ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.05.24 04:00
Чи задумувалися ви, що таке гундарівщина? Скажу стисло, Юрій Гундарєв – журналіст! Наче нічого дивного, але всі журналісти проходили вербовку КДБ і якщо ти йшов на співпрацю, то і редакція тебе чекала не газети районного масштабу, а набагато серйозніша.

Артур Курдіновський
2024.05.24 01:21
Великий синій ліс
На заході від міста
Колись подарував
Надію променисту.
Запрошував на "біс",
Дивився зверху вниз
На витівки дитинства.

Ілахім Поет
2024.05.24 00:18
Знов через м'ясоробку чорних днів
Повзуть рядки – як фарш таких емоцій,
Що слів немає втілити цей гнів.
Ні стікерів, ні ще яких емодзі.
Бо все, що залишилося від нас –
Це урни, повні попелу ілюзій.
Так, не втрачати людяності в час
Такий – до карми

Євген Федчук
2024.05.23 18:39
Сидять діди на лавочці під крислатим дубом.
Саме весна у розпалі, кругом сади квітнуть.
Аромати з того цвіту! Так дихати любо.
Та і сонечко із неба так приємно світить.
Сидять діди та радіють, згадують про роки,
Коли були молодії, мали стать і силу.

Микола Соболь
2024.05.23 12:32
Людина яка пише про високі рими і ставить себе у приклад. Ось його робота з "надскладними" римами і красою слова: Блок СО-СУ-КУР - свято культур, група поетів, кузня сонетів, вир транспорантів, подзвін курантів, рими-ракети, строфи-букети, в гр

Козак Дума
2024.05.23 11:05
Коли високий, симпатичний чоловік середнього віку увійшов до сірої, напівтемної кімнати, вона лежала цілком знеможена і бліда, як навколишні стіни. Руки складені на грудях, ніби у покійника. На її майже прозорому обличчі практично не було ознак життя. Зат

Юрій Гундарєв
2024.05.23 11:03
Мені приємно, що прем‘єра моєї драми «Тріо поетичів» отримала такий резонанс. На жаль, дехто сприймає все буквально, приміряючи на себе, хоча це - не документальний твір і не стенограма. Це - роздуми над тими питаннями, що, судячи з кількості прочитань,

Ярослав Чорногуз
2024.05.23 09:35
Я лежу, я камінь спотикання... І болить мені оця епоха, Що спіткнулась об судьбу мою. с. 22. Як глобально неординарно сказано. Ця мерзенна епоха швондерів і мізерних душею чи взагалі бездушних грошолюбів спотикнулася об долю Ігоря Павлюка, яка

Микола Соболь
2024.05.23 09:07
Скунс роботу знає на ура,
смрад стоїть, аж виїдає очі,
страхопуду це дикунство гра –
завше тхір до збочення охочий.
Поетичний дивиться бомонд,
як Пегасик тіпається в муках,
от скажена кляча, кинь цей понт,
це ж душок поета, твого друга.

Артур Курдіновський
2024.05.23 05:50
Зірки не знають про війну.
А, може, знають та мовчать.
І загадкове мерехтіння
Зустріне літо і весну.
Крізь зими, крізь дощі осінні
Я вкотре відлік розпочну
І, простягнувши руки вгору,
Кричу: "Почуйте про війну!

Віктор Кучерук
2024.05.23 05:08
Скрипнуть двері, дзенькне шибка,
Чи раптово гавкне пес, -
Я виходжу з хати швидко,
Хоч уже не жду чудес.
Все сумую за тобою
Та печаль, як брагу, п'ю,
Бо ніяк не заспокою
Душу страдницьку свою.

Ілахім Поет
2024.05.23 01:31
Що ж, дівчинко… Твій головний екзамен.
Бо це – найделікатніша з наук.
Яка вивчає, далебі, те саме
У порівнянні з чим все інше - звук
Пустий і беззмістовний… То й природа
Твоя наполягала – ну ж бо, вчись!
Є речі – від часу та від народу
Залежать ма

Юрко Бужанин
2024.05.22 19:19
Я вибравсь із тенетів "вебу",
Бо пробива мене на вірш.
Чи написать його для тебе? -
Так ти мене за нього з'їш.

Чи написати про кохання? -
Так Муз поб'ється із десяток.
Я не знаходжу це гуманним.

Володимир Каразуб
2024.05.22 18:37
Неосяжна повнота очей твоїх, серця, жестів твоєї душі
Що й на кутику вуст підносилась лиха погорда
Дратівливої жінки, яка цитькала олівцю
Мого погляду,
Що описував зустріч немов би складав молитву.
Сумно, сумно, як сумно
Дивилися інші на постаті

Іван Низовий
2024.05.22 12:38
Нас нічого біда не навчила…
Все співаємо «Ще не вмерла…»,
А в тумані чорніє нова вже могила –
Рукотворна Говерла.

Грабарі вже лаштують лопати,
А багнети – давно готові
Українські серця протинати, щоб взнати

Світлана Пирогова
2024.05.22 11:35
Лечу до тебе з літнім вітерцем
Над бірюзовими очима моря.
Топазне сонце загляда в лице,
Давно-давно я з ним в таємній змові.

