ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Олеандра
2026.04.28 08:42
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.

Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.

Віктор Кучерук
2026.04.28 06:36
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Струмок надій змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.

Володимир Бойко
2026.04.28 00:31
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.

Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну

Іван Потьомкін
2026.04.27 22:02
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні

Світлана Пирогова
2026.04.27 21:12
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.

За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.

С М
2026.04.27 20:50
Як голова завертиться, на землю дивись, якщо вийде
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно

Немає часу любити, і себе розкрити

Володимир Невесенко
2026.04.27 19:44
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»

Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно

Охмуд Песецький
2026.04.27 16:08
Кораблі нашого жеребу
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги 
колись молодої води.

Борис Костиря
2026.04.27 11:45
Час іде скрадливо і неспішно
Хижим звіром, птахом, павуком,
Протікаючи у вічні вірші
І б'ючись об скелі літаком.

Його плин прискорюється звучно,
Не спитавши дозволу у нас.
Тигром невситимим стрімко, рвучко

Вячеслав Руденко
2026.04.27 10:59
Хто постіль розстеляє?
Хміль чи боги?
Вівчар блаженний ?
Мармуру жарина?

Бажання, сенс,
Питоме животіння,
Маяк в молитві

Тетяна Левицька
2026.04.27 10:34
Знайди розраду, де її нема в помині.
В минуле стежка лопухами заросла.
На роздоріжжі рип'яхи і конюшина,
А на бруківці - кропива і ковила.

Ковтають сиві небеса хмарини спілі,
Немов колись зефір місцеві дітлахи.
Покинутих приміщень сходи задубілі

хома дідим
2026.04.27 06:34
гуляти із батьками в парк роззиратися на каруселі на інших людей із дітьми скриньки із морозивом а ще там сухий лід · оркестр із репродукторів виконує щось життєстверджувальне чим не едем але морозива ніколи не досить · роззиратися на газетний автомат 60х

Віктор Кучерук
2026.04.27 05:51
Там немає ні вікон, ні стін,
Ні упертої в небо покрівлі, -
Тільки плач господині, як дзвін,
Б'ється гучно в руїни будівлі.
Там немає нічого уже,
Крім побитої цегли і тиньки,
Які сумно щодня стереже
Від біди збожеволіла жінка...

Володимир Бойко
2026.04.26 23:37
На свято життя абонемент не купиш. Старечий маразм правителів успішно пережив часи СРСР і досі в світовому тренді. Кремлівський медвежатник міняє пуйло на бухло. Заполоханий диктатор міняє клаустрофобію на бункерофілію. Хто панічно боїться ни

Ігор Шоха
2026.04.26 20:41
                    І
Повільно не вмирає Україна
і поки ще воює, то жива,
та марно не міняємо слова
позиченого у поляків гімну,
аби не в’яла слава бойова.
Коли усе покладено на карту,
цей засіб оправдовує мету.

хома дідим
2026.04.26 17:26
хотів би обійняти друзів
яких все менше рік у рік
щось відкладав усе не встиг
сказати
наче би не мусив
повіщо врочити
загин загуба згин
усякий в космосі своїм
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Рубінська (1990) / Рецензії

 Завтра ніколи не наступить

Наш розвиток ніколи не закінчується, бо всі ми «просто чудово, просто блискуче недосконалі».

