ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.03.26 00:46
Натуралістичні думки
Солодке життя починалося з медового місяця, а закінчилося цукровим діабетом. Де келих по вінця, там і море по коліна. Той, хто ледве ворушить кінцівками, навряд чи здатний на порухи душі. Там, де вхід безкоштовний, вихід проблемний. Словесний

Артур Курдіновський
2026.03.25 20:51
Живіть поезією!
Римовано буяють квіти
І не чекають на антракт.
Поезією треба жити,
І з нею дихати у такт!

Давати їй святу присягу,
Коли планета вся - чужа!
Поезія - це не розвага!

Світлана Пирогова
2026.03.25 12:27
З чистим серцем
І п’є весна солодкий сік берези,
Милується красою сон-трави.
Розквітло небо синє у мережі —
А ти мій погляд поглядом лови.

Моя любов — мов сонячна окраса,
Не знає смутку, тіней і жалів,
Цвіте вона, як первоцвіти рясно —

Борис Костиря
2026.03.25 12:04
* * *
Так сон повільно, ніжно тане,
Як сніг у променях весни.
Мов первозданність океану,
Нахлинуть кольорові сни.

У сні, напевно, все можливо.
Там відбуваються дива.
Проллються, як щедротні зливи,

Віктор Кучерук
2026.03.25 05:33
* * *
Тиша стелиться в кімнаті,
Тьмяно блимає свіча, -
Присипляє співом мати
Неслухняне дитинча.
Усміхаючись щасливо,
І не змінюючи тон, -
Навіває тихим співом
На свою дитину сон.

Артур Курдіновський
2026.03.25 03:43
Тьмяне світло (сонет)
Незнану, невідому серцю тугу
Благий зимовий вечір переміг.
Вікно. Старий будинок. Поверх другий.
Світильник чийсь для мене - оберіг.

Віддати найсвятіше на наругу?
Забути світ фантазій чарівних?
Писав листи уявному я другу -

Юхим Семеняко
2026.03.24 20:26
Патетичне освідчення
Як горить у небесних коморах
І освітлює звідти пітьму
Паліями розбурханий порох,
Я не знаю, навіщо й чому!

Роздивлятися та міркувати
Заважають земні комарі.
То й втікаю знадвору до хати,

Іван Потьомкін
2026.03.24 18:05
***
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «курли», неспішний постук дятл

С М
2026.03.24 15:07
До сховища (The Rolling Stones)
о шторм іде убити
саме життя моє
як не сховаюся швидко
то вищезну ізнічев’я

герць і діти
за пострілами тими
за пострілами тими

Ігор Шоха
2026.03.24 14:43
Картина трансформації культу
                І
Імперії очолюють царі,
але не менш відомі їхні коні:
це буцефали, інцитати... поні,
яких сідлають бовдури старі,
точніше, русофіли-упирі
із пиками каліґул та неронів
і новоявлені поводирі,

Борис Костиря
2026.03.24 11:59
Відкритість
Я залишу усі двері навстіж
Для усіх пропащих і бичів,
Розмалюю стіни, наче Нарбут,
Не знайшовши до небес ключів.

Душу для вітрів усіх відкрию.
Хай панує хуга, як мана.
І знайду у попелі надію.

Віктор Кучерук
2026.03.24 06:25
* * *
Сонця подихи гарячі
Так прогріли злеглий сніг,
Що від болю він аж плаче
Та спливає із доріг.
І брудними потічками
Наповняє рівчаки, -
І вузенькими струмками
Проникає до ріки.

Іван Потьомкін
2026.03.23 21:20
***
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Олена Побийголод
2026.03.23 15:48
1937. Тачанка
Михайло Рудерман (1905-1984; народився й провів юність в Україні)

Ти лети з дороги, птице,
звіре, й ти з дороги йди:
Бачиш, хмара клубочиться,
коні швидко мчать сюди!

І поціливши з нальоту

Охмуд Песецький
2026.03.23 13:23
Плин
Вони у згадах не для втіхи –
Квартири наймані й кутки.
Скоріше це сигнальні віхи
В руслі життєвої ріки.

