ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2026.09.07 09:48
Старі бульбульці - публіка нервова,
Вони самі для себе сомельє.
Глитають чикилдиху із полови,
Носи вмочають потім в олів'є.

Сивуха з часником - найліпша страва ,
А шнапс із пивом - це делікатес!
За штоф винця кумасю кум вкривавив,

Віктор Кучерук
2026.09.07 07:43
Занадився тхір
У бабусин двір, -
Уночі проник
Знову у курник.
Ухопив курча
І мерщій помчав
Звично до нори,
Де малі тхори

Ірина Вовк
2026.09.07 07:40
ЦИКЛ V: АНТИЧНИЙ СВІТ (ТРОЯ-ІЛІАДА)

ГЕКТОР І АНДРОМАХА: Захід сонця над Іліоном
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Гектор – царевич, вождь троянського війська, надія Іліона, щит і жертовна кров троянського роду

Кока Черкаський
2026.09.07 03:17
Ми всі складаємось з нічого,
Із вакууму, пустоти.
І тільки наша віра в Нього
Нас робить гідними мети.

Наше життя- то плід реакцій,
Плюсів та мінусів зв'язок,
Розділення на сотні фракцій

Борис Костиря
2026.09.06 20:46
Відшуміла епоха на нас поглядає здаля.
Ці актори давно відіграли улюблені ролі.
Залишається тінь відлітаючого журавля,
Ніби спалах важкої, тремкої юдолі.

Залишаються фільми. У вічність паролю нема.
Залишається дух, у епоху закутий.
Ця енергія нас

Світлана Пирогова
2026.09.06 19:12
Перегортаю я альбом світлин з дитинства,
І знову зайчик сонячний стрибає.
Думки летять лелеками біля хатини,
В якій співає мати : баю, баю...

А потім білу ризу одягне світанок,
Щасливі йдемо у пшеничне поле.
Радію я землі заквітчаній, коханій,

Вячеслав Руденко
2026.09.06 18:52
«Ти дослухайся звітних!» —
Шерхотіла у простір канва.
Неупинно тремтить
На обличчях життя бахрома
Білим сріблом завчасним,
Якого не в змозі спинить
Над рубіновим тлом
Злих думок відокремлена хіть…

Євген Федчук
2026.09.06 16:41
Здавалося, що усе добре йшло.
Хоч на душі його тривожно було,
Мов небезпеку та якусь відчула.
Десь бойовище у степу гуло.
Монголи налетіли, але їх
Вдалося досить легко відігнати,
Взялись коней із криками вертати
І то у війську запалило всіх.

Ольга Садкова
2026.09.06 15:10

1

Давно живу, та не збагну і досі
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них?

Володимир Мацуцький
2026.09.06 11:41
Вірші, мої діти,
щодня підростають,
осені квіти
ще зацвітають,
умиваються росами
і втираються травами,
стають вірші дорослими
вірою й правдою;

хома дідим
2026.09.06 08:46
заніміло поскучавши
розбрелися сірі сни
не залишивши у чаші
неживої рідини
все на ліпше
все на краще
все кінець іще війни
й перемога наша завше

Віктор Кучерук
2026.09.06 07:34
Я тебе, веселу і лукаву,
Пестити не хочу напоказ, -
Зігріваю поглядом ласкавим,
Подумки голублю повсякчас.
Росами вмиваю пишну вроду,
Витираю сонячним теплом
І, твоєму серцю на догоду,
Вітерцем цілую перед сном.

Кока Черкаський
2026.09.06 00:04
ти прийшов до лікаря,
він тебе оглянув
запитав як завжди
чому не прийшов раніше
виписав якісь пігулки
по дві штуки під час їжі
тричі на день
одужуйте

Ольга Садкова
2026.09.05 22:42
Непідписаний щоденник загубився в школі.
Ніч лежав у коридорі на підлозі голій.
Мав, сердешний, сподівання на власника Вову,
що той знайде і закине до портфеля знову.
Та не сталось, як гадалось, бо якісь дівчата
підняли його з підлоги і мерщій гортат

С М
2026.09.05 21:03
Цей сум, в очах
Тьми сміх, о так
В її очах
Почати щоби

У бездиханну ніч відчуй
Найлегший поцілунок уст
На самоті

Вячеслав Руденко
2026.09.05 18:40
Чи Південний Буг, чи Джаггер,
Чи палаццо Ручеллаї
Вздовж рамен часу відваги,
У полоні дармограю…
Бубонці біжать по колу,
Серце пнеться до яруги,
Там, де духи волошкові
Краще, ніж прудкі папуги!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 О мысе Лукулл (Кача)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-06 11:44:48
Переглядів сторінки твору 9805
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.223 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ГЕОГРАФІЯ
Автор востаннє на сайті 2025.08.16 21:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-04-06 21:25:37 ]
Только лишь благодаря Вашему стихотворению с удивительно хорошими рифмами (например, "слоем - зноен"), я заметил, что вышло "под Я.Смелякова". Это его слог. Какой passage (в значении неожиданного случая)...

