ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.09.23 19:32
Міжчасова безмовність
Так легко обривається в тобі
Мотив весни.
Мотив без нот, без імені, без слова,
Що йде за ним.
Спадає цвіт, зникає світ, вгорі
Здається, — байдуже. Міжчасова безмовність.
Слова. Холодний бісер ночі… бісер… ночі,
І чорний бісер з дна твоїх зіниць

Ілахім Поет
2024.09.23 19:02
Константа
Я ліз у пекло поперед батьків.
Бентежив лихо, доки воно тихе.
Хотілось - не надкусював, а їв.
Кохалося – тим почуттям і дихав.
З пісень слова незграбні викидав,
А стогін перетворював на блюзи.
Ловилась риба, хоч не ліз у став.
Любила та, на кого

Юрко Бужанин
2024.09.23 17:09
***
Думки нуртують
і на скроні тиснуть дзвінко,
У фантазій
сплелися вони
візерунки...
Поряд мене Ти(!) йдеш,
найпрекрасніша

Тетяна Левицька
2024.09.23 14:56
Подіум
Сутеніло! Вечір ковтав світло так швидко, що Жанна не встигала завидно добратися з роботи в дитячий садок. Погода засмучувала. Зранку зарядила нудна мжичка. Небо заволокло чорними хмарами. Пізня осінь палила густий туман, що стелився над річкою сивою куря

Олександр Сушко
2024.09.23 12:54
Неважливо
Був поетом. Літав понад хмарами,
А тепер на Донбасі, в рову.
Не залякуйте Божими карами,
Бо і так я у пеклі живу.

Ні вперед, ні назад. Нема виходу.
Смерть усюди. Хитається світ.
Перепаленим порохом дихати

Леся Горова
2024.09.23 11:39
Світанкове
Немічні промені сонця, що сонне ще,
Ріжуть туману навішену шаль.
Та не під силу дебеле полотнище
Ніччю затупленим іхнім ножам.

Човгають вперто, дирявлять настирливо,
Вже не такі і безсилі на взір,
Бо заблищала роса намистинами

Микола Дудар
2024.09.23 07:46
***
Скажу вам більше — є готівка…
Ну десь тако вагонів зотри
В одному з них своя горілка
(Тут ще дізнатися би котрий…)
Багато де чого залежить
З якого боку підібратись,
І не дай бог, якщо є нежить…
Бо доведеться теліпатись

Віктор Кучерук
2024.09.23 05:55
* * *
Несвідомі ми та грішні,
Раз у головах бедлам, –
Наряджаємось розкішно
І гуляємо без гальм.
Обираючи десь одяг,
Чи п’ючи хмільний напій, –
Пам’ятаймо, що на сході
Йде за щастя наше бій.

Юрій Лазірко
2024.09.23 02:08
не потрібні вже слова
не потрібні вже слова
лала-ла-лала-ла-лала-ла

1.
місячного сяйва мілина
ти і я
не випиті до дна
ти і я

Ярослав Чорногуз
2024.09.22 22:01
Чого сумую?
Питаєте, чого це я сумую?
Бо самота навколо, самота.
І ніби все життя минає всує,
У бік незрозумілий поверта.

І що у нім? Яка краса чи втіха?
І зникло розмаїття, хоч любов
Горить, яріє чи палає стиха,

Володимир Каразуб
2024.09.22 20:54
Уривок
Немає нікого хто поруч твого життя
Солодким цілунком погодить тебе на завтра,
І буде не проти сказати тобі, що за-
Бути уже не спроможний, що станеш початком
Великої книги. Напише хтонічний роман,
Історію світла, історію часу та словом
Сплітаючи чис

Іван Потьомкін
2024.09.22 19:23
***
Спасибі, Доле,
Що ноги-руки цілі,
Що світ цей сприймаю
Барвою, звуком, словом...
«А решта?»
«А решта – вагомий додаток,
Що зветься так просто – ЖИТТЯ».

