ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.04.03 05:54
* * *
Туман розвіявся, мов дим,
Поміж вербових віт
І плеск озерної води
Збудив півсонний світ.
Пахучих лілій аромат
Доносився, - просив
Вдихати зблизька благодать
Квітучої краси.

Євген Федчук
2026.04.02 19:59
* * *
Такі уже «трудяги» москалі,
Що ще таких по світу пошукати.
Хотілось би історію згадати.
Колись в однім москальському селі
(Це все тоді, ще за царя було)
Селяни лиш один прибуток мали –
Косили сіно та і продавали.
Нічого ж на городі не росло.

Артур Сіренко
2026.04.02 16:17
Хоку сумної сливи
Коли квітень тільки почався і дні неочікувано стали холодними і дощавими мене запросив у свою самотню хижку старий хайдзін, що підписує свої прозорі хоку іменем Ейєн-но Котокутобіто () і вирощує в своєму саду ожину. Ми пили чай, заварюючи заміть традиційн

Охмуд Песецький
2026.04.02 13:27
Стукіт підків
Відтисками, схожими на зліпки,
Сходяться й розходяться сліди.
Тягнуться вони і вийшли звідки,
І які ознаки у ходи,
Про поспішно кинуті осідки,
І про те, хто як веде й куди,
Знає тільки Він, Отець Верховний,
З вершниками гиблої біди.

Борис Костиря
2026.04.02 13:10
* * *
Пожовкле листя опадає,
Як невблаганності потік.
Пожовклий смуток небокраю.
Схилився ніжний базилік.

Пожовкле листя промовляє
До совісті і глибини.
На місце радості розмаю

Юрій Гундарів
2026.04.02 09:43
Вулиця братів Шевчуків
У Житомирі незабаром з’явиться вулиця братів Шевчуків – Валерія та Анатолія, видатних письменників і видатних патріотів. Коли старший брат Анатолій був засуджений до п’яти років мордовських таборів, молодший брат Валерій не побоявся його провідати…

Бра

Віктор Кучерук
2026.04.02 05:50
* * *
До психолога звернулась
Скромна молодичка:
Подивіться на ці гулі
На померхлім личці.
Ці опухлості з'явились
Від неспання й страху,
Що потрапити в немилість
Можу, бідолаха.

Артур Курдіновський
2026.04.02 05:34
Мелодія весни (рондель)
Не можу я ніяк запам'ятати
Мелодію, що снилась навесні.
А загадкові звуки голосні
Лунають вокалізом від сонати.

Оновлень час, жаги пора строката
Дарує наяву свої пісні.
Не можу я ніяк запам'ятати

С М
2026.04.01 21:50
Бедж (Cream)
Думав про поїздки наші, в мустангу
Мабуть, завіз тебе я далеко занадто
І я думав про любов, що поклали на мій стіл

Казав тобі, в пітьмі не ходити без пари
Про лебедів іще, котрі жили у парку
І про нашого сина, з Мейбел він одружився

Іван Потьомкін
2026.04.01 20:47
Радість
Не шкодуй для радості
Ні часу, ні коштів.
Не відкладай радість
На завтра, на потім,
Бо, як сонце взимку
Визирне і щезне,
Так і радість нинішня
Завтра вже не верне.

хома дідим
2026.04.01 19:54
* 31 *
мені радісно терпко
отже побудьте зі мною
не треба про сумніви
про все підозріле
говорімо про спокій
про світло що завжди
поруч
не про рейтинги

Борис Костиря
2026.04.01 13:53
Емігрант
Емігранту в далекій країні
Сняться в цвіті тендентні гаї,
Сняться сни йому тополині,
Неповторні і рідні краї.

Так війна усіх розштовхала.
Не зібрати розбите село.
Цей рубіж, ніби плинна Каяла,

М Менянин
2026.04.01 13:52
Свої ж
Над тим хто суд чинити буде,
котрий в молитві за народ,
кому життя простого люду
як лебедям простори вод?

