ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.31 21:49
Стоїш на крутому березі,
дивишся у воду
і опускаєш у неї
пожовкле листя і квіти,
як листи в невідомість.
Чи дістануться вони адресата?
Хто буде цим адресатом?
Бог чи зруйноване обличчя часу?

Сергій СергійКо
2025.10.31 21:06
Сприймай її надійним обладунком,
Бо й у речей складні бувають ролі –
Стають, зненацька, цінним подарунком.
Тому – моя, як приклад, парасоля.
Мене охороняла від негоди
Багато років, віддано служила,
Долаючи зі мною перешкоди,
Та вже мене частинку ст

Юрій Лазірко
2025.10.31 20:53
Я пригадую - розчиняюся у думках...
Неприковані, млосні спомини... вічний блюз...
Ніжні дотики, затамовані на устах...
і не знаю я - чи ще дихаю, бо боюсь:
розгубити тебе намистинами пасії,
перекроїти час - зодягнутися в згаслого дим...
Я сумую і су

Ярослав Чорногуз
2025.10.31 17:23
Нарешті я ізнову на Природі,
Колише тишу ніжний вітерець.
Вистукує морзянку на колоді
Завзято-щемно дятел-молодець.

Нарешті літо бабине всміхнулось,
І золотом обсипало мене.
І дивовижним шумовинням чулим

Микола Дудар
2025.10.31 14:49
А дивовижа поруч майже
Хтось стелить шлях без перепон
Можливо вже вона підскаже,
Чому тебе так нудить від корон…
2.
Чому тобі до серця ближче
Та значимость, з ім’ям коротким: Вірш
Нема такої сили, щоби знищить

Іван Потьомкін
2025.10.31 11:03
Якби мені дано було від Бога
Мать справу з фарбами – не зі словами,
Я б зміг доповнити Чюрльоніса й Ван Гога
У царині, що зветься Деревами.
Я б показав на полотні німому,
Як поспліталися вони в екстазі,
Як посхилялися на тиху перемову,
Часом вчуваю

Борис Костиря
2025.10.30 21:33
Знімаєш чорні окуляри
І дивишся на сонце так,
Немов на лицаря Каяли,
Що подає таємний знак.

Дивитися у вічі правді,
У вічі істині сумній,
Мов пережити час розправи,

Євген Федчук
2025.10.30 20:00
А знаєте, - то вже Петро озвавсь, -
Я ж у Котельві був тамтого року,
Як москалі упхались з того боку
І Ромодан нас облягати взявсь.
Про те Мирон словечком лиш згадав,
Мені б хотілось більше розказати,
Як боронились ми від супостата,
Як Ромодан від

Юрко Бужанин
2025.10.30 18:21
Землетруси, повені, цунамі,
Ще дощів кислотних дикі танці...
Це земля здригається під нами,
Атмосфера з нею в резонансі.

Смог і смерчі, різні катастрофи –
Вдосталь уже знаків Провидіння.
Руйнуватиме свій Світ допоки

Павло Сікорський
2025.10.30 11:18
Люблю, коли біцухами натягую футболку,
Іду, такий, по вулиці — знімаю собі тьолку.

Сергій Губерначук
2025.10.30 10:52
«На вікні свіча миготіла»…
Мати дитинча мовчки їла,
їла-доїдала.
Смачно чи не смачно було,
але всі про те вже забули.
Україна салом заросла!

Пнеться в матки пузо вгору

Микола Дудар
2025.10.30 10:03
Мені би трішечки б тепла
Твоїх очей і губ, не проти?
І ти щоб пахла і цвіла…
Дай Боже, знати
До суботи…

Мені би спокою… мені б…
І бажано, щоб без сюрпризів

Іван Потьомкін
2025.10.29 22:28
Не вслухаюсь в гамір дітвори,
у гомінкі перепалки дорослих,
а от пронизливі надривні
зойки амбулансів тривожать серце,
і на їхній одчайдушний клич
пошепки Всевишнього прошу,
щоб швидше добрались до мети,
і потерпілого вдалося врятувати.

