ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.10.03 06:52
* * *
Прискорилась бійня скажена,
Щоб швидше мети досягти, -
І тишу гвалтують сирени,
І вибухи множать хрести.
І ходять од хати до хати
Нещастя, печалі, жалі,
Немов одніє утрати
Замало стражденній землі...

Борис Костиря
2025.10.02 22:32
Повернення
Повернутися в ніщо,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,

Сергій СергійКо
2025.10.02 20:26
Погляд твій
Розчинились дерева й кущі
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.

Тетяна Левицька
2025.10.02 19:43
Невблаганно
Невблаганно під дощем
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.

Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,

Світлана Майя Залізняк
2025.10.02 17:28
Осіннє соте
Осіннє соте" - співана поезія. Запрошую слухати.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а

Євген Федчук
2025.10.02 16:56
Як київський князь з «берладниками» воював в 1159 році
Сидять діди на Подолі. Сидять, спочивають.
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П

Іван Потьомкін
2025.10.02 13:17
Судний день
Судний день перетвориться на свято...
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж

Ярослав Чорногуз
2025.10.02 12:06
Вересневий каштанопад
День осінній коротшає, тане,
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.

І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,

Віктор Кучерук
2025.10.02 11:47
* * *
Дощем навіяна печаль
Покірну душу охопила, -
Штрикнула в серце, мов кинджал,
Та з тіла вимотала сили.
Чудовий настрій відняла
І стала прикрість завдавати,
Бо мрії знищила дотла,
Бо знову сам нудьгую в хаті...

Юрій Гундарєв
2025.10.02 11:04
Стінг співає під бандуру
жовтня зустрічає свій день народження легендарний англійський рок-музикант. Мало хто знає його справжнє ім‘я Гордон Самнер, але сценічне - Стінг, що у перекладі означає «жалити», відомо кожному, хто цікавиться сучасною музикою.
Він від першого дня повном

Юрій Гундарєв
2025.10.02 09:27
Бабах!
Сутеніло рано, як завжди наприкінці листопада. Поет Н. зробив ковток майже зовсім холодної кави і перечитав щойно написаний вірш. Його увагу зупинив один рядок: «І серце б‘ється, ніби птах…» Скільки вже цих птахів билося біля серця?! Н. закреслив «ніб

Борис Костиря
2025.10.01 22:21
Ящірка
Ящірка - це сенс,
який вислизає з рук.
Чи не є Всесвіт
такою самою ящіркою?
Ми шукаємо необхідних слів,
які падають у траву
і губляться там.
Ящірка є необхідним словом,

Юрій Гундарєв
2025.10.01 10:09
Зірка на ім‘я Олександра
Російські окупанти офіційно стверджують, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують

Віктор Кучерук
2025.10.01 08:46
* * *
Знову листя опале
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
* * *
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені

С М
2025.09.30 21:29
Не все йтиме так як бажав би (The Rolling Stones)
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Герасименко (1958) / Вірші

 Літо, дощ і я
Сьогодні день напоєний грозою,
шовкові коси скупані дощем.
А вітер косить вогкою косою,
і капотить зелене листя ще.

Пахучо розпустились матіоли –
куди отим парфумам дорогим...
Аж ніде стати босою ногою –
так горнуться ті трунки до ноги.

Цвіркун малий сюркоче з-під билинки -
звучанням чистим струшує росу.
Буркун до неба спинку випнув гінко,
погойдується вусами вівсюг.

Кульбабки золотаві невеличкі
сховались в зелененькі черешки.
Цілує мак волошку ніжно в щічку...

Бреду крізь їхнє царство навпрошки.

Виблискують калюжі на дорозі –
мені туди, куди вона веде.
Чабрець-трава лоскоче ноги босі,
вмиває ружа личенько бліде.

Петрів батіг, знай, хмари розганяє –
пора за працю братися бджолі.
Бо сірий день, що ген до небокраю,
захає геть обов’язки малій.

Любистку що – розкинувся крилато,
півонію в обійми спокуша.
А що лишається розпусниці кудлатій? –
в ній променисто світиться душа.

Траві під нею червоно і біло –
пелюстки щойно квітами були.
Неначе від грози сховатись бігли,
та грім їх кучері зненацька обпалив.

Дощем зволожені, голублять голі литки,
і майорить засвічена земля.
По цій землі, промочені до нитки,
йдемо, як друзі – літо, дощ і я.
2009

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-11-09 18:04:11
Переглядів сторінки твору 4006
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.828 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.585 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.03.19 14:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-09 21:44:04 ]
Действую в рамках дозволенного, хотя еще две-три сотых рейтинга - и буду приходить за знаниями. А пока что делюсь теми крохами, какими могу. Когда чего-то мало, то и делиться проще. И охотнее...
Неблагодарная вещь "дощ" и большая часть рифм. "Щем", "плащем", "ще" и прочие.
В третьей строфе проявилось нечто, на масло масляное похожее. Я имею в виду "сюркоче сюрчанням".
"а я - крізь їхнє царство навпрошки." Что именно? Целуете? Навпрожки?

