ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.08.09 21:54
Тихо спадає листя,
як повільна кінохроніка.
Листя - це роки
нашого життя,
вони так само
безслідно зникають у землі.
Невдовзі ліс стане
оголений і зовсім самотній,

Ярослав Чорногуз
2025.08.09 21:11
Неначе у карцері дрібен --
Запхали тебе у тюрму.
Нікому вже ти не потрібен
У світі жахливім цьому.

Старіючий, сивий і хворий --
Чи здох, чи живий -- все одно.
Дурні, безпідставні докори

С М
2025.08.09 13:45
Говорилось
за простори між нас усіх
І людей, що
невидимі нам із-за стін
ілюзійних
Правди не почути
далі пізно геть
нема їх уже

Іван Потьомкін
2025.08.09 13:25
Чорнявий кіт із карими очима споглядає з височини книжкового розвалу на тих, хто мало не щодня приходить і переглядає те, що прибуло. Здається, що кіт знає всі мови, крім гебрайської та китайської, яких немає серед написаних стосів книжок. Тих, за якими

Юрій Гундарєв
2025.08.09 11:52
…Шукати щось нове? Стаж і кваліфікація в Северина були, проте йому хронічно не таланило. Всі однокурсники знайшли теплі місця й тихо пожинали купюри. І не те щоб вони збивали зорі з неба - просто ситих кутків на всіх не вистачає. Свого часу він засиджував

Олена Побийголод
2025.08.09 10:52
Із Бориса Заходера

Уславлених кішок чимало
(не кажучи вже про котів)
у різні епохи бувало;
а тих, що в книжках – й поготів!

І ось наша доблесна Рижка

Борис Костиря
2025.08.08 22:12
Листя спадає з тополі,
як плаття голого короля,
як платня за непрожите життя,
як непрочитані листи,
як послання у вічність,
як непромовлені слова,
мов нездійснене каяття,
як позлітка на істині,

Юрій Лазірко
2025.08.08 16:46
О, скрипко!
Скрип...
Смичок на витягах.
Заскрипотіло у душі,
мінялося на лицях -
заголосила, помирала
одиноко скрипка.
Позавмирали відчуття

Світлана Пирогова
2025.08.08 14:42
Кукурудзяний чути шелест,
ніби спеці наперекір.
Не самотньо і не пустельно,
ще й в садку непокірна зелень.
Рими просяться на папір,
струм ліричний через пастелі.

Портулак обіймає землю,

С М
2025.08.08 11:22
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
тоді згорнув уламки і виник острів
хай каменів є більш аніж пісків
знай-бо я відьмача
бігме я відьмача бейбі

Борис Костиря
2025.08.07 21:55
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена

Тамара Ганенко
2025.08.07 19:20
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені чи в глибині

Не загримить, не зойкне понад хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно

Євген Федчук
2025.08.07 19:04
Москалі були брехливі завжди і зрадливі.
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його

Олена Побийголод
2025.08.07 16:29
Із Бориса Заходера

– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)

Артур Курдіновський
2025.08.07 02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.

Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.

Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.

Борис Костиря
2025.08.06 22:01
Пошуки себе тривають
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Пекун Олексій
2025.04.24

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Артур Курдіновський
2023.12.07

Зоя Бідило
2023.02.18

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19

Емі Троян
2022.05.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галантний Маньєрист / Поеми

 Наш Декамерон

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-07-26 20:33:49
Переглядів сторінки твору 268503
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.147 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.142 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ФЕНТЕЗІ
ЩОДЕННИК
СУЧАСНЕ
РОМАН У ВІРШАХ
Еротична проза
Автор востаннє на сайті 2025.07.15 16:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-07 00:56:24 ]
***
Угу, поет, Мріє
- але так глибоко-глибоко і дна не видко і так тонко-тонко -
аж хочеться напитись :)
Нє, я просто таким чином ховаюсь від перестріту, бо усмішка
валит-наповал анти-енергетику - агонію тьми. Бррр.
***
Хуане, шо то було ап-ап-ббббсент? Такі думки валят з голови - аж страшні сі робит.
***
Крале, ну то вже - пішли он там під ту копичку зорі рахувати.
Мені аж цікаво як задовгі шнурівки ось цього корсету....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 01:08:06 ]
Закипали молоком черешні,
Захід сонця від роси хмелів...
Сни були - що пропустити страшно,
Ну а ночі - як заснув - не жив!
Твої губи пропікали наскрізь,
Шепотіла я, кричала - хто це зна...
Блискавка прошила мозок ясно,
Я піддалась... А тепер - винА!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-07 01:19:34 ]
Ти піддалась... тепер - винА!!!
Ти моя, а була - безвинна.
Позалазило всюди сіно,
і зайшла в зорепад весна.

Рахували, гойдали зорі
були дико, взаємно хворі.
І п`яніла з гойдання тиша
і з`їзджала поволі "криша"

Ти не дишеш і я не дишу
і лапаю за твій погляд-мишу
і співаю ті серенаду
про наядника і наяду


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 01:30:35 ]
Ти мене спокусив, чоловічку,
Затягнув під копицю в нічку,
І палала жаги тої свічка,
Потім звізди і нічка - у річку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 00:48:27 ]
Отак! Одна пішла до Зеньо...