Молитва хоч на грецькій мові* –
на часі ж Київський ізвод,
тож маєм бути вже готові

Юхим Семеняко
2026.04.01 11:32
Після пробудження
  Схоже на те, що Ви спробували піднести читача одразу до "небесних шкіл", де пророки викладають щось середнє між метафізикою й профілактикою паніки. Вірш відкривається настільки урочисто, що хочеться зняти взуття і говорити пошепки. Але вже у другій ст

Артур Сіренко
2026.03.31 21:55
Епоха куряви
Триноги поставили серед пустки*:
Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,

Сергій Губерначук
2026.03.31 21:40
Алконавт
Пірнув алконавт у глибезну пляшину.
Вивчає підводочний світ.
Усе пропливає: квартиру, машину…
і шле нам сердечний привіт.

Його шифроґрами без жодного SOSа.
Детально заплутаний зміст:
від Діда Мороза – до синього носа –
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Переклади

 Із Марини Цвєтаєвої,
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-01-11 19:34:49
Переглядів сторінки твору 14232
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.390 / 5.5  (5.201 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 5.386 / 5.5  (5.211 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.833
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2026.04.01 14:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 19:45:07 ]
На очі сьогодні потрапили численні переклади наших, ПМ-авторів, тож вирішив і собі розділити з ними відповідальність. :)

Перепрошую в шанувальників творчості Марини Цвєтаєвої за таке нахабство, як ненавмисну легку тінь іронії щодо дійства на дальному плані. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 19:55:39 ]
Я так і знала )
Зараз почитаю прискіпливіше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 19:56:40 ]
В первом ощущаются поповские замашки.
Очень удачно. Это же, я как понял, умышленно.
"Благостно", например, а вот еще - "всуе".
"Палаты" - вообще просто здорово. Хотя, как мне кажется, замашки не совсем поповские, но какие-то есть.
Хотя и в оригинале они есть, но в переводе они выражены более явственно. Слова и образы, стало быть, достигли цели или даже некоего апофеоза.
А затем лирика земной любви взяла свое.
Великолепно.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 19:59:31 ]
"В первом" - т.е., в переводе.
Я думал, что будет два перевода, ибо стихотворения знакомые.
Но это мне так кажется.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-01-12 10:41:54 ]
Дякую за зауваги. Так, ви праві, в українській традиції, підмічені вами "благосно" і "всує", містять у собі більш чіткий релігійний відтінок. Зрештою, над цим усім звучить потужне "алілуя", що ніби втримує на прийнятній межі.
Утім, вельми можливо, що підмічена вами "попівщина" була саме тим, чим в основному дихало оточення за юності Марини Цвєтаєвої, і від чого вона відходила до "яскраво модерністського" (як на той час, і для того оточення) "тяжелый шар земной"? У цьому сенсі теж проглядає ота іронія у використанні "благосно" і "всує", та, зрештою, далі видно буде...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 20:23:27 ]
Признаюся, самій вже хотілося перекласти, але тепер навіть не знаю )
Перш за все - дякую, що зберегли особистість ЛГ і автора (тобто, дух). Щодо "букви" є кілька думок.
1) чому "нездужаю", а не "недужаю"?
2) "І до вподоби, як ви при мені" - "Подобається, як ви при мені"
3) "зичите" - не той "поворот". Виходить, що у нього є свій запас "пекельного вогня", який він "зичить" їй )
4) "вночі" - наголос?
5) "о(,) так" - так яскравіше, нмд;
6) "не-гуляння" (з дефысом);
7) "За сонце, не у нас над головами" - без коми;
8) "За те, що смутком вам, на жаль, не я,
За те, що в смуті я, на жаль, не з вами!"

Окрема дяка за рядок "Спасибі вам од серця і руки".



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 20:25:06 ]
За цей рядок можна навыть вибачити Вам іронію у вигляді "збруї цілунків" )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 20:33:25 ]
Або так закінчення:
"За те, що смуток ваш, на жаль, не я,
За те, що в смуті я, на жаль, не з вами".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-01-12 10:20:43 ]
Дякую за увагу, Мріє, дещо виправив, над дечим думаю, потрібен час на цілісне відчуття.
"Зичите" - тут якраз ніби і пробивається ось та іронія, яка в оригіналі чітко не помітна, може щось ще підшукаю на кшталт "мечете"...
"За сонце, не у нас над головами" - тут ніби, в одному із розумінь, відсутнє "що" після "сонце". Так само, схоже і в оригіналі...

