Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.12
18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)
Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.
Нам пісня в праці й житті помагає,
Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.
Нам пісня в праці й житті помагає,
2026.06.12
13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.
Розпливаються сталі поняття
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.
Розпливаються сталі поняття
2026.06.12
12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.
У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.
У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене
2026.06.12
09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н
2026.06.12
07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.
Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.
Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -
2026.06.11
21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це
Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це
Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про
2026.06.11
20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась і ти стезі отій довіряв.
Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі під но
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась і ти стезі отій довіряв.
Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі під но
2026.06.11
17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при
2026.06.11
15:56
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.
***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.
***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...
2026.06.11
15:44
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.
Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.
Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,
2026.06.11
13:22
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.
Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.
Злітають звідтіля провіщення всілякі -
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.
Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.
Злітають звідтіля провіщення всілякі -
2026.06.11
08:10
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.
2026.06.11
07:41
Як інакше назвати довге чекання чогось для тебе важливого? Певно, хворобою, яку треба перенести, знаючи, що вона не марна і колись відпустить.
Ти ковтаєш казенні ліки у палаті своєї байдужості до всього, що є довкола, і слухаєш лікаря часу. Він лікує мов
2026.06.11
06:54
верлібри дуже навіть
експортний артикул
якщо у тебе є
чого продати
їм
читачам трактатів
молодняку на слемі
панночкам серпанковим
експортний артикул
якщо у тебе є
чого продати
їм
читачам трактатів
молодняку на слемі
панночкам серпанковим
2026.06.11
05:55
Лисуватий, крутолобий,
У незміннім кожушку, -
Спозарана дід худобу
Доглядає на лужку.
З-під верби спостерігає,
Добре бачачи здаля,
Що наблизилось до гаю
Недосвідчене теля.
У незміннім кожушку, -
Спозарана дід худобу
Доглядає на лужку.
З-під верби спостерігає,
Добре бачачи здаля,
Що наблизилось до гаю
Недосвідчене теля.
2026.06.10
23:58
Нумо в коло йдіть до нас,
раді бачити тут вас.
В ритмі з рухом гучні гуки,
хто зна де ті ноги й руки…
Бубон тут як тулумбас**
грувом*** покриває нас.
Коло витримати в русі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...раді бачити тут вас.
В ритмі з рухом гучні гуки,
хто зна де ті ноги й руки…
Бубон тут як тулумбас**
грувом*** покриває нас.
Коло витримати в русі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тетяна Рубінська (1990) /
Рецензії
Завтра ніколи не наступить
Якими були ваші п’ять років тому? А десять? Що змінилося? Чи можемо ми на них вплинути? Однозначно ні. А наступні п’ять чи десять років? Чи вони будуть такими ж? Хто може на них вплинути? Кожен має сказати: «Тільки я сам!». Одні люди розвиваються, інші зовсім стоять на місці. Хтось активний учасник свого життя, а хтось пасивний. Чи є щось схоже в людей, що здатні до руху і розвитку? Ці дієві люди, здатні на пригоду, мають таки певні схожості. Саме ці спільні риси нам пропонує розглянути Доті Білінґтон у своїй книзі «Живіть яскраво!» Книга містить чіткі короткі розділи, в яких запропоновано якусь одну ідею чи техніку, яку можна втілити в практику. Це дає книзі величезну перевагу, можна починати читати як завгодно, з того що найбільш приваблює чи цікавить. Наш розвиток ніколи не закінчується, бо всі ми «просто чудово, просто блискуче недосконалі». Авторка пропонує 46 способів почати жити якось інакше, якось по-новому. Часто кожен з нас шукає чогось у житті, сам не знаючи чого. Може, я не знаю, як бути у такій чи іншій ситуації, як зробити крок назустріч, як бути щасливим, коли так багато проблем, як визначити мету, рости мені чи ні, що є моєю особистістю, як реагувати на провокацію, як слухати, як адекватно реагувати на свій вік, як плекати кохання… Варто лишень сформувати запитання і тоді будуть відповіді. Можливо, ви знайдете їх у книзі Доті Білінґтон «Живіть яскраво!»
Що потрібно для змін? Бажання і робота над собою. Авторка пропонує корисні і практичні вправи, записавши, усвідомивши і зробивши які, нам гарантований успіх. Часом у нас сидить спротив до виконання якихось вправ, бо для нас це буває занадто марудним. Доті Білінґтон знає, що тільки пророблена до деталей робота буде давати найповніший результат. Те чого ви хочете – залежить тільки від вас.