Лимани, плеса та причали,
Протоки, створи та буї...
А судноплавству не навчали

Борис Костиря
2026.03.23 11:25
Ящірка
Я так хотів
упіймати за хвіст ящірку.
Ящірку як остаточний сенс.
Ящірку як остаточний смуток.
Ящірку як Істину,
яка вислизає від нас,
як остаточний голос космосу,
як видимість прозріння,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поеми):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Пекун Олексій
2025.04.24

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Артур Курдіновський
2023.12.07

Зоя Бідило
2023.02.18

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галантний Маньєрист / Поеми

 Наш Декамерон
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-07-26 20:33:49
Переглядів сторінки твору 279302
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.147 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.142 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ФЕНТЕЗІ
ЩОДЕННИК
СУЧАСНЕ
РОМАН У ВІРШАХ
Еротична проза
Автор востаннє на сайті 2026.01.02 14:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-15 01:47:05 ]
Свята правда, мій хороший :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-08-15 09:00:55 ]
Після такого чарівного прощання, о Маньєристе, я просто зобов'язана зникнути...


Дозволь – я зникну... променем
У сірому міжхмар’ї днів.
А повернуся спомином
Твоїх мрійливих снів.

Дозволь – я зникну... спокоєм
У дикім танці суєти.
А повернуся кроками
На стежечках крутих.

Дозволь – я зникну... леготом
У звиклім штилі почуттів.
А повернуся... щебетом
Світáнкових птахів.

Дозволь – я зникну... проліском
У хащах заздрісних марнот,
А повернуся полиском
Дзеркально чистих вод.

Дозволь – я зникну... квіткою
В холодно-сонній млі.
А хочеш…
Повернусь лебідкою
З любов’ю на крилі...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-15 13:02:32 ]
Після такого мала б повернутись...
Якщо я не образив, чи не стане "дутись"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-15 01:49:09 ]
А Дон Жуан навчає дам яСона,
він прагнув іншого, але сказали - цить!..
А нічого сліди на шиях залишати!..

Ми з Утесовим, для вас, о Мрійко, заспіваєм на прощання про наші стосунки...

Нічка летка,
ніжна, легка.
І лежить на долоні у мене
ваша досі незнана рука.
Змеркла блакить,
і місто спить.
Я на тиху мелодію вальсу
зазирнув і спинився на мить.

Ми такі незнайомі, і дім
мій у далечі дальній, - утім
відчуття наче знову
біля рідного дому...
Після бур і тривог
ми танцюємо вдвох,
о скажіть хоча б слово,
хоч одне на обох.

Прошу, кружіть!
Вірно дружіть!
А що я танцювать розучився,
то мене ви шляхетно простіть.
Сонцю услід
завтра - в похід.
Покидаючи ваше містечко,
я пройду біля ваших воріт.

Ми такі незнайомі, і дім
мій у далечі дальній, - утім
відчуття наче знову
біля рідного дому...
Після бур і тривог
ми танцюємо вдвох,
о скажіть хоча б слово
на обох, за обох.





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-15 01:53:16 ]
яка красива пісня. і сумна.
чому все так із нами, а, Галантний? ((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-15 12:58:59 ]
У радості знайду я суму трохи,
аби вдихалися усіх сердець знемоги...

Хіба із нами інше - ніж із світом,
де шанси є завжди, найперше, літом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-15 14:26:01 ]
так, шанси є завжди.
та не у всіх,
а ми в полоні радісних утіх
цього не розуміємо, юначе,
лише дивуємось: чому це серце плаче?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-15 14:34:58 ]
Напевно доля це моя - така сумна,
чому ж на серці туга, я не знаю,
подумав, що тебе ось розпитаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-15 14:40:27 ]
виходить, я в печалі не одна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-15 14:03:28 ]

Була у мене думка "монастирська", звісно,
чи не придумати вам Гімн для Ордену свого?
Одна строфа від Лицарів, наступна Дамська,
ось тільки музика яка? Циганська чи Дворянська?

