Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.09
22:01
Уламки сну розкидані повсюди.
Вони - про щастя, світло та весну.
Нема на мене ні судді, ні суду.
Покинуту й забуту ляльку вуду
В далекий кут розлючено жбурну.
Приречений, ніколи не забуду
Уламки сну.
Вони - про щастя, світло та весну.
Нема на мене ні судді, ні суду.
Покинуту й забуту ляльку вуду
В далекий кут розлючено жбурну.
Приречений, ніколи не забуду
Уламки сну.
2026.10.09
17:17
У квасолі джміль гуде:
Квіти там ще де-не-де.
А плоди дозріти встигнуть?
Так! Квасоля зветься вігна.
В серпні квітне - в самий раз!
Буде смакота у нас!
То ж старайся, джмелю милий,
Квіти там ще де-не-де.
А плоди дозріти встигнуть?
Так! Квасоля зветься вігна.
В серпні квітне - в самий раз!
Буде смакота у нас!
То ж старайся, джмелю милий,
2026.10.09
14:37
Я не хочу уже прокидатись.
Хочу бути у магії сну.
Я забуду паролі і дати
І спалю на майдані весну.
Я не хочу вертатись із казки,
Із уяви, чарівних споруд,
Із феєрій, туманів і ласки,
Феєрверків, містерій і пут.
Хочу бути у магії сну.
Я забуду паролі і дати
І спалю на майдані весну.
Я не хочу вертатись із казки,
Із уяви, чарівних споруд,
Із феєрій, туманів і ласки,
Феєрверків, містерій і пут.
2026.10.09
10:48
— Що до пояснення ранку звитяжного
Лису шпаркому у сутінках вечора
Станє зі мною дзвеніти розважливо
Епосом скіфів пательня розпечена.
Контур егрегора часу прадавнього
Темне минулого - зваба незвідана,
Болотоходами стежка уславлена
Долі забутої
Лису шпаркому у сутінках вечора
Станє зі мною дзвеніти розважливо
Епосом скіфів пательня розпечена.
Контур егрегора часу прадавнього
Темне минулого - зваба незвідана,
Болотоходами стежка уславлена
Долі забутої
2026.10.09
10:39
Я – Змій-Король, що повзає
По кублі своєму
Змій-Король, що повзає
По кублі своєму
Маю подруг, але знай
Що я маю, все для мене
Ось повзу на підвіконня
По кублі своєму
Змій-Король, що повзає
По кублі своєму
Маю подруг, але знай
Що я маю, все для мене
Ось повзу на підвіконня
2026.10.09
09:02
іще палітурка сезонна
при вогкій стіні цегляній
у досвіт
фабричні освітлені вікна
залізнодорожні вогні
і цвинтар за переїздом
останній притулок мерця
під ґрунтом жорстким
при вогкій стіні цегляній
у досвіт
фабричні освітлені вікна
залізнодорожні вогні
і цвинтар за переїздом
останній притулок мерця
під ґрунтом жорстким
2026.10.09
06:11
Від листя, очищена вітром, дорога
Блищить під ногами, як вимите скло.
Від ранньої стужі зростає тривога:
Чи встигну догнати минуле тепло?
Воно уночі подалося в безодню
Оту, що стіною оточує ліс,
В якому шукатиму в дні прохолодні
Тепло межи сосен,
Блищить під ногами, як вимите скло.
Від ранньої стужі зростає тривога:
Чи встигну догнати минуле тепло?
Воно уночі подалося в безодню
Оту, що стіною оточує ліс,
В якому шукатиму в дні прохолодні
Тепло межи сосен,
2026.10.08
17:56
Сидять діди із бабами, згадують минуле.
Та не те, що десь від когось мимохідь почули,
А те, що самим малими прийшлось пережити,
З рідних країв податися ледь не на край світу.
Сидять, слухають всі мовчки, не перебивають,
Видно, заново минуле те пережи
Та не те, що десь від когось мимохідь почули,
А те, що самим малими прийшлось пережити,
З рідних країв податися ледь не на край світу.
