ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.24 23:03
* 212 *
обережно акуратно
непоспішно
оминаючи закинуті кути
де чаїться бозна-що
пантрує нищить
залишає непривабливі
сліди
вийшовши нарешті

Тетяна Левицька
2026.09.24 22:13
У сквері
Ще краплі літа в осені барвистій
перлинами роси у падолисті,
та вже схиляють голови жоржини;
лоскоче оболок* вологий жовтень,
свавільний вітер бешкетує вкотре
прозорим привидом у журавлині.

Каштанів їжачки вп'ялися в землю,

Ольга Садкова
2026.09.24 20:58
Підкажи сонечку
Грались в піжмурки із сонцем,
якось, огірки.
Ув огудині сховались добре під листки.

Сонце тикається в листя:
як би зазирнуть?
Жодної нема шпарини ані там, ні тут.

Вячеслав Руденко
2026.09.24 18:34
Шерех часу невагомих
Підлога бажає зігрітись,
Юрба із бандурами зліва
Несе непорочне угору.
Фіналу не буде — диво.

Диво з червоної глини,
Мета його нам невідома.
Шерех ще чути з обійстя

Євген Федчук
2026.09.24 17:13
* * *
Жили чоловік і жінка на хуторі. Звісно
Двом на хуторі отому їм було не тісно.
Бо ж ніхто до них не їздив, щоб погостювати.
А вони гостей любили у себе приймати.
Щоб самим у гості з’їздить – того не любили.
Тож на хуторі своєму у нудьзі сиділи.
Якось

Юрко Бужанин
2026.09.24 16:43
***
Так схожий на старовинні,
Я замок повітряний звів.
В ясній мальовничій місцині,
Із хитросплетінням ходів.

Заходимо вдвох у замок. –
Тут гарно, лише придивись:
І стіни – дзеркальний спалах.

Борис Костиря
2026.09.24 14:26
Прощання
Колись доводиться прощатись
Із домом, книгами, людьми.
Не дочекаєшся пощади,
Хоч упади на дот грудьми.
Колись приходить час останній
І вирішальна дивна мить.
Всі непромовлені питання
Не можна в серці утопить.

Віктор Кучерук
2026.09.24 06:15
* * *
Предківські дороги нам дарують крила
І тримає міцно пращурів земля, -
Без того коріння, що дає всім сили,
Не злетить у небо молоде орля.
Пам'ятають стіни дорогої хати
Предків кожне слово, кроки і пісні,
Що з дитинства учать правду захищати
Від як

Ірина Вовк
2026.09.24 05:29
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 6)
VІ. ТЯГАР СИНІВСЬКОГО ОБОВ'ЯЗКУ У задимленій майстерні коваля Квінта ранок почався з важкої розмови. За довгим дерев'яним столом сиділи двоє братів. Квінт, широкоплечий, із мозолястими від молота руками, та Марцелл – стрункий, загартований у боях ле

хома дідим
2026.09.24 00:00
* 211 *
вітер тихий і вітер злобний
понеділок а там четвер
чоловік зріс пішов із дому
зневірявся як міг помер
не того що хотів скандалу
чи хворів а чи впав у маразм
цих випадків буває чимало
а того що відбув свій час

Борис Костиря
2026.09.23 20:02
Повноводність
Перетоплений шлях у майбутнє, на гору жадану,
Перетоплений сміх, перетоплені плоть і кістки,
Перетоплений голос, далекий, тендітний, коханий,
І не можемо ми спорудити крізь вічність мости.

Перетоплені сили, наснага, надія і гордість,
Перетоплені зд

Федір Паламар
2026.09.23 19:32
5. Шум-Кушта
Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому! Шум-Кушта предстоїть, і возвіщає, і поучає. Шум бар Ну, Шум-Кушта, предстоїть і глаголе покірно перед Господом, прорікаючи: – Минувся час мій, і належить мені відійти. Та не відаю, хто супроводитиме ме

Артур Курдіновський
2026.09.23 15:17
Я піду за дощем
Я піду за дощем, закохавшись у сіру сльоту
Та не буду співати весні осяйні дифірамби.
Вже минули безглузді часи сподівань біля рампи -
Тож сьогодні вінок з порожнечі для себе сплету.

Не лякай мене, осене, холодом вранішніх злив!
Це - стихія моя! В

Артур Курдіновський
2026.09.23 15:16
Згорілий рондель
В блокноті згорілім - згорілий рондель,
Від світлих рядків залишилось вугілля.
Душевна зневіра. Тілесне безсилля.
Стійке панування безмежних пустель.

