ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій СергійКо
2025.10.11 22:57
Серед сльоз, серед крові й розрухи,
Де суцільне жахіття триває,
Відчуваю душі своїй рухи,
Бо її розтинає і крає.
Та молюсь не за тих, хто при владі.
Збагатіти, можливості, раді.
Не за тих, хто вдають, що хрещені
Та в поранених цуплять з кишені.

Борис Костиря
2025.10.11 22:10
Так не хочеться,
щоб закінчувалася ніч.
Так не хочеться,
щоб починалася спека.
Здавалося б, що може
бути ліпшим від світла?
Але сонце спопеляє,
воно пропікає

Олександр Буй
2025.10.11 20:45
Дешево Матвій Тебе купив
Тим, що кинув гроші на дорогу:
Грошей тих бо він не заробив,
А стягнув податком із народу!

Так чому ж не кинути було
Те, що зовсім не йому належить?..
Кажуть, що добро долає зло...

Юрій Гундарєв
2025.10.11 20:05
жовтня я опублікував на ПМ вірш «Джон Леннон - 85»: Дві маленькі зелені фари висвітлюють шлях до нас - його культові окуляри випереджають час. Подолано календарні межі: здається, саме сьогодні народжується «Імеджин»… Чи ви не згодні? І отри

Володимир Мацуцький
2025.10.11 17:55
Першу людину створив Бог, і цією людиною була жінка, яка природно, можливо від Бога, народила сина ( ребро Адама тут ні до чого). Згодом поміж батьком і сином виникла суперечка. Син став анти Богом, тобто Сатаною. Між ними і досі іде війна.

С М
2025.10.11 15:50
дивні дні найшли нас
дивні дні йдуть по слідах
змагаючись занапастити
блаженніші миті
на цій саме сцені
і в інші міста

вічей дім дивацький

Іван Потьомкін
2025.10.11 14:55
Кажуть, як прийде Месія,
Судний день перетвориться на свято.
Отож, зодягнені в усе біле,
з накинутими поверх талітами
натщесерце простують юдеї в синагоги.
Навіть ті, хто не молиться в будень
І порушує приписи шабату.
По всі негаразди так хочеться

Микола Дудар
2025.10.11 14:36
На омріяній перерві
В колі спільних сподівань
І живі і напівмертві.
І ніяких запитань…
Жодних натяків на заздрість…
Жодно спротиву на те,
Що чекає нашу старість
Безупречне і святе…

Віктор Кучерук
2025.10.11 12:36
Не кожна жінка має вміння
В комусь запалювати дух, -
Не всім дано у час осінній
Зцілять коханням од недуг.
Тобі одній подяка й шана,
Що до цих пір не ізнеміг, -
Що в тілі сили ще не тануть
І я продовжую свій біг.

Борис Костиря
2025.10.11 00:09
Я стою під дощем, і мене обпікають потоки.
Ніби голки небес, пропікають до самого дна.
Увійду в тихоплинну печаль, в непорочність затоки,
І поглине мене невтолима п'янка глибина.

Ніби голос небес, прозвучать ці потоки стозвучні
І дістануть з д

Юрій Гундарєв
2025.10.10 21:23
Отже, 9 жовтня Шведська академія оголосила ім‘я лавреата Нобелівської премії з літератури 2025 року. Володарем цієї найпрестижнішої нагороди «за переконливу та пророчу творчість, що серед апокаліптичного терору підтверджує силу мистецтва", став 71-річний

Микола Дудар
2025.10.10 19:21
Плаксивий Жовтень… що тут вдієш?
У нього стрес, йому видніше…
А ти не жнеш, ще тільки сієш.
Сказав би ЩО, як би не вірші…
І спокій твій давно не спокій.
Ти як шахед, і зліт щоночі
В уяві, в снах… їх безліч поки
І голос: — О, (між ними) Отче…

Микола Дудар
2025.10.10 18:58
Під завалами, що на «львівщині»,
Схороню свої душі залишки.
Передбачення, снами віщими,
Не торкатимусь, зайві заклики…
І лежатиму під завалами
Сотні, тисячі років скривджених
Своїм побутом, хай віддаленим
Але ж вибритим і остриженим…

Віктор Насипаний
2025.10.10 17:14
Танцює дощ легенький знов,
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.