Благодарствую. Весьма интересно получилось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-06 20:46:36 ]
"Удаль молодецкая" Вашого ЛГ, Алексію ІІІ, якимось непідробним скоком зрослася в уяві з Вашим образом... Сміюся. Так легко і гарно написано. Сміюся до сліз, і з коментарів теж - класні.
Дякую всім.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-04-06 21:03:52 ]
Мне тоже по душе комментарии моих коллег. Да что там коллег - друзей. У нас общая цель - это высоты художественно-поэтического слова. Да что там цель - у нас общие земли, мы еще немного - и соотечественники. Пускай всего лишь на летний период. И не все. У меня могут быть проблемы с тройным гражданством. Всплыла одна старая история...
Благодарствую за живой интерес.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-06 21:16:19 ]
Ви як те джерельце, яке не вичерпується, не замулюється... Ваш ЛГ безпосередній і в цьому сила... і що це за "одна старая история" - буде у наступному вірші?...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-04-06 21:24:24 ]
Я подумаю - стоит ли разглашать. Здесь и без этого секрета мне такое один дружок (с прописной буквы - это не имя) приписал... Такая напраслина... А еще эта история... Я в шоках...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-06 21:27:13 ]
Привіт, Друже.
Просвіти незряче -
Що таке Кача?

Кажуть на Марсі ще є незаймані місця - мо` туди податися?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-04-06 21:54:51 ]
Одного чукчу однажды попросили рассказать, каким на вкус оказался апельсин. А он не мог. Ему наводящие вопросы начали задавать, пытаясь выведать и сравнить. Оказалось, что и со вкусом нерпы не сравнить. Но он смог найти другое сравнение...
А мне предстоит поведать о Каче. Достаточно сказать, что это изумительное место выгодно разложилось близ Севастополя, Симферополя, Евпатории, и располагается на самом краешке Каламитского залива - и сразу станет ясно, какой это мини-океан. Я уж не говорю о боевом прошлом этого неповторимо прекрасного места. Провести там лето - это все равно, что то, с чем сравнил чукча, с истории о котором я начал свой комментарий ))
А на Марс готовится тайный полет на фоне основного. На всякий случай на этой планете готовится база для президентов, если правильно проанализировать утечку некоторых новостей, двух-трех стран. Планета уже практически избавилась от гамма-фона, вызванного ядерным взрывом далекой-далекой эпохи, который превратил планету в безжизненный шар. Между прочим, люди высокого роста могут гордиться своим генеалогическим древом. Оно начинается с Марса.
Вот как, Юрий. Благодарствую за интерес к древу познания.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-04-06 22:46:00 ]
Наскільки я пам'ятаю, у Висоцького мова йшла не про Качу, а про Вачу (ріка на північному сході Іркутської області, ліва притока Чари, десь в околицях Бодайбо).
А в Качу вас, Алексію, чи не печерний монастир тягне? Хоч і покинутий, але все ж - святе місце...
У гості влітку приймете? Не поспішайте погоджуватися - на ПМ народу багато... одного когось приймете - а іншим теж до моря охота... а хата ж не гумова! ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-04-07 08:42:33 ]
Можно было бы возродить святыни. Вы зрите прямо в корень. Я-то по привычке в рясе поехал и скуфье (это такой головной убор). Соответственно, хайер, усы, борода лопатой. Ботинки на толстой подошве. Это фирменный прикид духовного сословия. На обувь никогда внимания не обращали? Меня и приняли там за батюшку. Но почему фирмачи "кинули" - не знаю. Это не их занятие - народ охмурять. Непонятно что творится в чьих-то душах. Моя вот-вот обретет покой. Нашел участковый этих прохиндеев. Не откупились бы только они от него. Но я дам больше - десятину, как и положено.
"Попал" со своей Качей наш коллега. Мне-то простительно. Я не "западаю" на бардовские песни. Я выше этого. Мне духовное подавай. Хор соберу там - это точно. Супруга любит петь. Пусть поет - это лучше, нежели пилить меня за мои душевные пристрастия к Интернету.
Засим и откланиваюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-04-07 08:52:00 ]
Точно, Гренуіль, у Висоцького ж про Вачу - зганьбився я геть чисто... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-04-07 09:02:55 ]
Кача - тоже знатное место. С него начиналась дорога практически прямехонько в космос, а до него - и на войну. Там училище было, которое формировали-формировали, расформировывали-расформировывали - да и загубили вконец. Выпускники знатные - космонавты да истребители вражеской авиации, герои далеких лет.
А с другой стороны, может быть, и правильно. Ибо где только авиация, там и керосин и прочие хранилища да инфраструктура. А Земля, смею заметить, планетой для жизнеобитания сотворена, а не для варварства и научно-технического прогресса.
Не печалься, коллега. Пустяки. Все пройдет.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-04-07 09:00:09 ]
Бідна-бідна Вача!.. :))) Тягають її від Красноярська до Іркутська, та ще й плутають з севастопольсько-сімферопольсько-євпаторійською Качею. :))) А Володимир Семенович же написав: треба розпитати у магаданських бичів, вони точно знають, де вона знаходиться. :)))