ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.02.27 06:11
Шум старої яворини,
В тиші зоряних ночей, -
То вповільнено прилине,
То прискорено втече.
Звук, послаблений роками,
Чуйне серце не мина, -
Ходить досі поміж нами
Почуттів палких луна...

Володимир Бойко
2026.02.27 00:26
Всі імперії трималися на війнах, але всі імперії врешті пішли туди, звідки прийшли. Окрім однієї. Якби всі народи заходились повертати все, що колись комусь належало протягом тисячоліть, історія людства скінчилась би швидко і назавжди. Фальсифікації

Ігор Терен
2026.02.26 22:19
А Україна жирний пиріжок
і кожному смакує укусити
хоч би кусок
у жадібний роток,
гамуючи звірячі апетити.

***
А ми поперек горла глитаям

С М
2026.02.26 20:53
одягнись зі смаком
ідучи до танцю
лети ковзаючи
із трепетом літака
ув алмази плечей
усади троянди
швидкі авто і
люди ніби у снах

Володимир Невесенко
2026.02.26 20:38
Місто щулиться, мов шкарбан ,
в мряці киснуть пусті двори,
а у лузі такий туман –
не продивишся, як не зри.

Тане простір – за п’яддю п’ядь,
мла звисає рядном до ніг.
Ніби в засвіти – в непроглядь

Юрій Гундарів
2026.02.26 20:04
Відійшов у небуття видатний український диригент, який лише кілька місяців не дожив до свого 90-ліття…

До речі, не лише диригент, а й письменник, поет, режисер, скрипаль, композитор,
викладач і навіть філософ. Про його музичні проекти, книги й афориз

Євген Федчук
2026.02.26 19:17
Сидять старі на осонні, кістки свої гріють.
Про те, про се розмовляють, про молодість мріють,
Коли ще було в них сили весь день працювати,
І до ранку до самого потім танцювати.
Сидять, курять самокрутки, мирно розмовляють,
Коли тут повз них Секлета –

Сергій Губерначук
2026.02.26 17:52
Я вигляну з віконечка –
маленька замальовочка!
Не там, а тут
увесь наш театральний інститут
розсівся в рамки портретів
відомих акторів і пасивних поетів.
Що вже тут їм викривати,
коли вже видно й так,

Юрій Гундарів
2026.02.26 12:22
У перші дні листопада минулого року я опублікував на ПМ вірш «Гекзаметр гніву», на який отримав від літератора, який (чи яка) виступає під іменем Пиріжкарня Асорті, доволі розлогу рецензію такого змісту: «Що бачить читач, який натрапив на публікацію

Микола Дудар
2026.02.26 11:49
Звучали в голосі на Почет
Сім нот на пагорбі,
на біс…
І щось було від них пророче
Бо саме так рождають Свість…
Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча
Навік зріднилися… Війна.
І тут прийшла потвора суча —

Борис Костиря
2026.02.26 11:47
Літо не відчувається,
як свято без музики,
мов танець німих тіней.
Де буйство плоті
і бризки шампанського?
Коли прийде
справжнє літо?
Коли відбудеться

Світлана Пирогова
2026.02.26 09:38
Вчетверте лютий дихає вогнем,
І пам'ять б'є у скроні, наче дзвони.
Ми кожен ранок починаєм днем,
Де вгризлось лихо, дим і бастіони.

Чотири роки...Скільки в них життів?
Розмов людей, обірваних на слові.
Ми стали старші за своїх батьків

Тетяна Левицька
2026.02.26 09:12
Панічні атаки уже пережиті —
В метро не шукаємо більш порятунку.
Коли деспот спалює сонячне жито
Звикаєш до спазм у порожньому шлунку.

До холоду в домі та мін на порозі,
Прокльонів, матюччя ганебної ролі.
До стигм на хресті, наркотичної дози

Віктор Кучерук
2026.02.26 06:09
Старанно сповите туманом,
Світання дрімає в саду, -
Росою зволожені зрана,
Дерева на сонечко ждуть.
Чекають на подуви вітру,
На світлих годин прибуття,
Мов я на кінець лихоліття
І розквіт нового життя.

Ірина Вовк
2026.02.25 18:41
ХОР ВОЇНІВ СВІТЛА:
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине

Артур Курдіновський
2026.02.25 18:23
Дратує душу тліюче багаття,
Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!

Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Пекун Олексій
2025.04.24

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Артур Курдіновський
2023.12.07

Зоя Бідило
2023.02.18

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галантний Маньєрист / Поеми

 Наш Декамерон

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-07-26 20:33:49
Переглядів сторінки твору 277719
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.147 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.142 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ФЕНТЕЗІ
ЩОДЕННИК
СУЧАСНЕ
РОМАН У ВІРШАХ
Еротична проза
Автор востаннє на сайті 2026.01.02 14:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-08 13:42:34 ]
Ваш голос, Донно, чистий і блаженства
наповнений без краю - відчуття
таке, що я його торкався вже,
можливо пив, тепер уже не знаю,
я звідси бачу як зсередини, це важко,
мені було б достатньо тільки тіла!..
Немає ради, ех, гайну на хмарку,
можливо там зустріну щось,
на себе схоже, краще жінку...

До зустрічі, печалі королево!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-08 13:48:21 ]
до зустрічі,
мій безтілесний друже :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-08 13:37:31 ]
О не зважай на голос за спиною,
така його покара, Донно Мріє! Хоча цей голос - голос Дон Жуана, цього немало навіть у часи, коли не зможе він красуню обійняти.

Ти кажеш Майстер тут? Я чув про те,
що вміють Вищі одночасно бути у декількох місцях - ділити сутність, схилю своє коліно перед ним, якщо побачу. Кажете Наяда з ним, були чутки, та я їх до кінця не слухав...

А ще хто тут - яСона знаю, Зеня теж, а Рудокосу Кралю - ні, напевно німфа вдягнулася, але заради кого? Вони далеко не такі простачки, як видається - ззовні повні блиску, але їх наміри стають тоді відомі, коли вже пізно, часто - надто пізно.
А ще я бачив з вежі козака, який причалював свій невеликий човен, здається він тримав в руці й бандуру. То значить - характерник, чи сліпий.
Але сліпі не переплинуть моря. :)

А ще сказали ви мені, що милий вам. Я думав, після тих вогнів, які мене учора гартували - нічого не залишилось живого. Та відчуваю зараз як повза крізь ті каміння, спритний корінець, пускає паросль, ось уже і кущик, усміхнений бутонами квіток. Так чудернацько це!
Скажіть іще щось...
Я благаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-08 13:44:00 ]
Сказати ще... до мене вже сказали :)

Вы столь забывчивы, сколь незабвенны .
- Ах, Вы похожи на улыбку Вашу! -
Сказать еще? - Златого утра краше!
Сказать еще? - Один во всей вселенной!
Самой Любви младой военнопленный,
Рукой Челлини ваянная чаша.

Друг, разрешите мне на лад старинный
Сказать любовь, нежнейшую на свете.
Я Вас люблю. - В камине воет ветер.
Облокотясь - уставясь в жар каминный -
Я Вас люблю. Моя любовь невинна.
Я говорю, как маленькие дети.

Друг! Все пройдет! Виски в ладонях сжаты,
Жизнь разожмет! - Младой военнопленный,
Любовь отпустит вас, но - вдохновенный -
Всем пророкочет голос мой крылатый -
О том, что жили на земле когда - то
Вы - столь забывчивый, сколь незабвенный !
(с)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-08 14:06:41 ]
Марина?!! Так! Я пригадав це! Я
згадав і вас! О Мріє, частку ночі
до поцілунків... Вибачте мене,
мене випалювали всі ті дні нещадно,
як сталь випалюють і б'ють щоразу знову,
допоки не виходить дивне лезо...

Таке трапляється, дорогу цю
мені обрала доля, о пробачте,
якщо я вам несу звучання муки!

Дозвольте руку поцілую, доторкнутись
дозвольте до волосся запашного,
до шиї... Лезо, дужі ковалі,
моя душа здається вибухає,
напевно я втомився, стільки днів
не спав... То значить Ви були тією,
яку востаннє я кохав! Пробачте!!!
Я нині тільки трохи інший, та
учитися любити доведеться знову... :(

Солодка мука, вчитися у вас,
здогадуючись про минулу розкіш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-08 14:26:46 ]
за що ж "пробачте"? за години щастя?
за почуття безмежжя і безсмертя?
вони найкращими були в житті моєму...

а потім ви пішли... таке буває.
кохання-звичка - гірше, ніж ніщо.
але, мабуть, і це не випадково.

у мене сто причин було на те,
щоб вас зненавидити.
та жодної - щоб розлюбити.

тепер нам другий шанс дали всесвишні.
ми з вами тут. чого бажати ще?
хіба що ночі :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-08 14:31:57 ]
Мені здається - я уже в обіймах ночі,
я опускаюсь перед вами на коліна, і засинаю...
Дивні сновидіння уже кружляють наді мною, Боже...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-08 14:35:57 ]
ей, обережно! сновідіння ці
доводять інколи до божевілля, милий :)
втім, розкажіть, що бачите у них?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-08 15:11:42 ]
Прекрасний день, не правда, Мріє?! Бачу, ви тут із лицарем посеред квітів,
чудове місце, я скажу вам чесно, коли я був таким, як ви і він, проводив на оцьому лузі стільки часу, що кожна квітка тут мій дальній родич. :)

Не розсмішив?
Чого переживати?!
Ваш лицар виспиться, прийде до тями!..