Білінґтон Доті. Живіть яскраво!: 46 способів наповнити будні радістю. – Львів: Свічадо, 2009. – 176 с.
Якими були ваші п’ять років тому? А десять? Що змінилося? Чи можемо ми на них вплинути? Однозначно ні. А наступні п’ять чи десять років? Чи вони будуть такими ж? Хто може на них вплинути? Кожен має сказати: «Тільки я сам!». Одні люди розвиваються, інші зовсім стоять на місці. Хтось активний учасник свого життя, а хтось пасивний. Чи є щось схоже в людей, що здатні до руху і розвитку? Ці дієві люди, здатні на пригоду, мають таки певні схожості. Саме ці спільні риси нам пропонує розглянути Доті Білінґтон у своїй книзі «Живіть яскраво!» Книга містить чіткі короткі розділи, в яких запропоновано якусь одну ідею чи техніку, яку можна втілити в практику. Це дає книзі величезну перевагу, можна починати читати як завгодно, з того що найбільш приваблює чи цікавить. Наш розвиток ніколи не закінчується, бо всі ми «просто чудово, просто блискуче недосконалі». Авторка пропонує 46 способів почати жити якось інакше, якось по-новому. Часто кожен з нас шукає чогось у житті, сам не знаючи чого. Може, я не знаю, як бути у такій чи іншій ситуації, як зробити крок назустріч, як бути щасливим, коли так багато проблем, як визначити мету, рости мені чи ні, що є моєю особистістю, як реагувати на провокацію, як слухати, як адекватно реагувати на свій вік, як плекати кохання… Варто лишень сформувати запитання і тоді будуть відповіді. Можливо, ви знайдете їх у книзі Доті Білінґтон «Живіть яскраво!»
Що потрібно для змін? Бажання і робота над собою. Авторка пропонує корисні і практичні вправи, записавши, усвідомивши і зробивши які, нам гарантований успіх. Часом у нас сидить спротив до виконання якихось вправ, бо для нас це буває занадто марудним. Доті Білінґтон знає, що тільки пророблена до деталей робота буде давати найповніший результат. Те чого ви хочете – залежить тільки від вас.
Є у світі мільйони людей, є у світі мільйони душ, котрі схожі на квітки лотоса, що розпускаються з незліченною кількістю пелюсток. Ми розкриваємо красу квітки всередині нас. То якою є твоя квітка? Чи у душі існує почуття свободи? Бути вільним – бути володарем себе. Нам потрібно бути коректними з іншими, але не надто постійно турбуватися думками інших людей. Нас не має займати те, що вони насміхаються, чи не підтримують. Вони просто не розуміють. Кожна людина схильна думати, що лишень вона знає правду. Але ж не можна знати всього. Треба бути відкритим. Якщо ми не відчинимо дверей, то не впустимо крізь них змін. «Відкритість – це передумова розвитку». Годі бути найзапеклішим ворогом собі. Людина не схожа на дятла, який довбає дерево. Часто людина буває і дятлом і деревом водночас. Вона сама себе картає, гризе і критикує. Часто у голові виникає думка, що я того не зробила, те не встигнула, там могла краще. Чомусь критика для наших голів така прийнятна, що ми забуваємо, що може ж то бути по-іншому. У нас не рояться думки про те, який я молодець, скільки я всього зробив чи зробила, якщо не вийшло, то треба повчитися, я з цим справився чи справилась, мені ця робота до снаги. «Довіряйте собі. Ви робите все, що можете, і це прекрасний спосіб прожити життя…Коли ми зробили все, що могли, слід спокійно чекати на результат».
«Життя – це або велика пригода, або повний нуль». Ніколи не знаєш, що тобі буде потрібним завтра, тому роби все, що можеш сьогодні. Зараз я можу мати дім, тому що кілька років тому його почав чи почала будувати. Сьогодні я лежу у тіні дерева, тому що кілька років тому я посадив чи посадила його. Не треба запитувати себе, чи вам це до снаги, чи вистачить сил і здібностей. «Найбільша сила на землі – це людська душа, що палає; знайдіть свою пристрасть та йдіть за нею».
Ніхто не може допомагати іншим, допоки не допоміг собі. Якщо він не зміниться, то і я не змінюся; це він мусить змінитися; чому я маю бути першим. Це слова страху, сумнівів, зневіри. Якщо почати з себе, то дивним чином зміняться ті, хто поруч, і навіть увесь світ. А може просто ваше бачення зміниться. Усі люди допускають помилки. Просто не всі роблять висновки і йдуть далі. Кожен з нас існує для певної місії, яку не може втілити ніхто інший. «Коли починає дощити…хай дощить».
«Минуле змінити не можна. Можна змінити лише майбутнє, а оскільки ви тепер мудріші, починайте сьогодні творити таке майбутнє, яке хочете мати». Усі ми брешемо собі. Не всі зізнаються у цьому. Сказати правду не так страшно, як здавалося б. Тому просто зробіть це. Ми щодня стоїмо перед виборами. Не потрібно стояти, потрібно обирати правильні. «Якщо не живеш на повну силу сьогодні, то коли ж ти будеш так жити?» Завтра ніколи не наступить, якщо не почати сьогодні.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-11 13:35:15
Переглядів сторінки твору 1344
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2011.03.22 15:37
Автор у цю хвилину відсутній