ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Костянтин Ватульов
2026.06.01 19:27
Весна
Полюбляю зелене оточення,
Особливо під промені вранішні.
І удосталь росою намочений,
Задурманений квітом акації.

Ще пройтися стежками охайними
Водночас і тужливо, і радісно,
Де жбурляють промінчики барвами

хома дідим
2026.06.01 17:35
* 101 *
в житті холоднім і похмурім
чогось хотів кудись-там біг
за снами уві снах моїх
і в церкві тільки та премудрість
мене оточували мури
на цім лазурнім небодні
цикуту радили мені
а в перлах порпалися кури

Ольга Олеандра
2026.06.01 15:25
***
У кожній з нас є Щось позалюдське.
У кожному. Без винятків. Й неясно
це Щось несимпатичне і жаске
чи неповторно самобутнє і прекрасне?

Воно у нас танцює? Чи лежить
заховане, зарите якнайглибше?
Не через цю відчуженість сюрчить

Федір Паламар
2026.06.01 14:41
Йошамін
В ім’я вищого Життя, нехай буде прославлене горнє Світло! Блиском укрився я, і Світло засяяло світ. Утри стали поодаль і змовлялися проти мене. (…) Муж, який скинув мене зі свого місця на землю (…) ти знищиш їх (…) Не руйнуй творіння Утр і не проганяй

Тетяна Левицька
2026.06.01 13:44
Порожнеча
Похмурий день у крона прослизнув
і зачепився поглядом за вечір.
Готується до стомленого сну
міських кварталів тьмяна порожнеча.

Сідаєш у намолене таксі,
мене лишивши на бруківці літа.
І наостанок зойкає шассі

Сергій Губерначук
2026.06.01 13:35
Творчість…
…Творчість – Така, як Ти!
Як, Ти?

18 жовтня 1999 р., Київ

Ігор Шоха
2026.06.01 13:01
Імміґрація з еміграції
Весна минає. Літо на порозі.
Немає миру, бо іде війна.
Жене людей додому чужина.
Дай, Боже, не почити у дорозі
міграції поезії у прозі
лихого житія. Душа одна.

ІІ

Борис Костиря
2026.06.01 12:10
Мороз
Прийшов мороз такий справдешній,
Хитнув підвалини старі.
Сховалась думка у черешні,
Сховалась мова у землі.
У теплім краю журавлі
В піснях оспівують прийдешнє.

Мороз величною ходою

Юрко Бужанин
2026.06.01 11:29
***
Зелена матова тарілка
пахла метеоритами і космічним пилом
Його несли під руки два сірих гуманоїди
обережно як перше видання класика
Він гикав у невагомости
і думав про невиплачений гонорар

Землянине ми прийшли забрати твій розум

Вячеслав Руденко
2026.06.01 11:04
… загубитись в лободині полуничного часу…
… засинає полуниця -
наді мною Око дня -
може липень забарився
степом в пошуках коня,

чи затримався в долонях,
запашного полину,
підхопивши пил на скроні,

Світлана Пирогова
2026.06.01 09:36
Річка Кодима (рондель)
Срібляста річка котить тихі води
Між берегів, замаяних в зело.
Життя до річки Кодими текло,
Шукаючи притулку і свободи.

Тут дзеркалом стає сама природа,
Схиливши верб зажурене чоло.
Срібляста річка котить тихі води

Віктор Кучерук
2026.06.01 06:13
* * *
Пожухле листя під ногами
Тривожно й лячно шарудить,
Уперто здійснюючи намір -
Моїх думок порвати нить.
Шурхоче мляво, однотонно,
Щоб міркувань утратив суть, -
І вже вони плетуться сонно,
Уже мені їх не збагнуть...

Володимир Бойко
2026.06.01 00:29
Нетривіальні думки – 9
Бліда міль за токсичністю переважає навіть бліду поганку. Хворому на всю голову і всієї землі буде замало. «Братья» лізуть без упину – як не з любов’ю, то з ракетами. В українській політичній історії відцентрові сили переважали доцентрові. Кол

Артур Курдіновський
2026.05.31 19:17
Зелена мелодія (мале коло ронделів)
Чи наснилось, чи ні... Вже заплутався. Не пам'ятаю...
А можливо, це просто уламок мого вітража.
Розквітала, мов літо, моя відігріта душа
У зеленій мелодії, ніжно-липневім розмаї.

