ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Костянтин Ватульов
2026.06.01 19:27
Полюбляю зелене оточення,
Особливо під промені вранішні.
І удосталь росою намочений,
Задурманений квітом акації.

Ще пройтися стежками охайними
Водночас і тужливо, і радісно,
Де жбурляють промінчики барвами

хома дідим
2026.06.01 17:35
в житті холоднім і похмурім
чогось хотів кудись-там біг
за снами уві снах моїх
і в церкві тільки та премудрість
мене оточували мури
на цім лазурнім небодні
цикуту радили мені
а в перлах порпалися кури

Ольга Олеандра
2026.06.01 15:25
У кожній з нас є Щось позалюдське.
У кожному. Без винятків. Й неясно
це Щось несимпатичне і жаске
чи неповторно самобутнє і прекрасне?

Воно у нас танцює? Чи лежить
заховане, зарите якнайглибше?
Не через цю відчуженість сюрчить

Федір Паламар
2026.06.01 14:41
В ім’я вищого Життя, нехай буде прославлене горнє Світло! Блиском укрився я, і Світло засяяло світ. Утри стали поодаль і змовлялися проти мене. (…) Муж, який скинув мене зі свого місця на землю (…) ти знищиш їх (…) Не руйнуй творіння Утр і не проганяй

Тетяна Левицька
2026.06.01 13:44
Похмурий день у крона прослизнув
і зачепився поглядом за вечір.
Готується до стомленого сну
міських кварталів тьмяна порожнеча.

Сідаєш у намолене таксі,
мене лишивши на бруківці літа.
І наостанок зойкає шассі

Сергій Губерначук
2026.06.01 13:35
…Творчість – Така, як Ти!
Як, Ти?

18 жовтня 1999 р., Київ

Ігор Шоха
2026.06.01 13:01
Весна минає. Літо на порозі.
Немає миру, бо іде війна.
Жене людей додому чужина.
Дай, Боже, не почити у дорозі
міграції поезії у прозі
лихого житія. Душа одна.

ІІ

Борис Костиря
2026.06.01 12:10
Прийшов мороз такий справдешній,
Хитнув підвалини старі.
Сховалась думка у черешні,
Сховалась мова у землі.
У теплім краю журавлі
В піснях оспівують прийдешнє.

Мороз величною ходою

Юрко Бужанин
2026.06.01 11:29
Зелена матова тарілка
пахла метеоритами і космічним пилом
Його несли під руки два сірих гуманоїди
обережно як перше видання класика
Він гикав у невагомости
і думав про невиплачений гонорар

Землянине ми прийшли забрати твій розум

Вячеслав Руденко
2026.06.01 11:04
… засинає полуниця -
наді мною Око дня -
може липень забарився
степом в пошуках коня,

чи затримався в долонях,
запашного полину,
підхопивши пил на скроні,

Світлана Пирогова
2026.06.01 09:36
Срібляста річка котить тихі води
Між берегів, замаяних в зело.
Життя до річки Кодими текло,
Шукаючи притулку і свободи.

Тут дзеркалом стає сама природа,
Схиливши верб зажурене чоло.
Срібляста річка котить тихі води

Віктор Кучерук
2026.06.01 06:13
Пожухле листя під ногами
Тривожно й лячно шарудить,
Уперто здійснюючи намір -
Моїх думок порвати нить.
Шурхоче мляво, однотонно,
Щоб міркувань утратив суть, -
І вже вони плетуться сонно,
Уже мені їх не збагнуть...

Володимир Бойко
2026.06.01 00:29
Бліда міль за токсичністю переважає навіть бліду поганку. Хворому на всю голову і всієї землі буде замало. «Братья» лізуть без упину – як не з любов’ю, то з ракетами. В українській політичній історії відцентрові сили переважали доцентрові. Кол

Артур Курдіновський
2026.05.31 19:17
Чи наснилось, чи ні... Вже заплутався. Не пам'ятаю...
А можливо, це просто уламок мого вітража.
Розквітала, мов літо, моя відігріта душа
У зеленій мелодії, ніжно-липневім розмаї.

Я заплющую очі та чую журу водограю,
Чиста зелень мелодії сірість мо

С М
2026.05.31 15:20
Розмови на вулиці, майже сімейні
Є сподівання і на тебе погляди
Кожен зустрічний бажає знайомитись
Навіть із друзями почуваєшся не тим

Джонні – новенький в містечкові нашому
Всякому цікавий, тобі дають шанс

Євген Федчук
2026.05.31 15:03
Як Сталін партійну «опозицію» подолав.