Є у світі мільйони людей, є у світі мільйони душ, котрі схожі на квітки лотоса, що розпускаються з незліченною кількістю пелюсток. Ми розкриваємо красу квітки всередині нас. То якою є твоя квітка? Чи у душі існує почуття свободи? Бути вільним – бути володарем себе. Нам потрібно бути коректними з іншими, але не надто постійно турбуватися думками інших людей. Нас не має займати те, що вони насміхаються, чи не підтримують. Вони просто не розуміють. Кожна людина схильна думати, що лишень вона знає правду. Але ж не можна знати всього. Треба бути відкритим. Якщо ми не відчинимо дверей, то не впустимо крізь них змін. «Відкритість – це передумова розвитку». Годі бути найзапеклішим ворогом собі. Людина не схожа на дятла, який довбає дерево. Часто людина буває і дятлом і деревом водночас. Вона сама себе картає, гризе і критикує. Часто у голові виникає думка, що я того не зробила, те не встигнула, там могла краще. Чомусь критика для наших голів така прийнятна, що ми забуваємо, що може ж то бути по-іншому. У нас не рояться думки про те, який я молодець, скільки я всього зробив чи зробила, якщо не вийшло, то треба повчитися, я з цим справився чи справилась, мені ця робота до снаги. «Довіряйте собі. Ви робите все, що можете, і це прекрасний спосіб прожити життя…Коли ми зробили все, що могли, слід спокійно чекати на результат».
«Життя – це або велика пригода, або повний нуль». Ніколи не знаєш, що тобі буде потрібним завтра, тому роби все, що можеш сьогодні. Зараз я можу мати дім, тому що кілька років тому його почав чи почала будувати. Сьогодні я лежу у тіні дерева, тому що кілька років тому я посадив чи посадила його. Не треба запитувати себе, чи вам це до снаги, чи вистачить сил і здібностей. «Найбільша сила на землі – це людська душа, що палає; знайдіть свою пристрасть та йдіть за нею».
Ніхто не може допомагати іншим, допоки не допоміг собі. Якщо він не зміниться, то і я не змінюся; це він мусить змінитися; чому я маю бути першим. Це слова страху, сумнівів, зневіри. Якщо почати з себе, то дивним чином зміняться ті, хто поруч, і навіть увесь світ. А може просто ваше бачення зміниться. Усі люди допускають помилки. Просто не всі роблять висновки і йдуть далі. Кожен з нас існує для певної місії, яку не може втілити ніхто інший. «Коли починає дощити…хай дощить».
«Минуле змінити не можна. Можна змінити лише майбутнє, а оскільки ви тепер мудріші, починайте сьогодні творити таке майбутнє, яке хочете мати». Усі ми брешемо собі. Не всі зізнаються у цьому. Сказати правду не так страшно, як здавалося б. Тому просто зробіть це. Ми щодня стоїмо перед виборами. Не потрібно стояти, потрібно обирати правильні. «Якщо не живеш на повну силу сьогодні, то коли ж ти будеш так жити?» Завтра ніколи не наступить, якщо не почати сьогодні.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Завтра ніколи не наступить
Наш розвиток ніколи не закінчується, бо всі ми «просто чудово, просто блискуче недосконалі».
Білінґтон Доті. Живіть яскраво!: 46 способів наповнити будні радістю. – Львів: Свічадо, 2009. – 176 с.