Борис Костиря
2025.10.29 21:47
Старий зруйнований парк
ніби після запеклого бою.
Старі атракціони й будівлі
зносять, утворюючи пустку,
яку нічим заповнити,
яка волає до нас усіх,
яка ставить питання,
на які неможливо відповісти,

С М
2025.10.29 18:32
Вже гарненькі дівчатка у ліжку, мабуть
Вітці сього міста намагаються, жмуть
Щоб коня Пола Ревіра реінкарнуть
А містечку – чого нервувати

Душа Бели Стар поглум передає
Єзавелі-черниці й та шалено плете
Півперуку для Різника-Джека що є

Сергій СергійКо
2025.10.29 17:54
Народжуються десь, а може поруч,
Цнотливі та незаймані слова.
Та де шукати? Спереду, праворуч?
Як завжди таємниця вікова.
Промовить хто, почуєш їх від кого?
Як лине недоторкана трава
До сонця. Так торуємо дорогу
До тих, хто має справжні почуття,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 Emerald Shuffle

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-08-08 08:08:08
Переглядів сторінки твору 14076
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.642 / 5.5  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 4.574 / 5.5  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.701
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.10.31 15:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2011-08-08 09:47:20 ]
Мені здається, що я знову побувала в Коктебелі, на могилі Волошина, побачила давні східні танці, вдихнула гіркувате повітря серпневих гір ...
Насолода ... Що там кальян...
Сонце Місяцю, вмієте творити диво і оживляти зачовгану душу - вкотре переконуюсь!
Щира дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-08-10 05:52:16 ]
о пані Любове

радий справді Вас бачити і тут також
Коктебель недалеко від істини
я би міг спробувати сказати Тарханкут
але це також було б десь недалеко від.. .

велика дяка за усі Ваші добрі приязності,
безперечно, у адекватності неодмінно присутні і
чуття, і смак, і слух
відтого завжди наче осяюються наші дуже вибрані
взаємини
і це досить окремо & по-своєму авжеж зворушливо
із кожним разом

побажання мої завжди світло неодмінні ~
щось має і справджуватися
хай би так само винятково чудесно

чому ні?


із усіма належними щирими уклінностями у найсердечнішій манері


С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 09:59:04 ]
Ваші вірші такі безжально-загадкові...
хотіла написати мудрий коментар, але не виходить...
от.
(але поклони, як завжди, зворушливо-срібні)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-08-10 06:08:57 ]
безжальні & загадкові як сонце & місяць

-)

усі злотосріблясті приязності на взаєм, Олю
semper facilis
хоч скільки би не виходило, не в одній лиш мудрості
світло

усього-усього Вам саме Вашого від правдивої щирості

& улюблених легких барвистих півтонів, якнайчастіш


С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-08-08 11:55:50 ]
Погоджуюся із Олею.

Сакрально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-08-10 06:29:52 ]
безмірно вдячний також, і за підтримку, і за інші окремості, пані Любо

я не проти сильних слів, тобто не сильно лякаюся
- тут точно сказати справді важко
не все, що ми робимо на 100% залежить від робочих
це однозначно, хоч сказати, що все навпаки -
так само було би мабуть викривленням

практично, я реалізую певні художні ідеї,
постійно & думається, послідовно
тобто режисуру трохи напрацьовано
а статус не показник, якщо вже зі всіма реверансами (...)

хотілося би власне сказати, що сакральне мабуть
не є моєю особистісною функцією
якщо приблизне просковзує ув оточуючому трансенденті,
то це мабуть ліпше відносити до побічних ефектів
магнетизму сонця чи місяця, із притаманними еманаціями

так чи інакше


насправді надзвичайно приємно поспілкуватися кожного разу

тим більше, що з кожним разом ці можливості логічно
зменшуються

але все одно
не треба сумувати

хай все складається якнайлагідніше для Вас
світлих часів & винятковостей у всіх сезонах

усіх неминучих чудес


С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 13:51:54 ]
особливо вражає дата публікації ) вона абсолютна гармонійна з усім цим смарагдовим зсувом часів і просторів.

я пам"ятаю, буде мить –
пір’їнка вгору полетить,
а нам лишиться тільки тінь
нічних смарагдових прозрінь
і впізнавання...




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-08-10 06:57:19 ]
ага, це момент віри.. .

я пам`ятаю, час мине
& тіні стануть наче діти
усе, що лишиться робити
пиляти вже відсохлі віти
а небо в діамантах,

~ те ж, як все

дати здебільшого невипадкові, приємно, що це інколи навіть може
бути зауваженим, о Мріє

усіх безперечно надзвичайних чисел, із відповідними чарівностями
щодо всього до них належного

(sicher)

із вдячною безмежністю змістів.. .