Хто учився при Союзі, здобував освіту,
Пам’ятає, що у вузах доводилось вчити.
І марксизми, й атеїзми без кінця зубрили,
Та й історію партійну, безумовно вчили.
Бо ж без того професію ми не здобували,
Як не з
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

всеволод паталаха
2026.04.09

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Пекун Олексій
2025.04.24

С М
2025.01.25

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Артур Курдіновський
2023.12.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галантний Маньєрист / Поеми

 Наш Декамерон

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-07-26 20:33:49
Переглядів сторінки твору 286817
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.154 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.149 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ФЕНТЕЗІ
ЩОДЕННИК
СУЧАСНЕ
РОМАН У ВІРШАХ
Еротична проза
Автор востаннє на сайті 2026.05.24 12:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-08 13:42:34 ]
Ваш голос, Донно, чистий і блаженства
наповнений без краю - відчуття
таке, що я його торкався вже,
можливо пив, тепер уже не знаю,
я звідси бачу як зсередини, це важко,
мені було б достатньо тільки тіла!..
Немає ради, ех, гайну на хмарку,
можливо там зустріну щось,
на себе схоже, краще жінку...

До зустрічі, печалі королево!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-08 13:48:21 ]
до зустрічі,
мій безтілесний друже :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-08 13:37:31 ]
О не зважай на голос за спиною,
така його покара, Донно Мріє! Хоча цей голос - голос Дон Жуана, цього немало навіть у часи, коли не зможе він красуню обійняти.

Ти кажеш Майстер тут? Я чув про те,
що вміють Вищі одночасно бути у декількох місцях - ділити сутність, схилю своє коліно перед ним, якщо побачу. Кажете Наяда з ним, були чутки, та я їх до кінця не слухав...

А ще хто тут - яСона знаю, Зеня теж, а Рудокосу Кралю - ні, напевно німфа вдягнулася, але заради кого? Вони далеко не такі простачки, як видається - ззовні повні блиску, але їх наміри стають тоді відомі, коли вже пізно, часто - надто пізно.
А ще я бачив з вежі козака, який причалював свій невеликий човен, здається він тримав в руці й бандуру. То значить - характерник, чи сліпий.
Але сліпі не переплинуть моря. :)

А ще сказали ви мені, що милий вам. Я думав, після тих вогнів, які мене учора гартували - нічого не залишилось живого. Та відчуваю зараз як повза крізь ті каміння, спритний корінець, пускає паросль, ось уже і кущик, усміхнений бутонами квіток. Так чудернацько це!
Скажіть іще щось...
Я благаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-08 13:44:00 ]
Сказати ще... до мене вже сказали :)

Вы столь забывчивы, сколь незабвенны .
- Ах, Вы похожи на улыбку Вашу! -
Сказать еще? - Златого утра краше!
Сказать еще? - Один во всей вселенной!
Самой Любви младой военнопленный,
Рукой Челлини ваянная чаша.

Друг, разрешите мне на лад старинный
Сказать любовь, нежнейшую на свете.
Я Вас люблю. - В камине воет ветер.
Облокотясь - уставясь в жар каминный -
Я Вас люблю. Моя любовь невинна.
Я говорю, как маленькие дети.

Друг! Все пройдет! Виски в ладонях сжаты,
Жизнь разожмет! - Младой военнопленный,
Любовь отпустит вас, но - вдохновенный -
Всем пророкочет голос мой крылатый -
О том, что жили на земле когда - то
Вы - столь забывчивый, сколь незабвенный !
(с)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-08 14:06:41 ]
Марина?!! Так! Я пригадав це! Я
згадав і вас! О Мріє, частку ночі
до поцілунків... Вибачте мене,
мене випалювали всі ті дні нещадно,
як сталь випалюють і б'ють щоразу знову,
допоки не виходить дивне лезо...

Таке трапляється, дорогу цю
мені обрала доля, о пробачте,
якщо я вам несу звучання муки!

Дозвольте руку поцілую, доторкнутись
дозвольте до волосся запашного,
до шиї... Лезо, дужі ковалі,
моя душа здається вибухає,
напевно я втомився, стільки днів
не спав... То значить Ви були тією,
яку востаннє я кохав! Пробачте!!!
Я нині тільки трохи інший, та
учитися любити доведеться знову... :(

Солодка мука, вчитися у вас,
здогадуючись про минулу розкіш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-08 14:26:46 ]
за що ж "пробачте"? за години щастя?
за почуття безмежжя і безсмертя?
вони найкращими були в житті моєму...

а потім ви пішли... таке буває.
кохання-звичка - гірше, ніж ніщо.
але, мабуть, і це не випадково.

у мене сто причин було на те,
щоб вас зненавидити.
та жодної - щоб розлюбити.

тепер нам другий шанс дали всесвишні.
ми з вами тут. чого бажати ще?
хіба що ночі :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-08 14:31:57 ]
Мені здається - я уже в обіймах ночі,
я опускаюсь перед вами на коліна, і засинаю...
Дивні сновидіння уже кружляють наді мною, Боже...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-08 14:35:57 ]
ей, обережно! сновідіння ці
доводять інколи до божевілля, милий :)
втім, розкажіть, що бачите у них?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-08 15:11:42 ]
Прекрасний день, не правда, Мріє?! Бачу, ви тут із лицарем посеред квітів,
чудове місце, я скажу вам чесно, коли я був таким, як ви і він, проводив на оцьому лузі стільки часу, що кожна квітка тут мій дальній родич. :)

Не розсмішив?
Чого переживати?!
Ваш лицар виспиться, прийде до тями!..

