Вірю, Іване, приємно творити і надихати :)
У моєму вірші прототипі вашої пародії є кілька жартівливих моментів, один із них, ще не помітили, та усьому свій час ;)

Вітаю, Оксано! Щиро вдячний Вам за Ваш коментар і доброзичливе сприйняття пародії. Це для мене дуже важливо. Якщо не всі моменти мною помічено відразу, то це для мене означає тільки одне - ще треба творчо вдосконалюватися, як кажуть "предела совершенствования нет". Буду намагатися. Величезна подяка!

Дякую, Василю! Радий тобі щиро

Вітаю, вітаю, Рудокоса! Радий, що розвеселив тебе (наніч) - то важливо. А чого в тебе ювелір зразу з торбою - без "нє катіт"? А підтягнутий і м’язистий - в тебе добрий смак! ДЯКА!!!

а який тоді з нього ювелір, як без торби???

Руді, не будь такою меркантильною )) Леді Ордену за смарагди не купиш ))

"торг не уместен" ))))

Щиро вдячний, Гаррі! Ну, як завжди - написав, тепер буду розбиратися з наголосами.І заодно з розміром.Але як хоч в чомусь гармонія є - то вже дуже добре. Дуже тішить, що Ви не приводите приклади з пародії, це радує безмірно - значить Оксана сама буде "віддуватися" за оригінал. Хоча я цього, чесно кажучи, не зауважив. ДЯКА! З повагою

Виходячи з корисної аналітичної статті пана Зубрія, все складне, що було її появи, відтепер ввижається простішим, ніж було.
Пародія, наскільки я починаю впевнено розуміти (а раніше розумів як ерудит) - це своєрідне пряме дзеркало оригінального твору. Все, що каже само за себе як довершене або у якійсь мірі незграбне або непрогнозавано смішне, будь-ласка, якщо автор не проти (а, мабуть, не проти, якщо у вірші не йдеться про глибоко ліричні інтимні події), будь-ласка, на подіум.

Розмірковував вголос як пересічний читач,
який нікого на цьому сайті не знає і на власні очі не бачив,
Г.С.

Я відповім тільки щодо свого вірша, шановний Гаррі. Він написаний класичним ямбом, наголоси вивірені, збіг приголосних? Читаю поезію багатьох знаних поетів, які допускають такі збіги і їхні вірші від цього не втрачають ніц. То чому, мені смертній, не спробувати разок похуліганити зі збігами? :) Збігів, до речі, там кілька, я помітила, коли писала. Пробувала змінити-тоді змінювався жартівливий тон вірша, а я цього не хотіла.

Мабуть, краще бути видатними поетами – і тоді помилкові наголоси вважатимуться якимись іншими, і на нивах їхніх розбіжностей зростатимуть нові покоління мовознавців.
Цитую чотиристопний ямб твого вірша.

І бри / ганти / ни лег / кий стиль.

Але «легки́й» - тобто, наголошеним є склад, а не якийсь інший.

Ти у / війдеш / іще / без пари
Загой / даний / посе / ред хвиль.

Але «уві́йдеш». Аналогічно першому випадку.

І якщо орієнтуватись на нормативні наголоси, то порушується віршовий розмір.
Я мав на увазі саме це. Оскільки я не зміг зрозуміти, про кого йдеться, то смислові візерунки твору мною не розглядались. Я зумів розпізнати його напрямок і жанр.

З повагою і найкращими побажаннями (і про всяк випадок - з вибаченнями),
Г.С.

І бригантини легкий стиль.
Ти увійдеш іще без пари,
Загойданий посеред хвиль...

-+-+-+-+
-+-+-+-+-
-+-+-+-+

Я бачу тут збій наголосу у слові "легкий", дякую, подумаю над цим. У слові "загойданий" наголос на букву "о".
Цей вірш про поета, який пише під псевдо, і відважився зняти маску=шкіру.
З подякою і найкращими побажаннями (і вибаченнями на усяк випадок), я :)

Ось і порозумілись :))
Дякую за сеанс, який відбувся :))
В моїх творчих схованках чи планах існувала досить значна кількість творів, в яких позбавитись відомих рим було важкувато. І я, не знаходячи виходу, їх видалив. Навіть не залишивши чорнеток. А чому, поясню.
Мені далеко-далеко до класиків - особливо у часовому аспекті. Можливо, у ті часи читач повинен був радіти тому, що він має можливість ознайомлюватись з творами, написаними хай навіть з ненормативними наголосами, але написаними; графоманами, але відомими і рекомендованими для вивчення, якщо не для наслідування і гордощі за свою державу як осередок високультурної поезії. Я сам себе загнав у цей кут, з якого бачу єдиний вихід - не віршувати так, щоб потім пояснювати читачу, що, мовляв, я ж пишу про корисні, суспільно-громадяньські чи напрочуд інтимні або ліричні події, а ти мені, шановний читачу, вказуєш на ці дрібниці, які нагадують так званих "бліх". Але ж це мій свідомий вибір.
А всі інші хай роблять свій. І мені до нього не повинно бути ніякого діла. Тому кількість моїх коментарів поступово рухається у напрямку до нуля.

Лаконічний
Г.С.

Головне, що ти є, Гаррі :) Постарайся свій лаконізм НЕ мінімалізувати. Твої доброзичливі поради завжди доречні і вчасні ;)
З повагою й любов'ю, я ;)

Залишається розцілуватись :)))

Дякую за теплі слова.