Сидять, слухають всі мовчки, не перебивають,
Видно, заново минуле те пережи
2026.10.08
17:02
Я продаю тишу
Дірявими шотландськими міхами,
Я міняю тишу
На мідні крейцери,
Карбовані в країні глиняній.
Купіть хоч трохи тиші
Ви, погоничі білих верблюдів -
Альбіносів пустелі необачності.
Дірявими шотландськими міхами,
Я міняю тишу
На мідні крейцери,
Карбовані в країні глиняній.
Купіть хоч трохи тиші
Ви, погоничі білих верблюдів -
Альбіносів пустелі необачності.
2026.10.08
16:52
Головний посил вірша Володимира Мацуцького «Всесвітній громе, де ти?» — це не звільнення чи «порятунок» росіян від їхнього власного рабства, а заклик до справедливості, захисту України та покарання агресора.
Автор звертається до вищих сил («Всесвітнього
2026.10.08
15:49
Поспішав Славко до школи,
запізнитись не хотів:
мав здавати реферата про
породистих котів.
Біг охоче і бадьоро,
хоч портфель був заважкий.
Ось і школа, перший поверх,
запізнитись не хотів:
мав здавати реферата про
породистих котів.
Біг охоче і бадьоро,
хоч портфель був заважкий.
Ось і школа, перший поверх,
2026.10.08
15:35
Оксамитами квітчана Панна
Самобутньо вкривала поля.
І ліси, і водойми старанно
Ніжний усміх вбирали здаля.
Не списати словами пейзажі
І прекрасні, барвисті вбрання
Сонцесяйних блискіткових пажів
Самобутньо вкривала поля.
І ліси, і водойми старанно
Ніжний усміх вбирали здаля.
Не списати словами пейзажі
І прекрасні, барвисті вбрання
Сонцесяйних блискіткових пажів
2026.10.08
15:13
І
Розбійники з великої дороги
трамбують меншу із усіх боків,
ніде не припиняються тривоги...
ніхто не кликав їх, а хто привів
неважко здогадатися – це строгі
третейські судді – жупел демагогів
у вигляді ґарантів і братів.
Розбійники з великої дороги
трамбують меншу із усіх боків,
ніде не припиняються тривоги...
ніхто не кликав їх, а хто привів
неважко здогадатися – це строгі
третейські судді – жупел демагогів
у вигляді ґарантів і братів.
2026.10.08
14:17
У вогняні знемоги дні - провіщені, наснажені,
залюблені в меди життя - відроджені і ти, і я.
Це дивний збіг, як оберіг, як долі сміх, дороги біг,
де понад сни - лади струни, і з пелени - синь далини.
І лине буднів тятива туди, де пісня горлова,
де
залюблені в меди життя - відроджені і ти, і я.
Це дивний збіг, як оберіг, як долі сміх, дороги біг,
де понад сни - лади струни, і з пелени - синь далини.
І лине буднів тятива туди, де пісня горлова,
де
2026.10.08
13:52
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),
2026.10.08
13:23
Я нічого не зміг роздивитись
У безглуздій німій темноті.
Я звалився з коня, ніби витязь,
У абсурд і свавілля катів.
Не побачу імен, фотографій
На вечірньому цвинтарі я.
Наче відблиск небачених графік,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...У безглуздій німій темноті.
Я звалився з коня, ніби витязь,
У абсурд і свавілля катів.
Не побачу імен, фотографій
На вечірньому цвинтарі я.
Наче відблиск небачених графік,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тетяна Рубінська (1990) /
Публіцистика
Чого хочуть чоловіки, або сафарі серця
Контекст :
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Чого хочуть чоловіки, або сафарі серця
Тетяна Рубінська
Елдредж Джон. Дике серце: Таємниця чоловічого серця. – Львів: «Свічадо», 2010. – 232 с.
