ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.05.06 06:23
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…

Артур Курдіновський
2024.05.06 02:08
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!

Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка

Ілахім Поет
2024.05.06 00:12
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч

Ігор Шоха
2024.05.05 20:48
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.

Меланія Дереза
2024.05.05 20:09
П'ять речень Як утворилася наша ватага і на чому трималася? - одним реченням сформулювати непросто. Скажу так: і звичайнісінький працівник рибного господарства, і пихатий податківець з братами, і я - досвідчений пройдисвіт - усі ми гарно проводили ч

Олександр Сушко
2024.05.05 18:39
Пасха Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти. Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така

Євген Федчук
2024.05.05 13:01
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько

Іван Потьомкін
2024.05.05 10:55
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич

Артур Курдіновський
2024.05.05 02:04
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!

Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?

Ілахім Поет
2024.05.05 00:09
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.

Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує

Іван Потьомкін
2024.05.04 10:49
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»

Ігор Деркач
2024.05.04 10:02
Коли народ висовує таланти,
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.

***
Воююча частина світу

Леся Горова
2024.05.04 08:19
Так забракло мені того променю, що поза хмарами
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.

Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Лайоль Босота
2024.04.15

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Ярослав Штука
2020.12.05

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Критика | Аналітика

 Основні принципи правильної критики

Чому ти вказуєш на тріску в оці ближнього? Спочатку вийми колоду зі свого.

Із Біблії

1. Критикувати людину позаочі не можна - цим ти її ображаєш. Позаочі про іншу людину можна говорити тільки добре.
2. Критикувати людину в присутності інших теж не можна - з тієї ж причини.
3. Якщо ти хочеш людину покритикувати віч-на-віч, так би мовити, "навести на шлях істинний", варто запитати у неї, чи бажає вона вислухати тебе. Якщо ні - залиш її у спокої, а свою думку - при собі. Якщо бажає, то твоя критика має бути максимально необразливою, інакше одне необережне слово може зробити тебе її ворогом на все життя.

Зрештою, наша думка про інших - просто суб'єктивне сприйняття іншої особистості.
Ніхто не володіє істиною в останній інстанції, окрім Бога.

Інформація для роздумів: кажуть, людина помічає в інших саме ті недоліки, які притаманні їй самій.


29.07.2010

* На основі лекцій Олега Торсунова (http://www.torsunov.ru)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-02 10:21:45
Переглядів сторінки твору 5207
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.998 / 5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.854
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціум
Соціально-громадська тематика
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-02 10:49:08 ]
Питання лише в тому, чому оті, правильні стосунки, не вибудувалися від самого початку самі собою - виходячи із геніального задуму "Людини"?

На жаль (чи не на жаль), відповідь лише одна? Цивілізаційні речі вторинні, і їх Господь не створював, і людьми є чи стають ними далеко не всі?
Чи можливо навчити особистість чомусь вибірково хорошому (наприклад писати справжню поезію, чи основним принципам правильної критики), без комплексної людяності?

Але і зворотна річ - що саме повинна робити, як особистість, Людина на землі, якщо вже їй пофортунило так розвинутися? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-08-02 11:14:29 ]
В індійських Ведах сказано, що Бог створив 8 млн. різних форм життя, з них 400 000 - розумних. Кожна жива душа знаходиться на своєму ступені розвитку і втілюється у відповідне цьому тіло, знаходячись на відповідній планеті (галактиці). Людина на планеті Земля за час існування у людському тілі повинна здобути максимум знань, аби повернутися до Бога і вийти з тенет матеріального світу. Саме в цьому і полягає її основне завдання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-02 12:04:46 ]
Можливо, а може й ні. В сенсі трактувань сказаного індійськими мудрецями.

Очевидно, що знання, у сенсі науки, мають лише цивілізаційне значення, а цивілізація, навіть для індусів - вторинна річ, чи не так? Тобто, може йтися у нашому випадку (онтогенези) швидше за все - про досвід, що має сенс лише для поняття Особистості.

І потім, навряд чи йдеться про форми Душ, йдеться певно таки про форми Духу. У нас про це кажуть, як про Святий Дух, що входить на початку, а потім полишає тіло...

Так чи інакше, шановний Валерію, самі по собі знання не додають, схоже нічого. Ось прочитають опубліковані вами принципи читачі, матимуть знання, і не більше того, мало хто з них матиме відповідний досвід і можливість жити у тій гармонії, частиною якої є ці принципи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-04-15 16:45:24 ]
Погоджусь, шановна Редакціє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-08-02 14:41:15 ]
Ті ж індійські мудреці кажуть, що отримати досвід і зробити з нього правильні висновки можна лише двома шляхами: методом проб та помилок, тобто через страждання, або через знання, яке допоможе уникнути цих страждань. Людина страждатиме доти, доки не усвідомить причину своїх страждань. А причиною страждань є бажання, незалежно від того, здійснились вони чи ні. Щойно людина позбудеться бажань, одразу ж зникнуть і її страждання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-02 15:34:38 ]
Певно ще, пане Валерію, говориться і саме про потрібне знання, а не отримання будь-якої інформації (що зараз активно і відбувається:( і про те, що неохоплене позитивним досвідом знання руйнує особистість...