Якими були ваші п’ять років тому? А десять? Що змінилося? Чи можемо ми на них вплинути? Однозначно ні. А наступні п’ять чи десять років? Чи вони будуть такими ж? Хто може на них вплинути? Кожен має сказати: «Тільки я сам!». Одні люди розвиваються, інші зовсім стоять на місці. Хтось активний учасник свого життя, а хтось пасивний. Чи є щось схоже в людей, що здатні до руху і розвитку? Ці дієві люди, здатні на пригоду, мають таки певні схожості. Саме ці спільні риси нам пропонує розглянути Доті Білінґтон у своїй книзі «Живіть яскраво!» Книга містить чіткі короткі розділи, в яких запропоновано якусь одну ідею чи техніку, яку можна втілити в практику. Це дає книзі величезну перевагу, можна починати читати як завгодно, з того що найбільш приваблює чи цікавить. Наш розвиток ніколи не закінчується, бо всі ми «просто чудово, просто блискуче недосконалі». Авторка пропонує 46 способів почати жити якось інакше, якось по-новому. Часто кожен з нас шукає чогось у житті, сам не знаючи чого. Може, я не знаю, як бути у такій чи іншій ситуації, як зробити крок назустріч, як бути щасливим, коли так багато проблем, як визначити мету, рости мені чи ні, що є моєю особистістю, як реагувати на провокацію, як слухати, як адекватно реагувати на свій вік, як плекати кохання… Варто лишень сформувати запитання і тоді будуть відповіді. Можливо, ви знайдете їх у книзі Доті Білінґтон «Живіть яскраво!»
Що потрібно для змін? Бажання і робота над собою. Авторка пропонує корисні і практичні вправи, записавши, усвідомивши і зробивши які, нам гарантований успіх. Часом у нас сидить спротив до виконання якихось вправ, бо для нас це буває занадто марудним. Доті Білінґтон знає, що тільки пророблена до деталей робота буде давати найповніший результат. Те чого ви хочете – залежить тільки від вас.
Є у світі мільйони людей, є у світі мільйони душ, котрі схожі на квітки лотоса, що розпускаються з незліченною кількістю пелюсток. Ми розкриваємо красу квітки всередині нас. То якою є твоя квітка? Чи у душі існує почуття свободи? Бути вільним – бути володарем себе. Нам потрібно бути коректними з іншими, але не надто постійно турбуватися думками інших людей. Нас не має займати те, що вони насміхаються, чи не підтримують. Вони просто не розуміють. Кожна людина схильна думати, що лишень вона знає правду. Але ж не можна знати всього. Треба бути відкритим. Якщо ми не відчинимо дверей, то не впустимо крізь них змін. «Відкритість – це передумова розвитку». Годі бути найзапеклішим ворогом собі. Людина не схожа на дятла, який довбає дерево. Часто людина буває і дятлом і деревом водночас. Вона сама себе картає, гризе і критикує. Часто у голові виникає думка, що я того не зробила, те не встигнула, там могла краще. Чомусь критика для наших голів така прийнятна, що ми забуваємо, що може ж то бути по-іншому. У нас не рояться думки про те, який я молодець, скільки я всього зробив чи зробила, якщо не вийшло, то треба повчитися, я з цим справився чи справилась, мені ця робота до снаги. «Довіряйте собі. Ви робите все, що можете, і це прекрасний спосіб прожити життя…Коли ми зробили все, що могли, слід спокійно чекати на результат».
«Життя – це або велика пригода, або повний нуль». Ніколи не знаєш, що тобі буде потрібним завтра, тому роби все, що можеш сьогодні. Зараз я можу мати дім, тому що кілька років тому його почав чи почала будувати. Сьогодні я лежу у тіні дерева, тому що кілька років тому я посадив чи посадила його. Не треба запитувати себе, чи вам це до снаги, чи вистачить сил і здібностей. «Найбільша сила на землі – це людська душа, що палає; знайдіть свою пристрасть та йдіть за нею».
Ніхто не може допомагати іншим, допоки не допоміг собі. Якщо він не зміниться, то і я не змінюся; це він мусить змінитися; чому я маю бути першим. Це слова страху, сумнівів, зневіри. Якщо почати з себе, то дивним чином зміняться ті, хто поруч, і навіть увесь світ. А може просто ваше бачення зміниться. Усі люди допускають помилки. Просто не всі роблять висновки і йдуть далі. Кожен з нас існує для певної місії, яку не може втілити ніхто інший. «Коли починає дощити…хай дощить».
«Минуле змінити не можна. Можна змінити лише майбутнє, а оскільки ви тепер мудріші, починайте сьогодні творити таке майбутнє, яке хочете мати». Усі ми брешемо собі. Не всі зізнаються у цьому. Сказати правду не так страшно, як здавалося б. Тому просто зробіть це. Ми щодня стоїмо перед виборами. Не потрібно стояти, потрібно обирати правильні. «Якщо не живеш на повну силу сьогодні, то коли ж ти будеш так жити?» Завтра ніколи не наступить, якщо не почати сьогодні.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