Я заплющую очі та чую журу водограю,
Чиста зелень мелодії сірість мо

С М
2026.05.31 15:20
Новенький в містечкові (Eagles)
Розмови на вулиці, майже сімейні
Є сподівання і на тебе погляди
Кожен зустрічний бажає знайомитись
Навіть із друзями почуваєшся не тим

Джонні – новенький в містечкові нашому
Всякому цікавий, тобі дають шанс

Євген Федчук
2026.05.31 15:03
Павуки в банці. Боротьба за владу в Радянському Союзі 1
Як Сталін партійну «опозицію» подолав.

Хто учився при Союзі, здобував освіту,
Пам’ятає, що у вузах доводилось вчити.
І марксизми, й атеїзми без кінця зубрили,
Та й історію партійну, безумовно вчили.
Бо ж без того професію ми не здобували,
Як не з
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поеми):

всеволод паталаха
2026.04.09

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Пекун Олексій
2025.04.24

С М
2025.01.25

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Артур Курдіновський
2023.12.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галантний Маньєрист / Поеми

 Наш Декамерон
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-07-26 20:33:49
Переглядів сторінки твору 286829
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.154 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.149 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ФЕНТЕЗІ
ЩОДЕННИК
СУЧАСНЕ
РОМАН У ВІРШАХ
Еротична проза
Автор востаннє на сайті 2026.05.24 12:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-07 00:56:24 ]
***
Угу, поет, Мріє
- але так глибоко-глибоко і дна не видко і так тонко-тонко -
аж хочеться напитись :)
Нє, я просто таким чином ховаюсь від перестріту, бо усмішка
валит-наповал анти-енергетику - агонію тьми. Бррр.
***
Хуане, шо то було ап-ап-ббббсент? Такі думки валят з голови - аж страшні сі робит.
***
Крале, ну то вже - пішли он там під ту копичку зорі рахувати.
Мені аж цікаво як задовгі шнурівки ось цього корсету....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 01:08:06 ]
Закипали молоком черешні,
Захід сонця від роси хмелів...
Сни були - що пропустити страшно,
Ну а ночі - як заснув - не жив!
Твої губи пропікали наскрізь,
Шепотіла я, кричала - хто це зна...
Блискавка прошила мозок ясно,
Я піддалась... А тепер - винА!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-07 01:19:34 ]
Ти піддалась... тепер - винА!!!
Ти моя, а була - безвинна.
Позалазило всюди сіно,
і зайшла в зорепад весна.

Рахували, гойдали зорі
були дико, взаємно хворі.
І п`яніла з гойдання тиша
і з`їзджала поволі "криша"

Ти не дишеш і я не дишу
і лапаю за твій погляд-мишу
і співаю ті серенаду
про наядника і наяду


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 01:30:35 ]
Ти мене спокусив, чоловічку,
Затягнув під копицю в нічку,
І палала жаги тої свічка,
Потім звізди і нічка - у річку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 00:48:27 ]
Отак! Одна пішла до Зеньо...

А ми з тобою, Мріє, залишились як місячна доріжка на тім морі. А знаєш, дивлюсь я на тебе, дивлюсь - і відкриваю цілі континенти, куди я у житті ще не ступав.
За неприступністю твоєю ніжна сутність, о саме це я бачив уві сні, як змінююся я заради тебе.
Стаю таким покірним і домашнім - домашній лев, твій вірний ангел!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 00:59:47 ]
Домашній лев - це не найкращий вибір,
він цар, а не якась там модна мебля
чи іграшка м"яка в руках кобіти.
то краще будь собою, мій хороший,
принаймні, це чесніше, ніж покора.

