ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.06.21 06:31
Знайомі назви, тільки не такі
Оці відомі ще з дитинства села, –
Дивує в них присутність вояків
І жителів обличчя невеселі.
В кар’єрі тир, на луках – полігон,
А у гайку навіси та намети, –
І гул, і гар од маршових колон,
І окрики сторожових секрет

Микола Соболь
2024.06.21 06:14
Ослику Іа потрібен хвіст,
без хвоста плюгавенька тваринка.
Притули до попи живокіст,
ну, хоча б, скажімо, на годинку.
Лікарі, на жаль, безсилі тут,
кролик йодом поливає вату,
приложили... і відразу – гуд –
повели осла до психіатра.

Артур Курдіновський
2024.06.21 00:44
Немає більше й сліду від бравади,
З якою в душу стукала весна.
Я п'ю ґлінтвейн, що пахне листопадом,
Дивлюсь на осінь зі свого вікна.

Самотня осінь - спогадів створіння,
Надії цукор, а на рану - сіль.
Я п'ю гіркий ґлінтвейн, напій осінній,

Володимир Ляшкевич
2024.06.20 22:09
Тебе накриє у найважчу мить
тієї пісні давньої торкання,
і всутеніле серце звеселить
її давно забуте привітання.

Посеред полум’я і самоти,
на вістрі пострілу, снаги й знемоги,
тобі відкриється, що здатен ти

Іван Потьомкін
2024.06.20 21:20
Щоб ускочить у прірву, не потрібен трамплін. *Як королі голі, то й лакеї здіймають лівреї. *Людина, як слимак, йде до себе кружним шляхом. *Великі лунатики не потребують Місяця. *Чимало хто жив не власним життям, прагнучи уникнути чужої смерті. *Не

Євген Федчук
2024.06.20 16:31
Сидять діди на колоді. Сидять, розмовляють.
А тут раптом хтось на джипі повз них пролітає.
Куряву здійняв велику, курей розполохав.
На Рябка, що зазівався, не наїхав трохи.
- Було дурне, - дід Микола промовив сердито, -
Дурним воно й залишилось, хоча

Самослав Желіба
2024.06.20 12:10
Тут були жарти,
Тут були приязності.
Добрі ми друзі,
Хоч і сварились часто,
Хоч не завжди й ладнали.

Ольга Олеандра
2024.06.20 10:37
Скажи, ти як? Я дуже хочу знати.
Прийшли, будь ласка, вісточку якусь.
Ранковим променем ти можеш обізватись
чи шепотом дощу.
Я вчусь
побаченням крізь видиму роздільність.
Пишу тобі повітряні листи.
Так хочу вірити, що це не безнадійно…

Володимир Каразуб
2024.06.20 09:21
Так звучить правда: поскрипом шафи до якої підійшла жінка.
Так звучить місто.
«Хіба не дивно, — казала вона розповідаючи про пожежу, —
Я почула голоси людей через вікно.
Вони кричали, аби я виходила, бо в домі щось загорілося».
«Виходь, Анно, пожежа

Віктор Кучерук
2024.06.20 04:36
І ось запахло розімліле літо
Густим настоєм липового цвіту,
А вітер намагається безсило
Випростувати бур'яни похилі.
Уже троянди ясним цвітом повні
Дрімають німо в тиші невимовній,
А розпашіла височінь безкрая
На хмари перламутрові чекає.

Артур Курдіновський
2024.06.20 01:50
Верлібром він ніколи не писав.
Увесь він був в рядках твердої форми.
Він вуха затуляв від крику горну,
У септимах він бачив міць октав.

Вона любила тільки вільний стиль:
По склу металом, крилами по небу.
Метафори складні - лише про себе...

Микола Соболь
2024.06.19 20:21
Цікаво Редакція майстерень желібу на місце поставить чи пальчика посмокче і зробити вигляд, що все добре?

Іван Потьомкін
2024.06.19 17:33
Голод і спрага світ за очі лиса погнали
І привели нарешті в виноградник.
Прокравсь і мало не спритомнів:
З гілок звисали соковиті грона.
Ось розігнавсь, підскочив...
На радощах навіть заплющив очі.
Був певен, що ягоди вже в роті,
Та тільки гепнувся

Самослав Желіба
2024.06.19 17:18
Я всміхнувсь тобі,
І ти мені зненацька,
На єдину мить.

Світлана Пирогова
2024.06.19 13:43
О, як же на душі буває кепсько,
Коли розчарувався у любові,
Неначе дощ химерний б'є в обличчя.
Байдужий вітер виє й гірко кличе
Туди, де загубили, ніби кепку,
Чуттєвості дарунок, ніжне слово.