Щодо бажань і їх відсутності, то безумовно, все це вірно, як і те, що ми ситі після доброї їди.
Прекрасний заклик - будь ситим, так? Але після тривалої доброчинної духовної практики (духовної їжі) позбуваєшся всього зайвого автоматично, чи не так?

Єдине, що вважаю неможливим, це зробити земний світ довершенішим, аніж його зробив Творець.
Я маю тверде переконання, що майбутні наші світи будуть ще більш довершеними і складнішими, водночас. Можливо туди і потрапимо? :)

А щодо навіть необхідних знань, то їх дуже часто і все більш і більш наполегливо заміняє вираз - "незнання законів не рятує від відповідальності", але саме ті знання чомусь ніяк не лізуть до голови... :)

Тож, може і "Основні принципи правильної критики" у нашому випадку розглядати як жорсткі правила, а не знання? :)
А значить, цензура?
Потрібна річ. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-08-03 09:28:49 ]
Цікаво з Вами спілкуватись, шановна Редакціє Майстерень! Видно, наші з Вами заняття філософією, нехай навіть і марксистсько-ленінською, не пройшли намарне.:)
Так, я теж вважаю, що навколишній світ досконалий чи недосконалий в силу нашої досконалості чи недосконалості.
Ми можемо знати чи не знати, виконувати чи не виконувати закони суспільства чи Божі закони, але в разі невиконання чи порушення тих чи інших отримаємо покарання чи від суспільства, чи від Всесвіту. Отже, потрібно їх вивчати, і потрібно їх виконувати. І незнання нас не врятує від відповідальності, тут Ви абсолютно праві.
На мій погляд, потрібна і цензура.:) В першу чергу внутрішня. І вже при відсутності чи недостатності внутрішньої - і зовнішня. Мусить же хтось привести до стада ту вівцю, що заблукала і відбилась.:) Інакше вона пропаде, або ж її роздеруть вовки.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-08-13 10:09:26 ]
цікава стаття)
напишіть ще подібну про те, як потрібно реагувати на критику. Зараз чомусь проблема не скільки в тих, хто критикує (вміло/ невміло), а в тих, хто взагалі не сприймає критику, тобто наявність самої критики сприймає вороже.

хоча... просто їх напевно не спитали, чи вони хочуть почути критику на себе)))

До речі, критика на ПМ – це критика в присутності інших людей)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-08-13 10:29:37 ]
Мені надзвичайно приємно, Марино, що Ви прочитали мою статтю і відгукнулись.
От, саме на тому сайті, де я видалив усі свої пародії, і було таке вороже абсолютне несприйняття критики.)
Я, прийшовши на сайт, висловив критичне зауваження про один вірш, і мав на протязі всього перебування на сайті проблеми від автора цього вірша.)
А й справді, помилився, не запитав спочатку, чи можна критикувати.)
Зрештою, критика на всіх літературних сайтах - це критика в присутності інших.)
Але, напевно, треба розрізняти критику самої людини (в даному випадку - автора) і критику його творів. Для чого автори публікують свої твори? Аби винести їх на суд читача, чи не так? І чому читач, який не похвалив цей твір, а висловив своє критичне ставлення до нього, для цього автора стає лютим ворогом? Нонсенс, правда?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Іллюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-25 12:28:35 ]
Прекрасна і корисна стаття!.. А на рахунок сприйняття критики - думаю, немає сенсу. Людина, що має у собі внутрішнього цензора, і сприймати критику буде толерантно, саме тому, що розуміє власну недосконалість, як і не тішиться із недосконалості своїх опонентів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-26 12:11:08 ]
Чудовий коментар, Ларисо! Дуже розумна думка, висловлена Вами. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софі Аголь (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-28 00:04:26 ]
Дуже цінні життєві поради, особливо для авторів-початківців. Хоча критика все ж має бути, тільки, звичайно, конструктивна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-04-15 16:46:48 ]
Дякую, Софі. Цілком з Вами погоджуюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-15 13:36:30 ]
Критика найкращий інструмент для наближення до досконалості. Погоджуюся, критика повинна бути в першу чергу коректною. При бажанні можливо найболючіші для автора зауваження подати таким чином, щоб не викликати агресію (типу сам дурак), а пояснити суть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-04-15 16:44:20 ]
Звичайно. Одного разу я спершу запитав, чи хоче автор почути критику про свій твір. Він відповів згодою. А коли я вказав на його помилки, отримав відповідь: "Ггг, а я й не збираюся нічого виправляти" Мені стало просто шкода часу, потраченого на нього. Так що при розмові з дурнем і сам несподівано можеш опинитися в дурнях. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-08-01 18:38:25 ]
Тетяно, але загалом критика є щодо тексту, а не автора, так що ці рекомендації не спрацюють. особливо п. 1, та й п. 2 і 3 загалом.