А ми з тобою, Мріє, залишились як місячна доріжка на тім морі. А знаєш, дивлюсь я на тебе, дивлюсь - і відкриваю цілі континенти, куди я у житті ще не ступав.
За неприступністю твоєю ніжна сутність, о саме це я бачив уві сні, як змінююся я заради тебе.
Стаю таким покірним і домашнім - домашній лев, твій вірний ангел!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 00:59:47 ]
Домашній лев - це не найкращий вибір,
він цар, а не якась там модна мебля
чи іграшка м"яка в руках кобіти.
то краще будь собою, мій хороший,
принаймні, це чесніше, ніж покора.

а місячна доріжка надзвичайна,
дивлюсь на неї - думаю про нього...
то, може, заспіваєш серенаду,
якщо тобі не дуже нудно тут?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 01:11:57 ]
О так, звичайно, заспіваю, та на початку, ось про що хотів сказати я, що все те тільки гра була. Вони пішли упевнені що я лиш купу ляпасів отримаю від тебе. Нехай! Але я вмію бути ніжним, - любити я не прагнув, брав красунь, але у серці відчувалась пустка. Ота, що нині, так заповнилась тобою. Убий мене, та не скажи, що ворог я тобі!

Слухай, о Звабо!!!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 01:19:10 ]
Ні, ти не ворог, і тим паче, не мені.
Ти милий, та нещасний без кохання.
Тобі запропонувати можу дружбу,
але не більше, якщо ти не проти.
Чи ти не віриш у високу дружбу
між жінкою тако, як от Мрія,
і чоловіком, от таким, як ти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 01:26:50 ]
Чому не вірю, вірю!
День чи два, і ти, не дочекавшись кавалера,
підеш вздовж моря - вірний друг, у тих місцинах більше ніж потрібен.
А потім ми зупинемось на ніч, нехай не зразу, потім ти всміхнешся, затим відчуєш щось таке приємне, у серці - цей, мовляв, зі мною. Та й не поганий він в цілому хлопець, худорлявий, і пахне не по скотськи. Ось тоді, на п'яту, чи на сьому ніч спитаю тебе я чи ти не змерзла. І вкрию тілом, просто так, без усього такого.
А за місяць - ти світ побачиш трохи іншим, ніж тепер.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 01:35:12 ]
О, ви ще й досі ходите кругами? То, може, кави чи вина? Мо" круасанів? Ми з Зеньом трохи зголодніли вже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 01:37:11 ]
О так, звичайно ось вогонь, ось бульба, ти поблідніла, Рудокоса, так кохав тебе наш Зеньо?
Зеньо, з'їш лимона! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 01:41:43 ]
Так, кави. І вина. І круасанів :)))
А ви швиденько щось, чи так здалось?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 01:36:16 ]
"ефект присутності"? мені і це знайомо...
та все одно - це буде не кохання,
а сурогат, як штучний мармелад.
невже цього ти хочеш, Дон Жуане?
ти знатимеш, що не тебе кохаю
і будеш "просто прикривати тілом"?
ти ж не жебрак, навіщо це тобі?

до слова, звідки це "не дочекавшись"?
ти знаєш щось? кажи мені, кажи!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 01:40:45 ]
О що ж, скажу. я тут, бо це парі. Мене сюди покликали, а хто, я не скажу. Я мав зіграти роль, щоби підозра падала на тебе - бо ми ж були з тобою стільки наодинці.
Ось подивись на Зеня і Руду, вони кохалися, а хто повірить, що ти зі мною тут не переспала?!

Та я все ж лицар і, тебе пізнавши, ніколи не дозволив би обману вершити долю чарівної жінки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 01:43:45 ]
І що тепер? Чого ти хочеш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 01:47:53 ]
Чого я хочу? Спати, тільки спати.Я проведу вас, кажуть ви живете десь тут - у башті, наче королева.

А я у ваших ніг засну, внизу, не вперше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 01:51:44 ]
нарешті вгомонився наш герой :)
у ног моїх заснеш? а нагадати,
що ти казав, коли сюди прийшов? :)
ну, добре-добре, я пожартувала.

добраніч всім, о, лицарі і дами :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 01:56:03 ]
І Дон Жуан в ногах, а не між них! :(

Фінал прекрасний! :(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 01:59:06 ]
не скаржись, бо підеш до Зені,
йому якраз не вистачає міліарда :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 11:42:06 ]
Ось так проминув і ще один день, ще одна історія взаємин

Напевно слід починати кожен день з чистого листа, з нової історії? Та ми розуміємо, що є видумані персонажі, а є цілком реальні, тому хто його знає, що буде в наших наступних історіях. Та не ми перші, про що свідчить ця пісня, що так печально лине з найближчого села, що й зрозуміло - після такої ночі...





1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   43   Переглянути все