ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.01.10 22:48
Із Леоніда Сергєєва

– Четвертий, Четвертий, як чути? Я – П’ятий!
Не спати на чатах! Пароль – «тридцять три».
Прийнято?.. До вітру – о пів на дев’яту!
Ніяк не раніше! Прийом! Повтори!

– Так точно, о пів на дев’яту – д

Володимир Мацуцький
2026.01.10 21:10
По українській матері-землі
ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»

Олег Герман
2026.01.10 19:57
ДІЙОВІ ОСОБИ: ВІКТОР — чоловік із гострими рисами обличчя та скляним поглядом. Одягнений охайно, але без жодного натяку на моду. Його рухи економні, голос позбавлений модуляцій. АННА — його дружина. Жінка з живою мімікою та нервовими рухами. Вона ви

Борис Костиря
2026.01.10 10:53
Весна ніяк не переможе
І не протиснеться крізь сніг,
Крізь кригу, як через вельможу,
Що кидає дари до ніг.

Так пробивається нестало
Весна крізь перепони зим.
Колись вона таки настане,

Тетяна Левицька
2026.01.10 09:31
Хтось викрутив небо, як прачка ганчірку.
Узимку не віхола — тонни дощу.
Та, як же вмістити всю душу у збірку,
яку я, не знаю навіщо, пишу?

І хто ж потребує мелодії всує?
Та скрапує лірика чуйна з пера:
і сліз повні відра, і слів не бракує —

Микола Дудар
2026.01.10 01:52
Якщо вам нічого «сказать»
І боїтесь торкатись тіні —
Пора розмножитись під стать
На більш прозорливу, осінню.
Якщо розмножене впаде
У ваший гнів з сумним обличчям,
Вас не сприйматимуть ніде
Тому, що ви є та вовчиця,

Олег Герман
2026.01.10 00:16
Олеся сиділа на балконі пізно ввечері, обгорнута пледом. Вона тримала в руках горнятко з чаєм, яке вже охололо, і стомленим поглядом дивилася на мерехтливі вогні міста. У голові постійно звучав гучний хор: слова матері, глузування сестри, знецінення ліка

С М
2026.01.09 21:12
а чи знаєш за опівнічника
якого не зупиниш ти
а чи знаєш за опівнічника
що двері кухні зачинив
не чинить галасу сторожа
я ~ кіт у чорному плащі
і я зникаю завжди у морок
хай перший півень прокричить

Світлана Пирогова
2026.01.09 19:33
Білу гриву зима розпустила,
Розвіває її заметіль.
І не видно Селени-світила,
Тільки сніжна встеляється сіль.

І в душі хуртовина тривоги,
Хоч давно відпустила його.
Крає серце від леза дороги,

Олег Герман
2026.01.09 19:03
У затишку м’яких перин і покривал,
Крізь ніч бездонну,
У царстві соннім,
Я бачив, як з'явилася зима.
Без компромісів,
Де слів нема —
Лише мороз на вікнах креслить мітки.

Іван Потьомкін
2026.01.09 18:28
Він сорок літ водив їх по пустелі:
Непослух батьків тому причина.
Не вірили, що для Всевишнього
Немає недосяжного і неможливого.
Покарані були за одностайну недовіру,
Кістками лягли в пустелі всі ,як один,
Нащадків їх розпорошено по всьому світі…

Артур Курдіновський
2026.01.09 16:01
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,
На спогадах тримається зима.
Не лізьте в душу довгими носами -

Юрко Бужанин
2026.01.09 15:25
це завжди про те
що всередині
вимагає виходу назовні
я біг по снігу
ніби по сторінках
ще не написаної рецензії
і раптом
світ зупинився

Сергій Губерначук
2026.01.09 13:09
Не смійся, мамо. Мабуть, це не смішно.
Я приберу в кімнаті і піду.
Хтось любить секс, хтось любить Харе Крішну,
а я люблю того, кого знайду.

Людину ту, яка мене спіткає,
мій щирий слух і відповідь чекає.

Тетяна Левицька
2026.01.09 11:16
Ти все сказав і я сказала!
Відріж... Не плач... Не говори!
Твої слова, мов вістря жала,
мої — отрута для жури.

Плеснув помиями в обличчя
і побажав іти туди,
де в пеклі плавиться столиця

Борис Костиря
2026.01.09 10:35
Не хочеться, щоб ранок наставав
З його пласким, безбарвним реалізмом.
Настане диво із семи дзеркал,
Ввійшовши в душу чорним оптимізмом.

Куди ідуть всі видива нічні
І казка феєрична і нестала?
Охоплюють симфонії сумні,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 О мысе Лукулл (Кача)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-06 11:44:48
Переглядів сторінки твору 9028
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.223 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ГЕОГРАФІЯ
Автор востаннє на сайті 2025.08.16 21:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-04-06 21:25:37 ]
Только лишь благодаря Вашему стихотворению с удивительно хорошими рифмами (например, "слоем - зноен"), я заметил, что вышло "под Я.Смелякова". Это его слог. Какой passage (в значении неожиданного случая)...