Мой комментарий не имеет никакого отношения ни к критике, ни к зависти. Я рад успехам - всем, какие у кого только есть, в т.ч. и своим - и конечно же, не в вопросах приватизации или в чем-то похожем, а исключительно в творчестве.

Удач-дач-дач. Хорошее стихотворение. Вспомнилось лето этого года, ибо таких как оно, я еще не помню. Удивительное.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 18:31:16 ]
Здравствуйте, Алексей! Я Вам очень признательна за внимательное отношение к моим произведениям. Как всегда, внимательно изучила замечания, постаралась кое-что изменить. Тавтологию применила специально (для усиления эффекта звучания)но, видимо, ошиблась - внимательному читателю со стороны виднее, а я ведь пишу не для себя. Думаю, редакцией не испортила стихотворения?
Успехов!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2010-11-09 21:52:09 ]
Пані Олено! Блискуче! Таке відчуття, начебто я ходжу по своєму садку. Але є "але".
Пишете про літо, і враз - "замайоріла". Я розводжу майори не один рік, і, повірте, цвітуть вони тільки восени.
Та й грім, мабуть, не "обпалив", а "обтрусив".
Чи, може, я занадто доскіпливий?
З повагою, Олександр


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 18:12:11 ]
Дякую, пане Олександре, за візит. Спробую пояснити, як зумію:слово "Замайоріла" вжито не в значенні назви квітів, які в словнику означені як майОрці, а в значенні барвистості (згідно словника "майОріти-в перекладі на рос. МАЯЧИТЬ, ПЕСТРЕТЬ"). А те, що ГРІМ ОБПАЛИВ-в тому й фішка, такий задум: після дощу півонії, що перецвіли, але ще тримають квіти -враз осипають пелюстки. "Обтрусив", на мій погляд, звучить прозаїчно. Дякую за уважне читання та щире бажання допомогти. Доскіпливість поважаю - вона змушує думку до праці

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 19:09:46 ]
Файно так змальовано, п.Олено.
Так якось запахло літом і дощем.
"вівсюг" - цікаво звучить і перекликається з "росою"...
***
Я би подумав над "Петрів батіг" - бо здається "Петра", а "Петрів" - це множина -
то тоді виникає питання - то Петри мають одного батога?
***
"Траві під нею чЕрвоно і біло –" - тут здається ритміка полетіла...

А зволожені... литки - це смачно....
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 20:33:49 ]
Дякую, пане Юрію, що не обходите моїх творів. Дуже приємно, що прискіпливо їх читаєте (ні-ні, дійсно!) Вважаю, що вірші пишуться більше на інтуїтивному рівні, отож повернення до правопису буває корисним.Але мені не зрозумілі Ваші сумніви щодо слова "Петрів батіг". "Петрів" - скорочена форма імені Петровий (аналогічно Давидовий - Давидів, Івановий - Іванів, Олексійовий - Олексіїв (чий?))Чи мене підводить пам'ять? Правда, моє вивчення правил обмежується порогом десятирічки, яку закінчила ну ду-у-у-у-же давно. Але щось таке мені говорить, що "Петрів батіг" має право жити...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 22:05:18 ]
Автор завжди має рацію.
Я лише висловив власну думку...
Нехай буде тоді "Петрів", але тоді наголос здаєтсься "пЕтрів" повинен би бути...
а ось "ПетрА батіг" - сумніву не підлягає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лях (Л.П./М.К.) [ 2010-12-04 22:25:17 ]
ПетрОві батогИ,мн.(одн.пЕтрів батІг) - багаторічна трав'яниста рослина, з коріння якої виготовляють сурогат кофе;цикорій. "Великий тлумачний словник сучасної української мови".
А ще є поняття поетичної вольності, яке дозволяє міняти наголос і цим з легкістю користувались наші класики, а ми чомусь боїмося.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лях (Л.П./М.К.) [ 2010-12-04 22:31:12 ]
Неначе пройшовся по пахучому полю... Немов напився чистої роси...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2011-06-13 20:20:51 ]
Пане Юрію! Дякую вам за високу оцінку творів і "адвокатуру". Приємно мати прихильників, для яких, власне, і пишемо.Так довго не була на сайті, а ось ніби вчора минула пора півоній, і тепер дощі... Так що уявити подібну картину не важко. Дякую ще раз!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2011-06-13 20:21:20 ]
Пане Юрію! Дякую вам за високу оцінку творів і "адвокатуру". Приємно мати прихильників, для яких, власне, і пишемо.Так довго не була на сайті, а ось ніби вчора минула пора півоній, і тепер дощі... Так що уявити подібну картину не важко. Дякую ще раз!