ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2025.12.15 21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.

Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.

Борис Костиря
2025.12.15 19:55
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.

У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,

Іван Потьомкін
2025.12.15 19:00
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.

Кока Черкаський
2025.12.15 14:41
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.

не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі

Ольга Олеандра
2025.12.15 11:12
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.

Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,

Артур Курдіновський
2025.12.15 08:16
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.

Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча

Микола Дудар
2025.12.15 07:40
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь від всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…

Віктор Кучерук
2025.12.15 06:33
Дочекалися і ми
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...

Тетяна Левицька
2025.12.15 00:20
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.

Борис Костиря
2025.12.14 22:21
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.

Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.

Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 * * * (невезуха)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-01-29 20:28:45
Переглядів сторінки твору 7522
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.223 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2025.08.16 21:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 14:24:40 ]
Мне трудно дается поэтическая идентификация того или иного направления в литературе в целом. В строительстве - куда ни шло.
Спасибон. Ваши комментарии - бесценны.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 19:47:33 ]
Рассуждать, что правильно, а что нет, на бытовом уровне бессмысленно, действие ведь происходит на стыке мировоззрений, там, где благо для одного, является злом для другого. Политика – это грязный бизнес, замешанный на крови. Если бы миром правило чувство меры и справедливости, мир был бы иным. Но какие мы, таков и наш мир. По большому счёту мы выбираем правительство, чтобы оно действовало в мире от нашего имени, защищая наши интересы не как отдельных личностей, а как некоего сообщества. Отношения внутри сообществ прошли многовековую огранку и регламентируются религиями и законами. Достигла ли эта регламентация совершенства? Нет. И никто не может сказать, достигнем ли мы совершенства в этом отношении. И надо ли. Ведь любая регламентация лишает нас свободы. Даже идеальный баланс между свободой и регламентацией человеческих отношений не может быть стабильным, потому как всегда будут те, кому свободы не хватает, и те, кто всегда готов чувство собственного достоинства обменять на ощущение сытости и комфорта. Кстати, интересная вещь: право на чувство сытости и комфорта есть неотъемлемой частью чувства собственного достоинства, но при этом они могут друг другу противоречить до абсолютной несовместимости… Но в данном случае отношения личность – общество является микроуровнем, а на макроуровне располагаются отношения государство – другое государство-сообщество государств. Какого уровня достигло развитие регламентации отношений на этом уровне? Да по сути дела уровня иерархии в стае, то бишь, кто сильный, тот и прав. Любое, достигшее определённого уровня мощи, государство начинает диктовать более слабым свои правила, поскольку это хорошо для него, как для индивида. Оно навязывает свою точку зрения в экономических, этических и прочих вопросах, и чем более эгоистичны его мотивы, тем более негативны последствия для низшего по рангу. Иерархия в стае – не такая уж простая вещь, как кажется непосвящённому, но до понятия Мораль там ещё далеко. Вот и получается, что зло, внесённое сильными государствами в жизнь слабых на макроуровне, возвращается к гражданам этих сильных государств на микроуровне… До понятия Высокоразвитая Цивилизация нам ещё ох как далеко, поскольку в развитии морали и развитии науки наблюдается явный дисбаланс в пользу последней, легко отдающей себя на службу аморальности. Аморально вносить в чужое общество понятия о достижениях на поприще созидания материальных благ, в то же время не допуская его к этим благам и лишая возможности развиваться своим, предначертанным природой путём. Даже если нам кажется, что мы действуем во имя блага, в результате может оказаться, что нашими благими намерениями дорога в ад выстелена. Вот по этой – то дороге теракты и приходят. И вместо того, чтобы избегать сотворения зла на макроуровне, мы пытаемся спрятаться от него на микроуровне, развивая регламентацию нашей жизни до полного уничтожения понятия свободы во имя сытости и комфорта (Комфортно чувствовать себя в безопасности, не так ли?) А я вот иногда думаю: а если бы меня лишили большей части значимых для меня ценностей, как бы я отнеслась к той части человеческого общества, что пусть косвенно, но виновата в моих бедах, при условии, что непосредственно виновному я отомстить не могу?

Но это так… рассуждения атома более-менее стабильного вещества о химических реакциях в бурлящей смеси. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-01-30 21:39:14 ]
Вы прослушали радиопередачу об истоках терроризма :)
Вообще-то, раз на раз не приходится. Вот как, например, в последнем случае, когда 20-летний уроженец Пятигорска Виталий Раздобудько в международном (!) Домодедово отомстил не за "большую часть значимых для него ценностей", а за лидеров своей же террористической группировки "Ногайский джамаат". Немного несопоставимо, правда, Тань?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-01-31 00:03:11 ]
Ну,это уже из другого ряда. Ведь существуют и такие, что способны устроить террористический акт только потому, что у них деньги на выпивку закончились... или магазин закрыт... или пол дня света не было... или жена изменила... или... или... Кстати, кто-то же виноват и в том,что для некоего Рардобудько "Ногайский джамаат" стал ценностью, ведь не родился же он террористом, и рос, формировал свои взгляды не в безлюдной пустыне. Кому-то было слишком не комфортно обращать на него своё драгоценное внимание...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-30 21:11:56 ]
***А сейчас я в бинтах, однорукий, без уха,
Видит солнце в туманах единственный глаз.*** -
що Ви накоїли з ЛГ?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:09:36 ]
Ради его будущей (пускай хоть сотни раз случайной и неинтересной Вам) встречи с Вами, он выживет.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-31 13:15:45 ]
Що там сталося Алєксій? Попав в невеличку яму з кулаками чи надаєш посильну допомогу тим хто пережив черговий перехват у поперек?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:13:32 ]
Даже не знаю, что ответить, о Александр, после всего, о чем поведал. Во что-то одно придется не поверить.