Благодарствую. Весьма интересно получилось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-06 20:46:36 ]
"Удаль молодецкая" Вашого ЛГ, Алексію ІІІ, якимось непідробним скоком зрослася в уяві з Вашим образом... Сміюся. Так легко і гарно написано. Сміюся до сліз, і з коментарів теж - класні.
Дякую всім.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-04-06 21:03:52 ]
Мне тоже по душе комментарии моих коллег. Да что там коллег - друзей. У нас общая цель - это высоты художественно-поэтического слова. Да что там цель - у нас общие земли, мы еще немного - и соотечественники. Пускай всего лишь на летний период. И не все. У меня могут быть проблемы с тройным гражданством. Всплыла одна старая история...
Благодарствую за живой интерес.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-06 21:16:19 ]
Ви як те джерельце, яке не вичерпується, не замулюється... Ваш ЛГ безпосередній і в цьому сила... і що це за "одна старая история" - буде у наступному вірші?...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-04-06 21:24:24 ]
Я подумаю - стоит ли разглашать. Здесь и без этого секрета мне такое один дружок (с прописной буквы - это не имя) приписал... Такая напраслина... А еще эта история... Я в шоках...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-06 21:27:13 ]
Привіт, Друже.
Просвіти незряче -
Що таке Кача?

Кажуть на Марсі ще є незаймані місця - мо` туди податися?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-04-06 21:54:51 ]
Одного чукчу однажды попросили рассказать, каким на вкус оказался апельсин. А он не мог. Ему наводящие вопросы начали задавать, пытаясь выведать и сравнить. Оказалось, что и со вкусом нерпы не сравнить. Но он смог найти другое сравнение...
А мне предстоит поведать о Каче. Достаточно сказать, что это изумительное место выгодно разложилось близ Севастополя, Симферополя, Евпатории, и располагается на самом краешке Каламитского залива - и сразу станет ясно, какой это мини-океан. Я уж не говорю о боевом прошлом этого неповторимо прекрасного места. Провести там лето - это все равно, что то, с чем сравнил чукча, с истории о котором я начал свой комментарий ))
А на Марс готовится тайный полет на фоне основного. На всякий случай на этой планете готовится база для президентов, если правильно проанализировать утечку некоторых новостей, двух-трех стран. Планета уже практически избавилась от гамма-фона, вызванного ядерным взрывом далекой-далекой эпохи, который превратил планету в безжизненный шар. Между прочим, люди высокого роста могут гордиться своим генеалогическим древом. Оно начинается с Марса.
Вот как, Юрий. Благодарствую за интерес к древу познания.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-04-06 22:46:00 ]
Наскільки я пам'ятаю, у Висоцького мова йшла не про Качу, а про Вачу (ріка на північному сході Іркутської області, ліва притока Чари, десь в околицях Бодайбо).
А в Качу вас, Алексію, чи не печерний монастир тягне? Хоч і покинутий, але все ж - святе місце...
У гості влітку приймете? Не поспішайте погоджуватися - на ПМ народу багато... одного когось приймете - а іншим теж до моря охота... а хата ж не гумова! ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-04-07 08:42:33 ]
Можно было бы возродить святыни. Вы зрите прямо в корень. Я-то по привычке в рясе поехал и скуфье (это такой головной убор). Соответственно, хайер, усы, борода лопатой. Ботинки на толстой подошве. Это фирменный прикид духовного сословия. На обувь никогда внимания не обращали? Меня и приняли там за батюшку. Но почему фирмачи "кинули" - не знаю. Это не их занятие - народ охмурять. Непонятно что творится в чьих-то душах. Моя вот-вот обретет покой. Нашел участковый этих прохиндеев. Не откупились бы только они от него. Но я дам больше - десятину, как и положено.
"Попал" со своей Качей наш коллега. Мне-то простительно. Я не "западаю" на бардовские песни. Я выше этого. Мне духовное подавай. Хор соберу там - это точно. Супруга любит петь. Пусть поет - это лучше, нежели пилить меня за мои душевные пристрастия к Интернету.
Засим и откланиваюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-04-07 08:52:00 ]
Точно, Гренуіль, у Висоцького ж про Вачу - зганьбився я геть чисто... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-04-07 09:02:55 ]
Кача - тоже знатное место. С него начиналась дорога практически прямехонько в космос, а до него - и на войну. Там училище было, которое формировали-формировали, расформировывали-расформировывали - да и загубили вконец. Выпускники знатные - космонавты да истребители вражеской авиации, герои далеких лет.
А с другой стороны, может быть, и правильно. Ибо где только авиация, там и керосин и прочие хранилища да инфраструктура. А Земля, смею заметить, планетой для жизнеобитания сотворена, а не для варварства и научно-технического прогресса.
Не печалься, коллега. Пустяки. Все пройдет.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-04-07 09:00:09 ]
Бідна-бідна Вача!.. :))) Тягають її від Красноярська до Іркутська, та ще й плутають з севастопольсько-сімферопольсько-євпаторійською Качею. :))) А Володимир Семенович же написав: треба розпитати у магаданських бичів, вони точно знають, де вона знаходиться. :)))