Дорога вже закидана камінням,

Юрій Гундарєв
2024.06.19 09:26
Лети, мій вороне, лети крізь наш одвічний лютий. Обабіч смерті, вздовж мети. Наші гріхи спокутуй. Крізь вщент посліплих янголят, крізь згарища та хащі. Через засніжені поля, де міцно сплять найкращі… Цю сторінку мого щоденника присвячую поету з Черн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мос
2023.02.21

Саша Серга
2022.02.01

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Медведєв (1976) / Публіцистика

 У пошуках втраченого раю
У ПОШУКАХ ВТРАЧЕНОГО РАЮ
Есе
Чи знали ви про дивовижне мистецтво японських майстрів малювання пером по поверхневій гладі води? Створене художником у такий спосіб зображення триває долі секунди, але той, кому пощастило його побачити бодай раз у житті – вже ніколи не забуде. Таке сильне враження на людську свідомість справляє той незвичайний малюнок.
Так само береже людина у своїй пам’яті хіба що першу у її житті жадібно прочитану бібліотечну книгу. Переосмислюючи себе за читанням, людське єство воістину п’є живу воду зі смарагдового колодязя мудрості, малює в обріях уяви видноколо нових можливостей, приймає щедроти життєвих дарів. Адже книга – прекрасне люстерко, у якому можна побачити свій багатий внутрішній світ, завмерши від захоплюючого подиву.
Золоті сторінки безцінних фоліантів бережуть усе, чого досягло людське пізнання упродовж плину тисячоліть: тут ллється світло підручників бібліотечного храму, золоті анкети життя філософів, візії художнього бачення світу митців, історичні хроніки, сила-силенна документальних свідчень і наукових дослідів.
Наукова картина світу постійно видозмінюється, все перебуває в русі і перетвореннях. З’являються у світ новинки цивілізаційних досягнень інформаційної сфери – електронні та аудіокниги, всеосяжні інтернет-сторінки з тисячами міріад динамічних посилань у світовій інтернет-павутині. Та це все залишається тільки доповненням, своєрідним доважком до універсального явища книги друкованої.
Бібліотечним фахівцям не новина, що найбільшою книгозбірнею світу є заснована 210 років тому Бібліотека Конгресу США. Сьогодні її фонд налічує близько 130 млн. документів на чотириста сімдесяти мовах світу: це книги, газети, рукописи, світлини, мапи, звукозаписи, мікрофільми. Вчені, шляхом нескладних обчислень вирахувавши загальну довжину книжкових полиць, де зберігаються ці бібліотечні скарби (до речі, свій прихисток тут знайшла і перша в світі друкована книга – „Біблія” Йогана Гутенберга), одержали колосальну відстань: понад 850 км (!). Щодня уславлена бібліотека збагачується п’ятьма тисячами нових книг-надбань.
Що ж, про такі бібліотечні можливості пересічному українцеві залишається лишень плекати голубі мрії. Однак, з іншого боку, величезний масив бібліотечних документів викликає скоріше не радість, а біль глибокого усвідомлення, що одного людського життя замало, аби хоча б торкнутися рукою до кожного з численних зразків.
Разом з тим не стихає сумління совісті за долю спаленої Олександрійської бібліотеки, яка мала багатющий арсенал джерел результатів людської думки, її довершені витвори. Часто сняться у снах обпалені сторінки, потрощені глиняні таблички, сплюндровані сувої. Вони ніби голосять воланням живих душ про повернення до життя, до бібліотеки, до свого втраченого раю – саду Гетсиманського...
А як хотілося б переступити поріг книгозбірні, яка презентує самобутність певної національної культури – китайської чи японської, африканської чи південноамериканської, єврейської чи арабської, овидом очей своїх зміряти багатство бібліотек Парижа, Копенгагена, Варшави, Відня...
Та найбільшим світлом любові ми огортаємо саме українську книгозбірню. Тут нуртує енергетика творчості дочки Прометея, незламного Каменяра, Великого Кобзаря, цілої плеяди сучасних митців слова. Тут озиваються луною голоси наших предків, звучать горді мелодії швидкоплинних віків української історії.
Бібліотека як храм культури і освіченості, як громадський осередок толерантності, компетентності і всевідання, як втілення раю на землі – зцілює, лікує, наснажує силою, даючи дороговказ пролягання найкоротшого шляху до гармонії внутрішнього світу людської душі.

02.09.2010








      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-09-02 16:16:36
Переглядів сторінки твору 876
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором 4
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2010.12.10 16:14
Автор у цю хвилину відсутній