорногуз
2026.01.15 20:08
Зима, зима, снігами вкрила все --
Краса природня і холодна сила.
Але для нас біду вона несе,
Вкраїна мов од горя посивіла.

Не сміх дітей, а горе матерів.
Землі здригання від ракет, шахедів.
Ну хто б тебе, Вкраїнонько, зігрів?

Євген Федчук
2026.01.15 19:55
Ходять чутки, що колись люди могли знати
Коли саме, в який день будуть помирати.
Ото якось Бог спустивсь, взяв людську подобу,
Подивитись захотів, що ж рід людський робить.
Іде, бачить дід старий тин собі ладнає,
Патики лиш де-не-де в землю устромляє

Юлія Щербатюк
2026.01.15 13:17
А час цей моральність затер
в догоду занепаду плину.
Та я, от дивак, дотепер
нас поміж шукаю Людину.

Шукаю, і мрію знайти
подій серед, надто розхожих.
Та мрії спливають, із тим

Ольга Олеандра
2026.01.15 11:41
Сядемо, запалимо свічки.
Руки складені у форму для молитви.
Та слова, що виринають звідкись,
мають смак прогірклий та бридкий.

Хочеться картати – нам за що?
Скільки можна? Скільки ще? Де брати
сили відмовлятись помирати

Борис Костиря
2026.01.15 10:37
Я все чекаю дива з невідомості,
Немовби пароксизми випадковості.
Впаду у сніг чи в зелень-мураву,
Впаду в надію ледь іще живу.
І стану крапкою у дивній повісті,
Немов непогасимий спалах совісті.

Я дива жду в задушливій буденності.

Віктор Кучерук
2026.01.15 07:44
Уже добре утоптаний сніг
Під ногами порипує в тих,
Кого холод злякати не зміг
І не змусив гуляти не йти.
А надворі - сама білизна
Проти сонця блищить, наче скло, -
Тішить очі мої дотемна
Вкрите снігом промерзле село...

Ярослав Чорногуз
2026.01.14 19:17
Мільйонами світять у небі зірки,
Освітлюють і умирають.
Кохання всевишнє пройде крізь віки -
Без нього життя немає.

У небі яріє там зірка твоя -
Дощ, хмари, туман пробиває.
Вона мені денно і нощно сія -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Рибка (1984) / Проза

 Sky-line
Гострі пальці вогнища розламували світобудову на пів’яблука і шість материків. Пів’яблука запеклося від жару, почервоніло й вибухнуло сонцем у грудях. Від того вибуху на зеленому небі утворилося око Бога. І побачив Він, що це – зайве, але добре. І подарував тобі кохання, яке ти заховав у найнесподіваніших місцях на небі, на землі і на віки-вічні.
***
Годинник відлічує спалахи божевілля у місцевої зозулі. Сизоперо починається день. Сонце запитує, скільки часу на розмову. Зозуля мовчки викладає рекламні проспекти, презентаційні диски і пробник з ароматами повітря, вікон і твоєї шиї. І зачинає кувати. Кумкають жабки її телефонів, повзуть равлики її листів, а сонце плаче росою, а ніч не починається. І побачив Бог, що це не добре і не погано, а зайве. Розсердився і закидав зозулю спамом від янголів.
***
Ліхтарник випив третю пляшку французького бульвару, закрутив навколо шиї гепарда хустку із тигровим візерунком, спалив рукопис, де було записано розмову із Малим принцом, і перетворився на Скрипаля на даху. І побачив Екзюпері, що це не погано, але й не добре. І засвітив скрипалю в око. А Бог обох розвіяв по чотирикутному раю на всі дев’ять боків.
***
Повітряна кулька ніколи не їла ананасів. Так само вона не куштувала бананів, картоплі і зелених помідорів. Тому кулька не розуміла вегетаріанців і надималася перед ними, але водночас постійно виривалася з рук хлопця, який їв хот-доги.
І побачив Бог, що це фаст-фуд. І зробив висновки.
***
У божевільного кролика зламався касовий апарат. Тоді він став барабанити, і йому подарували дарбуку. Бузкова гілочка записала кінцевий результат апостольських діянь і звела дебет із кредитом.
Тоді Бог засміявся, а вулкан прокинувся, щоб зупинити наступний авіарейс із грішницями.
***
Паприка хотіла схуднути і їла тільки повітря. Від того вона втратила м’якість стегон і набула гостроти. Бог вмочив палець і сказав, що це не добре, не погано, а червоний перець.
***
Цвіркун зацокотів намальованим віялом, схопив обома пальцями горішок і розколов його. І витікла звідти ріка і принесла кожній парі по фарі. І запалили вони їх. І побачив Бог, що стало світло. І назвав це Днем автомобіліста.
***
Котилася торба з високого горба і викотилася на трасу Харків-Київ. Розгубилася і вклала по зернятку в кожну ямку. І вистрибнуло колосся під колеса. І побачив прокурор, що це недобре. І пішов працювати до ДАІ. І це було погано. А Бог сказав, що це не його торба була.
***
Засмага лягла на спину і заснула. Прокидається – а її у річку засунули. Вона застудилася і сховалася у кишеню до Червоної Шапочки. І побачила це бабуся, насварила і наказала залишити там, де взяла. А Вовк почув це і став директором солярію. І побачив це Бог і сказав, що у казки не вірить.
***
У мурахи було дванадцять кришталиків цукру. Він шукав ще п’ять, щоб спитати у школярів, скільки стане. І його автобус переїхав. Бог заплакав і сказав, що це смерть в ім’я науки.
***
Восьминіг писав листи на лататті і надсилав до Латвії. Там їх отримували сонечка, перекладали, але не знаходили жодної пропозиції одружитися. А їм хотілося. Бог подумав, що це нормальне бажання і подарував їм соняшник.
***
Бог прочитав хмари на небі, засміявся, прокреслив білу смугу літаком і сказав: а тепер ходіть по ній, коли захочете знати правду. І був день, і була ніч. І було це добре.

2010




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-06-20 22:21:31
Переглядів сторінки твору 2101
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.680 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.646 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.809
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.04.13 11:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гольдін (Л.П./М.К.) [ 2010-10-12 20:26:14 ]
В цьому місті, де таке розлоге "Шо!", де так мало українського, що живе нишком, добре пишеться. Певне, прозові речі ( по суті поезію) збирали на одних і тих самим тротуарах.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Рибка (М.К./М.К.) [ 2010-10-28 19:37:11 ]
цей текстик я збирала під тротуаром - у нашій книгарні на килимку)))

щоправдв, ми якось так собі змудрили, що частіше чуємо "що", ніж "шо")))

дякую за увагу)