Усі намагаються зрозуміти, чого хочуть жінки, що там у голові білявки, брюнетки, шатенки, які у них таємниці, що приховує у собі мінливе жіноче серце. У цих перемовинах зовсім забувають, що те, чого хочуть чоловіки – теж насправді велика таємниця…
Часто у стосунках чоловіка і жінки виникає небезпечна межа Міжмноюітобою. Тоді виникає потреба нового розуміння, яке так важко десь знайти, складно запитати, коли зовсім не знаєш запитання, проте точно розумієш - щось не так. Хочеться заглянути у чоловічу душу трохи глибше, аж за двері мужності, щоб знати, а як там? Яка там температура почуттів? Які там страхи і бажання? Які несказані слова приховує у собі велике чоловіче серце? Якщо просто шукати, то так ніколи і не знайдеш. Шукати, тільки щоб знаходити. Саме тоді, коли мої пошуки перейшли у знахідку, прийшло запрошення у відповіді – книга «Дике серце» Джона Елдреджа. «Це саме те, що мені потрібно»! У підзаголовку красувався напис «таємниця чоловічої душі». Цього разу я не послухала скептично-дорослий голос про те, що не існує таких книг. Я просто сказала, що я надто довго шукала, щоб тепер випустити з рук знайдене. Тільки я і таємниця…
… Опісля прочитаного через деякий час я зі своїми друзями гуляли містом Яремче, хлопці надибали чоловіка, котрий стріляв з арбалетів і наче загіпнотизовані кинулися туди. Моя подруга обурено: «Зовсім наче маленькі діти. Навіщо їм ті арбалети? Ще не набавилися». Я раптом побачила у цій подрузі себе до книги Джона Елдреджа…
Книга неймовірно огорнула мене собою. Я жила наче у світі таємниць. Дванадцять розділів книги як дванадцять повітряних куль, з кожною підіймаєшся все вище і, як не дивно, за щораз відчуваєш тверду землю під ногами. У вступі автор каже, що це не чергова книжка для чоловіків, це дозвіл бути тим, ким є. Замість того, щоб змінювати власне серце, чоловікові просто потрібно один раз зрозуміти своє серце, знайти призначення «заради віднайдення життя, сповненого свободи, пристрасти і пригоди».
Тож автор шукає чоловіче серце. Чоловіки потребують чогось іншого, аніж прийнято думати. Чоловіче серце мусить бути вислухане як чоловіком, так і жінкою, бо саме тоді буде можливою така бажана гармонія у стосунках. «Чоловіче серце потребує місця, де ніщо не є завчасу підготовлене, напівфабрикатне, знежирене, запаковане, ліцензоване, в режимі on-line, готове до вживання. Там немає крайніх термінів, телефонних дзвінків чи засідань комітету. Там мусить бути простір для душі». «Ніколи не обмежуйте чоловіків!» - несе у собі послання книга. Кожен чоловік хоче виграти битву, пережити пригоду і врятувати красуню. Дивним чином бажання жінки прямо пропорційні бажанню чоловіку. Кожна жінка хоче, щоб за неї боролися, бути частиною пригоди і відкрити у собі красуню.
Чоловік мусить зрозуміти, звідки він прийшов і чого вартий. Найглибшим страхом кожного чоловіка є страх бути викритим, виявитися самозванцем, а не справжнім чоловіком. Чоловік несе у собі образ Бога не лише у фізичній силі, а ще і в душі. Кожен чоловік – «пагін роду переможців». Джон Елдредж повертається у своїх пошуках до першої жінки і першого чоловіка – Єви і Адама. Автор помічає, що все наступне, створене Богом було досконалішим за попереднє. Адам був тріумфом праці рук Божих, створений на образ і подобу Бога. Він втілює у собі силу, шаленство, дикість і пристрасть, яку перейняв від Бога. Завершальним штрихом всього творіння була Єва. З нею творення підходить до найвищої вершини, кульмінації. Вона втілює у собі красу, таємницю і ніжну вразливість Бога. Автор саме в Едемі шукає відповідей на поведінку сучасного чоловіка і жінки. І знаходить!