Здається в музиці найкращий з лицарів - яСон?
яСоне, розірви свій сон!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-26 09:14:29 ]
Щось на кшталт,
"Нехай живе Дракон, нехай живе Дракон,
нехай живе Дракон!!!" ? :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-30 08:51:41 ]
Сусіди наші з півночі ось уже повним ходом пишуть відповідні композиції...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 09:17:35 ]
Брате Жуане, давай повбиваємо отих Драконів, що сидять всередині наших прекрасних дам і знову обернемо їх на прекрасних леді, до яких приємно залицятися. Вони просто знудилися, бачать, нема лицарів, щоб їх розважити, то вже й згодні драконитися. Не допустімо цього. Роздраконьмо драконів у наших серцях - ах-ах!
О пані рудокоса!
Задля Вашої усмішки
Буду битись і не трішки -
З Малаганом і з драконом,
З Торквемадою й Нероном...
Щоб розвіялись печалі
У далекий світ відчалю.
Після бою знов прилину
Й подарую Вам перлину
І пісенну й поетичну -
Єретично-еротичну.
В Ланселота це - закон,
Вийдіть мила на балкон.
Вийдіть, вийдіть, в мить потрібну
Я конем до Вас дострибну,
Ніжно ручку поцілую,
Квіти Вам я подарую
А іще - прошу повірить -
Сумочку з Дракона шкіри!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-26 09:20:15 ]
Тут, брате Ланселоте, - таємниця.
Дракони різні є - одним далася цільність, - стають такі богами, а інші, що не впоралися з цим - із багатьма страждають головами і змушують страждати всіх навкруг.
Ти лицар проти сутностей таких, а не супроти досконалих богів.

Тож, розумієш, спершу обережно
потрібно з'ясувати з ким вона,
твоя Прекрасна і жадана Дама,
не зрозумів я до пори до часу
такої істини простої і попав,
покараний був строго й справедливо,
і знов ж таки, цілунок рятівний,
Прекрасної, позбавив од Покари.

Тож вип'ємо за те, щоб наші очі
зуміли розрізняти світло й тінь,
і щоби нам не надто діставалось! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-26 18:15:55 ]

Красуні, ви вже тут чи можу наповняти келихи мартіні?
Я випив тост би за жіночу ніжність, яка буває інколи такою чарівною, і за жіночі ласки, які прекрасно виглядають і тоді, коли немає в ліжку чоловіка.
Отож я п'ю за таємниці ваші, які нас надихають й на страждання, але воно буває і таким чудесним...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 18:25:07 ]
Коли немає вдома чоловіка
Жіночі ласки виглядають так:
Спочатку хтось спускається із стріхи
Або вилазить на високу вежу
(По ходу дії скидує одежу і сором
У передчутті палхої втіхи...)
І ліжко й шафа - словом, гарнітур,
Привезений здалеку чоловіком
Давно вже звикли до таких тортур
Та не витримують (за статусом і віком)
Азарту пристрасті.
Тому, чарівний доне, наповніть келихи
В передчутті армагедону.
Меблевого.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-26 18:30:33 ]
О так, звичайно, це ще той сюжет,
подеколи я сам ним користався... :)

Але я п'ю за ті жіночі ласки,
які без чоловічого єства,
коли красуні в ліжку сам на сам...

Ніколи не вважав таке гріховним,
якщо, звичайно, жінка не вдає,
що чоловік вона, хоча і в сукні.
Ну дарувала подрузі ті ласки,
які для чоловіка, наче мла,
яку проходиш в пошуку звичайних
для нашого начала варіацій...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 18:44:40 ]
Подекуди мені Декамерон
Нагадує такі сапфічні ласки...
Жінки і співрозмовниць тут собі
Знаходять, може й співучасниць,
Співмешканок, подекули співвласниць
Мужів - чарівних, тільки - віртуальних.
Вони завжди в гонитві за руном, вином
Кіном чи іншим доміном. Концептуально
В такому випадку створити свій закон
І тішитись жінкам жінками власне...
Але Дракон...
Йому то не сподобається, знаю.
Він любить не розбещених дівчат.
Про це і давні книги не мовчать:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-26 18:50:47 ]
Повинні бути межі, - він говорить, -
бо межі змушують здійматись вище,
аби їх перескочити, та вище
вже інші межі, і таке зростання
не є гріхом, принаймні для Дракона...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 18:53:49 ]
Це змова:) Межі не без меж:)


1   ...   37   38   39   40   41   42   43   Переглянути все