ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
* * *
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
Гірчитиме в Мені Війна --- український атмосферік
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
Дім червоний (The Jimi Hendrix Experience)
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
* * *
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
* * *
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
* * *
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Зірки
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Вітрове гліссандо
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Битва на річці Супій 8 серпня 1135 року
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
***
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
Корабель із кришталів (The Doors)
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі

Юрій Гундарєв
2025.07.03 08:50
Максим Устименко, воїн Світла
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…

Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу

Віктор Кучерук
2025.07.03 05:38
На світанні
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Хащі мороку
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,

Юрій Лазірко
2025.07.02 17:34
На Кого Лишив Ти -- Альбом Теревені від Зеня
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.

Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Порадників багато
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Осінь (1979) / Вірші

 Здолаю відстань
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Василь Кузан 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Олександр Христенко 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-06-15 13:13:00
Переглядів сторінки твору 7974
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.048 / 5.83  (4.934 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.156 / 6  (4.976 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.11.01 11:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-06-15 13:42:36 ]
Душевно і щемно. Дуже гарно, Оленочко, пишете. Ніжно. Захоплена.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-06-15 14:45:37 ]
Дякую, Аделенько. За тепло, за вміння почути і відчути. Щиро. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-06-15 13:50:32 ]
Чудоао, Оленко!
Так щиро і віддано...
Останній рядок, як на мене,не досить виразним вийшов. Може, так:
"Ріки часу ніколи, нажаль, не течуть назад,
Але ти залишаєшся, тату, в мені
безстроково."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-06-15 14:55:01 ]
Привіт, Олександре, як я за вами скучила! :)

А останній рядок..., я розумію, що любов не мине, але біль притихне. А поки розмовляю з портретом, і взагалі... розмовляю.

Дякую, друже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-06-15 13:55:29 ]
Рідна моя Осінько, привіт! Прочитала. Спершу думала, шо вірш коханому, але останній куплет все ж таки не розчарував. Як завжди, натхненно і ніжно! Добре, що в житті є такі люди, котрі вчать малювати захід рожевою аквареллю, пам’ятати щасливі миті і жити ними, не забувати.
У тебе в текст закралася одруківочка. На жаль - розділи. Я тебе люблю за те, що ти є така вся сонячна і світла! Цьом-цьом!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-06-15 15:05:17 ]
Привіт, ріднесенька! Маріашечко, ти мені теж, як сонячна струна - дзвінка, ніжна, чуттєва.

Мама переконує, що всі наші з сестрою здібності - від тата: і акварелі, і степові крила, і художнє сприйняття світу, і невгамовна енергія. Я йому вдячна!

Цілую тебе навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-15 14:03:09 ]
Перш за все хочу щиро подякувати за цей вірш, пані Олено. Дуже близьке мені, невигойне, незнищенне...
Лише кілька дрібних моментів, на які пропоную звернути увагу ( на Ваш розсуд, звісно):
дванадцять (замислюєшся - чому саме 12, і підсвідомо розумієш, що це надто мало у всій силі цього вірша) - може, стонадцять?

"Рожевим" - як на мене, це слово стосовно "аквареллю" не в тому відмінку, хоча воно й відокремлене (все одно проситься "кольром").
Тому краще сказати так, нмсд:

"Як мене вчив - рожево - розвів аквареллю захід".
(не впевнена щодо "розвів" у цьому значенні: розбавив швидше)
До речі - чудовий образ, як і "розвіяв кульбабам чуб". Просто прекрасно!
І так захотілось "здолати відстань"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-06-15 15:19:22 ]
Дуже дякую вам, Любо, за такі дорогі поради. :)

Ми, люди, неначе ті дерева - чим тісніше, тим більше зростаємося корінням. Приходить час, і тоненькі корінці рвуться з болем (як мені зараз: он светрик у куточку, он запальничка, шматочок нез'їденої шоколадки). Але рветься тільки тоненьке, те, що підвладне часу. А товсте коріння, любов, дружба - це назавжди, як говорить Олександр - безстроково. Незнищенне :)
Це так я спочатку собі пояснювала, а зараз просто у це вірю.

Ще раз щиро вам дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-06-15 14:38:54 ]
Просто прекрасно! Настільки довірливий тон, що віриш кожному слову.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-06-15 15:25:35 ]
Дякую вам, Василю, за таку високу оцінку! За віру і довіру! Ціную.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-15 14:51:17 ]
мені надзвичайно подобаютьтся вірші, коли первісні відчуття читача змінюються в останній строфі, де одночасно відбувається кульмінація і розвязка твору. Сподобалось і підтримую шановну пані Любов Бенедишин.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-06-15 15:35:19 ]
Вдячна, Костянтине, що читаєте. Надзвичайно приємно! Старатимуся для вас! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-15 15:30:28 ]
Я вже читала з виправленнями за Любиними порадами. Ледь дочитала, своє накотило... Ми не безтатченки, Оленко, бо вони з нами довіку. Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-06-15 15:46:30 ]
Угу... Дякую, Патарочко.

А ще, хочеться вірити, що і ми з ними. Що цей діалог двосторонній і вони знають, як ми їх любимо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-06-15 17:32:17 ]
Ріки взагалі ніколи не течуть назад - за своєї волі.
І словами ці ріки теж навряд здолаєш. Хіба що пам"яттю.
Щемний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-06-17 15:34:08 ]
Я подумаю ще над цим рядком, он і Редакція радить, та й сама відчуваю, що більше змісту потрібно.

Любо, а раптом можна... словами? Як і думкою, як і спогадом, як молитвою...

Дякую щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-06-17 19:23:31 ]
Хотіла б я з Вами погодитись, Олено... Але ж відомо "скільки не кажи "халва", солодше в роті не стане". Втім, смак халви можна собі уявити, можно його не забувати, пригадувати.
Дорогих серцю людей охороняють не наші слова. Хоча і вони багато значать, але скоріше для нас самих.
У рік свої закони. Не нам їх змінювати. Ми їх можемо тільки прийняти. Або ні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-06-16 14:29:31 ]
Дуже і дуже, як на мене...
Живе...

Оленочко, можливо трішки точніше "межи зір запалив"?

Можливо, "і нехай ріки часу не в силі вести назад",
"долати"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-06-17 15:58:22 ]
Живе. Ціна живого зависока. Але ж це і закони із своїм глибоким, і я впевнена - єдиноправильним змістом.

Вдячна порадам і підказкам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-16 15:58:27 ]
Не знаю, почему, но мой взгляд выхватывает рифмы. А они великолепны, и это не столько рифмы как ассонансы и аллитерации.
К отметке совершенно справедливо выставленной Редакцией, добавить больше нечего - разве что овации.