Володимир Бойко
2024.09.22 17:32
Зденервовані думки
Коли не годні показати розум, показують нерви. Люди з важким характером потребують жінок легкої поведінки. Коли нападають нерви, музи відпадають. Нервують усі, але далеко не всі роблять із цього рекламу. І холодний розум можна довести до точк

Сонце Місяць
2024.09.22 15:43
arose
ефемери зимового вересня
землеміри німого кіно
лейтмотив надзвичайно первісний
римування авжеж гуано

понад зірваними піввуалями
нас діждеться нуарний суар
крокодил неприродно роззявлений

Світлана Пирогова
2024.09.22 14:00
Ми різні з Вами (пісня)
Ми різні з Вами...Небо і земля,
Холодний місяць і гаряче сонце.
Мелодії старого скрипаля
Примарою лягають у долоньці.

Ми різні з Вами...Літо і зима,
Як тиха осінь і весна квітуча.
Ніщо й ніхто нас разом не трима.

Євген Федчук
2024.09.22 12:58
Як Господь роки розподіляв
Сидять бабці під під’їздом на лавці широкій.
Уже кожній з них, напевно за сімдесят років.
Вже на світі нажилися та напрацювались.
Ото тільки що сидіти на лавці й зосталось.
Між собою гомоніти, щось розповідати,
Кісточки усім знайомим поперемивати.
В
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поеми):

Самослав Желіба
2024.05.20

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19

Емі Троян
2022.05.10

Анастасія Коноваленко
2022.04.25

Ліс Броварський Ліс Броварський
2022.03.20

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галантний Маньєрист / Поеми

 Наш Декамерон
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-07-26 20:33:49
Переглядів сторінки твору 253132
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.144 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.138 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ФЕНТЕЗІ
ЩОДЕННИК
СУЧАСНЕ
РОМАН У ВІРШАХ
Еротична проза
Автор востаннє на сайті 2024.07.06 16:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-07 00:56:24 ]
***
Угу, поет, Мріє
- але так глибоко-глибоко і дна не видко і так тонко-тонко -
аж хочеться напитись :)
Нє, я просто таким чином ховаюсь від перестріту, бо усмішка
валит-наповал анти-енергетику - агонію тьми. Бррр.
***
Хуане, шо то було ап-ап-ббббсент? Такі думки валят з голови - аж страшні сі робит.
***
Крале, ну то вже - пішли он там під ту копичку зорі рахувати.
Мені аж цікаво як задовгі шнурівки ось цього корсету....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 01:08:06 ]
Закипали молоком черешні,
Захід сонця від роси хмелів...
Сни були - що пропустити страшно,
Ну а ночі - як заснув - не жив!
Твої губи пропікали наскрізь,
Шепотіла я, кричала - хто це зна...
Блискавка прошила мозок ясно,
Я піддалась... А тепер - винА!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-07 01:19:34 ]
Ти піддалась... тепер - винА!!!
Ти моя, а була - безвинна.
Позалазило всюди сіно,
і зайшла в зорепад весна.

Рахували, гойдали зорі
були дико, взаємно хворі.
І п`яніла з гойдання тиша
і з`їзджала поволі "криша"

Ти не дишеш і я не дишу
і лапаю за твій погляд-мишу
і співаю ті серенаду
про наядника і наяду


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 01:30:35 ]
Ти мене спокусив, чоловічку,
Затягнув під копицю в нічку,
І палала жаги тої свічка,
Потім звізди і нічка - у річку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 00:48:27 ]
Отак! Одна пішла до Зеньо...

А ми з тобою, Мріє, залишились як місячна доріжка на тім морі. А знаєш, дивлюсь я на тебе, дивлюсь - і відкриваю цілі континенти, куди я у житті ще не ступав.
За неприступністю твоєю ніжна сутність, о саме це я бачив уві сні, як змінююся я заради тебе.
Стаю таким покірним і домашнім - домашній лев, твій вірний ангел!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 00:59:47 ]
Домашній лев - це не найкращий вибір,
він цар, а не якась там модна мебля
чи іграшка м"яка в руках кобіти.
то краще будь собою, мій хороший,
принаймні, це чесніше, ніж покора.