"І до вподоби, як ви при мені
На іншу ладите цілунків збрую" певно таки є сенс змінити
на щось таке
"Подобається ще, як при мені
Ви іншу вабите в цілунків збрую...", хоча "збруя", сама по собі, уже іронія...

Напевно правильніше і "За самоту з вечірніми часами" і ще є купа дрібниць...

"На жаль" - вимагало би, зрештою, іншої побудови двох останніх рядків - напевно з "печаллю". Себто "ви" - "уви", ледь не найголовніше. Утім, якщо спробувати пройти думкою трохи далі - углиб "уви", то можна дійти до інших образів з ряду "уви". Зрозуміло, що вони вийшли в мене трохи із півтоном чоловічої іронії, як і в деяких інших моментах. Тому таки не осмілююся на однозначність трактування "переклад", наразі "Із Марини Цвєтаєвої"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-12 11:35:44 ]
сонце не у нас над головами - це просто інверсія, я бачила інші варіанти оригіналу - там немає коми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 21:03:00 ]
Сподобалось. Як на мене, переклад максимально наближений до ориґіналу, водночас наділений особливим звучанням, завдяки вдало підібраними автором словами. Майстерно, милозвучно, красиво.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 21:11:45 ]
Є, правда, легкий сумнів до слів "о, там" в останній строфі, може "о, ні"? Чи ті слова мають якесь завуальоване значення?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-01-12 11:08:38 ]
Дякую, Адель. Так, як на мене, мають певне значення.
Попри ненавмисну іронію, що швидше викликана розбіжностями цивілізацій - початок 20 ст. і сьогодення - "там" ніби стосується отого "уви" в контексті оцих майданчиків дійства "за ночі без жаги,
За самоту вечірніми часами,
За наші не-гуляння до рання́,
За сонце, не у нас над головами..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-12 11:36:47 ]
виходячи з цих міркувань, "отам" (в сенсі "там") мало б писатися разом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-01-12 11:46:01 ]
Тут ще йдеться про емоцію, що відрізняє "отам" від "о там", хоча емоція "о, там" виглядала би трохи надмірною?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-12 12:14:20 ]
лабіринти ваших емоцій небезпечні для слабих жінок )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-01-12 00:05:17 ]
Як на мене, не "легка тінь іронії щодо дійства", а іронія виходить із тіні :)) А як інтерпретувати "о так" і "о там"??
-Отак?
-О, так...
-Отам?
-О, там...
Під дзвін збруї цілунків, звісно :))
А взагалі враження позитивне. "Спасибі вам од серця і руки".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-01-12 11:30:03 ]
Це теж присутнє, о Світлано. Та й коли чоловік трактує суто жіноче бачення, завжди виникають моменти для подивування. А в цілому є ще громіздкі нашарування відкритості-досяжності будь-яких бачень-помислів, що сильно відрізняє епохи. Але якщо свідомо обмежувати можливі розширення усіх доступних естетиці сучасного читача бачень надто вихолощеними образами-словами (для штучного формування допустимих рамок саме тої епохи), то виникають непереборні протиріччя художнього плану?

Словом "іронія" ця, як на мене, швидше стосується (якщо розглядати все в ідеалі, не зауважуючи ступінь невміння "перекладача") нашої нинішньої етики-естетики сприйняття, хоча і трохи вивертає розуміння оригіналу з належної часам написання вірша форми модерністського бачення (що вже теж нині давно не виглядає модернізмом, а лише продовженням, розвитком певної художньої традиції) у нинішню "постмодерністську" сферу, принаймні мого, сприйняття.
Дякую!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-12 11:37:59 ]
От тільки допусти чоловіків перекладати поезію жінок... )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-01-12 11:48:19 ]
Так, Мріє, це серйозна проблема. Але для чоловіцтва в цілому інколи важливо й так, на пальцях, порозумітися з вищим світом.


1   2   3   Переглянути все