До речі, Дон Жуан програв парі - бо ні одна йому не піддалася, і був покараний за це жорстоко. Хоча, якщо по-правді, то в парі умовах і був закладений ось той нажим, не характерний зовсім Дон Жуану. Принаймні щодо дам він так не діяв. І справді виграти він мав багато, натомість стільки ж і програв.
Магічні штучки. Він нині тільки безтілесий дух, який полинув вслід за Маньєристом, аби при ньому бути зброєносцем, невидимим, звичайно, але чутним.
Цікаво те, що духи мають силу, і форму сутності уміло зберігають, та ось душі і пам'яті не мають. Як виглядатиме таке?
А ще питання, хто з ним зробив таке - він серед нас?

А ще мене вразив Зеньо! В потрібний момент так різко змінитися, і зачарувати одну з наяд, і наповнити свою ніч блаженством... Молодець?
Навіть вірші високим стилем, прийнятним вушкам ніжним, говорив!

Зеньо навпаки - все пам'ятатиме. Та й думаю, що Жуан усе пригадає, коли поверне собі тілесність.
Але що запитувати мене, коли тут такий Маг біля вас - Майстер.

Хоча потрібно дочекатися, коли він вийде від Наяди Осені, і спробувати йому сподобатися (без надмірних вихилясів), тоді він щедрий...

Привіт компанії!
Палаюче світило розплавило той світ, який ви знали, а тут нічого, можна жити. :)
І вище носики - тоді, можливо, хтось узрить і Дон Жуана, бо дух його мені надокучає, а так надокучатиме і вам, хоча, навряд чи ви побачите його, та хто талановитіший - почує. :)

За що його покарано - цікаво.
У нього я запитував, але, здається він не пам'ятає...

Як муха десь над головою парить :)