ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрко Бужанин
2026.09.21 17:28
***
Лежу. Та сон не йде мені –
Давно тривожні стали дні.
Тут кішечка, створіння миле,
Під ковдрою замуркотіла.

І стало лагідно, спокійно
З пухнастим захистом надійним.
Так ніби і нема війни –

Борис Костиря
2026.09.21 13:28
Повноводне озеро
Повноводнеє озеро. Берег любові.
Повноводна печаль пропікає до дна.
Повноводнеє небо, знайоме до болю.
Проростають думки, ніби озимина.

Повноводність чуттів розіллється далеко,
Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
Прилетіли із півдня знайомі л

Володимир Бойко
2026.09.21 12:19
Думки на поверхні
Пусток у головах не буває, просто вони заповнені чимось іншим. Умільці напускати туману чомусь іменуються ясновидцями. Думки були настільки глибокими, що рідко спливали на поверхню. Корисним ідіотам корисно користуватися уроками історії. Руйн

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
* * *
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 3)
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
* 208 *
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Франко. Три жінки
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Гексакварки іще не відкриті
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Третій радянський голод 1946-1947 років
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
* * *
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
ЙОНА
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
"Оце б весні хвалу співати..."
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
Гарольд Барило (Genesis)
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 2)
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
* * *
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
* 207 *
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Осінь (1979) / Вірші

 Здолаю відстань
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Василь Кузан 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Олександр Христенко 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-06-15 13:13:00
Переглядів сторінки твору 8964
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.048 / 5.83  (4.933 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.156 / 6  (4.976 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.11.01 11:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-06-15 13:42:36 ]
Душевно і щемно. Дуже гарно, Оленочко, пишете. Ніжно. Захоплена.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-06-15 14:45:37 ]
Дякую, Аделенько. За тепло, за вміння почути і відчути. Щиро. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-06-15 13:50:32 ]
Чудоао, Оленко!
Так щиро і віддано...
Останній рядок, як на мене,не досить виразним вийшов. Може, так:
"Ріки часу ніколи, нажаль, не течуть назад,
Але ти залишаєшся, тату, в мені
безстроково."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-06-15 14:55:01 ]
Привіт, Олександре, як я за вами скучила! :)

А останній рядок..., я розумію, що любов не мине, але біль притихне. А поки розмовляю з портретом, і взагалі... розмовляю.

Дякую, друже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-06-15 13:55:29 ]
Рідна моя Осінько, привіт! Прочитала. Спершу думала, шо вірш коханому, але останній куплет все ж таки не розчарував. Як завжди, натхненно і ніжно! Добре, що в житті є такі люди, котрі вчать малювати захід рожевою аквареллю, пам’ятати щасливі миті і жити ними, не забувати.
У тебе в текст закралася одруківочка. На жаль - розділи. Я тебе люблю за те, що ти є така вся сонячна і світла! Цьом-цьом!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-06-15 15:05:17 ]
Привіт, ріднесенька! Маріашечко, ти мені теж, як сонячна струна - дзвінка, ніжна, чуттєва.

Мама переконує, що всі наші з сестрою здібності - від тата: і акварелі, і степові крила, і художнє сприйняття світу, і невгамовна енергія. Я йому вдячна!

Цілую тебе навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-15 14:03:09 ]
Перш за все хочу щиро подякувати за цей вірш, пані Олено. Дуже близьке мені, невигойне, незнищенне...
Лише кілька дрібних моментів, на які пропоную звернути увагу ( на Ваш розсуд, звісно):
дванадцять (замислюєшся - чому саме 12, і підсвідомо розумієш, що це надто мало у всій силі цього вірша) - може, стонадцять?

"Рожевим" - як на мене, це слово стосовно "аквареллю" не в тому відмінку, хоча воно й відокремлене (все одно проситься "кольром").
Тому краще сказати так, нмсд:

"Як мене вчив - рожево - розвів аквареллю захід".
(не впевнена щодо "розвів" у цьому значенні: розбавив швидше)
До речі - чудовий образ, як і "розвіяв кульбабам чуб". Просто прекрасно!
І так захотілось "здолати відстань"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-06-15 15:19:22 ]
Дуже дякую вам, Любо, за такі дорогі поради. :)

Ми, люди, неначе ті дерева - чим тісніше, тим більше зростаємося корінням. Приходить час, і тоненькі корінці рвуться з болем (як мені зараз: он светрик у куточку, он запальничка, шматочок нез'їденої шоколадки). Але рветься тільки тоненьке, те, що підвладне часу. А товсте коріння, любов, дружба - це назавжди, як говорить Олександр - безстроково. Незнищенне :)
Це так я спочатку собі пояснювала, а зараз просто у це вірю.

Ще раз щиро вам дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-06-15 14:38:54 ]
Просто прекрасно! Настільки довірливий тон, що віриш кожному слову.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-06-15 15:25:35 ]
Дякую вам, Василю, за таку високу оцінку! За віру і довіру! Ціную.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-15 14:51:17 ]
мені надзвичайно подобаютьтся вірші, коли первісні відчуття читача змінюються в останній строфі, де одночасно відбувається кульмінація і розвязка твору. Сподобалось і підтримую шановну пані Любов Бенедишин.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-06-15 15:35:19 ]
Вдячна, Костянтине, що читаєте. Надзвичайно приємно! Старатимуся для вас! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-15 15:30:28 ]
Я вже читала з виправленнями за Любиними порадами. Ледь дочитала, своє накотило... Ми не безтатченки, Оленко, бо вони з нами довіку. Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-06-15 15:46:30 ]
Угу... Дякую, Патарочко.

А ще, хочеться вірити, що і ми з ними. Що цей діалог двосторонній і вони знають, як ми їх любимо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-06-15 17:32:17 ]
Ріки взагалі ніколи не течуть назад - за своєї волі.
І словами ці ріки теж навряд здолаєш. Хіба що пам"яттю.
Щемний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-06-17 15:34:08 ]
Я подумаю ще над цим рядком, он і Редакція радить, та й сама відчуваю, що більше змісту потрібно.

Любо, а раптом можна... словами? Як і думкою, як і спогадом, як молитвою...

Дякую щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-06-17 19:23:31 ]
Хотіла б я з Вами погодитись, Олено... Але ж відомо "скільки не кажи "халва", солодше в роті не стане". Втім, смак халви можна собі уявити, можно його не забувати, пригадувати.
Дорогих серцю людей охороняють не наші слова. Хоча і вони багато значать, але скоріше для нас самих.
У рік свої закони. Не нам їх змінювати. Ми їх можемо тільки прийняти. Або ні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-06-16 14:29:31 ]
Дуже і дуже, як на мене...
Живе...

Оленочко, можливо трішки точніше "межи зір запалив"?

Можливо, "і нехай ріки часу не в силі вести назад",
"долати"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-06-17 15:58:22 ]
Живе. Ціна живого зависока. Але ж це і закони із своїм глибоким, і я впевнена - єдиноправильним змістом.

Вдячна порадам і підказкам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-16 15:58:27 ]
Не знаю, почему, но мой взгляд выхватывает рифмы. А они великолепны, и это не столько рифмы как ассонансы и аллитерации.
К отметке совершенно справедливо выставленной Редакцией, добавить больше нечего - разве что овации.