2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.

Віктор Кучерук
2025.10.10 15:36
Потік бажаного тепла
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.

Сергій СергійКо
2025.10.10 15:20
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Пекун Олексій
2025.04.24

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Артур Курдіновський
2023.12.07

Зоя Бідило
2023.02.18

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19

Емі Троян
2022.05.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галантний Маньєрист / Поеми

 Наш Декамерон

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-07-26 20:33:49
Переглядів сторінки твору 272602
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.147 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.142 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ФЕНТЕЗІ
ЩОДЕННИК
СУЧАСНЕ
РОМАН У ВІРШАХ
Еротична проза
Автор востаннє на сайті 2025.07.15 16:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-15 01:47:05 ]
Свята правда, мій хороший :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-08-15 09:00:55 ]
Після такого чарівного прощання, о Маньєристе, я просто зобов'язана зникнути...


Дозволь – я зникну... променем
У сірому міжхмар’ї днів.
А повернуся спомином
Твоїх мрійливих снів.

Дозволь – я зникну... спокоєм
У дикім танці суєти.
А повернуся кроками
На стежечках крутих.

Дозволь – я зникну... леготом
У звиклім штилі почуттів.
А повернуся... щебетом
Світáнкових птахів.

Дозволь – я зникну... проліском
У хащах заздрісних марнот,
А повернуся полиском
Дзеркально чистих вод.

Дозволь – я зникну... квіткою
В холодно-сонній млі.
А хочеш…
Повернусь лебідкою
З любов’ю на крилі...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-15 13:02:32 ]
Після такого мала б повернутись...
Якщо я не образив, чи не стане "дутись"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-15 01:49:09 ]
А Дон Жуан навчає дам яСона,
він прагнув іншого, але сказали - цить!..
А нічого сліди на шиях залишати!..

Ми з Утесовим, для вас, о Мрійко, заспіваєм на прощання про наші стосунки...

Нічка летка,
ніжна, легка.
І лежить на долоні у мене
ваша досі незнана рука.
Змеркла блакить,
і місто спить.
Я на тиху мелодію вальсу
зазирнув і спинився на мить.

Ми такі незнайомі, і дім
мій у далечі дальній, - утім
відчуття наче знову
біля рідного дому...
Після бур і тривог
ми танцюємо вдвох,
о скажіть хоча б слово,
хоч одне на обох.

Прошу, кружіть!
Вірно дружіть!
А що я танцювать розучився,
то мене ви шляхетно простіть.
Сонцю услід
завтра - в похід.
Покидаючи ваше містечко,
я пройду біля ваших воріт.

Ми такі незнайомі, і дім
мій у далечі дальній, - утім
відчуття наче знову
біля рідного дому...
Після бур і тривог
ми танцюємо вдвох,
о скажіть хоча б слово
на обох, за обох.





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-15 01:53:16 ]
яка красива пісня. і сумна.
чому все так із нами, а, Галантний? ((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-15 12:58:59 ]
У радості знайду я суму трохи,
аби вдихалися усіх сердець знемоги...

Хіба із нами інше - ніж із світом,
де шанси є завжди, найперше, літом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-15 14:26:01 ]
так, шанси є завжди.
та не у всіх,
а ми в полоні радісних утіх
цього не розуміємо, юначе,
лише дивуємось: чому це серце плаче?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-15 14:34:58 ]
Напевно доля це моя - така сумна,
чому ж на серці туга, я не знаю,
подумав, що тебе ось розпитаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-15 14:40:27 ]
виходить, я в печалі не одна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-15 14:03:28 ]

Була у мене думка "монастирська", звісно,
чи не придумати вам Гімн для Ордену свого?
Одна строфа від Лицарів, наступна Дамська,
ось тільки музика яка? Циганська чи Дворянська?

