ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мос
2023.02.21

Саша Серга
2022.02.01

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксанка Крьока (1994) / Публіцистика

 Від батька до сина
Син поетичного закарпатця Василя Кузана говорить, що своїми літературними здібностями завдячує саме батькові. « Я не знаю, коли мій батько відпочиває: вдень він на роботі, а вночі , коли ніхто не заважає - займається саморозвитком.» - говорить Валентин. А що ж у своє виправдання скаже сам Василь Васильович?
- Писати розпочав дуже давно – уже й сам не пам’ятаю коли – а з того, що пригадую є один вірш, який написав, бо сидів без діла на уроці хімії. То був опис історії «трагічного кохання» мого однокласника. Ну я, як молодий поет, «пустив» свій новий «шедевр» по класу «для відгуків та рецензій». Він, як на зло, потрапив до головного героя. А той чомусь нелюбив популярність, тому після уроків і намагався «вибити» з мене поетичне слово…Ось так і розпочалася моя перша творча криза…
Потім були студенські вірші. Навіть маю таку сторінку в біографії, коли мало не кинув університет, бо хотів у Москву, в Літературний Інститут, щоб стати «справжнім поетом». Але, слава Богу, і ,дякуючи жінці, я цоьго не зробив, і тому - маю диплом математика.
- А як ставиться Ваша родина до поезії вдома?
- (усміхається) Ставиться дуже добре. Як Ви знаєте: я працюю у районному відділі культури, і з гордістю можу сказати, що одна із «штаб-квартир» цього відділу знаходиться у мене вдома. До речі: мій син Валік якраз видає дебютну книжку.
- А як Ви відноситеся до Кузана-літератора.?Які з Ваших творів найуспішніші, найкращі?
- Відношуся ,звичайно, позитивно. А свої твори оцінювати досить важко, бо подобаються всі. Кожен мій вірш – це частинка мене. Я переживаю його, виношую, а вже потім викладаю на папері. Можна сказати, що деякі поезії сприймаю зовсім не так, як читач.
Василь Кузан є членом
Національної спілки
письменників України
Близько 120 творів
автора покладено на
музику, а вірш «Поети вмирають часто» занесений до Золотого
Фонду України.
- А що Вас надихає на відображення світу в римах?
- Ну… не завжди в римах. Маю збірку під символічною назвою «Верлібрідо», де зібрана неримована поезія. А взгалі: пишу під впливом якихось емоцій. Можна сказати: під музику рим і метафор висловлюю ще одне суб’єктивне бачення світу.
- А як склалося в житті: можете назвати себе щасливою людиною?
- Так. З упевненістю можу сказати, що я щасливий.
- І що настільки щасливі, що вже нема до чого прагнути?
- Ні. Людина – це така істота, яка завжди хоче мати більше. Я просто кажу, що у даний період життя цілком задоволений тим, що маю. А ще: я щасливий, бо завжди закоханий, а як сказав хтось із класиків: «Щасливий чоловік завжди повинен бути трішечки закоханим».
- Вірите у кохання…
- Так.
- Чи у закоханість?
- І в те, і в інше. Просто закоханість – це короткотривале почуття:побачив щось красиве(дівчину маю на увазі) – от і закохався. Дівчина зникла з поля зору – забув. А кохання – це не те…(задумався).
- А що ж це?
- … Та ні: мабуть те ж саме, просто надовго, і не забувається.

2010р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-06-27 17:09:20
Переглядів сторінки твору 2819
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.735 / 5.35)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.575 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.810
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.03.19 22:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-06-27 17:35:02 ]
Ну й славно ж!.. Ну як вас не любити, закарпатці?!
Дякую, дивна чічко! Квітуй на радість світові!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-27 17:40:49 ]
приємно, що сказати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-06-27 18:56:16 ]
Цікаво-цікаво, Оксанко. Я вже й забув про цю розмову. А з того часу син книжку вже видав. І я роботу поміняв, на щастя. Тепер маю більше часу для творчості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-27 19:01:54 ]
та не кажіть таке(я про час), хай люди думають, що Ви так захоплюєтесь творчістю, що ночами не спите і в обідню перерву не їсте...

а що давно то було, то давно, зате згадати є що(я про нашу першу зустріч...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-29 05:40:04 ]
Ой, Оксанко, "давно" в твоєму віці (усміхаюся)...
Цікаво було прочитати. Бачила в анонсі, не встигла, а потім кудись поділося, але знайшла. Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-29 10:28:15 ]
ну, "давно" - то відносне слово(здається, в лютому...)

спасибі за візит...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-06-29 11:41:35 ]
У закарпатського корифея живопису Федора Манайла є дуже гарна філософська картина "Бокораші". На ній зображено покоління бокорашів: від прадіда, сина, внука і до правнука. Часовий простір - зліва направо. Старість і молодість. Чоловіки дивляться на річку, по якій сплавляють ліс. До глядачів вони обернуті спиною. До чого я веду? Кожну людину Господь наділяє якимись талантами. Хай це буде навіть талант бокораша чи в даному випадку письменника, зате як приємно, що дар передається по крові від батька до сина. Думаю, що Василь Кузан щасливий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-29 11:47:37 ]
а я чомусь у цьому впевнена...