С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-08 16:08:00 ]
чи магріб???????


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-08-10 07:13:47 ]
якщо Ви дійсно в темі, то Маґріб утопився разом із Брайаном Джонсом

почитати можна, наприклад, тут

приємно, що ці речі когось ще цікавлять, навіть не сподівався, чесно

усіх надзвичайних осяянь, безперечної легкості Вашому постійному святові, найчистішої музики сфер, Маріанно


С*



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 18:08:50 ]
"...Настоящая жизнь — это что-то другое, что-то не существующее вовсе", як сказав усе той же чудернацький тип - Рене Магрітт. А я собі дозволила б додати: не існуюче довкола - але існуюче всередині нас, що й підтверджує цей вірш. Ну, принаймні, так мені здалося :)
А у Магрітта мене найбільше потішили (крім палаючого саксофона і гір-орлів) гробики, що чинно сидять на парапеті (і, судячи з усього, мило бесідують)... ;))
Дата - супер, п'ять вісімок +1+1+2=44, 4+4=8, кладемо вісімку на бочок - ось вам і нескінченність! Містика...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-08-10 07:43:37 ]
о так, світ навколо часами видається хитросплетінням суцільник помилок,
як це зауважив трепетно улюблений У.Еко,
мабуть, черговий раз цитуючи когось,
відомого тільки йому, і, як у нього це заведено,
безцеремонно не вказуючи автора
авторів є безліч, і кожен послідовно цитує іншого
і Соломон каже, нічого нового під Сонцем & Місяцем

і саме так, думається, будь-яка прикладна світломагія, а хоча би
і та сама довічна версифікація плюс
у свою чергу (не винятково)
усе намагаються створити певний конструктивний простір
"ввімкнути логіку", хоч би й парадоксальну

все це зрештою, типові договірні обставини
будь-якої особи, що собою персоніфікує дарований їй
на досить недовгий час непізнаваний світ
зі всією його містерійно приголомшливою незбагненністю
можна розглядати останню в якості краси, звісно
"вірити в музику (...) і в прихилене небо, зірками шите" (с) Татчин

хочеться бажати, краси і бажань, і незбагненних осяянь
усього, що веде через ніч, якою би вона не видавалася

із усіма посильними ліхтариками на озброєнні
із максимумом дружньої причетності &
щировідданої теплоти

у одежах ранкової уклінності


С*





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-14 11:03:33 ]
Всі вірші разом мені купи не стулилися... мабуть не догнала(сь)
А останній вірш сподобався дуже. Гарна картинка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-08-14 13:57:44 ]
проблема сприйняття вона, звісно, перехідна
а картинки - це особливо улюблена розвага

я їх так само дуже-дуже люблю, як і Юлію Зотову

*сором'язливо шкробає по асфальту пальцями правої ноги навколо пальців лівої*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-14 19:08:14 ]
Люблю
Юля


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 16:40:06 ]
і все вже було - і учора, й сьогодні, й потому,
та мрії, як діти, жадають чуттів невідомих


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-09-08 05:39:13 ]
ми діти & мрії
учора, й сьогодні

нема тільки сцени..
софітів.. .
уклонів (... .)

є інші чуття_що_чекають
первинних

є зламаний час
за хвилину - година

чекання & линва
& присмаки
тліну



С*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Шестопалов (М.К./Л.П.) [ 2012-04-22 01:54:22 ]
Чудовий твір, такий сюрреальний! Усе таки мені більше подобаються власне Ваші вірші, а не переклади :) І Рене Магрітт зі мною погодився б, стоячи у крилатому смокінгу в компанії золотавого ностальгійного лева.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-04-22 02:01:47 ]
Переклади це тактична стратегія, о В'ячеславе
вірші звісно хороша річ...
але є багато нюансів які не відтворюються

*Рене стоячи у крилатому смокінгу в компанії
золотавого ностальгійного лева (с)
не погоджується, але таки-врубається*

о так, традиційно безмірна дяка..


С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-04-22 02:03:30 ]
ООО! я абсолютно маю зайти сюди ще завтра, щоби щось вумне написати (більше нема зараз...:о)

(ПС. зорь - зір...)