ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
у чесність повернути віру,
не красти і багатим буть!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 О мысе Лукулл (Кача)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-06 11:44:48
Переглядів сторінки твору 8061
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.223 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ГЕОГРАФІЯ
Автор востаннє на сайті 2020.12.10 23:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-04-06 21:25:37 ]
Только лишь благодаря Вашему стихотворению с удивительно хорошими рифмами (например, "слоем - зноен"), я заметил, что вышло "под Я.Смелякова". Это его слог. Какой passage (в значении неожиданного случая)...

Благодарствую. Весьма интересно получилось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-06 20:46:36 ]
"Удаль молодецкая" Вашого ЛГ, Алексію ІІІ, якимось непідробним скоком зрослася в уяві з Вашим образом... Сміюся. Так легко і гарно написано. Сміюся до сліз, і з коментарів теж - класні.
Дякую всім.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-04-06 21:03:52 ]
Мне тоже по душе комментарии моих коллег. Да что там коллег - друзей. У нас общая цель - это высоты художественно-поэтического слова. Да что там цель - у нас общие земли, мы еще немного - и соотечественники. Пускай всего лишь на летний период. И не все. У меня могут быть проблемы с тройным гражданством. Всплыла одна старая история...
Благодарствую за живой интерес.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-06 21:16:19 ]
Ви як те джерельце, яке не вичерпується, не замулюється... Ваш ЛГ безпосередній і в цьому сила... і що це за "одна старая история" - буде у наступному вірші?...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-04-06 21:24:24 ]
Я подумаю - стоит ли разглашать. Здесь и без этого секрета мне такое один дружок (с прописной буквы - это не имя) приписал... Такая напраслина... А еще эта история... Я в шоках...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-06 21:27:13 ]
Привіт, Друже.
Просвіти незряче -
Що таке Кача?

Кажуть на Марсі ще є незаймані місця - мо` туди податися?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-04-06 21:54:51 ]
Одного чукчу однажды попросили рассказать, каким на вкус оказался апельсин. А он не мог. Ему наводящие вопросы начали задавать, пытаясь выведать и сравнить. Оказалось, что и со вкусом нерпы не сравнить. Но он смог найти другое сравнение...
А мне предстоит поведать о Каче. Достаточно сказать, что это изумительное место выгодно разложилось близ Севастополя, Симферополя, Евпатории, и располагается на самом краешке Каламитского залива - и сразу станет ясно, какой это мини-океан. Я уж не говорю о боевом прошлом этого неповторимо прекрасного места. Провести там лето - это все равно, что то, с чем сравнил чукча, с истории о котором я начал свой комментарий ))
А на Марс готовится тайный полет на фоне основного. На всякий случай на этой планете готовится база для президентов, если правильно проанализировать утечку некоторых новостей, двух-трех стран. Планета уже практически избавилась от гамма-фона, вызванного ядерным взрывом далекой-далекой эпохи, который превратил планету в безжизненный шар. Между прочим, люди высокого роста могут гордиться своим генеалогическим древом. Оно начинается с Марса.
Вот как, Юрий. Благодарствую за интерес к древу познания.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-04-06 22:46:00 ]
Наскільки я пам'ятаю, у Висоцького мова йшла не про Качу, а про Вачу (ріка на північному сході Іркутської області, ліва притока Чари, десь в околицях Бодайбо).
А в Качу вас, Алексію, чи не печерний монастир тягне? Хоч і покинутий, але все ж - святе місце...
У гості влітку приймете? Не поспішайте погоджуватися - на ПМ народу багато... одного когось приймете - а іншим теж до моря охота... а хата ж не гумова! ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-04-07 08:42:33 ]
Можно было бы возродить святыни. Вы зрите прямо в корень. Я-то по привычке в рясе поехал и скуфье (это такой головной убор). Соответственно, хайер, усы, борода лопатой. Ботинки на толстой подошве. Это фирменный прикид духовного сословия. На обувь никогда внимания не обращали? Меня и приняли там за батюшку. Но почему фирмачи "кинули" - не знаю. Это не их занятие - народ охмурять. Непонятно что творится в чьих-то душах. Моя вот-вот обретет покой. Нашел участковый этих прохиндеев. Не откупились бы только они от него. Но я дам больше - десятину, как и положено.
"Попал" со своей Качей наш коллега. Мне-то простительно. Я не "западаю" на бардовские песни. Я выше этого. Мне духовное подавай. Хор соберу там - это точно. Супруга любит петь. Пусть поет - это лучше, нежели пилить меня за мои душевные пристрастия к Интернету.
Засим и откланиваюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-04-07 08:52:00 ]
Точно, Гренуіль, у Висоцького ж про Вачу - зганьбився я геть чисто... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-04-07 09:02:55 ]
Кача - тоже знатное место. С него начиналась дорога практически прямехонько в космос, а до него - и на войну. Там училище было, которое формировали-формировали, расформировывали-расформировывали - да и загубили вконец. Выпускники знатные - космонавты да истребители вражеской авиации, герои далеких лет.
А с другой стороны, может быть, и правильно. Ибо где только авиация, там и керосин и прочие хранилища да инфраструктура. А Земля, смею заметить, планетой для жизнеобитания сотворена, а не для варварства и научно-технического прогресса.
Не печалься, коллега. Пустяки. Все пройдет.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-04-07 09:00:09 ]
Бідна-бідна Вача!.. :))) Тягають її від Красноярська до Іркутська, та ще й плутають з севастопольсько-сімферопольсько-євпаторійською Качею. :))) А Володимир Семенович же написав: треба розпитати у магаданських бичів, вони точно знають, де вона знаходиться. :)))