Давно вже тендітна та ніжна пастель
Затьмарена модним строкатим свавіллям.
В блокноті згорілім -

Борис Костиря
2026.09.23 14:40
* * *
Він біг у даль, отримавши свободу,
Після заков тривалих і крутих,
Пірнаючи в найбільшу насолоду
Без нагород минущих, золотих.
На березі морському співи чайок
І плескіт хвиль, а він біжить кудись,
Звільнившись від умовностей і часу,
Пірнаючи у незг

Вячеслав Руденко
2026.09.23 11:38
У збуренні, в русі , як хвилі ментальні…
Призначення чаю з жасмину співмірне
З безсмертям душі миловидної щучки,
Подоба якої не платить комірне
Ні Сонцю, ні вітру, не носить обручки.

Скажи йому: «Хронос!»—здригнеться відчайно,
Пелюстки, мов очі,наповняться змістом,
У збуренні, в русі, як
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Артур Курдіновський
2023.12.07

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Критика | Аналітика

 Основні принципи правильної критики

Чому ти вказуєш на тріску в оці ближнього? Спочатку вийми колоду зі свого.

Із Біблії

1. Критикувати людину позаочі не можна - цим ти її ображаєш. Позаочі про іншу людину можна говорити тільки добре.
2. Критикувати людину в присутності інших теж не можна - з тієї ж причини.
3. Якщо ти хочеш людину покритикувати віч-на-віч, так би мовити, "навести на шлях істинний", варто запитати у неї, чи бажає вона вислухати тебе. Якщо ні - залиш її у спокої, а свою думку - при собі. Якщо бажає, то твоя критика має бути максимально необразливою, інакше одне необережне слово може зробити тебе її ворогом на все життя.

Зрештою, наша думка про інших - просто суб'єктивне сприйняття іншої особистості.
Ніхто не володіє істиною в останній інстанції, окрім Бога.

Інформація для роздумів: кажуть, людина помічає в інших саме ті недоліки, які притаманні їй самій.


29.07.2010

* На основі лекцій Олега Торсунова (http://www.torsunov.ru)


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-08-02 10:21:45
Переглядів сторінки твору 6016
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.998 / 5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.854
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціум
Соціально-громадська тематика
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-02 10:49:08 ]
Питання лише в тому, чому оті, правильні стосунки, не вибудувалися від самого початку самі собою - виходячи із геніального задуму "Людини"?

На жаль (чи не на жаль), відповідь лише одна? Цивілізаційні речі вторинні, і їх Господь не створював, і людьми є чи стають ними далеко не всі?
Чи можливо навчити особистість чомусь вибірково хорошому (наприклад писати справжню поезію, чи основним принципам правильної критики), без комплексної людяності?

Але і зворотна річ - що саме повинна робити, як особистість, Людина на землі, якщо вже їй пофортунило так розвинутися? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-08-02 11:14:29 ]
В індійських Ведах сказано, що Бог створив 8 млн. різних форм життя, з них 400 000 - розумних. Кожна жива душа знаходиться на своєму ступені розвитку і втілюється у відповідне цьому тіло, знаходячись на відповідній планеті (галактиці). Людина на планеті Земля за час існування у людському тілі повинна здобути максимум знань, аби повернутися до Бога і вийти з тенет матеріального світу. Саме в цьому і полягає її основне завдання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-02 12:04:46 ]
Можливо, а може й ні. В сенсі трактувань сказаного індійськими мудрецями.

Очевидно, що знання, у сенсі науки, мають лише цивілізаційне значення, а цивілізація, навіть для індусів - вторинна річ, чи не так? Тобто, може йтися у нашому випадку (онтогенези) швидше за все - про досвід, що має сенс лише для поняття Особистості.

І потім, навряд чи йдеться про форми Душ, йдеться певно таки про форми Духу. У нас про це кажуть, як про Святий Дух, що входить на початку, а потім полишає тіло...

Так чи інакше, шановний Валерію, самі по собі знання не додають, схоже нічого. Ось прочитають опубліковані вами принципи читачі, матимуть знання, і не більше того, мало хто з них матиме відповідний досвід і можливість жити у тій гармонії, частиною якої є ці принципи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-04-15 16:45:24 ]
Погоджусь, шановна Редакціє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-08-02 14:41:15 ]
Ті ж індійські мудреці кажуть, що отримати досвід і зробити з нього правильні висновки можна лише двома шляхами: методом проб та помилок, тобто через страждання, або через знання, яке допоможе уникнути цих страждань. Людина страждатиме доти, доки не усвідомить причину своїх страждань. А причиною страждань є бажання, незалежно від того, здійснились вони чи ні. Щойно людина позбудеться бажань, одразу ж зникнуть і її страждання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-02 15:34:38 ]
Певно ще, пане Валерію, говориться і саме про потрібне знання, а не отримання будь-якої інформації (що зараз активно і відбувається:( і про те, що неохоплене позитивним досвідом знання руйнує особистість...