Здається в музиці найкращий з лицарів - яСон?
яСоне, розірви свій сон!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-26 09:14:29 ]
Щось на кшталт,
"Нехай живе Дракон, нехай живе Дракон,
нехай живе Дракон!!!" ? :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-30 08:51:41 ]
Сусіди наші з півночі ось уже повним ходом пишуть відповідні композиції...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 09:17:35 ]
Брате Жуане, давай повбиваємо отих Драконів, що сидять всередині наших прекрасних дам і знову обернемо їх на прекрасних леді, до яких приємно залицятися. Вони просто знудилися, бачать, нема лицарів, щоб їх розважити, то вже й згодні драконитися. Не допустімо цього. Роздраконьмо драконів у наших серцях - ах-ах!
О пані рудокоса!
Задля Вашої усмішки
Буду битись і не трішки -
З Малаганом і з драконом,
З Торквемадою й Нероном...
Щоб розвіялись печалі
У далекий світ відчалю.
Після бою знов прилину
Й подарую Вам перлину
І пісенну й поетичну -
Єретично-еротичну.
В Ланселота це - закон,
Вийдіть мила на балкон.
Вийдіть, вийдіть, в мить потрібну
Я конем до Вас дострибну,
Ніжно ручку поцілую,
Квіти Вам я подарую
А іще - прошу повірить -
Сумочку з Дракона шкіри!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-26 09:20:15 ]
Тут, брате Ланселоте, - таємниця.
Дракони різні є - одним далася цільність, - стають такі богами, а інші, що не впоралися з цим - із багатьма страждають головами і змушують страждати всіх навкруг.
Ти лицар проти сутностей таких, а не супроти досконалих богів.

Тож, розумієш, спершу обережно
потрібно з'ясувати з ким вона,
твоя Прекрасна і жадана Дама,
не зрозумів я до пори до часу
такої істини простої і попав,
покараний був строго й справедливо,
і знов ж таки, цілунок рятівний,
Прекрасної, позбавив од Покари.

Тож вип'ємо за те, щоб наші очі
зуміли розрізняти світло й тінь,
і щоби нам не надто діставалось! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-26 18:15:55 ]

Красуні, ви вже тут чи можу наповняти келихи мартіні?
Я випив тост би за жіночу ніжність, яка буває інколи такою чарівною, і за жіночі ласки, які прекрасно виглядають і тоді, коли немає в ліжку чоловіка.
Отож я п'ю за таємниці ваші, які нас надихають й на страждання, але воно буває і таким чудесним...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 18:25:07 ]
Коли немає вдома чоловіка
Жіночі ласки виглядають так:
Спочатку хтось спускається із стріхи
Або вилазить на високу вежу
(По ходу дії скидує одежу і сором
У передчутті палхої втіхи...)
І ліжко й шафа - словом, гарнітур,
Привезений здалеку чоловіком
Давно вже звикли до таких тортур
Та не витримують (за статусом і віком)
Азарту пристрасті.
Тому, чарівний доне, наповніть келихи
В передчутті армагедону.
Меблевого.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-26 18:30:33 ]
О так, звичайно, це ще той сюжет,
подеколи я сам ним користався... :)

Але я п'ю за ті жіночі ласки,
які без чоловічого єства,
коли красуні в ліжку сам на сам...

Ніколи не вважав таке гріховним,
якщо, звичайно, жінка не вдає,
що чоловік вона, хоча і в сукні.
Ну дарувала подрузі ті ласки,
які для чоловіка, наче мла,
яку проходиш в пошуку звичайних
для нашого начала варіацій...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 18:44:40 ]
Подекуди мені Декамерон
Нагадує такі сапфічні ласки...
Жінки і співрозмовниць тут собі
Знаходять, може й співучасниць,
Співмешканок, подекули співвласниць
Мужів - чарівних, тільки - віртуальних.
Вони завжди в гонитві за руном, вином
Кіном чи іншим доміном. Концептуально
В такому випадку створити свій закон
І тішитись жінкам жінками власне...
Але Дракон...
Йому то не сподобається, знаю.
Він любить не розбещених дівчат.
Про це і давні книги не мовчать:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-26 18:50:47 ]
Повинні бути межі, - він говорить, -
бо межі змушують здійматись вище,
аби їх перескочити, та вище
вже інші межі, і таке зростання
не є гріхом, принаймні для Дракона...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 18:53:49 ]
Це змова:) Межі не без меж:)


1   ...   37   38   39   40   41   42   43   Переглянути все