Тільки Едем був пристосований до життя, а весь інший світ був диким і Адам мусив опанувати його через помилку свою і Євину. Адам повівся пасивно на спокусу Єви, він не йде на ризик, не бореться і не визволяє Єву. Кожен чоловік щодня повторює таку помилку Адама. Єва також зраджує своє призначення. Єву змій обманув, сказавши, що Бог щось приховує від неї. Мистецтво бути жінкою взяло гору… Усі чоловіки зводяться до єдиного чоловіка, вони бояться викриття, думаючи що не є тим, ким їм призначено бути. Що ми бачимо, коли зустрічаємося з чоловіком? Фасад, старанно вироблений фіговим листочком. Усі хлопчики і дівчатка, діти Адама і Єви, приходять у цей світ і гублять свої серця. А тоді все життя шукають їх. У силі кожного з нас знайти своє серце.
Також автор дає відповіді на складні запитання: Чому чоловіки люблять спорт? Чому вдаються у кар’єризм? Чому чоловіки «пропадають» на роботі? Чому мають коханок? Що для чоловіка є порнографія і мастурбація? Чому успіх так багато важить для чоловіка? Що є чоловічий страх? Що таке чоловіче товариство для чоловіка? Чому безліч чоловіків живе у тихому відчаї? Що таке гомосексуалізм? Коли хлопчик залишається хлопчиком, а коли стає чоловіком? Чому чоловіки часто залежать від дружин і стають підкаблучниками? Чому чоловіки приходять до жінки, щоб підтвердити свою мужність, і чи правильно вони роблять? Чому чоловік поставив Єву на місце Бога? Чому часто чоловік ховається за своїм тілом? Чому чоловіки зловживають шкідливими звичками? Чому жінка так хоче чути слова з уст чоловіка? Чому чоловіки не плачуть чи так бояться розплакатися? Чому чоловіки відмовляються від своїх мрій?
Джон Елдредж повертається у дитинство кожного чоловіка, говорячи і показуючи усю важливість виховання матері і виховання батька. Коли батько має «взяти» хлопчика до себе, а мати «відпустити»? Чому для чоловіка так важливо знайти своє справжнє ім’я? Автор розповідає про травми і рани чоловіків. Вони – це те, що найретельніше приховує у собі кожен чоловік. Автор каже, що рану, яку чоловік не визнав і не оплакав, неможливо зцілити. «Геній чоловіка відкривається лишень там, де є його рана». Життя часто засовує лева у клітку, воно вчить чоловіка жити за умовними ґратами. Щоб визволитися конче потрібна мужність, а вона дарується лишень іншою мужністю. Чоловік проходить ініціацію, котру мусить провести батько чи інший чоловік, але найчастіше її проводить Бог. А тоді чоловік вирушає у справжню мандрівку. І тут зустрічається з ворогом, що ранитиме у найвразливіше місце – серце. Але чоловік може подолати все тоді, коли готовий братися до справи не раз, не два і навіть не тричі. Він має бути воїном, а воїн – це назавжди. « Життя – це не проблема, яку потрібно вирішити, це пригода, яку потрібно прожити».
На сьогодні, більшість чоловіків так і не взяли участь у боротьбі, а більшість жінок досі перебуває у вежі. Можна це змінити. Для чоловіка немає якихось особливих формул для цього, проте у нього є дике серце. Чоловік може проявити себе, як чоловік, коли йде назустріч пригоді, яка йому не підконтрольна, завойовує жінку, що є бажаною супутницею всього його життя і вступає у бій, будучи непевним у перемозі.
Як на мене, то книгу «Дике серце» варто прочитати всім, залишитися наодинці зі своїм серцем, щиро сказати собі правду. Думаю, що люди понад усе бояться дізнатися правду, а ще більше – правду про себе. Тому будуть і такі, кому зовсім не сподобається те, що вони прочитають. Головне – це слухати своє серце, підійматися на вершину, боротися за тих, хто поруч, мчати наввипередки додому, бавитися у сніжки, йти у похід з друзями, спускатися порогами на байдарках, стрибати з парашуту і ніколи не забороняти собі стріляти з арбалета, зняти фіговий листочок і ніколи не забороняти бути своєму серцю диким.
Елдредж Джон. Дике серце: Таємниця чоловічого серця. – Львів: «Свічадо», 2010. – 232 с.