а місячна доріжка надзвичайна,
дивлюсь на неї - думаю про нього...
то, може, заспіваєш серенаду,
якщо тобі не дуже нудно тут?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 01:11:57 ]
О так, звичайно, заспіваю, та на початку, ось про що хотів сказати я, що все те тільки гра була. Вони пішли упевнені що я лиш купу ляпасів отримаю від тебе. Нехай! Але я вмію бути ніжним, - любити я не прагнув, брав красунь, але у серці відчувалась пустка. Ота, що нині, так заповнилась тобою. Убий мене, та не скажи, що ворог я тобі!

Слухай, о Звабо!!!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 01:19:10 ]
Ні, ти не ворог, і тим паче, не мені.
Ти милий, та нещасний без кохання.
Тобі запропонувати можу дружбу,
але не більше, якщо ти не проти.
Чи ти не віриш у високу дружбу
між жінкою тако, як от Мрія,
і чоловіком, от таким, як ти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 01:26:50 ]
Чому не вірю, вірю!
День чи два, і ти, не дочекавшись кавалера,
підеш вздовж моря - вірний друг, у тих місцинах більше ніж потрібен.
А потім ми зупинемось на ніч, нехай не зразу, потім ти всміхнешся, затим відчуєш щось таке приємне, у серці - цей, мовляв, зі мною. Та й не поганий він в цілому хлопець, худорлявий, і пахне не по скотськи. Ось тоді, на п'яту, чи на сьому ніч спитаю тебе я чи ти не змерзла. І вкрию тілом, просто так, без усього такого.
А за місяць - ти світ побачиш трохи іншим, ніж тепер.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 01:35:12 ]
О, ви ще й досі ходите кругами? То, може, кави чи вина? Мо" круасанів? Ми з Зеньом трохи зголодніли вже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 01:37:11 ]
О так, звичайно ось вогонь, ось бульба, ти поблідніла, Рудокоса, так кохав тебе наш Зеньо?
Зеньо, з'їш лимона! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 01:41:43 ]
Так, кави. І вина. І круасанів :)))
А ви швиденько щось, чи так здалось?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 01:36:16 ]
"ефект присутності"? мені і це знайомо...
та все одно - це буде не кохання,
а сурогат, як штучний мармелад.
невже цього ти хочеш, Дон Жуане?
ти знатимеш, що не тебе кохаю
і будеш "просто прикривати тілом"?
ти ж не жебрак, навіщо це тобі?

до слова, звідки це "не дочекавшись"?
ти знаєш щось? кажи мені, кажи!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 01:40:45 ]
О що ж, скажу. я тут, бо це парі. Мене сюди покликали, а хто, я не скажу. Я мав зіграти роль, щоби підозра падала на тебе - бо ми ж були з тобою стільки наодинці.
Ось подивись на Зеня і Руду, вони кохалися, а хто повірить, що ти зі мною тут не переспала?!

Та я все ж лицар і, тебе пізнавши, ніколи не дозволив би обману вершити долю чарівної жінки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 01:43:45 ]
І що тепер? Чого ти хочеш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 01:47:53 ]
Чого я хочу? Спати, тільки спати.Я проведу вас, кажуть ви живете десь тут - у башті, наче королева.

А я у ваших ніг засну, внизу, не вперше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 01:51:44 ]
нарешті вгомонився наш герой :)
у ног моїх заснеш? а нагадати,
що ти казав, коли сюди прийшов? :)
ну, добре-добре, я пожартувала.

добраніч всім, о, лицарі і дами :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 01:56:03 ]
І Дон Жуан в ногах, а не між них! :(

Фінал прекрасний! :(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 01:59:06 ]
не скаржись, бо підеш до Зені,
йому якраз не вистачає міліарда :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 11:42:06 ]
Ось так проминув і ще один день, ще одна історія взаємин

Напевно слід починати кожен день з чистого листа, з нової історії? Та ми розуміємо, що є видумані персонажі, а є цілком реальні, тому хто його знає, що буде в наших наступних історіях. Та не ми перші, про що свідчить ця пісня, що так печально лине з найближчого села, що й зрозуміло - після такої ночі...





1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   43   Переглянути все