Щодо бажань і їх відсутності, то безумовно, все це вірно, як і те, що ми ситі після доброї їди.
Прекрасний заклик - будь ситим, так? Але після тривалої доброчинної духовної практики (духовної їжі) позбуваєшся всього зайвого автоматично, чи не так?

Єдине, що вважаю неможливим, це зробити земний світ довершенішим, аніж його зробив Творець.
Я маю тверде переконання, що майбутні наші світи будуть ще більш довершеними і складнішими, водночас. Можливо туди і потрапимо? :)

А щодо навіть необхідних знань, то їх дуже часто і все більш і більш наполегливо заміняє вираз - "незнання законів не рятує від відповідальності", але саме ті знання чомусь ніяк не лізуть до голови... :)

Тож, може і "Основні принципи правильної критики" у нашому випадку розглядати як жорсткі правила, а не знання? :)
А значить, цензура?
Потрібна річ. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-08-03 09:28:49 ]
Цікаво з Вами спілкуватись, шановна Редакціє Майстерень! Видно, наші з Вами заняття філософією, нехай навіть і марксистсько-ленінською, не пройшли намарне.:)
Так, я теж вважаю, що навколишній світ досконалий чи недосконалий в силу нашої досконалості чи недосконалості.
Ми можемо знати чи не знати, виконувати чи не виконувати закони суспільства чи Божі закони, але в разі невиконання чи порушення тих чи інших отримаємо покарання чи від суспільства, чи від Всесвіту. Отже, потрібно їх вивчати, і потрібно їх виконувати. І незнання нас не врятує від відповідальності, тут Ви абсолютно праві.
На мій погляд, потрібна і цензура.:) В першу чергу внутрішня. І вже при відсутності чи недостатності внутрішньої - і зовнішня. Мусить же хтось привести до стада ту вівцю, що заблукала і відбилась.:) Інакше вона пропаде, або ж її роздеруть вовки.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-08-13 10:09:26 ]
цікава стаття)
напишіть ще подібну про те, як потрібно реагувати на критику. Зараз чомусь проблема не скільки в тих, хто критикує (вміло/ невміло), а в тих, хто взагалі не сприймає критику, тобто наявність самої критики сприймає вороже.

хоча... просто їх напевно не спитали, чи вони хочуть почути критику на себе)))

До речі, критика на ПМ – це критика в присутності інших людей)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-08-13 10:29:37 ]
Мені надзвичайно приємно, Марино, що Ви прочитали мою статтю і відгукнулись.
От, саме на тому сайті, де я видалив усі свої пародії, і було таке вороже абсолютне несприйняття критики.)
Я, прийшовши на сайт, висловив критичне зауваження про один вірш, і мав на протязі всього перебування на сайті проблеми від автора цього вірша.)
А й справді, помилився, не запитав спочатку, чи можна критикувати.)
Зрештою, критика на всіх літературних сайтах - це критика в присутності інших.)
Але, напевно, треба розрізняти критику самої людини (в даному випадку - автора) і критику його творів. Для чого автори публікують свої твори? Аби винести їх на суд читача, чи не так? І чому читач, який не похвалив цей твір, а висловив своє критичне ставлення до нього, для цього автора стає лютим ворогом? Нонсенс, правда?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Іллюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-25 12:28:35 ]
Прекрасна і корисна стаття!.. А на рахунок сприйняття критики - думаю, немає сенсу. Людина, що має у собі внутрішнього цензора, і сприймати критику буде толерантно, саме тому, що розуміє власну недосконалість, як і не тішиться із недосконалості своїх опонентів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-26 12:11:08 ]
Чудовий коментар, Ларисо! Дуже розумна думка, висловлена Вами. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софі Аголь (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-28 00:04:26 ]
Дуже цінні життєві поради, особливо для авторів-початківців. Хоча критика все ж має бути, тільки, звичайно, конструктивна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-04-15 16:46:48 ]
Дякую, Софі. Цілком з Вами погоджуюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-15 13:36:30 ]
Критика найкращий інструмент для наближення до досконалості. Погоджуюся, критика повинна бути в першу чергу коректною. При бажанні можливо найболючіші для автора зауваження подати таким чином, щоб не викликати агресію (типу сам дурак), а пояснити суть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-04-15 16:44:20 ]
Звичайно. Одного разу я спершу запитав, чи хоче автор почути критику про свій твір. Він відповів згодою. А коли я вказав на його помилки, отримав відповідь: "Ггг, а я й не збираюся нічого виправляти" Мені стало просто шкода часу, потраченого на нього. Так що при розмові з дурнем і сам несподівано можеш опинитися в дурнях. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-08-01 18:38:25 ]
Тетяно, але загалом критика є щодо тексту, а не автора, так що ці рекомендації не спрацюють. особливо п. 1, та й п. 2 і 3 загалом.