Усі намагаються зрозуміти, чого хочуть жінки, що там у голові білявки, брюнетки, шатенки, які у них таємниці, що приховує у собі мінливе жіноче серце. У цих перемовинах зовсім забувають, що те, чого хочуть чоловіки – теж насправді велика таємниця…
Часто у стосунках чоловіка і жінки виникає небезпечна межа Міжмноюітобою. Тоді виникає потреба нового розуміння, яке так важко десь знайти, складно запитати, коли зовсім не знаєш запитання, проте точно розумієш - щось не так. Хочеться заглянути у чоловічу душу трохи глибше, аж за двері мужності, щоб знати, а як там? Яка там температура почуттів? Які там страхи і бажання? Які несказані слова приховує у собі велике чоловіче серце? Якщо просто шукати, то так ніколи і не знайдеш. Шукати, тільки щоб знаходити. Саме тоді, коли мої пошуки перейшли у знахідку, прийшло запрошення у відповіді – книга «Дике серце» Джона Елдреджа. «Це саме те, що мені потрібно»! У підзаголовку красувався напис «таємниця чоловічої душі». Цього разу я не послухала скептично-дорослий голос про те, що не існує таких книг. Я просто сказала, що я надто довго шукала, щоб тепер випустити з рук знайдене. Тільки я і таємниця…
… Опісля прочитаного через деякий час я зі своїми друзями гуляли містом Яремче, хлопці надибали чоловіка, котрий стріляв з арбалетів і наче загіпнотизовані кинулися туди. Моя подруга обурено: «Зовсім наче маленькі діти. Навіщо їм ті арбалети? Ще не набавилися». Я раптом побачила у цій подрузі себе до книги Джона Елдреджа…
Книга неймовірно огорнула мене собою. Я жила наче у світі таємниць. Дванадцять розділів книги як дванадцять повітряних куль, з кожною підіймаєшся все вище і, як не дивно, за щораз відчуваєш тверду землю під ногами. У вступі автор каже, що це не чергова книжка для чоловіків, це дозвіл бути тим, ким є. Замість того, щоб змінювати власне серце, чоловікові просто потрібно один раз зрозуміти своє серце, знайти призначення «заради віднайдення життя, сповненого свободи, пристрасти і пригоди».
Тож автор шукає чоловіче серце. Чоловіки потребують чогось іншого, аніж прийнято думати. Чоловіче серце мусить бути вислухане як чоловіком, так і жінкою, бо саме тоді буде можливою така бажана гармонія у стосунках. «Чоловіче серце потребує місця, де ніщо не є завчасу підготовлене, напівфабрикатне, знежирене, запаковане, ліцензоване, в режимі on-line, готове до вживання. Там немає крайніх термінів, телефонних дзвінків чи засідань комітету. Там мусить бути простір для душі». «Ніколи не обмежуйте чоловіків!» - несе у собі послання книга. Кожен чоловік хоче виграти битву, пережити пригоду і врятувати красуню. Дивним чином бажання жінки прямо пропорційні бажанню чоловіку. Кожна жінка хоче, щоб за неї боролися, бути частиною пригоди і відкрити у собі красуню.
Чоловік мусить зрозуміти, звідки він прийшов і чого вартий. Найглибшим страхом кожного чоловіка є страх бути викритим, виявитися самозванцем, а не справжнім чоловіком. Чоловік несе у собі образ Бога не лише у фізичній силі, а ще і в душі. Кожен чоловік – «пагін роду переможців». Джон Елдредж повертається у своїх пошуках до першої жінки і першого чоловіка – Єви і Адама. Автор помічає, що все наступне, створене Богом було досконалішим за попереднє. Адам був тріумфом праці рук Божих, створений на образ і подобу Бога. Він втілює у собі силу, шаленство, дикість і пристрасть, яку перейняв від Бога. Завершальним штрихом всього творіння була Єва. З нею творення підходить до найвищої вершини, кульмінації. Вона втілює у собі красу, таємницю і ніжну вразливість Бога. Автор саме в Едемі шукає відповідей на поведінку сучасного чоловіка і жінки. І знаходить!