До речі, вас шукати тут порадив Майстер,
він вийшов нині від Наяди і узявся за всілякі дивні справи.
Оце й мені велів сюди прийти, і лицаря до келії забрати, - негоже, каже, Дамі день і ніч біля узлісся провести... Я згоден! Бо нині хто лише не швендяє лісами...

Гей слуги, підіймайте хлопа, - Мріє, прошу вас, випустіть його з обіймів...
Якщо бажаєте, я вам залишу ключ від келії, де спатиме Галантний.
А скільки спатиме він - невідомо.
Я пам"ятаю, що в минулий раз він спав дві ночі і два дні, такі ось справи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-08 15:24:19 ]
дві ночі і два дні? оце так втома...
ну, що ж, йому зручніше буде в ліжку,
ніж тут, хоч і у мене на колінах :)

гаразд, тільки ключі мені віддайте.
я навіщатиму його, доки він спить.

а що ж мені робити весь цей час?
куди всі порозбіглися із замку?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-08 15:50:30 ]
Тоді ходімо...
Добре - недалеко!

А ось ключі, можливо цього разу тільки день і ніч проспить, але не менше.

А наші гості теж, здається сплять, та за годину-другу буде людно.
Коли всю ніч не спати, то півдня не так вже і багато, як для сну... :)

До речі, ви змарніли, може теж вам подрімати трохи не завадить, то в келії і друге ліжко є...

У лицаря це особливий сон, до нього можна випадково доторкнутись, та спати поруч надто небезпечно, - на ранок встанете - а все забули, такі дива, і це уже траплялось!
А потім що мені із цим робити, життя почнеться ледь не від початку...

Ось вам і келія - цілком пристойна...

На більшім ложі лицаря кладіть, - давайте, роздягайте, догола!..

А менше ліжко ваше, хоч, по-правді. у вашій вежі вам було б зручніше, та виберете, де вам буде краще.

Цілую ручку, і до ваших послуг!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-08 16:01:05 ]
о, ні, забути все! це неможливо!
до нього я лише губами доторкнуся,
щоб сновідіння радісні були.
хоча спокуса надто завелика...

спасибі вам, Ви лагідний і чемний,
і з Вами я в безпеці почуваюсь,
хоч розумію - не простий господар
в руках своїх тримає всі події :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-08 16:19:59 ]
Усе складніше і простіше, Мріє. Тут одного Господаря немає.
Як у житті. Лише життя тут інше, - не кожен повертається в минуле... Та ще й майбутнє часто неймовірне, а часто і нудота незносима...
Але про це пізніше - як розбудять вас веселощі нестримні - визирайте, і веселіться, доки молоді.
Бо потім доведеться вибирати...

Приємних снів.

Гей, хлопці, нині смажимо ягня у животі бика, несіть дрова, щоб до вечері встигли!...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-08 20:19:10 ]
Поки Ви носите дрова і розпалюєте славне лицарське вогнище, дозвольте, щоб робота ішла веселіше, Вам заспівати пісню про ту, кору я мрію:

Глянеш ніжно – і розтане сніг,
Усміхнешся – сонечко засяє,
І голублять промені ясні
Проліски кохання в світлім гаю.

З губ твоїх цілющої води
Я нап`юся, мов з берези – соку,
Стану, наче легінь молодий,
Наче птах, полину в даль високу.

Подих твій ласкавий надихне
Сотворити крилами поему
Щастя легко на папір зітхне:
«Ти – весна, весна в житті моєму!»

Ну як вам, панове і дами, чи пісня до душі? А, може бачили ту, про котру мрію?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-08 20:21:19 ]
Хоч в мріях би побачить ту наяду,
Котрій співати хочу серенаду!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-08 20:31:28 ]
Чи ви не той - з бандурою - козак,
якого наш господар вдень помітив?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-08 21:08:22 ]
Невже це Ви? Тремчу, як той метелик,
Що ось на світло Ваше прилетів.

Хоч лицарю до лиця - тремтіти,
Уперше це зо мною...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-08 21:14:01 ]
Ви, певно, з кимось сплутали мене,
ми незнайомі з вами, та й лиця мого
не бачите, бо ви отам - внизу,
а я тут - нагорі, через віконце келії вас бачу :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-08 21:10:38 ]
Даруйте, мав сказать - не до лиця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-08-08 21:19:40 ]
/убік/ Музограй! О боги! Які ж оті чоловіки характарні і передбачувані... Усе вирішує бренд, а наївні музи знайдуться завжди :)


1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   43   Переглянути все