ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Проза

 БЕЗЫМЯННЫЙ ПРАВЕДНИК МИРА



Поначалу он заинтересовал меня рассказом о своем приятеле Йоне. Всю жизнь тот прожил под именем Леня.
История житейская, когда в угоду славянскому уху Сруль, Мошке, Пинхас, Натан... вынуждены были становиться Александром, Михаилом, Анатолием...
Но в отличие от тех, кто в Израиле без страха быть осмеянным знакомыми на бывшей родине приобрел наконец-то свое подлинное имя, герою нашего рассказа и тут не повезло. Его имя в теудат-зеуте было написано так, что более походило на Иван.
Когда ему, глубокому старику, сказали об этом, чуть не плача, он попросил моего собеседника Эдика, чтобы хоть на могиле его имя было написано правильно.
Но, как часто повторяли мои коллеги по редакции, ошибки начинаются с оригинала. Так оно получилось и на сей раз. Когда Эдик был за границей, Йон скоропостижно скончался. Его приобретенная в Израиле жена была от иврита, кажется, дальше, чем от своей бывшей родины, и поэтому целиком и полностью положилась на мастеров, делавших памятник. И вышло то, чего так боялся покойник – в лучший из миров он вошел Иваном.
Я уже было погрузился в эту, такую типичную для еврейства бывшего Союза тему дискриминации, как при очередной встрече Эдик, увидев у меня книгу о митрополите Андрее Шептицком, вдруг заговорил о ксендзе, спасшем, как и глава греко-католической церкви, несколько сот евреев.
...Огромнейшую колонну евреев во главе с ребе сопровождали к месту гибели два вооруженных немца. Первую группу выстроили у рва и начали расстреливать. И так группу за группой.
-Послушай,- прошептал Павлик на ухо своей подруге Саре.- Их же всего двое. Так неужели и мы, как старики и дети, вот так безропотно подчинимся судьбе?
Не дожидаясь своей очереди на расстрел, юноша и девушка набросились на палачей. Павлик успел выхватить у одного из них автомат. А второй успел выстрелить и смертельно ранить Сару. Но оба фашиста рухнули, сраженные меткой очередью лучшего стрелка Долгиновской школы.
-А теперь разбегайтесь! – крикнул Павлик оторопевшим от неожиданной развязки обреченным.- Кто в лес, а кто в костел!
-Но откуда ты, коренной минчанин, узнал об этой истории?- спросил я..- Ведь даже в Белоруссии, когда говорили, что в годы войны погиб каждый четвертый, никто не упоминал евреев...
-Министерство сельского хозяйства, где я трудился в должности главного архитектора, поручило мне составить план реконструкции Долгинова. И вот там белорусы рассказали, что до войны здесь жили преимущественно евреи. А за подробностями направили к председателю соседнего совхоза Буймовичу. Дескать, он сам еврей и лучше других знает, как все было на самом деле.
-Ну, в лесу спрятаться от неизбежного преследования – это я понимаю. А вот у ксендза...
-Представьте себе, что костел оказался более надежным убежищем, чем лес. Ксендз был настолько авторитетной личностью в этих краях, что немцы не посмели осматривать его вотчину.
-А те, кто сбежал в лес, наверняка сразу же влились в действующие партизанские отряды?..
-Не тут-то было. Оказывается, что по указанию из Кремля евреям советовали создавать свои отряды.
-Но хоть на первое время помогали оружием, боеприпасами?..
-Нет. Добывайте, мол, сами.
-Голыми руками?
-Ну, об этом лучше спросить у тех, кто чудом уцелел в той бойне...
-Но хоть как-то была увековечена в Долгиново память о евреях-партизанах?
-Да никак. Если не считать памятник, поставленный на еврейском кладбище теми, кто навсегда покинул эти горемычные места и поселился в Израиле. И вот в проект реконструкции я внес также памятник на месте бывшей синагоги.
-Как твою идею восприняло местное начальство?
-Лучше не спрашивать.Как вспомню, что привелось пережить, так и сейчас становится муторно на душе. Даже когда я заверил, что памятник будет за мой счет, не согласились дать разрешение. Мол, райком ни за что не согласится.
-И круг замкнулся?
...Они не знали, с кем имеют дело. Секретарь райкома пошел на Эдика, как бык на красное. Дескать, партия провозгласила о новой общности – советский народ и борется со всякими там происками национализма и сионизма, а ты говоришь о памятнике евреям... Пусть и за собственный счет. Да ни за что я не соглашусь с этой бредовой мыслью...
Эдик молча выслушал всю эту, как он выразился, ахунею и сам перешел в атаку. Нет, не говорил о жертвах и вкладе евреев в победу над фашистами. Он просто назвал несколько имен в цэка партии Белоруссии, которые будто бы одобрили его идею. Словом, не поздоровится некоторым ретроградам и, может быть, придется положить на стол партбилет и расстаться навсегда с насиженным местом. И еще до полной реконструкции Долгиново там появился памятник, спроектированный Эдиком. Правда, за счет районных властей.
-А как же с ксендзем?
-Да никак. Он остался лишь в памяти людей. Ни фамилии, ни даже имени никто не знает. Ксендз – и все. Один из многих безымянных праведников, кто спасал евреев в тяжкую годину...
Я слушал Эдика и думал, что если бы память евреев сохранила имена всех тех, кто с риском для собственной жизни прятал их и делился последней крохой хлеба, и как это заведено в Яд-вашем было высажено каждому по деревцу, то Иерусалим превратился бы в самый зеленый уголок мира.























      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-05-02 18:44:34
Переглядів сторінки твору 953
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.027 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.212 / 5.84)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.11.21 10:35
Автор у цю хвилину відсутній