Тільки Едем був пристосований до життя, а весь інший світ був диким і Адам мусив опанувати його через помилку свою і Євину. Адам повівся пасивно на спокусу Єви, він не йде на ризик, не бореться і не визволяє Єву. Кожен чоловік щодня повторює таку помилку Адама. Єва також зраджує своє призначення. Єву змій обманув, сказавши, що Бог щось приховує від неї. Мистецтво бути жінкою взяло гору… Усі чоловіки зводяться до єдиного чоловіка, вони бояться викриття, думаючи що не є тим, ким їм призначено бути. Що ми бачимо, коли зустрічаємося з чоловіком? Фасад, старанно вироблений фіговим листочком. Усі хлопчики і дівчатка, діти Адама і Єви, приходять у цей світ і гублять свої серця. А тоді все життя шукають їх. У силі кожного з нас знайти своє серце.
Також автор дає відповіді на складні запитання: Чому чоловіки люблять спорт? Чому вдаються у кар’єризм? Чому чоловіки «пропадають» на роботі? Чому мають коханок? Що для чоловіка є порнографія і мастурбація? Чому успіх так багато важить для чоловіка? Що є чоловічий страх? Що таке чоловіче товариство для чоловіка? Чому безліч чоловіків живе у тихому відчаї? Що таке гомосексуалізм? Коли хлопчик залишається хлопчиком, а коли стає чоловіком? Чому чоловіки часто залежать від дружин і стають підкаблучниками? Чому чоловіки приходять до жінки, щоб підтвердити свою мужність, і чи правильно вони роблять? Чому чоловік поставив Єву на місце Бога? Чому часто чоловік ховається за своїм тілом? Чому чоловіки зловживають шкідливими звичками? Чому жінка так хоче чути слова з уст чоловіка? Чому чоловіки не плачуть чи так бояться розплакатися? Чому чоловіки відмовляються від своїх мрій?
Джон Елдредж повертається у дитинство кожного чоловіка, говорячи і показуючи усю важливість виховання матері і виховання батька. Коли батько має «взяти» хлопчика до себе, а мати «відпустити»? Чому для чоловіка так важливо знайти своє справжнє ім’я? Автор розповідає про травми і рани чоловіків. Вони – це те, що найретельніше приховує у собі кожен чоловік. Автор каже, що рану, яку чоловік не визнав і не оплакав, неможливо зцілити. «Геній чоловіка відкривається лишень там, де є його рана». Життя часто засовує лева у клітку, воно вчить чоловіка жити за умовними ґратами. Щоб визволитися конче потрібна мужність, а вона дарується лишень іншою мужністю. Чоловік проходить ініціацію, котру мусить провести батько чи інший чоловік, але найчастіше її проводить Бог. А тоді чоловік вирушає у справжню мандрівку. І тут зустрічається з ворогом, що ранитиме у найвразливіше місце – серце. Але чоловік може подолати все тоді, коли готовий братися до справи не раз, не два і навіть не тричі. Він має бути воїном, а воїн – це назавжди. « Життя – це не проблема, яку потрібно вирішити, це пригода, яку потрібно прожити».
На сьогодні, більшість чоловіків так і не взяли участь у боротьбі, а більшість жінок досі перебуває у вежі. Можна це змінити. Для чоловіка немає якихось особливих формул для цього, проте у нього є дике серце. Чоловік може проявити себе, як чоловік, коли йде назустріч пригоді, яка йому не підконтрольна, завойовує жінку, що є бажаною супутницею всього його життя і вступає у бій, будучи непевним у перемозі.
Як на мене, то книгу «Дике серце» варто прочитати всім, залишитися наодинці зі своїм серцем, щиро сказати собі правду. Думаю, що люди понад усе бояться дізнатися правду, а ще більше – правду про себе. Тому будуть і такі, кому зовсім не сподобається те, що вони прочитають. Головне – це слухати своє серце, підійматися на вершину, боротися за тих, хто поруч, мчати наввипередки додому, бавитися у сніжки, йти у похід з друзями, спускатися порогами на байдарках, стрибати з парашуту і ніколи не забороняти собі стріляти з арбалета, зняти фіговий листочок і ніколи не забороняти бути своєму серцю диким.
Контекст :
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