Щодня тебе ласкає вітражем,
Адже ти відчуваєш світле диво.
Тепло його маніжки береже,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Галина Украйна
2024.05.18

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Зотова (1975) / Вірші

 Вечер откровений

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-05-16 20:01:31
Переглядів сторінки твору 7082
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.685 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.955 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.697
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.04.27 15:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-16 21:46:13 ]
Чомусь не бачу себе у "останніх надходженнях"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-05-16 23:39:54 ]
Усе буде чьотко

-)


типу незабаром...

радий вітати обережно обіймати віртуально
& волати усяку радісну вар'ятську
всячину у межах пристойного

з поверненням, Юля


щиро розчулений, неабияк утішений
і усе водночас

*швидко згадує куди ж подівся той вінницький тархун для правдивого абсенту...*))




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-17 00:54:19 ]
А-а-а-а, привіт, а яка ж я щаслива, що ти теж повернувся!
Ти і про тархун пам'ятаєш )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-05-21 09:28:35 ]
ще би

я цілу добу з тим тархуном носився
до речі, так і не знаю, хто його зрештою випив

але все було радісно,
о так


:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-05-17 13:21:45 ]
Привіт, Юленько!
В останніх надходженнях ти з'явишся, коли твої оцінки замість нуликів перетворяться на щось більш значуще:)
А це станеться незабаромю
А що, як останній рядок змінити:
"Выброси в мусор осколки прошлого."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-17 14:41:20 ]
"нет"))))
Тобто прибрати це слово?
Мені чогось це "нет" у кінці стрічки здається важливим...
але я подумаю Дякую.
Дуже тобі рада)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-05-17 14:49:28 ]
У твоєму варіанті акцент на тому, щоб забути минуле, ніби його і не було.
А я пропоную не забувати, а врахувати досвід.
Тобі вирішувати:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-17 21:14:39 ]
"Прошлого нет" - щось співзвучне із філософськими роздумами Нуілі: " Є тільки те, що в серці!.."
Юлю! Чекатиму нових творів. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-17 23:09:03 ]
Ой, дякую дуже
Та то все не нове.
А що до роздумів то вони дуже різняться, я б навіть сказала що в них нічого спільного з філософією Гренуіль.

Думаю ми різнимось ось чим:
Вона живе в Парижі, а Париж живе в мені... а я живу у якомусь іншому місці, хоча хочу жити на фьорді. Доречі її теж вабить шота тіпа гір (тоїсть Париж ніфіга не пре) і в цьму секрет чого нам разом всігда є про шо мені поговорити а їй послухати.

Коли ти живеш в Парижі це означає ляпати собі на запястя Шанель№5 пити каву, смакувати салат (я навіть не знаю шо вперед - салат чи каву, а це ду-уже важливо) і бути трохи Кірою Найтли.

А коли Париж живе в тобі це жерти все що смачне
кайфувати від реклами Chanel Coco Mademoiselle, але не від духів. Бути увєреною шо те шо пишуть про Кіру Найтли нічого не правда. Бо шо там у Кіри Найтлі і як там у неї, то всьо не для преси ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-18 22:45:24 ]
Юлю! Прочитав Ваш розлогий, чудернацький і дотепний коментар і... посміхнувся. Дякую :)
Ваша думка пульсує так швидко, ніби помахи крил колібрі...
Потрібний сповільнений кадр, щоб угледіти...
Я бачив Найтлі лише у "Піратах", нічого не читав про неї і, якщо відверто, то і не хочу, бо мені здавна і на генетичному рівні подобаються чорняві!..
Плекаю надію, Юлю, що Ваші крила (крила колібрі) все ж таки донесуть Вас до Парижа...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-19 00:59:19 ]
О, та я ж про шо - Найтлі ж чорнява особливо зараз коли стала обличчям бренду "Шанель".
Я звичайно зрозуміла, що вам подобаються чорнявки і не запропонувала білявки Ніколь Кідман, що теж рекламує ці парфуми.
Просто подивіться на ютубі рекламний ролик Chanel - Coco Mademoiselle Keira Knightley
Там у Кіри Найтлі образ чорнявої інтелектуалки що завжди на крок по переду чоловічих думок і тому завжди залишається лише їх мрією.
Ну не досяжна така.
Ну по людськи сказати хоче чогось казкового тому салат поки сама хряцає.
Тут не в назві парфуму справа і не в актрисі я просто хотіла образ донести.
Ок, то мене трохи занесло на повороті, я таки по-житті балакуча, бо друзі в мене всі мовчуни, тож.
І це, того...
Мені в Париж не нада і не посилайте )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-05-21 16:09:50 ]
Ну, і куди ж тебе посилати? А, на фьорд, точно. ;)) Але там холодно, а ти спеку любиш. А так щоб і фьорди, і спека - не буває! Коротше, нєт в жизні щастья :(
Спочатку - кава. Салат - то вже в обід... Вчи тебе, вчи, одні двойки :)
Коко Шанель - у минулому. Тепер - тільки Marina De Bourbon!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-22 23:40:48 ]
«Гаданіе по духáх»
Скажу всю
Духíв з собою не приносити.

Marina De Bourbon це компроміс перед Ніна Річі...
Ну тіпа хочу на фьорди, а поїду в Карпати тоже вроді гори, но... А ти колись любила "Шанель"? Не Знала )
Бренд Шанель то так, було тре шось назвати, але підходяще по легенді. Тепер в тебе принцеська легенда? Не повірю - Тільки Ніна Річі! Стремясь сорвать лишь свое яблоко) http://www.youtube.com/watch?v=USeoyat4yos