ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.02.27 06:11
* * *
Шум старої яворини,
В тиші зоряних ночей, -
То вповільнено прилине,
То прискорено втече.
Звук, послаблений роками,
Чуйне серце не мина, -
Ходить досі поміж нами
Почуттів палких луна...

Володимир Бойко
2026.02.27 00:26
Довколаполітичні думки
Всі імперії трималися на війнах, але всі імперії врешті пішли туди, звідки прийшли. Окрім однієї. Якби всі народи заходились повертати все, що колись комусь належало протягом тисячоліть, історія людства скінчилась би швидко і назавжди. Фальсифікації

Ігор Терен
2026.02.26 22:19
Меню гіркої правди
А Україна жирний пиріжок
і кожному смакує укусити
хоч би кусок
у жадібний роток,
гамуючи звірячі апетити.

***
А ми поперек горла глитаям

С М
2026.02.26 20:53
Марсіанський танцзал (T. Rex)
одягнись зі смаком
ідучи до танцю
лети ковзаючи
із трепетом літака
ув алмази плечей
усади троянди
швидкі авто і
люди ніби у снах

Володимир Невесенко
2026.02.26 20:38
Туман
Місто щулиться, мов шкарбан ,
в мряці киснуть пусті двори,
а у лузі такий туман –
не продивишся, як не зри.

Тане простір – за п’яддю п’ядь,
мла звисає рядном до ніг.
Ніби в засвіти – в непроглядь

Юрій Гундарів
2026.02.26 20:04
Пам‘яті Романа Кофмана
Відійшов у небуття видатний український диригент, який лише кілька місяців не дожив до свого 90-ліття…

До речі, не лише диригент, а й письменник, поет, режисер, скрипаль, композитор,
викладач і навіть філософ. Про його музичні проекти, книги й афориз

Євген Федчук
2026.02.26 19:17
Чому у жінок довге волосся
Сидять старі на осонні, кістки свої гріють.
Про те, про се розмовляють, про молодість мріють,
Коли ще було в них сили весь день працювати,
І до ранку до самого потім танцювати.
Сидять, курять самокрутки, мирно розмовляють,
Коли тут повз них Секлета –

Сергій Губерначук
2026.02.26 17:52
Маленька замальовочка
Я вигляну з віконечка –
маленька замальовочка!
Не там, а тут
увесь наш театральний інститут
розсівся в рамки портретів
відомих акторів і пасивних поетів.
Що вже тут їм викривати,
коли вже видно й так,

Юрій Гундарів
2026.02.26 12:22
Богиня у гніві
У перші дні листопада минулого року я опублікував на ПМ вірш «Гекзаметр гніву», на який отримав від літератора, який (чи яка) виступає під іменем Пиріжкарня Асорті, доволі розлогу рецензію такого змісту: «Що бачить читач, який натрапив на публікацію

Микола Дудар
2026.02.26 11:49
***
Звучали в голосі на Почет
Сім нот на пагорбі,
на біс…
І щось було від них пророче
Бо саме так рождають Свість…
Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча
Навік зріднилися… Війна.
І тут прийшла потвора суча —

Борис Костиря
2026.02.26 11:47
* * *
Літо не відчувається,
як свято без музики,
мов танець німих тіней.
Де буйство плоті
і бризки шампанського?
Коли прийде
справжнє літо?
Коли відбудеться

Світлана Пирогова
2026.02.26 09:38
Чотири роки
Вчетверте лютий дихає вогнем,
І пам'ять б'є у скроні, наче дзвони.
Ми кожен ранок починаєм днем,
Де вгризлось лихо, дим і бастіони.

Чотири роки...Скільки в них життів?
Розмов людей, обірваних на слові.
Ми стали старші за своїх батьків

Тетяна Левицька
2026.02.26 09:12
До болю
Панічні атаки уже пережиті —
В метро не шукаємо більш порятунку.
Коли деспот спалює сонячне жито
Звикаєш до спазм у порожньому шлунку.

До холоду в домі та мін на порозі,
Прокльонів, матюччя ганебної ролі.
До стигм на хресті, наркотичної дози

Віктор Кучерук
2026.02.26 06:09
* * *
Старанно сповите туманом,
Світання дрімає в саду, -
Росою зволожені зрана,
Дерева на сонечко ждуть.
Чекають на подуви вітру,
На світлих годин прибуття,
Мов я на кінець лихоліття
І розквіт нового життя.

Ірина Вовк
2026.02.25 18:41
"СВІТЛО НЕЗЛАМНОГО ПОРОГА" (замальовка сценарію)
ХОР ВОЇНІВ СВІТЛА:
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине

Артур Курдіновський
2026.02.25 18:23
Спасибі (сонет)
Дратує душу тліюче багаття,
Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!

Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поеми):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Пекун Олексій
2025.04.24

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Артур Курдіновський
2023.12.07

Зоя Бідило
2023.02.18

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галантний Маньєрист / Поеми

 Наш Декамерон
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-07-26 20:33:49
Переглядів сторінки твору 277714
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.147 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.142 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ФЕНТЕЗІ
ЩОДЕННИК
СУЧАСНЕ
РОМАН У ВІРШАХ
Еротична проза
Автор востаннє на сайті 2026.01.02 14:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-08 21:22:34 ]
Волосся пишне з пліч вона одкине -
Щоб я побачив шию лебедину
Й очей предивних поблиск вогняний
Весь лик Божестенний і неземний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-08 21:28:45 ]
(Сам до себе)
Вже спина вся у дротиках моя
Немов їжак, прийшов у замок я,
Та я на біль у спині не зважаю,
Про ту, що там, під небом, я співаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-08-08 21:30:50 ]
Але у співах ти і справді вправний!
А хто ж бо це зробив із тебе їжачка?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-08 21:31:34 ]
(Дещо приземлено)
Сказав би й рудокосій комплімент:
"Подумаймо про бренді, а не бренд".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-08-08 21:32:32 ]
образився... я ж назагал - про всіх...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-08-08 21:39:36 ]
...ми розійшлися ледве що зустрівшись,
Ми розпрощались зразу - без вітання.
Залишились, як спомин, твої вірші,
Та у моїй дущі щемкі зітхання...
А, може, глянеш на мене і без бренді? Чи ти боїшся смілих і самодостатніх? Тих, що мають власну думку?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-08 21:33:48 ]
Із мене їжака зробили ваші кпини,
Жорсткі щось стали наші музи нині.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-08-08 21:41:39 ]
Та ж я не муза, а Суккуба...тож мушу бути трохи вамп. Отаке у мене призначення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-08 21:38:50 ]
Образився, ну що Ви, лицарю словесна гра,
З жінками, мов цілунок комара.

Ходім до вогнища, бо вітер свище,
Вже час і познайомиися ближче.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-08-08 21:51:08 ]
А ти розповіси, як бив чудовиськ, рятуючи красунь голубої крові? Я навіть не буду кепкувати... навіть повірю :)
О Ланселоте! А ти гарненький! Хоч і набурмосений :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-08 21:49:24 ]
Я гляну на Вас, даю слово, але спершу гукну Мрії, може вона ще зверху прислухається до нашої розмови:
(гукає угору, до Мрії):
На Вас прийшов я глянуть, о повірте,
І бачу - створені Ви не для флірту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-08 22:00:44 ]
а ви здогадливий, співучий Ланселоте :)
мабуть, далека ваша подорож була,
і все для того, щоби глянути на мене?
не варте це таких геройських дій :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-08 22:06:57 ]
Була, була з чудовиськами бійка,
Було їх не одне, та і не двійко.
Злетілись у печеру кажани,
Як птеродактилі кусалися вони,
Із-під каміння виповзали змії
І обвивали ноги молодії.
І ящірки гігантські теж сповзлись
І під ногами залишали слизь.
Тримав дракон красуню у полоні,
Сидів там у печері, як на троні.
Жбурляв додолу камені важкі...
О лицарські ці будні нелегкі.
Дозволь, я на секунду перервусь,
Води джерельної від спраги я нап"юсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-08-08 22:12:41 ]
Може, піднести келих вина?
З рук моїх ніжних випий до дна,
Спрагу втамуєш у горлі і в серці...
Потім продовжиш сказання про герці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-08 22:20:45 ]
Ви знаєте, о мила світла Мріє,
Я приховати захвату не смію,
Самокритичні Ви, красуне гойна,
Не сексу, ні, кохання Ви достойна.
Бо за жінок, що мали ці чесноти,
Колись в боях вмирали Ланселоти.
Не дарма, бачу, подорожував,
Для Вас історію приготував.
Я піднімусь, як буде Ваша ласка,
А ні, то Ви спустіться вже, будь ласка.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-08 22:27:15 ]
О, ні, не піднімайтесь - я вже йду,
/ось тільки кілька слів йому скажу/

/до лицаря, що спить/

Коханий, спи. Твій сон я не порушу,
відпочивай після вогню і воєн,
і хай казки тобі нашіптують чарівні
птахи і звірі, квіти-незабудки..

І музики прозорі, світлі хвилі
хай віднесуть на дивовижний острів,
він для закоханих – немов би другий рай,
там є усе і в той же час нікого,
лиш ми – такі ще юні і прекрасні,
сміємось, бешкетуємо, мов діти,
і ти, визбируючи з мого волосся
пісок вологий й краплі битих мушель,
так ніжно виціловуєш ключиці,
немов вони з гірського кришталю.
А потім кажеш мені тихо: мрія…
відтоді це і є моє ім.’я…

Лиш про одне благаю: не забудь
мене ізнову, коли сон тебе покине…

Тепер піду – чекають…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-08 22:29:29 ]
То що ж там за історія така,
розказуйте, хоробрий Ланселоте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-08 22:26:55 ]
Вина бажаю справді, о мадам,
І вип"ю стоячи й до дна за милих дам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-08-08 22:44:15 ]
О лицарю хоробрий і галантний,
я відступаю в тінь, бо бачу,
що почуття твої до Мрії чисті,
а я ж бо справедлива - хоч за це
мене й покарано, мовляв, я не справуюсь
з призначенням своїм жагу будити...
мене спочатку ввів в оману той твій бренд :)
Тож любої розмови вам бажаю і відлітаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-08 22:45:31 ]
куди ж ти, сестро?
не улітай, побудь іще із нами :)


1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   43   Переглянути все