а місячна доріжка надзвичайна,
дивлюсь на неї - думаю про нього...
то, може, заспіваєш серенаду,
якщо тобі не дуже нудно тут?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 01:11:57 ]
О так, звичайно, заспіваю, та на початку, ось про що хотів сказати я, що все те тільки гра була. Вони пішли упевнені що я лиш купу ляпасів отримаю від тебе. Нехай! Але я вмію бути ніжним, - любити я не прагнув, брав красунь, але у серці відчувалась пустка. Ота, що нині, так заповнилась тобою. Убий мене, та не скажи, що ворог я тобі!

Слухай, о Звабо!!!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 01:19:10 ]
Ні, ти не ворог, і тим паче, не мені.
Ти милий, та нещасний без кохання.
Тобі запропонувати можу дружбу,
але не більше, якщо ти не проти.
Чи ти не віриш у високу дружбу
між жінкою тако, як от Мрія,
і чоловіком, от таким, як ти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 01:26:50 ]
Чому не вірю, вірю!
День чи два, і ти, не дочекавшись кавалера,
підеш вздовж моря - вірний друг, у тих місцинах більше ніж потрібен.
А потім ми зупинемось на ніч, нехай не зразу, потім ти всміхнешся, затим відчуєш щось таке приємне, у серці - цей, мовляв, зі мною. Та й не поганий він в цілому хлопець, худорлявий, і пахне не по скотськи. Ось тоді, на п'яту, чи на сьому ніч спитаю тебе я чи ти не змерзла. І вкрию тілом, просто так, без усього такого.
А за місяць - ти світ побачиш трохи іншим, ніж тепер.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 01:35:12 ]
О, ви ще й досі ходите кругами? То, може, кави чи вина? Мо" круасанів? Ми з Зеньом трохи зголодніли вже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 01:37:11 ]
О так, звичайно ось вогонь, ось бульба, ти поблідніла, Рудокоса, так кохав тебе наш Зеньо?
Зеньо, з'їш лимона! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 01:41:43 ]
Так, кави. І вина. І круасанів :)))
А ви швиденько щось, чи так здалось?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 01:36:16 ]
"ефект присутності"? мені і це знайомо...
та все одно - це буде не кохання,
а сурогат, як штучний мармелад.
невже цього ти хочеш, Дон Жуане?
ти знатимеш, що не тебе кохаю
і будеш "просто прикривати тілом"?
ти ж не жебрак, навіщо це тобі?

до слова, звідки це "не дочекавшись"?
ти знаєш щось? кажи мені, кажи!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 01:40:45 ]
О що ж, скажу. я тут, бо це парі. Мене сюди покликали, а хто, я не скажу. Я мав зіграти роль, щоби підозра падала на тебе - бо ми ж були з тобою стільки наодинці.
Ось подивись на Зеня і Руду, вони кохалися, а хто повірить, що ти зі мною тут не переспала?!

Та я все ж лицар і, тебе пізнавши, ніколи не дозволив би обману вершити долю чарівної жінки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 01:43:45 ]
І що тепер? Чого ти хочеш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 01:47:53 ]
Чого я хочу? Спати, тільки спати.Я проведу вас, кажуть ви живете десь тут - у башті, наче королева.

А я у ваших ніг засну, внизу, не вперше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 01:51:44 ]
нарешті вгомонився наш герой :)
у ног моїх заснеш? а нагадати,
що ти казав, коли сюди прийшов? :)
ну, добре-добре, я пожартувала.

добраніч всім, о, лицарі і дами :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 01:56:03 ]
І Дон Жуан в ногах, а не між них! :(

Фінал прекрасний! :(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 01:59:06 ]
не скаржись, бо підеш до Зені,
йому якраз не вистачає міліарда :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 11:42:06 ]
Ось так проминув і ще один день, ще одна історія взаємин

Напевно слід починати кожен день з чистого листа, з нової історії? Та ми розуміємо, що є видумані персонажі, а є цілком реальні, тому хто його знає, що буде в наших наступних історіях. Та не ми перші, про що свідчить ця пісня, що так печально лине з найближчого села, що й зрозуміло - після такої ночі...





1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   43   Переглянути все