До речі, вас шукати тут порадив Майстер,
він вийшов нині від Наяди і узявся за всілякі дивні справи.
Оце й мені велів сюди прийти, і лицаря до келії забрати, - негоже, каже, Дамі день і ніч біля узлісся провести... Я згоден! Бо нині хто лише не швендяє лісами...

Гей слуги, підіймайте хлопа, - Мріє, прошу вас, випустіть його з обіймів...
Якщо бажаєте, я вам залишу ключ від келії, де спатиме Галантний.
А скільки спатиме він - невідомо.
Я пам"ятаю, що в минулий раз він спав дві ночі і два дні, такі ось справи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-08 15:24:19 ]
дві ночі і два дні? оце так втома...
ну, що ж, йому зручніше буде в ліжку,
ніж тут, хоч і у мене на колінах :)

гаразд, тільки ключі мені віддайте.
я навіщатиму його, доки він спить.

а що ж мені робити весь цей час?
куди всі порозбіглися із замку?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-08 15:50:30 ]
Тоді ходімо...
Добре - недалеко!

А ось ключі, можливо цього разу тільки день і ніч проспить, але не менше.

А наші гості теж, здається сплять, та за годину-другу буде людно.
Коли всю ніч не спати, то півдня не так вже і багато, як для сну... :)

До речі, ви змарніли, може теж вам подрімати трохи не завадить, то в келії і друге ліжко є...

У лицаря це особливий сон, до нього можна випадково доторкнутись, та спати поруч надто небезпечно, - на ранок встанете - а все забули, такі дива, і це уже траплялось!
А потім що мені із цим робити, життя почнеться ледь не від початку...

Ось вам і келія - цілком пристойна...

На більшім ложі лицаря кладіть, - давайте, роздягайте, догола!..

А менше ліжко ваше, хоч, по-правді. у вашій вежі вам було б зручніше, та виберете, де вам буде краще.

Цілую ручку, і до ваших послуг!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-08 16:01:05 ]
о, ні, забути все! це неможливо!
до нього я лише губами доторкнуся,
щоб сновідіння радісні були.
хоча спокуса надто завелика...

спасибі вам, Ви лагідний і чемний,
і з Вами я в безпеці почуваюсь,
хоч розумію - не простий господар
в руках своїх тримає всі події :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-08 16:19:59 ]
Усе складніше і простіше, Мріє. Тут одного Господаря немає.
Як у житті. Лише життя тут інше, - не кожен повертається в минуле... Та ще й майбутнє часто неймовірне, а часто і нудота незносима...
Але про це пізніше - як розбудять вас веселощі нестримні - визирайте, і веселіться, доки молоді.
Бо потім доведеться вибирати...

Приємних снів.

Гей, хлопці, нині смажимо ягня у животі бика, несіть дрова, щоб до вечері встигли!...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-08 20:19:10 ]
Поки Ви носите дрова і розпалюєте славне лицарське вогнище, дозвольте, щоб робота ішла веселіше, Вам заспівати пісню про ту, кору я мрію:

Глянеш ніжно – і розтане сніг,
Усміхнешся – сонечко засяє,
І голублять промені ясні
Проліски кохання в світлім гаю.

З губ твоїх цілющої води
Я нап`юся, мов з берези – соку,
Стану, наче легінь молодий,
Наче птах, полину в даль високу.

Подих твій ласкавий надихне
Сотворити крилами поему
Щастя легко на папір зітхне:
«Ти – весна, весна в житті моєму!»

Ну як вам, панове і дами, чи пісня до душі? А, може бачили ту, про котру мрію?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-08 20:21:19 ]
Хоч в мріях би побачить ту наяду,
Котрій співати хочу серенаду!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-08 20:31:28 ]
Чи ви не той - з бандурою - козак,
якого наш господар вдень помітив?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-08 21:08:22 ]
Невже це Ви? Тремчу, як той метелик,
Що ось на світло Ваше прилетів.

Хоч лицарю до лиця - тремтіти,
Уперше це зо мною...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-08 21:14:01 ]
Ви, певно, з кимось сплутали мене,
ми незнайомі з вами, та й лиця мого
не бачите, бо ви отам - внизу,
а я тут - нагорі, через віконце келії вас бачу :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-08 21:10:38 ]
Даруйте, мав сказать - не до лиця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-08-08 21:19:40 ]
/убік/ Музограй! О боги! Які ж оті чоловіки характарні і передбачувані... Усе вирішує бренд, а наївні музи знайдуться завжди :)


1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   43   Переглянути все